Закон Чорноморського Краю
«Про введення посиленого режиму бойової готовності військової частини»
Розділ 1. Загальні положення
Стаття 1.1: Мета та визначення
1.1.1: Цей Закон визначає порядок введення та дії посиленого режиму бойової готовності військової частини.
1.1.2: Метою введення цього режиму є: обмеження руху на територію військової частини та з її території; посилення патрулювання та вартування на постах; підвищення рівня пильності та готовності особового складу; усунення загроз для військових об'єктів та військової частини.
Стаття 1.2: Введення та тривалість
1.2.1: Режим вводиться наказом командира військової частини або старшого керівництва ЗСУ.
1.2.2: У наказі зазначаються: причина введення; територія дії; тривалість; перелік обмежень.
1.2.3: Режим діє до його скасування особою, яка його ввела, після усунення загрози.
Розділ 2. Обмеження руху
Стаття 2.1: Рух до військової частини та з неї
2.1.1: Під час дії режиму рух людей, транспортних засобів і повітряних суден до військової частини та з неї обмежується.
2.1.2: Дозволяється лише рух, погоджений командиром військової частини, а також рух осібю.
2.1.3: Усі особи і транспорт, що в'їжджають на територію військової частини або виїжджають з неї, підлягають перевірці документів, огляду транспорту та вантажу.
2.1.4: Рух поблизу периметра військової частини може бути тимчасово перекритий.
Розділ 3. Посилена охорона
Стаття 3.1: Патрулювання та вартування
3.1.1: Вводиться посилене патрулювання території та периметра військової частини.
3.1.2: Кількість постів і вартових збільшується, графік несення служби змінюється.
3.1.3: Патрулі можуть діяти спільно з НПУ, СБУ та ДКВС відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану».
Стаття 3.2: Готовність особового складу
3.2.1: Особовий склад переходить на посилений режим служби, підвищується рівень пильності та боєготовності.
3.2.2: Командир військової частини має право обмежити відпустки та вихід особового складу за територію частини.
Розділ 4. Протидія загрозам
Стаття 4.1: Виявлення та знешкодження
4.1.1: Об'єкти, що становлять або можуть становити загрозу для військових об'єктів чи військової частини, підлягають виявленню та знешкодженню.
До таких об'єктів належать: безпілотні та повітряні апарати, які перебувають поблизу без дозволу; транспорт, який ігнорує вимогу зупинитися; особи зі зброєю або вибухівкою; підозрілі предмети.
4.1.2: Заходи реагування застосовуються поетапно: попередження, вимога зупинитися або залишити зону, попереджувальні дії, ураження.
4.1.3: Негайне ураження допускається лише за наявності реальної загрози життю особового складу або безпеці об'єкта.
4.1.4: Про кожен випадок знешкодження складається рапорт, про який повідомляється старше керівництво ЗСУ.
Стаття 4.2: Ліквідація загроз
4.2.1: Якщо загрозу неможливо усунути іншими засобами, об'єкт, що її створює, може бути ліквідований за рішенням командира або старшого керівництва ЗСУ.
4.2.2: Командир відповідає за обґрунтованість свого рішення. Необґрунтоване застосування сили може бути оскаржене через судові та прокуратурні органи.
Розділ 5. Прикінцеві положення
5.1: Цей Закон набирає чинності з моменту його схвалення парламентом.
5.2:Цей закон може бути змінений виключно шляхом офіційного внесення та ухвалення законопроєкту про внесення змін до Закону України “« Про введення посиленого режиму бойової готовності військової частини»” у порядку, встановленому Парламентом.
5.3: Під час дії воєнного стану пріоритет надається забезпеченню безпеки військової частини Збройних Сил України.
Останнє редагування модератором:
