База знань Положення “Про порядок проведення перевірок державних організацій”

[Андрій Берлінов]

Положення “Про порядок проведення перевірок державних організацій”​

Розділ I. Загальні положення​

Стаття 1. Предмет регулювання​

1. Це Положення визначає порядок організації, проведення та оформлення перевірок державних організацій.
2. Перевірки здійснюються з метою:

• контролю службової діяльності;
• підтримання дисципліни;
• забезпечення законності;
• виявлення порушень у роботі державних структур.

Стаття 2. Органи державного контролю
1. Право проводити перевірки мають виключно:

• Верховна Рада України (ВРУ);
• Служба безпеки України (СБУ);
• Національна поліція України (НПУ);
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
• Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ).

Стаття 3. Основні принципи проведення перевірок
1. Перевірки проводяться на засадах:

• законності;
• службової субординації;
• об’єктивності;
• відкритості процедур;
• обов’язкової відеофіксації.

Розділ II. Види перевірок​

Стаття 4. Види перевірок
1. Запланована перевірка — проводиться відповідно до плану-графіку.
2. Позапланова перевірка — у разі повторних або масових порушень.
3. Контрольна перевірка — комплексна перевірка діяльності організації.
4. Засекречена перевірка — проводиться виключно СБУ.
5. Інспектування — внутрішня службова перевірка підрозділами СБУ.

Стаття 5. Періодичність перевірок
1. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на 7 календарних днів щодо однієї організації.
2. Центральні державні органи мають право перевіряти організації незалежно від міста їх розташування у межах компетенції.

Розділ III. Повноваження органів перевірки​

Стаття 6. Верховна Рада України
1. Перевірки проводяться:

• Президентом України;
• Прем’єр-міністром України;
• Генеральним прокурором України;
• Міністрами — виключно у межах їх міністерств.

2. ВРУ має право перевіряти всі державні організації.
3. Перевіряти Президента України заборонено.

Стаття 7. Служба безпеки України
1. Перевірки проводяться:

• Генералом або Полковником СБУ;
• керівниками КР або ГСУ.

2. СБУ має право:

• перевіряти документацію;
• виявляти корупцію та блат;
• перевіряти співробітників;
• проводити перевірки на алкогольне або наркотичне сп’яніння;
• вилучати заборонені предмети згідно законодавства.

Стаття 8. Національна поліція України
1. Перевірка проводиться Генералом або Полковником НПУ.
2. Предмет перевірки:

• поводження зі зброєю;
• законопослушність працівників;
• трудові книжки;
• знання службового регламенту.

2. НПУ не має права перевіряти ВРУ та СБУ.

Стаття 9. Державна служба України з надзвичайних ситуацій
1. Перевірка проводиться Генералом або Полковником ДСНС.
2. Предмет перевірки виключно:

• вогнегасники;
• протипожежні щити;
• дотримання пожежної безпеки.

Стаття 10. Міністерство охорони здоров’я
1. Перевірка здійснюється комісією:

• Головний лікар або заступник;
• лікар-психіатр.

2. Перевіряється:

• медична документація;
• знання першої допомоги;
• наявність медикаментів;
• стан співробітників при підозрі на сп’яніння.

Розділ IV. Організація перевірки​

Стаття 11. Наказ про проведення перевірки
1. Кожна перевірка проводиться виключно на підставі наказу.
2. Наказ створюється особою, яка проводить перевірку.
3. Наказ обов’язково повинен містити:

• назву організації, що перевіряється;
• вид перевірки;
• дату і час;
• склад комісії;
• керівника перевірки;
• перелік напрямів перевірки.

4. Відсутність наказу робить перевірку недійсною.

Стаття 12. Повідомлення організації
1. При запланованій перевірці Генерал організації повідомляється не менш ніж за 12 годин.
2. У разі поважної причини Генерал має повідомити про перенесення не пізніше ніж за 5 годин до початку.

Стаття 13. Проведення перевірки
1. Перевірка проводиться лише під час робочої зміни організації.
2. Весь процес перевірки обов’язково записується на відео/камеру.
3. На час перевірки управління особовим складом переходить керівнику перевірки.
4. До перевірки допускаються лише особи, зазначені у наказі.
5. Перевіряючим заборонено:

• застосовувати силу;
• провокувати конфлікти;
• використовувати образливі висловлювання.

Розділ V. Обов’язки сторін​

Стаття 14. Обов’язки перевіряючого органу
1. Перевіряючі зобов’язані:

• діяти в межах компетенції;
• дотримуватися службової етики;
• проводити перевірку відповідно до наказу;
• здійснювати відеофіксацію;
• оформити результати перевірки.

Стаття 15. Обов’язки організації, що перевіряється
1. Організація зобов’язана:

• сприяти перевірці;
• виконувати законні накази керівника перевірки;
• надавати документи;
• забезпечити присутність керівництва.

Розділ VI. Завершення перевірки та оформлення вироку​

Стаття 16. Оформлення результатів перевірки
1. Після завершення перевірки керівник перевірки складає офіційний вирок (звіт перевірки).
2. Вирок повинен містити:

• опис проведеної перевірки;
• встановлені порушення;
• перелік доказів;
• застосовані штрафи;
• рішення щодо організації.

3. Вирок публікується у визначеному розділі державних перевірок/там де був розмішений наказ про початок перевірки.

Розділ VII. Штрафні санкції​

Стаття 17. Штрафи
1. За перелічені порушення до організації можуть бути застосовані наступні покарання:
Зрив перевірки — 500 000 грн (+ догана керівництву)

• Порушення — 100 000 – 300 000 грн
• Некомпетентна поведінка — 150 000 грн
• Відсутність керівника організації — 100 000 грн
• Максимальний штраф за одну перевірку — 4 000 000 грн.

2. Штраф сплачується протягом 3 днів.
3. Керівник організації має право подати оскарження у суд, щодо неправомірних дій з боку керівництва що проводило перевірку.

Розділ VIII. Відсторонення від обов’язків​

Стаття 18. Відсторонення осіб
1. Право відсторонення мають:

• Президент України;
• Генерал СБУ;
• Генеральний прокурор;
• Суд.

2. Відсторонення може здійснюватися на час розслідування незалежно від звання.
3. Відсторонення Керівників організацій заборонено.

Розробник: Микола Дайшенко.​