Том Дніпровський
ЗСУ | Подільський Край ꑭ†
- Реєстрування
- 25 Гру 2025
- Дописи
- 71
- Реакції
- 123
- Бали
- 78
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Дніпровський Дмитро Володимирович
Стать: Чоловіча
Мати: Юлія Дніпровська — Викладач школи - української мови
Батько: Володимир Дніпровський — Військовослужбовець
Дата народження: 17.10.2000
Вік: 25
Місце народження: м.Дніпро
Місце проживання: Подільський Край
Захоплення: Спорт, вивчення мов,
Відмітні знаки: татуювання у вигляді 17.10 на правій руці.
Дніпровський Дмитро Володимирович народився 17 жовтня 2000 року у місті Дніпро. Виріс у сім’ї, де дисципліна та відповідальність були не просто словами. Мати, Юлія Дніпровська, працювала викладачем української мови, тому з дитинства привчала сина до грамотності, поваги та культури спілкування. Батько, Володимир Дніпровський, військовослужбовець — людина сувора, але справедлива. Саме від нього Дмитро перейняв витримку та розуміння, що кожне рішення має наслідки.
Стать: Чоловіча
Мати: Юлія Дніпровська — Викладач школи - української мови
Батько: Володимир Дніпровський — Військовослужбовець
Дата народження: 17.10.2000
Вік: 25
Місце народження: м.Дніпро
Місце проживання: Подільський Край
Захоплення: Спорт, вивчення мов,
Відмітні знаки: татуювання у вигляді 17.10 на правій руці.
Дніпровський Дмитро Володимирович народився 17 жовтня 2000 року у місті Дніпро. Виріс у сім’ї, де дисципліна та відповідальність були не просто словами. Мати, Юлія Дніпровська, працювала викладачем української мови, тому з дитинства привчала сина до грамотності, поваги та культури спілкування. Батько, Володимир Дніпровський, військовослужбовець — людина сувора, але справедлива. Саме від нього Дмитро перейняв витримку та розуміння, що кожне рішення має наслідки.
У дитинстві Дмитро був активним хлопцем. Багато часу проводив на вулиці, займався спортом, не сидів без діла. У 8 років разом із батьком поїхав до Польщі для придбання автомобіля Land Cruiser 300. Для нього це була не просто поїздка, а перший серйозний досвід за кордоном. Дорога була довгою, і саме тоді між батьком і сином відбулося багато розмов про життя, силу характеру та відповідальність чоловіка за свої рішення. Цей момент Дмитро запам’ятав надовго.
У 10 років родина вирушила до Єгипту. Перший політ літаком, нова країна, інша культура — усе це залишило сильне враження. Після цієї поїздки він почав більше цікавитися мовами та світом за межами України. Йому стало важливо розвиватися і не обмежувати себе одним середовищем.
Підліткові роки пройшли під знаком спорту. Регулярні тренування стали частиною його життя. Дмитро не любив слабкість — ні фізичну, ні моральну. Спорт навчив його витримці, самоконтролю та тому, що результат приходить тільки через працю.
У 18 років Дмитро прийняв рішення вступити до лав Збройних Сил України. Це був усвідомлений вибір. Він хотів перевірити себе та довести, що здатен служити країні не на словах, а на ділі. Служба була непростою, але саме вона остаточно сформувала його характер. З часом він отримав звання Старший солдат, чим заслужив повагу серед побратимів.
Після проходження служби Дмитро вирішив продовжити шлях у структурі правопорядку та перевівся до НПУ. Робота вимагала холодного розуму та швидких рішень. Він проявив себе як відповідальний та принциповий співробітник. Згодом отримав звання Старший сержант.Підліткові роки пройшли під знаком спорту. Регулярні тренування стали частиною його життя. Дмитро не любив слабкість — ні фізичну, ні моральну. Спорт навчив його витримці, самоконтролю та тому, що результат приходить тільки через працю.
У 18 років Дмитро прийняв рішення вступити до лав Збройних Сил України. Це був усвідомлений вибір. Він хотів перевірити себе та довести, що здатен служити країні не на словах, а на ділі. Служба була непростою, але саме вона остаточно сформувала його характер. З часом він отримав звання Старший солдат, чим заслужив повагу серед побратимів.
На даний момент Дмитро проживає у Подільському Краї, продовжує підтримувати фізичну форму, займається саморозвитком та вивченням мов. На правій руці має татуювання «17.10» — дата народження, яка для нього символізує початок власного шляху.
У майбутньому він ставить перед собою конкретні цілі — отримати звання Підполковника та Полковника. Дмитро не любить гучних обіцянок. Він переконаний, що авторитет здобувається діями, а не словами. Його головний принцип — працювати чесно, тримати слово і відповідати за свої рішення.