«Про порядок притягнення до відповідальності за несплату штрафів»
Стаття 1. Загальні положення
1.1. Цей Закон визначає порядок інкримінування правопорушення, передбаченого статтею 9.9 Кримінального кодексу України (злісне ухилення від сплати штрафів), а також встановлює особливості притягнення до відповідальності окремих категорій осіб.
1.2. Дія цього Закону поширюється на органи Національної поліції України, Служби безпеки України, органи прокуратури, суди та інші державні органи, що беруть участь у виконанні судових рішень.
1.3. Усі статті нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону, втрачають чинність з моменту набрання ним законної сили.
Стаття 2. Підстави для інкримінування статті 9.9 Кримінального кодексу України
2.1. Підставою для інкримінування особі правопорушення, передбаченого статтею 9.9 Кримінального кодексу України, є наявність несплачених штрафів, накладених за рішенням суду, у сукупному розмірі, що відповідає встановленому порогу у 80 і більше несплачених штрафних санкцій.
2.2. Факт несплати штрафів підтверджується відповідними даними державних реєстрів та виконавчих проваджень.
2.3. Інкримінування можливе лише за умови встановлення факту злісного ухилення від виконання рішення суду, що виражається у систематичній несплаті штрафів без поважних причин.
Стаття 3. Порядок затримання та пропозиції добровільної сплати
3.1. У разі встановлення підстав, передбачених статтею 2 цього Закону, уповноважені працівники НПУ та СБУ мають право здійснити затримання особи відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
3.2. Під час затримання особі обов’язково пропонується добровільно сплатити всі наявні штрафи у відділенні Національної поліції України.
3.3. Факт пропозиції сплати штрафів фіксується у протоколі затримання із зазначенням відповіді особи.
3.4. У разі добровільної сплати штрафів особа підлягає негайному звільненню, а провадження за статтею 9.9 припиняється.
3.5. Лише у випадку відмови особи від сплати штрафів або неможливості їх сплати без поважних причин допускається застосування покарання у вигляді обмеження волі або громадських робіт відповідно до рішення суду.
Стаття 4. Особливості притягнення до відповідальності працівників державних організацій
4.1. Працівники державних організацій не підлягають затриманню за статтями 9.9 та 9.9.1 Кримінального кодексу України.
4.2. У разі встановлення факту несплати штрафів такими особами органи НПУ та СБУ або інші уповноважені органи зобов’язані направити офіційне повідомлення до місця роботи відповідної особи.
4.3. У повідомленні зазначається інформація про:
невиконання рішення суду,
наявну заборгованість,
кількість та сукупний розмір несплачених штрафів.
4.4. Керівництво державного органу після отримання повідомлення має право обрати один із таких способів реагування:
примусове щомісячне відрахування із заробітної плати працівника у розмірі не більше 25 відсотків від посадового окладу до повного погашення заборгованості,
ініціювання судового провадження щодо притягнення особи до відповідальності.
4.5. Положення цієї статті є обов’язковими для всіх підрозділів Національної поліції України та Служби безпеки України.
Стаття 5. Гарантії при затриманні працівників державних організацій
5.1. У разі затримання працівника державної організації з інших підстав працівник Національної поліції України або Служби безпеки України зобов’язаний, на першу вимогу затриманого:
негайно повідомити його керівництво,
забезпечити виклик прокурора.
5.2. Невиконання вимог цієї статті тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стаття 6. Ідентифікація працівників державних організацій
6.1. Статус працівника державної організації підтверджується службовим посвідченням.
6.2. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, додатковим підтвердженням може бути службовий жетон або інший ідентифікаційний знак.
Стаття 7. Прикінцеві положення
7.1. Кабінет Міністрів України зобов’язаний у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом,
забезпечити внесення змін до інших нормативно-правових актів.
7.2. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Останнє редагування: