ЗАКОН УКРАЇНИ
Про звернення громадян
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Звернення громадянПро звернення громадян
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади та об'єднань громадян із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Стаття 2. Законодавство про звернення громадян
1. Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі
1. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
1) Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя.
2) Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності установ та організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
3) Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені
1. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
1) порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
2) створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
3) незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Стаття 5. Вимоги до звернення
1. Звернення адресуються органам державної влади або організаціям, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
2. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
3. Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України є електронна петиція.
4. Звернення може бути усним чи письмовим.
5. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням засобів електронного зв’язку.
6. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Стаття 6. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
1. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Стаття 7. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню
1. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Стаття 8. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання
1. Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення.
РОЗДІЛ 2
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
Стаття 9. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян
1. Органи державної влади або організації зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Стаття 10. Розгляд заяв (клопотань)
1. Органи державної влади та їх посадові особи, керівники організацій, зобов'язані розглянути заяву (клопотання), перевіряти викладені в ній факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяви (клопотання).
2. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
2. Розгляд заяв (клопотань) відбувається у порядку, передбаченому Законом України “Про адміністративну процедуру”.
Стаття 11. Розгляд скарг громадян
1. Скарга на дії чи рішення органу державної влади або організації, об'єднання громадян, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
2. Розгляд скарг відбувається у порядку, передбаченому Законом України “Про адміністративну процедуру”.
Стаття 12. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
1. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою має право:
1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
2) знайомитися з матеріалами перевірки;
3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
4) бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
5) користуватися послугами адвоката;
6) одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
Стаття 13. Обов'язки органів державної влади або організацій та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг
1. Органи державної влади або організації та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
1) об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
2) у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
3) забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
4) письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
5) у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
Стаття 14. Термін розгляду звернень громадян
1. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного тижня від дня їх надходження. Якщо в тижневий термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати чотирнадцяти днів.
Стаття 15. Електронна петиція, порядок її подання та розгляду
1. Громадяни можуть звернутися до Президента України з електронними петиціями через державний портал.
2. Електронна петиція може бути заповнена за довільною формою.
3. Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
4. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
РОЗДІЛ 3
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
Стаття 16. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян
1. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть кримінальну відповідальність (Службова недбалість), передбачену законодавством України.
Стаття 17. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян
1. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України та Президент України.
