ЗАКОН ЧОРНОМОРСЬКОГО КРАЮ
«Про заохочення та відзнаки співробітників Служби безпеки України»
«Про заохочення та відзнаки співробітників Служби безпеки України»
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Мета та сфера дії Положення
1.1. Це Положення визначає види, підстави та порядок застосування заохочень і відзнак щодо співробітників Служби безпеки України, а також порядок їх присвоєння, вручення та, у визначених випадках, позбавлення.
1.2. Метою заохочення є визнання заслуг співробітників, стимулювання сумлінного виконання службових обов'язків, підвищення професійного рівня особового складу та зміцнення авторитету Служби безпеки України.
1.3. Дія цього Положення поширюється на всіх співробітників Служби безпеки України незалежно від займаної посади, підрозділу чи стажу служби, якщо інше прямо не передбачено окремими статтями цього Положення.
Стаття 2. Принципи застосування заохочень
2.1. Заохочення застосовується на засадах справедливості, об'єктивності та відповідності виду заохочення характеру й значенню заслуги співробітника.
2.2. Не допускається застосування заохочення за заслуги, які не підтверджені документально, а також з мотивів, не пов'язаних із службовою діяльністю співробітника.
2.3. Заохочення не застосовується до співробітника, який на момент розгляду подання має чинне дисциплінарне стягнення, за винятком випадків, коли заохочення прямо пов'язане з рятуванням життя людей або відверненням тяжкої загрози державній безпеці.
РОЗДІЛ II. ВИДИ ЗАОХОЧЕНЬ
Стаття 3. Загальні види заохочень
3.1. До співробітників Служби безпеки України можуть застосовуватися такі загальні види заохочень:
Оголошення усної подяки — найпростіша форма визнання заслуг, що застосовується керівником підрозділу за результатами якісного виконання окремого доручення чи завдання.
Оголошення подяки в наказі — письмове закріплення заслуги співробітника з внесенням відповідного запису до особової справи
Нагородження почесною грамотою — форма визнання, що застосовується за значні досягнення у службовій діяльності та супроводжується врученням документа встановленого зразка.
Нагородження цінним подарунком — застосовується за рішенням керівництва як матеріальне вираження визнання заслуг співробітника.
Виплата грошової премії — матеріальне заохочення, розмір та порядок виплати якого визначаються окремим фінансовим розпорядженням у межах затвердженого бюджету.
Дострокове присвоєння спеціального звання — застосовується за виняткові успіхи у службовій діяльності в порядку, встановленому законодавством про проходження служби.
Нагородження відомчою відзнакою — вручення нагрудного знака, медалі чи іншої відзнаки, заснованої Службою безпеки України, у порядку, визначеному Розділом VI цього Положення.
Дострокове зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення — застосовується щодо співробітника, який після накладення стягнення довів сумлінним ставленням до служби своє виправлення.
3.2. Кілька видів заохочень можуть застосовуватися одночасно, якщо це відповідає характеру та значенню заслуги співробітника.
Стаття 4. Грошова винагорода
4.1. Грошова винагорода є формою матеріального заохочення співробітника, що застосовується за наявності підстав, визначених Статтею 9 цього Положення, та має форму одноразової виплати або регулярної премії за підсумками звітного періоду.
4.2. Розмір грошової винагороди визначається в межах, встановлених окремим фінансовим розпорядженням Служби, з урахуванням характеру заслуги, посади співробітника, його стажу служби та обсягу бюджетних коштів, передбачених на заохочення особового складу.
4.3. Одноразова грошова винагорода застосовується за окремий задокументований випадок заслуги, зазначеної у Статті 9 цього Положення, зокрема за врятування життя громадян, запобігання тяжким правопорушенням, проявлену мужність та відвагу чи розкриття особливо важливих справ.
4.4. Регулярна премія за підсумками звітного періоду застосовується за досягнення стабільно високих показників службової діяльності протягом кварталу, півріччя чи року, у порядку та розмірах, визначених внутрішнім регламентом Служби, з урахуванням оцінки безпосереднього керівника.
4.5. Рішення про виплату грошової винагороди приймається посадовою особою, уповноваженою відповідно до Статті 6 цього Положення, та оформлюється відповідним наказом із обов'язковим зазначенням розміру виплати, підстави її застосування та реквізитів співробітника.
4.6. Виплата грошової винагороди здійснюється фінансовим підрозділом Служби на підставі наказу, зазначеного в пункті 4.5 цієї статті, у строк, що не перевищує строку, встановленого внутрішнім регламентом Служби для виплати заохочень такого виду.
4.7. Грошова винагорода підлягає оподаткуванню в порядку, встановленому податковим законодавством Чорноморського Краю, якщо інше прямо не передбачено окремим нормативним актом.
4.8. Отримання грошової винагороди не виключає одночасного застосування інших видів заохочення, зокрема нагородження почесною грамотою, цінним подарунком або особливою відзнакою, передбаченою Статтею 10 цього Положення.
4.9. У разі встановлення підстав, зазначених у Статті 14 цього Положення, раніше виплачена грошова винагорода поверненню не підлягає, однак це не звільняє співробітника від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинене діяння.
Стаття 5. Особливі відзнаки
5.1. Окрім загальних видів заохочення, зазначених у Статтях 3 та 4 цього Положення, для співробітників встановлюються особливі відзнаки, що присуджуються не кожному співробітнику, а лише за виняткові заслуги, перелік та порядок присвоєння яких визначено Розділом VI цього Положення.
5.2. Особливі відзнаки не замінюють загальних видів заохочення, включно з грошовою винагородою, та можуть присуджуватися незалежно від них або одночасно з ними.
РОЗДІЛ III. КОМПЕТЕНЦІЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЩОДО ЗАОХОЧЕННЯ
Стаття 6. Розподіл повноважень
6.1. Безпосередній керівник підрозділу має право самостійно оголошувати усну подяку та подяку в наказі щодо підпорядкованих йому співробітників.
6.2. Нагородження почесною грамотою, цінним подарунком або виплата грошової премії здійснюється за поданням безпосереднього керівника рішенням керівника вищого рівня, визначеного внутрішнім регламентом Служби.
6.3. Дострокове присвоєння спеціального звання належить до компетенції керівництва Служби безпеки України в порядку, встановленому законодавством про проходження служби.
6.4. Нагородження відомчими відзнаками, зазначеними у Розділі VI цього Положення, належить до виключної компетенції Президента Чорноморського Краю, який ухвалює відповідне рішення за поданням Генерала Служби безпеки України.
6.5. Керівник, який ініціює подання про заохочення, несе відповідальність за достовірність викладених у ньому відомостей.
РОЗДІЛ IV. ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАНЬ
Стаття 7. Ініціювання заохочення
7.1. Клопотання про заохочення співробітника подається його безпосереднім керівником у письмовій формі з викладенням конкретних обставин, що є підставою для заохочення, та посиланням на відповідний пункт Статті 9 цього Положення.
7.2. Клопотання може також ініціюватися керівником іншого підрозділу, з яким взаємодіяв співробітник, за погодженням із безпосереднім керівником такого співробітника.
7.3. До клопотання додаються наявні матеріали, що підтверджують викладені обставини, з дотриманням режиму секретності, якщо відповідні відомості становлять державну чи службову таємницю.
Стаття 8. Розгляд клопотання
8.1. Клопотання про заохочення розглядається уповноваженою посадовою особою протягом строку, встановленого внутрішнім регламентом Служби, з урахуванням необхідності перевірки викладених у ньому відомостей.
8.2. За результатами розгляду приймається рішення про застосування заохочення, про відмову в його застосуванні або про застосування іншого виду заохочення, ніж запропонований у клопотанні.
8.3. Відмова в застосуванні заохочення повинна бути обґрунтованою та доведеною до відома керівника, який ініціював клопотання.
РОЗДІЛ V. ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗАОХОЧЕННЯ
Стаття 9. Перелік підстав заохочення співробітників
9.1. Заохочення співробітника Служби безпеки України застосовується за наявності однієї або декількох з наведених нижче підстав, які підтверджуються документально керівником відповідного підрозділу.
Успішне виконання складних службових завдань — тобто якісне та своєчасне виконання завдання, що вимагало підвищеної відповідальності, нестандартного підходу або дій в умовах обмеженого часу чи ресурсів.
До уваги береться складність завдання, ступінь самостійності співробітника під час його виконання та досягнутий результат.
Проявлену мужність та відвагу — вчинення співробітником дій, пов'язаних з особистим ризиком, під час виконання службових обов'язків, спрямованих на захист державних інтересів, життя чи здоров'я інших осіб.
Ця підстава застосовується незалежно від того, чи призвели дії співробітника до остаточного успіху операції.
Врятування життя громадян — безпосередню участь співробітника в діях, що призвели до порятунку життя чи здоров'я однієї або декількох осіб під час виконання службових обов'язків або поза їх межами.
Враховується як оперативне втручання, так і своєчасне надання домедичної допомоги чи інформування відповідних служб.
Запобігання тяжким правопорушенням — своєчасне виявлення та вжиття заходів, що унеможливили вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, зокрема посягання на державну безпеку. До уваги береться як особиста ініціатива співробітника, так і якість аналітичної роботи, що передувала виявленню загрози.
Розкриття особливо важливих справ — досягнення значного результату в розслідуванні чи оперативному супроводженні справи, що мала високий суспільний резонанс або стосувалася загроз державній безпеці.
Значення справи оцінюється з урахуванням її складності, тривалості та наслідків для державної безпеки.
Професійне керівництво підрозділом — забезпечення керівником ефективної організації роботи підрозділу, досягнення стабільно високих показників службової діяльності та належного рівня дисципліни серед підлеглих. Враховуються результати роботи підрозділу за звітний період у цілому, а не окремі поодинокі досягнення.
Значний внесок у розвиток СБУ — реалізацію ініціатив, спрямованих на вдосконалення методів роботи, впровадження нових підходів чи технологій, що мали позитивний вплив на діяльність Служби в цілому.
Внесок має бути підтверджений практичним застосуванням запропонованих ініціатив.
Допомогу іншим державним органам — сприяння співробітника виконанню завдань іншими державними органами в межах міжвідомчої взаємодії, що призвело до позитивного результату для держави. Ця підстава застосовується за умови, що сприяння виходило за межі звичайних службових обов'язків співробітника.
Тривалу бездоганну службу — проходження служби протягом тривалого періоду без дисциплінарних стягнень, за сумлінного виконання службових обов'язків та високого рівня професіоналізму. Мінімальний строк такої служби для розгляду цієї підстави визначається внутрішнім регламентом Служби.
Активну участь у навчаннях та підготовці особового складу — особистий внесок співробітника в підвищення кваліфікації колег, розробку навчальних матеріалів або проведення практичних занять і тренувань.
Враховується як регулярність такої участі, так і оцінка якості підготовки з боку тих, хто її проходив.
Розвиток та вдосконалення роботи державних органів — участь у розробці пропозицій, нормативних актів чи процедур, що сприяли підвищенню ефективності роботи державних структур, з якими взаємодіє Служба. До уваги береться практичний ефект від впровадження таких пропозицій.
9.2. Наявність підстави, зазначеної в цій статті, не є автоматичним обов'язком керівництва щодо застосування заохочення — рішення приймається з урахуванням характеру заслуги, її значення для Служби та дотримання співробітником вимог службової дисципліни.
9.3. У разі, якщо заслуга співробітника відповідає одночасно декільком підставам, зазначеним у цій статті, це враховується керівництвом як обставина, що посилює підстави для застосування вищого виду заохочення, зокрема особливої відзнаки, передбаченої Розділом VI цього Положення.
РОЗДІЛ VI. ОСОБЛИВІ ВІДЗНАКИ
Окрім загальних видів заохочення, передбачених Розділом II цього Положення, для співробітників Служби безпеки України встановлюються особливі відзнаки, які присуджуються не кожному співробітнику, а лише за виняткові заслуги, що виходять за межі звичайного сумлінного виконання службових обов'язків. Присвоєння кожної особливої відзнаки, зазначеної в цьому Розділі, здійснюється виключно після схвалення Президентом Чорноморського Краю за поданням Генерала Служби безпеки України, в порядку, визначеному Статтею 11 цього Положення.
Стаття 10. Перелік особливих відзнак
«Щит Чорноморського Краю»
Найвища відзнака Служби безпеки України, що присуджується за виняткові заслуги перед державою.
Присвоюється співробітникам, чиї дії мали визначальне значення для збереження державної безпеки, суверенітету чи територіальної цілісності Чорноморського Краю. Рішення про присвоєння цієї відзнаки приймається виключно Президентом Чорноморського Краю за поданням Генерала Служби безпеки України, на підставі детального обґрунтування заслуг кандидата. Кількість осіб, нагороджених цією відзнакою протягом одного календарного року, обмежується з метою збереження її винятковості.
«За відвагу»
Відзнака, що присуджується за прояв особистої мужності під час виконання службового завдання, пов'язаного з реальною небезпекою для життя чи здоров'я співробітника. Підставою для присвоєння є задокументований випадок, у якому співробітник свідомо діяв в умовах підвищеного ризику заради виконання службового обов'язку чи захисту інших осіб. Присвоєння цієї відзнаки не залежить від того, чи мали дії співробітника остаточний успіх.
«Захисник держави»
Відзнака за значний внесок у забезпечення безпеки Чорноморського Краю, що присуджується співробітникам, чия діяльність протягом тривалого часу або в межах однієї масштабної операції суттєво посилила рівень захищеності державних інтересів. Враховується як безпосередня оперативна робота, так і аналітичний чи організаційний внесок у результат такої операції.
«Вірність присязі»
«За службу без зайвих слів»
Спеціальна відзнака для співробітників Служби безпеки України, які виконали особливо важливе завдання, що за своїм характером вимагало максимальної стриманості, непублічності та точності дій без зайвого розголосу. Присвоюється за результатами завдань, значення яких керівництво визнає виключним, навіть якщо деталі такого завдання залишаються засекреченими та не розкриваються в тексті подання в повному обсязі.
«Еліта служби»
«За внесок у розвиток СБУ»
Стаття 11. Порядок присвоєння особливих відзнак
11.1. Клопотання про присвоєння особливої відзнаки подається безпосереднім керівником співробітника з докладним викладенням обставин, що є підставою для відзначення, та обов'язковим посиланням на конкретну відзнаку, зазначену в Статті 10 цього Положення.
11.2. Подання про присвоєння особливої відзнаки попередньо розглядається колегіальним органом, визначеним керівництвом Служби, який надає свій висновок щодо обґрунтованості клопотання, після чого матеріали передаються Генералу Служби безпеки України.
11.3. Генерал Служби безпеки України розглядає подання разом із висновком, зазначеним у пункті 11.2 цієї статті, і в разі підтримання клопотання подає його на розгляд Президента Чорноморського Краю для ухвалення остаточного рішення.
11.4. Особлива відзнака вважається присвоєною з моменту схвалення відповідного подання Президентом Чорноморського Краю. Без такого схвалення відзнака не може бути присвоєна чи вручена співробітнику.
11.5. Особливі відзнаки вручаються в урочистій обстановці після схвалення Президентом Чорноморського Краю, у порядку, визначеному внутрішнім регламентом Служби. Зображення та опис зовнішнього вигляду відзнак затверджуються окремим рішенням і до цього Положення не додаються.
Стаття 12. Порядок носіння відзнак
12.1. Особливі відзнаки носяться співробітником на форменому одязі в порядку та в місцях, визначених внутрішнім регламентом Служби.
12.2. У разі присвоєння співробітнику декількох відзнак черговість їх розміщення визначається відповідно до значущості відзнаки, встановленої Статтею 10 цього Положення, від вищої до нижчої.
12.3. Носіння відзнаки особою, якій вона не була присвоєна в установленому порядку, забороняється та має наслідки, передбачені законодавством про незаконне використання символіки державних органів.
РОЗДІЛ VII. РЕЄСТР ЗАОХОЧЕНЬ ТА ВІДЗНАК
Стаття 13. Ведення реєстру
13.1. Відомості про застосовані заохочення та присвоєні відзнаки вносяться до особової справи співробітника, а також до єдиного реєстру заохочень і відзнак, що ведеться кадровим підрозділом Служби.
13.2. Реєстр, зазначений у пункті 13.1 цієї статті, містить дані про вид заохочення чи відзнаки, дату присвоєння, підставу та посадову особу, яка прийняла відповідне рішення.
13.3. Доступ до реєстру надається виключно уповноваженим особам у порядку, що не суперечить режиму секретності відомостей, які можуть міститися в матеріалах, покладених в основу заохочення.
РОЗДІЛ VIII. ПОЗБАВЛЕННЯ ЗАОХОЧЕННЯ ТА ВІДЗНАКИ
Стаття 14. Підстави позбавлення
14.1. Співробітник може бути позбавлений раніше присвоєної відзнаки або скасовано застосоване заохочення у разі, якщо після їх присвоєння встановлено, що подані відомості були недостовірними, або якщо співробітник вчинив діяння, що ганьбить звання співробітника Служби безпеки України.
14.2. Рішення про позбавлення відзнаки чи скасування заохочення приймається посадовою особою, яка приймала рішення про його застосування, або вищим за неї керівником.
14.3. Позбавлення відзнаки не звільняє співробітника від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за діяння, що стало підставою для такого позбавлення.
Стаття 15. Порядок оскарження
15.1. Співробітник має право оскаржити рішення про позбавлення відзнаки чи скасування заохочення в порядку, встановленому для оскарження дисциплінарних стягнень.
15.2. Подання скарги не зупиняє виконання оскаржуваного рішення, якщо інше не визначено рішенням посадової особи, яка розглядає скаргу.
РОЗДІЛ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 16. Набрання чинності
16.1. Цей Закон набирає чинності з моменту його затвердження Парламентом Чорноморського Краю та офіційного оприлюднення в порядку, встановленому для нормативно-правових актів.
16.2. Зміни до цього Закону можуть бути внесені шляхом ухвалення нового законопроєкту в порядку, передбаченому регламентом Парламенту Чорноморського Краю.
16.3. Контроль за виконанням цього Закону покладається на керівництвоСлужби безпеки України, які в межах своєї компетенції забезпечують дотримання його положень та вживають заходів реагування у разі виявлення порушень.
Останнє редагування:
