Дитинство
Кирило Тетеря Сергійович народився в місті Запоріжжі, де ще змалку зрозумів, що закон і справедливість далеко не завжди означають одне й те саме. Його батько, чесний працівник металургійного підприємства, став жертвою сфабрикованої кримінальної справи. Вирок був винесений ще до початку суду, а через кілька місяців чоловік помер у колонії. Відтоді Кирило поклявся присвятити життя боротьбі з системою, яка безкарно ламала людські долі.
Закінчивши юридичний факультет, він швидко став одним із найуспішніших адвокатів Запоріжжя. Його називали людиною, яка здатна витягнути клієнта навіть із найбезнадійнішої справи. Але за фасадом професійних перемог він дедалі частіше бачив продажних слідчих, підкуплених експертів і суддів, для яких вирок був лише питанням ціни.
Переломний момент
Усе змінилося після справи журналіста, який викрив діяльність великої злочинної мережі. Єдиний доказ його невинуватості безслідно зник із матеріалів справи, а самого журналіста знайшли мертвим за кілька днів до апеляції. Кирило зрозумів: у грі, де інша сторона не дотримується жодних правил, чесність стає слабкістю.Відтоді він почав жити подвійним життям. Удень — бездоганний адвокат у дорогому костюмі, якого поважали судді та колеги. Уночі — людина, про існування якої знали лише одиниці.
У підпільній майстерні народжувалися документи, що могли змінити долю людини: нові посвідчення особи, архівні довідки, договори, нотаріальні записи та інші папери, які допомагали його клієнтам зникати, починати нове життя або руйнувати сфабриковані обвинувачення. Кожен такий крок наближав його до прірви, але він давно перестав боятися.
Незабаром про загадкового «Привида адвокатури» заговорив увесь кримінальний світ. Для одних він став легендою, здатною переграти будь-яку систему, для інших — головною ціллю. За ним полювали правоохоронці, корумповані чиновники та впливові кримінальні авторитети, чиї схеми він руйнував. Зрада могла чекати в кожному кабінеті, а будь-який клієнт міг виявитися інформатором.
Кирило чудово розумів: одного дня його минуле наздожене. Але він зробив свій вибір ще тоді, коли почув вирок власному батькові. Відтоді він більше не воював за закон — він воював за справедливість, навіть якщо ціною цієї боротьби мала стати власна свобода або життя.
