Краткий опис особи:
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Тьома Сміт Богданович
Стать: Чоловіча
Мати - Христя Сміт
Батько - Богдан Сміт
Зріст та вага: Зріст - 200 см; Вага-68 кг
Дата народження: 21.05.2000
Вік: 25 роки
Місце народження: Україна, Київ
Національність: Українець
Місце проживання: м. Київ
Захоплення: Спорт,шахи,біг,стрільба.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Коричневий
Зачіска: Середня довжина, темна.
Відмітні знаки: Татуювання на грудній клітині.
Батьки
Батько - Богдан Сміт Олегович народився 1968 р. Проживав у місті Житомир,навчався у школі №2,після закінчення школи вступив в Житомирське відділення навчально-наукового інституту заочного навчання Національної академії внутрішніх справ.
Після закінчення інституту вступив в Національну Академію Служби Безпеки України в місті Дніпро,там він і познайомився з чудовою жінкою.
Після того як вони одружилися він вступив в Службу Безпеки України в М.Київ.
Мати - Христя Сміт Олександрівна народилася 1670 р. Проживала в центрі міста Дніпро,з дитинства мріяла стати Кухарем,навчалася в школі №4,після закінчення школи поступила в інститут.Навчалася на кухара та потім після закінчення інституту стала Кухарем в Ресторані.Там вони і познайомилися з Богданом.
[II] Народження та дитинство
На дворі 21.05.2000 Спека Батько стояв з сигаретою біля пологового відділення №1 в Києвській області,Мама кричала від болі та тут з'явився я Тьома Сміт.Після того як я народився мама показала мене татові з вікна,він скзав він стане героєм.Після 20 днів в пологовому будинку мене привезли додому,це була невеличка квартира на 5 поверсі там було затишно.Як мені настав 1 рік мені подарували іграшковий житон поліцейського він мені дуже сподобався,але я тоді не розумів що це таке і для чого воно,тато говорив мені що цей житон ти колись отримаєш.
День народження 21.05.2005
На той момент мені було 5 років я чекав своїх подарунків від блиських,тато з мамою подарували мені іграшкову зброю М4 а1
На той момент я був такий щясливий я бігав по хаті робив вигляд що я поліцейський з житоном який мені подарували на день народження коли мені був 1 рік.Мені це дуже подобалось,та думав що стану поліцейським.
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Тьома Сміт Богданович
Стать: Чоловіча
Мати - Христя Сміт
Батько - Богдан Сміт
Зріст та вага: Зріст - 200 см; Вага-68 кг
Дата народження: 21.05.2000
Вік: 25 роки
Місце народження: Україна, Київ
Національність: Українець
Місце проживання: м. Київ
Захоплення: Спорт,шахи,біг,стрільба.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Коричневий
Зачіска: Середня довжина, темна.
Відмітні знаки: Татуювання на грудній клітині.
Батьки
Батько - Богдан Сміт Олегович народився 1968 р. Проживав у місті Житомир,навчався у школі №2,після закінчення школи вступив в Житомирське відділення навчально-наукового інституту заочного навчання Національної академії внутрішніх справ.
Після закінчення інституту вступив в Національну Академію Служби Безпеки України в місті Дніпро,там він і познайомився з чудовою жінкою.
Після того як вони одружилися він вступив в Службу Безпеки України в М.Київ.
Мати - Христя Сміт Олександрівна народилася 1670 р. Проживала в центрі міста Дніпро,з дитинства мріяла стати Кухарем,навчалася в школі №4,після закінчення школи поступила в інститут.Навчалася на кухара та потім після закінчення інституту стала Кухарем в Ресторані.Там вони і познайомилися з Богданом.
[II] Народження та дитинство
На дворі 21.05.2000 Спека Батько стояв з сигаретою біля пологового відділення №1 в Києвській області,Мама кричала від болі та тут з'явився я Тьома Сміт.Після того як я народився мама показала мене татові з вікна,він скзав він стане героєм.Після 20 днів в пологовому будинку мене привезли додому,це була невеличка квартира на 5 поверсі там було затишно.Як мені настав 1 рік мені подарували іграшковий житон поліцейського він мені дуже сподобався,але я тоді не розумів що це таке і для чого воно,тато говорив мені що цей житон ти колись отримаєш.
День народження 21.05.2005
На той момент мені було 5 років я чекав своїх подарунків від блиських,тато з мамою подарували мені іграшкову зброю М4 а1
На той момент я був такий щясливий я бігав по хаті робив вигляд що я поліцейський з житоном який мені подарували на день народження коли мені був 1 рік.Мені це дуже подобалось,та думав що стану поліцейським.
[III] Підліткове життя
На дворі 2009 рік. Тьомі вже 14, і він навчається у 9 класі. За ці роки в нього склалася своя невелика, але дружна компанія — хлопці та дівчата, з якими він був знайомий ще з 3 класу. Серед них була Анна — дівчина, яка подобалась Тьомі ще з перших років школи. Він часто намагався привернути її увагу, бути поруч, жартувати, допомагати, але, як не старався, нічого серйозного з цього так і не вийшло.
З восьми років Тьома серйозно захопився футболом. Почав ходити на тренування, а з часом — і в спортзал. Футбол став для нього не просто хобі, а способом тримати себе у формі, дисциплінувати, а іноді й забути про невдачі в особистому житті. Спорт був тим, що давало сили й натхнення.
Особливо тісну дружбу Тьома підтримував із Денисом — другом, з яким їх єднали не лише спільні інтереси, а й серйозні плани на майбутнє. Ще в старших класах вони почали думати про власну справу. Протягом останніх трьох років школи вони розробляли ідеї, обговорювали варіанти, будували плани — мріяли разом відкрити бізнес після випуску.
Коли шкільні роки добігли кінця, батьки підтримали Тьому — подарували квартиру та машину на перший час, аби він міг розпочати доросле життя з упевненістю. Разом із Денисом вони вступили до одного університету Міністерства внутрішніх справ. Навчання йшло без особливих злетів, але й без провалів — хлопці трималися впевнено, знаючи, що попереду ще багато можливостей реалізувати мрії.
[IV] Доросле життя
Після завершення навчання Тьома разом зі своїм другом Денисом вступили до лав Національної поліції України. Вони віддано служили приблизно два роки, здобуваючи досвід і авторитет. Їхня старанність та рішучість не залишилися непоміченими — обох запросили перейти до Служби безпеки України. Це був новий, серйозніший етап, якого вони давно прагнули.
Проте через деякий час у Тьоми виникли проблеми зі здоров’ям. Лікарі рекомендували тимчасово припинити службу. Це рішення далося важко, але Тьома знав — інакше не можна. Денис підтримав друга і нагадав йому про їхню шкільну мрію — відкрити власну справу. Не гаючи часу, вони почали діяти.
Свою підприємницьку діяльність хлопці починали з малого — тестували ідеї, вкладали все, що мали, працювали день і ніч. Заради повного фокусу на спільній справі Денис також вирішив звільнитися зі СБУ. Так народилася мережа бізнесів під назвою «Фелікс» — на честь собаки Дениса, символа вірності та сили з дитинства.
Протягом 2–3 років справи значно покращилися. Бізнес почав приносити стабільний пасивний дохід. Коли структура стала самостійною й надійною, друзі знову замислилися про службу. Обидва відчували, що ще не виконали свою місію перед державою.
Зібравши необхідні документи, Тьома разом з Денисом вирішив повернутися до лав Служби безпеки України. Завдяки досвіду, репутації та особистим якостям, їх швидко прийняли назад. Тепер вони поєднували професійну службу на благо країни з контролем за власною бізнес-імперією, доводячи, що мрії стають реальністю, коли є віра, праця й підтримка справжніх друзів.
[V] Теперішній час
Станом на 2025 рік Тьома — цілком сформована особистість. За плечима — служба в поліції, досвід роботи в СБУ, власний бізнес, підйоми й складні рішення. Сьогодні він знову на службі в Службі безпеки України, де займає відповідальну та високу посаду, і щодня виконує завдання, які потребують чіткого розуму, витримки й рішучості.
Після продажу своєї частки у мережі бізнесів «Фелікс», Тьома повністю сфокусувався на службі — справі, яка, як виявилося, завжди була його справжнім покликанням. Водночас стабільний дохід із проданої справи дозволяє не турбуватися про фінанси — є і на життя, і на розвиток, і на підтримку рідних.
Та, мабуть, найцінніше — це не статус чи гроші. За ці роки поруч з Тьомою з’явилися справжні люди, перевірені часом і життям. Серед них — і Анна, та сама дівчина зі шкільних років. Доля звела їх знову, і цього разу все склалося інакше. Вони разом — дорослі, свідомі, підтримують одне одного, розділяють не лише будні, а й плани на майбутнє.
Тьома живе без зайвого пафосу, але з гідністю. Він знає ціну кожному кроку, кожному рішенню. За ним — історія наполегливої праці, відданості, дружби та внутрішньої сили. Попереду — ще більше. Бо коли ти знаєш, хто ти, і маєш поруч правильних людей — немає нічого неможливого.
Після продажу своєї частки у мережі бізнесів «Фелікс», Тьома повністю сфокусувався на службі — справі, яка, як виявилося, завжди була його справжнім покликанням. Водночас стабільний дохід із проданої справи дозволяє не турбуватися про фінанси — є і на життя, і на розвиток, і на підтримку рідних.
Та, мабуть, найцінніше — це не статус чи гроші. За ці роки поруч з Тьомою з’явилися справжні люди, перевірені часом і життям. Серед них — і Анна, та сама дівчина зі шкільних років. Доля звела їх знову, і цього разу все склалося інакше. Вони разом — дорослі, свідомі, підтримують одне одного, розділяють не лише будні, а й плани на майбутнє.
Тьома живе без зайвого пафосу, але з гідністю. Він знає ціну кожному кроку, кожному рішенню. За ним — історія наполегливої праці, відданості, дружби та внутрішньої сили. Попереду — ще більше. Бо коли ти знаєш, хто ти, і маєш поруч правильних людей — немає нічого неможливого.
