[Дитинство]
Тато Олександр та мати Марина одружилися 9 серпня 1999 року. 20 червня 2001 року у них зʼявився чудовий синочок якого вони назвали Нікіта. Народився він в невеликому містечку Західної України. Нікіта в дитинстві був трішки вередливим, не любив спокій, був дуже активним. В 3 рочки батьки Нікіти віддали його у садочок, але Нікіта дуже багато пропускав його і був то у бабусі з дідом в місті, то у селі, або взагалі хворів і сидів вдома. У 5 років помер його дідусь, а після смерті матір вирішила подати на розлучення шлюбу. У 6 років Нікіта перший раз пішов у школу. Він вчився добре, допомагав матері, тому що тій було трішки важко після смерті її батька та розлучення чоловіка. Весь час та всі канікули Нікіта проводив у прабабусі в селі або у бабусі в місті так як його мати була дуже заклопотаною або їздила по справах в інші регіони країни. Нікіта був розумним хлопцем і тому закінчував навчальні класи всі з грамотами. З 5 класу Нікіті стало трішки важко сприймати весь матеріал та мама вже була не дуже заклопотана щоб допомагати синові.
[Юність]
В 13 років Нікіта закохався в одну дівчину. Її звали Анна. Анна також щось відчувала до Нікіти, але казати про кохання повинен завжди чоловік, бо він сильніший. Тому у жовтні Нікіта признався у коханні Анні та вона йому відповіла: Так, я згодна! Вони були щасливою парою яка кохала один одного. Нікіта робив Анні подарунки, Анна також не забувала про свого хлопця та також йому дарувала свої поцілунки. В 9 класі якось Анну обзивали поганими словами та взагалі принижували її. Анна нічого не казала Нікіті, но одного разу до неї притиралися якісь хлопці із паралелі. То були вороги Нікіти з якими він вже мав конфлікт в 7 класі. Вони стояли в коридорі який вів до спуску на нижні поверхи школи. Нікіта побачив як ті недоумки притералися до його дівчини і він вдарив одного що той впав та відключився. Потім другий недоумок штовхнув Нікіту вниз та той отримав важкі переломи та струс мозку. Одразу ж викликали швидку допомогу та поліцію, покликали вчителів, приїхала швидка та Нікіту забрали в карету швидкої допомоги, за тим Анна крикнула лікарям: Я поїду з ним, я нікуди не піду з автомобіля. Вже в лікарні Нікіта побачив мама та його дівчину і зрозумів що з дівчиною все добре. Після виходу з лікарні Нікіта відстав від програми та йому треба було підтягнути програму. Анна була дуже розумна та гарна дівчина тому він попросив допомогти йому з навчанням. 10 та 11 клас минали швидко, десь було цікаво, десь не дуже, їхньому коханню минав вже 4 рік…
[Доросле життя]
Ну ось минуло НМТ, та підготовчі курси і почався виліт в доросле життя. Гуртожиток, вибір професії, недитячі ігри, доросле кохання і так далі… Нікіта з Анною досі були в стосунках, як кажуть вибираєш любов собі на все життя, та вони одружились. Невдовзі після весілля Анна вирішила поступати на медика, а Нікіта обрав все ж таки іншу професію. Цією професією стала Державна кримінально-виконавча служба або по іншому ДКВС. Там він зустрів дружній колектив та гарного генерала якого звали Сергій Лемак, саме при ньому Нікіта здобув звання підполковник ДКВС, потім на заміну прийшов генерал якого звали Іван Товарницький, який став найкращим перевіреним другом Нікіти. Він завжди допомагав йому зі всіма питаннями. Навіть хотів поставити на звання «Полковник», але йому заборонила Верховна Рада, тому Нікіта так і не дослужився до цього звання. В них з Анною були дуже погані стосунки, тому що Нікіти багато не було вдома, було багато роботи, бо він хотів вивести одного дуже нахабного чоловіка який збив пʼяним поліцейських. Нікіта дуже багато працював в архівах та хотів щоб цю людину посадили, але одного дня приїхали його знайомі і це були радник, адвокат та прокурори верховної ради з наказом від президента про відставку Нікіти Бренді з посади підполковника і в подальшому його звільнення. Ці люди були його вороги ще з юності які притералися до його дівчини, а зараз жінки. Та Нікіта ще молодим під 23 роки залишився безробітнім, але після цієї новини жінка не кинула його, а підтримала і тому Нікіта не став робити дурниць і через пів року коли знявся генерал його роботи він став подавати заявки на поставлення його на посаду генерала і зараз він дуже надіється…
Тато Олександр та мати Марина одружилися 9 серпня 1999 року. 20 червня 2001 року у них зʼявився чудовий синочок якого вони назвали Нікіта. Народився він в невеликому містечку Західної України. Нікіта в дитинстві був трішки вередливим, не любив спокій, був дуже активним. В 3 рочки батьки Нікіти віддали його у садочок, але Нікіта дуже багато пропускав його і був то у бабусі з дідом в місті, то у селі, або взагалі хворів і сидів вдома. У 5 років помер його дідусь, а після смерті матір вирішила подати на розлучення шлюбу. У 6 років Нікіта перший раз пішов у школу. Він вчився добре, допомагав матері, тому що тій було трішки важко після смерті її батька та розлучення чоловіка. Весь час та всі канікули Нікіта проводив у прабабусі в селі або у бабусі в місті так як його мати була дуже заклопотаною або їздила по справах в інші регіони країни. Нікіта був розумним хлопцем і тому закінчував навчальні класи всі з грамотами. З 5 класу Нікіті стало трішки важко сприймати весь матеріал та мама вже була не дуже заклопотана щоб допомагати синові.
[Юність]
В 13 років Нікіта закохався в одну дівчину. Її звали Анна. Анна також щось відчувала до Нікіти, але казати про кохання повинен завжди чоловік, бо він сильніший. Тому у жовтні Нікіта признався у коханні Анні та вона йому відповіла: Так, я згодна! Вони були щасливою парою яка кохала один одного. Нікіта робив Анні подарунки, Анна також не забувала про свого хлопця та також йому дарувала свої поцілунки. В 9 класі якось Анну обзивали поганими словами та взагалі принижували її. Анна нічого не казала Нікіті, но одного разу до неї притиралися якісь хлопці із паралелі. То були вороги Нікіти з якими він вже мав конфлікт в 7 класі. Вони стояли в коридорі який вів до спуску на нижні поверхи школи. Нікіта побачив як ті недоумки притералися до його дівчини і він вдарив одного що той впав та відключився. Потім другий недоумок штовхнув Нікіту вниз та той отримав важкі переломи та струс мозку. Одразу ж викликали швидку допомогу та поліцію, покликали вчителів, приїхала швидка та Нікіту забрали в карету швидкої допомоги, за тим Анна крикнула лікарям: Я поїду з ним, я нікуди не піду з автомобіля. Вже в лікарні Нікіта побачив мама та його дівчину і зрозумів що з дівчиною все добре. Після виходу з лікарні Нікіта відстав від програми та йому треба було підтягнути програму. Анна була дуже розумна та гарна дівчина тому він попросив допомогти йому з навчанням. 10 та 11 клас минали швидко, десь було цікаво, десь не дуже, їхньому коханню минав вже 4 рік…
[Доросле життя]
Ну ось минуло НМТ, та підготовчі курси і почався виліт в доросле життя. Гуртожиток, вибір професії, недитячі ігри, доросле кохання і так далі… Нікіта з Анною досі були в стосунках, як кажуть вибираєш любов собі на все життя, та вони одружились. Невдовзі після весілля Анна вирішила поступати на медика, а Нікіта обрав все ж таки іншу професію. Цією професією стала Державна кримінально-виконавча служба або по іншому ДКВС. Там він зустрів дружній колектив та гарного генерала якого звали Сергій Лемак, саме при ньому Нікіта здобув звання підполковник ДКВС, потім на заміну прийшов генерал якого звали Іван Товарницький, який став найкращим перевіреним другом Нікіти. Він завжди допомагав йому зі всіма питаннями. Навіть хотів поставити на звання «Полковник», але йому заборонила Верховна Рада, тому Нікіта так і не дослужився до цього звання. В них з Анною були дуже погані стосунки, тому що Нікіти багато не було вдома, було багато роботи, бо він хотів вивести одного дуже нахабного чоловіка який збив пʼяним поліцейських. Нікіта дуже багато працював в архівах та хотів щоб цю людину посадили, але одного дня приїхали його знайомі і це були радник, адвокат та прокурори верховної ради з наказом від президента про відставку Нікіти Бренді з посади підполковника і в подальшому його звільнення. Ці люди були його вороги ще з юності які притералися до його дівчини, а зараз жінки. Та Нікіта ще молодим під 23 роки залишився безробітнім, але після цієї новини жінка не кинула його, а підтримала і тому Нікіта не став робити дурниць і через пів року коли знявся генерал його роботи він став подавати заявки на поставлення його на посаду генерала і зараз він дуже надіється…