На жаль, цей список є значно довшим, ніж ми можемо уявити. Війна розділила наше життя на "до" та "після". Після початку повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України мій батько став на захист Батьківщини. На щастя, він повернувся живим, ледве уникнувши ворожого полону. Наша реальність є непередбачуваною, проте ми маємо продовжувати свій шлях.
Я не був близько знайомий з Артемом Тараном та Артемом Калашніковим, проте мені відомо, що він був адміністратором та лідером ЗСУ на нашому проєкті. Те, що з ним сталося — це трагедія, яка, на жаль, стала частиною нашого сьогодення.
Уся Україна сподівається на швидке завершення війни на нашу користь та встановлення повної безпеки в державі. Віримо у справедливе покарання для агресора за кожного, хто віддав своє життя заради майбутнього України.
Слава Україні! Героям слава!
