Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Дімура Володимир Олексійович
Стать: Чоловіча
Мати: Ірина Дімура(Проніна) Анатоліївна, 11.11.1982
Батько: Олексій Дімура Олександрович, 11.04.1979
Дата народження: 29.07.2000
Вік: 25
Місце народження: м.Миколаїв
Місце проживання: м. Київ
Захоплення: військова справа(тактика дій підрозділу у бою з позиції командира), біг.
Звички: вечірні пізні прогулянки містом.
Відмітні знаки: шрам від цвяха на п'ятці
[Дитинство]
Володимир Дімура народився 29.07.2000 року в м. Миколаїв. Мати відставний капітан медичної служби, батько майор в ЗСУ, наразі проходить службу в А1080(145 окремий ремонтно-відновлювальний Миколаївський полк) на посаді ЗНШ з моб роботи. Навчався в 46-ій ЗОШ(нині 46 гімназія). Ріс гіперактивною дитиною, яка постійно бігала, гралася та відмовлялася спати в обід і їсти манну кашу.
[Шкільний період]
У школі був активною дитиною, "душею компанії"(просто центром уваги та лідером групи, як це зазвичай і буває у дітей, де лідер - найагресівніший). Проявляв часту агресію по відношенню до однокласників, неодноразово був помічений за булінгом, приниження та знущанням над іншими дітьми, з ***********************************ьшого молодшими і слабшими, за що неодноразово потрабляв "на килим" до директора, проте через сімейні зв'язки наслідків вдавалося уникати. Уроки не прогулював, мав дуже скромні здобутки у навчанні, в олімпіадах участі не приймав.
[Курсантське життя у ВКСС]
Після 9-ого класу подав документи на вступ у ВКСС НАСВ, на спеціалізацію "управління діями підрозділів механізованих військ". За допомогою батьків вступив, отримавши "додаткові" бали на вступному іспиті за фізичну підготовку, тим самим піднявшись значно вище в рейтингу, ніж він би був насправді.
[Курсантське життя життя:Перший курс]
Зарекомендував себе як дуже емоційна, нестабільна людина. Протягом першого року отримав 1 догану та одну сувору догану. Першу за побиття одногрупника, який відмовився заступати замість нього в наряд на новий рік, сувору - за розпиття алкогольних напоїв в казармі на Новий рік. Спершу мова йшла про відрахування, але знову ж, батьки.
[Курсантське життя життя:Другий курс]
Володимир значно підтягнув свою фізичну підготовку, це було нормально для ВКСС, проте навчання бажало кращого. Попри це, рік він займав посаду командира відділення у своїй навчальній группі. Оскільки курсантське грошове забезпечення в ті роки було жахливим(близько 450 гривень), заробляв додатково. Інколи - заступаючи в наряд. А інколи - заступаючи в наряд так, що на курсі у когось щось зникало. Кітель, шапка, берці. Одного разу поцупив у днювального, що заснув на посту поки черговий покинув пост та пішов спати в кубрик, два магазини, які пізніше віддав начальнику курсу особисто, за що отримав похвалу, позачергове звільнення, 500 гривень, та "випадковий наряд", поки весь курс качався в пошуках магазина бідного днювального.
Під час занять на полігоні зі штурму будівель наступив на цвях, який пробив берц та застряг в нозі, після чого з тиждень пробайдикував у лазареті.
[Перші симпатії]
Під час навчання Володимира мав лише одні відносини, які не були довгими. Дівчина, Елизавета Шевчик Володимирівна, характеризувала його як аб'юзера, маніпулятора та егоїста, якого мало цікавила її особистість, та який постійно схиляв її до інтимної близькості.
[Випуск та служба після]
Після випуску у 2018 році Володимир був розподілений ВЧ А1302 ("Холодний Яр"), де дослужив 3 роки контракту по випуску, та звільнився по завершенню контракту з лав збройних сил. Жодних просувань по службі за цей період не мав. Звинувачувався у розкраданні майна військової частини, оскільки допоміг організувати командиру взводу "винос каптьорки" суміжної роти уночі, проте жодну вину його чи комвзводу не вдалося довести в ході службового розслідування. В той раз Володимир отримав за це "долю" у розмірі 120 тисяч гривень.
Часто відпускав солдатів-срочників уночі за територію частини за 4-5 тисяч гривень за раз.
Декілька разів здавав свій телефон в оренду срочнікам з вимкненим інтернетом і завантаженими роликами 18+ характеру за 3 тисячі гривень на 2 години. Чому з вимкненим інтернетом? Бо один умнік пів години тільки ролик обирав, гурман так би мовити.
[Життя між службою у ЗС та ДКВС]
Працював на різних підпримствах. Мало кому був потрібен командир механізованого відділення на цивілці. Хотів подати документи до ВВНЗ, а саме на факультет ВР та ССО за спеціальністю "Управління дій підрозділів Сил Спеціальних Операцій", проте отримав відмову - цього разу батьківського впливу виявилося недостатньо, аби перекрити результати ЗНО, при конкуренції в 10 людей на місце, де кожен третій - син полковника.
За 5 років(у періоді 3 2021 по 2026) встиг попрацювати таксистом, доставщиком та касиром.
До ДКВС приєднався в липні 2026 року, вирішивши повернутися на службу, та з розумінням ризику бути мобілізованим.
[ДКВС]
Зрештою, люди не міняються. Аби людина переглянула свої погляди на життя не достатньо просто часу, і елементарних дій. "Живи правильно". "Роби правильно". Це те, що ми чуємо роками, і говоримо собі щодня. Проте, хіба це весело? Хіба це приносить легкі гроші, задоволення? Ні. Саме тому Володимир повертається на службу виключно з метою особистого збагачення на власній владі та службових можливостях. Він налаштований на отримання прибутку. Не більше, та не менше.
[Сім'я]
З сім'єю постійних контактів не підтримує. Дзвонить виключно на свята. Винуватить батьків у власній нереалізованості у житті.
[Навички]:
[Характер]:
[Характеристика по службі]:
Оскільки абсолютна більшість проступків по життю не зафіксовані документально, а під час служби у ДКВС не було жодних порушень він має репутацію дисципліваного службовця, який справно несе службу та дотримується субординації.
P.S.:
Неможливо виокремити якийсь конкретний "переломний момент", з якого цей персонаж став "bad gov", оскільки він усе життя ріс таким, проходив етапи розвитку у власній поганій натурі, від знущань до системного булінгу, від булінгу до побиття, потім до дрібних крадіжок, а пізніше - до вже цілком значних сумм.
Стать: Чоловіча
Мати: Ірина Дімура(Проніна) Анатоліївна, 11.11.1982
Батько: Олексій Дімура Олександрович, 11.04.1979
Дата народження: 29.07.2000
Вік: 25
Місце народження: м.Миколаїв
Місце проживання: м. Київ
Захоплення: військова справа(тактика дій підрозділу у бою з позиції командира), біг.
Звички: вечірні пізні прогулянки містом.
Відмітні знаки: шрам від цвяха на п'ятці
[Дитинство]
Володимир Дімура народився 29.07.2000 року в м. Миколаїв. Мати відставний капітан медичної служби, батько майор в ЗСУ, наразі проходить службу в А1080(145 окремий ремонтно-відновлювальний Миколаївський полк) на посаді ЗНШ з моб роботи. Навчався в 46-ій ЗОШ(нині 46 гімназія). Ріс гіперактивною дитиною, яка постійно бігала, гралася та відмовлялася спати в обід і їсти манну кашу.
[Шкільний період]
У школі був активною дитиною, "душею компанії"(просто центром уваги та лідером групи, як це зазвичай і буває у дітей, де лідер - найагресівніший). Проявляв часту агресію по відношенню до однокласників, неодноразово був помічений за булінгом, приниження та знущанням над іншими дітьми, з ***********************************ьшого молодшими і слабшими, за що неодноразово потрабляв "на килим" до директора, проте через сімейні зв'язки наслідків вдавалося уникати. Уроки не прогулював, мав дуже скромні здобутки у навчанні, в олімпіадах участі не приймав.
[Курсантське життя у ВКСС]
Після 9-ого класу подав документи на вступ у ВКСС НАСВ, на спеціалізацію "управління діями підрозділів механізованих військ". За допомогою батьків вступив, отримавши "додаткові" бали на вступному іспиті за фізичну підготовку, тим самим піднявшись значно вище в рейтингу, ніж він би був насправді.
[Курсантське життя життя:Перший курс]
Зарекомендував себе як дуже емоційна, нестабільна людина. Протягом першого року отримав 1 догану та одну сувору догану. Першу за побиття одногрупника, який відмовився заступати замість нього в наряд на новий рік, сувору - за розпиття алкогольних напоїв в казармі на Новий рік. Спершу мова йшла про відрахування, але знову ж, батьки.
[Курсантське життя життя:Другий курс]
Володимир значно підтягнув свою фізичну підготовку, це було нормально для ВКСС, проте навчання бажало кращого. Попри це, рік він займав посаду командира відділення у своїй навчальній группі. Оскільки курсантське грошове забезпечення в ті роки було жахливим(близько 450 гривень), заробляв додатково. Інколи - заступаючи в наряд. А інколи - заступаючи в наряд так, що на курсі у когось щось зникало. Кітель, шапка, берці. Одного разу поцупив у днювального, що заснув на посту поки черговий покинув пост та пішов спати в кубрик, два магазини, які пізніше віддав начальнику курсу особисто, за що отримав похвалу, позачергове звільнення, 500 гривень, та "випадковий наряд", поки весь курс качався в пошуках магазина бідного днювального.
Під час занять на полігоні зі штурму будівель наступив на цвях, який пробив берц та застряг в нозі, після чого з тиждень пробайдикував у лазареті.
[Перші симпатії]
Під час навчання Володимира мав лише одні відносини, які не були довгими. Дівчина, Елизавета Шевчик Володимирівна, характеризувала його як аб'юзера, маніпулятора та егоїста, якого мало цікавила її особистість, та який постійно схиляв її до інтимної близькості.
[Випуск та служба після]
Після випуску у 2018 році Володимир був розподілений ВЧ А1302 ("Холодний Яр"), де дослужив 3 роки контракту по випуску, та звільнився по завершенню контракту з лав збройних сил. Жодних просувань по службі за цей період не мав. Звинувачувався у розкраданні майна військової частини, оскільки допоміг організувати командиру взводу "винос каптьорки" суміжної роти уночі, проте жодну вину його чи комвзводу не вдалося довести в ході службового розслідування. В той раз Володимир отримав за це "долю" у розмірі 120 тисяч гривень.
Часто відпускав солдатів-срочників уночі за територію частини за 4-5 тисяч гривень за раз.
Декілька разів здавав свій телефон в оренду срочнікам з вимкненим інтернетом і завантаженими роликами 18+ характеру за 3 тисячі гривень на 2 години. Чому з вимкненим інтернетом? Бо один умнік пів години тільки ролик обирав, гурман так би мовити.
[Життя між службою у ЗС та ДКВС]
Працював на різних підпримствах. Мало кому був потрібен командир механізованого відділення на цивілці. Хотів подати документи до ВВНЗ, а саме на факультет ВР та ССО за спеціальністю "Управління дій підрозділів Сил Спеціальних Операцій", проте отримав відмову - цього разу батьківського впливу виявилося недостатньо, аби перекрити результати ЗНО, при конкуренції в 10 людей на місце, де кожен третій - син полковника.
За 5 років(у періоді 3 2021 по 2026) встиг попрацювати таксистом, доставщиком та касиром.
До ДКВС приєднався в липні 2026 року, вирішивши повернутися на службу, та з розумінням ризику бути мобілізованим.
[ДКВС]
Зрештою, люди не міняються. Аби людина переглянула свої погляди на життя не достатньо просто часу, і елементарних дій. "Живи правильно". "Роби правильно". Це те, що ми чуємо роками, і говоримо собі щодня. Проте, хіба це весело? Хіба це приносить легкі гроші, задоволення? Ні. Саме тому Володимир повертається на службу виключно з метою особистого збагачення на власній владі та службових можливостях. Він налаштований на отримання прибутку. Не більше, та не менше.
[Сім'я]
З сім'єю постійних контактів не підтримує. Дзвонить виключно на свята. Винуватить батьків у власній нереалізованості у житті.
[Навички]:
- Планування бою.
- Робота з вогнепальною зброєю.
- Водіння автомобілем.
- Ведення катувань та допитів.
- Шантажування.
- Залякування.
[Характер]:
- Емоційність.
- Високий рівень пунктіальності, завжди притримується субординації.
- Слабко піддається паніці.
- Любить похизуватися, потішити власне его за рахунок інших.
- Любить принижувати слабших та не спроможних себе захистити.
[Характеристика по службі]:
Оскільки абсолютна більшість проступків по життю не зафіксовані документально, а під час служби у ДКВС не було жодних порушень він має репутацію дисципліваного службовця, який справно несе службу та дотримується субординації.
P.S.:
Неможливо виокремити якийсь конкретний "переломний момент", з якого цей персонаж став "bad gov", оскільки він усе життя ріс таким, проходив етапи розвитку у власній поганій натурі, від знущань до системного булінгу, від булінгу до побиття, потім до дрібних крадіжок, а пізніше - до вже цілком значних сумм.
