- ПІБ: Ванс Ткач Сергійович
- Батько: Сергій Петрович Ткач
- Мати: Олена Василівна Ткач
- Стать: Чоловіча
- Дата народження: 15 квітня 2000 року
- Вік: 24 роки
- Місце народження: Україна, м. Вінниця
- Національність: Українець
- Місце проживання: м. Дніпро
- Зріст / Вага: 188 см / 81 кг
- Фото обличчя з гри: Додано до особової справи
- Захоплення: Малювання, книги, спорт
- Сімейний стан: Неодружений
- Відмітні знаки: Немає
Ванс Ткач Сергійович народився 15 квітня 2000 року у місті Вінниця. Він ріс у звичайній сім'ї та з дитинства багато часу проводив із батьками. Мати, Олена Василівна, працювала вчителькою, а батько, Сергій Петрович, був інженером. Батьки намагалися виховати сина самостійним і відповідальним.
У дитинстві Ванс був звичайною активною дитиною. Після школи часто гуляв із друзями, грав у футбол та проводив багато часу на вулиці. Також йому подобалося малювати. Спочатку він просто робив різні малюнки у зошитах, але згодом це стало його постійним захопленням.
Одного разу батько потрапив до лікарні через проблеми зі здоров'ям. Для Ванса це стало неприємним моментом, адже він уперше по-справжньому задумався про те, що близьких людей можна втратити. Після цього він став більше цінувати сім'ю. Страх втратити рідних залишився з ним і в дорослому житті.
II. Юність
У школі Ванс навчався нормально. Найбільше йому подобалися історія та математика, хоча з домашніми завданнями іноді виникали проблеми. Він міг відкласти їх до останнього моменту, через що отримував зауваження від батьків.
У старших класах Ванс почав займатися спортом. Особливо йому сподобалася легка атлетика. Завдяки тренуванням він став витривалішим та поступово звик до дисципліни.
За характером Ванс був досить спокійним, але іноді впертим. Якщо він вважав себе правим, то не завжди хотів слухати думку інших. Під час одного зі шкільних змагань він через свою впертість не прислухався до поради товариша та припустився помилки. Після цього Ванс зрозумів, що іноді потрібно не тільки відстоювати власну думку, а й уміти слухати інших.
Після школи він вирішив вступити до Львівського університету внутрішніх справ. Його приваблювала сфера, де важливі дисципліна, відповідальність і робота з людьми.
III. Навчання
Переїзд до Львова став для Ванса новим етапом життя. Спочатку було незвично жити окремо від батьків та самостійно вирішувати побутові питання.
Навчання також давалося не завжди легко. Потрібно було звикнути до великого навантаження та дисципліни. Ванс поступово адаптувався, знайшов нових знайомих і почав краще розуміти, чого хоче від свого майбутнього.
За час навчання він став більш самостійним та відповідальним. Він зрозумів, що хоче пов'язати своє життя зі службою, де зможе бути корисним людям та працювати в команді.
IV. Військова служба
Після навчання Ванс вирішив вступити до лав Збройних Сил України. На його рішення вплинули виховання батьків, інтерес до дисципліни та бажання займатися справою, яка має для нього значення.
Перші місяці служби були непростими. Потрібно було звикнути до нового режиму, відповідальності та роботи в колективі. Ванс не одразу знаходив спільну мову з усіма, але поступово навчився краще розуміти людей та працювати разом із ними.
Служба допомогла йому стати більш зібраним. Він навчився спокійніше реагувати на проблеми та не приймати важливих рішень на емоціях. Також Ванс зрозумів, що самовпевненість і впертість не завжди допомагають, особливо коли від твоїх дій залежить робота всієї команди.
V. Сучасне життя та характер
Зараз Ванс проживає у Дніпрі та продовжує службу у Збройних Силах України. Він намагається розвиватися у своїй професії та набувати нового досвіду.
Ванс спокійний, врівноважений і нормально знаходить спільну мову з людьми. Він не любить безпричинних конфліктів та намагається спочатку розібратися в ситуації. Водночас він може бути впертим і часом занадто довго обдумує власні рішення.
Найбільше Ванс боїться втратити близьких людей. Саме тому він підтримує зв'язок із батьками та цінує час, який може провести з ними.
У вільний час Ванс читає книги, малює, займається спортом та іноді виїжджає на природу. Його головна мета — продовжувати розвиватися, залишатися корисним для своєї команди та поступово будувати своє майбутнє.
