Дитинство:
Амірі народився у великому місті Кривий Ріг, Дніпровської області, 17.11.1995 у досить патріотичнії сім'ї, дідусь у нього був офіцером у червонії армії, народився він на донбасі з великою любов'ю до України, ця любовь з часом передался від батьків маленькому Амірі, бо виховували його з такою ж любов'ю до України. Вчився він у школі досить не погано, трохи не дотягував до відмінника, але йому це ніяк не заважало, бо по собі він був дуже грамотною та россудливою людиною. У цьому віці він ще не знав чого саме хоче від життя, але знав що щось буде. Батьки працювали на досить не поганих роботах, тому після закінчення 11 класу їм вдалось відправити Амірі у хороший навчальний заклад у Харкові.
Юність:
Навчання у закладі їшло досить непогано, перший рік він закінчив з гарними результатами, але зимкой другого навчального року трапився Майдан Незалежності, так як він дуже полюбляв свою країну, він не попередевши своїх батьків, забрав документи з закладу, зібрав речі та відправився першим автобусом до Києва, там в нього вже жила його сестра, яка погодилась на деякий час забрати його до себе. По приїзду до Києва на наступний день він відправився на Майдан, ситуація на тот момент вже була напряжною, Але не такою критичною як стане далі... Батькам він брехав що захворів та деякий час не буде з'являтись на навчанні. Там йому вдалося познайомитись з баготьма людьми, з якими надалі він буде співпрацювати. Перебувши на Майдані ще якусь кількість днів, у місті почалося узаконення диктатури, беркут почав шкодити людям, найхоробріщі з них ходили рейдами до міської ради та робили блокади вулиць, нажаль Амірі багато бачив як беркут знущались над людьми, і йому самому стало дуже страшно далі там знаходитись, тому в один день рано вранці він зміг втікти з Майдану та дійти до дому своєй сестри, весь цей час він майже зовсім не виходив на зв'язок з батьками, вони дуже піклувалися за нього, але коли він повернувся, він зв'язався з ними та розповів всю правду, мати трохи розлютилася на нього, що він так просто все бросив та зірвався туди, а батько хоч і теж трохи злився, але ї одночасно з тим і гордився своїм сином. Через деякий час він повернувся назад до Харкова, на відкладенні гроші зміг зняти квартиру, та поступив у навчальний заклад довійськової підготовки, відучився там і в осені добровільно пішов служити в армію. Поки тривала служба за Цей час встигло багато чого змінитися, януковіч втік, влада змінилася, а також почалася війна на донбасі, в армії він дослужився до звания старшини та отримав військовий квиток, він багато роздумував як далі йому жити, Але з країни тікати не збирався, в один день він вирішив закінчити свою службу та піти на тимчасовий відпочинок, знайшов собі непогану підработку та почав жити простим життям. Він продовжував підтримувати контакт з новими знайомими яких знайшов на Майдані, один з них вже на той час вів службу в СБУ, та почав закликати Амірі піти до лав СБУ. В один з дней коли був набір він пришов до ГУ СБУ, пройшовши перевірку він потрапив до академії СБУ.
Наші часи:
Він продовжує зі своїм напарником службу в СБУ, дослужився до капітана, вступив в підрозділ "Альфа", купив нову автівку та досить непоганий одяг, разом з новим другом збирають гроші на коттедж, і ось тут треба зупинитися, Амірі влаштовували зарплатня та премії в СБУ, але на нього почало давити чувство що він хоче більшого у цьому житті, він хоче дорогу хату, більш преміальне авто та в цілкому не в чому собі не відмовляти, Святослав розповів йому про таку річ як Bad Cop, Амірі дуже зацікавився цим питанням, після деякого часу роздумів все ж таки вирішив зі своїм другом-напарником стати Бед-Копами, за його думкою це майже ідеальний варіант обеспечити себе та батьків достойним та богатим життям. Їм вдалося зв'язатись з деякими криминальными особами та зійтись на деяких спільних рішеннях по співпраці. Він починає з напарником по трохи брати хабарі, але цього йому здавалося мало, він вирішив їти далі, і стати повноційним Бед Копом та "грати по крупному", витаскувати порушників з КПЗ, брати великі хабарі, на серйозних умовах працювати з кримінальною елітою України.
Патріотичне виховання ніяк не завадило йому у цій справі, він не важав що робить щось погане, він всеодно полюбляє свою країну, але хоче накопити достатньо майна к часу коли вийде на пенсію. Момент знаходження на майдані дуже сильно з того часу змінив його психологічний стан та погляди на життя. Амірі зрозумів що головним у житті є гроші та влада. Ці речі стали головним його прицілом на життя, та основним його сенсом.
Амірі народився у великому місті Кривий Ріг, Дніпровської області, 17.11.1995 у досить патріотичнії сім'ї, дідусь у нього був офіцером у червонії армії, народився він на донбасі з великою любов'ю до України, ця любовь з часом передался від батьків маленькому Амірі, бо виховували його з такою ж любов'ю до України. Вчився він у школі досить не погано, трохи не дотягував до відмінника, але йому це ніяк не заважало, бо по собі він був дуже грамотною та россудливою людиною. У цьому віці він ще не знав чого саме хоче від життя, але знав що щось буде. Батьки працювали на досить не поганих роботах, тому після закінчення 11 класу їм вдалось відправити Амірі у хороший навчальний заклад у Харкові.
Юність:
Навчання у закладі їшло досить непогано, перший рік він закінчив з гарними результатами, але зимкой другого навчального року трапився Майдан Незалежності, так як він дуже полюбляв свою країну, він не попередевши своїх батьків, забрав документи з закладу, зібрав речі та відправився першим автобусом до Києва, там в нього вже жила його сестра, яка погодилась на деякий час забрати його до себе. По приїзду до Києва на наступний день він відправився на Майдан, ситуація на тот момент вже була напряжною, Але не такою критичною як стане далі... Батькам він брехав що захворів та деякий час не буде з'являтись на навчанні. Там йому вдалося познайомитись з баготьма людьми, з якими надалі він буде співпрацювати. Перебувши на Майдані ще якусь кількість днів, у місті почалося узаконення диктатури, беркут почав шкодити людям, найхоробріщі з них ходили рейдами до міської ради та робили блокади вулиць, нажаль Амірі багато бачив як беркут знущались над людьми, і йому самому стало дуже страшно далі там знаходитись, тому в один день рано вранці він зміг втікти з Майдану та дійти до дому своєй сестри, весь цей час він майже зовсім не виходив на зв'язок з батьками, вони дуже піклувалися за нього, але коли він повернувся, він зв'язався з ними та розповів всю правду, мати трохи розлютилася на нього, що він так просто все бросив та зірвався туди, а батько хоч і теж трохи злився, але ї одночасно з тим і гордився своїм сином. Через деякий час він повернувся назад до Харкова, на відкладенні гроші зміг зняти квартиру, та поступив у навчальний заклад довійськової підготовки, відучився там і в осені добровільно пішов служити в армію. Поки тривала служба за Цей час встигло багато чого змінитися, януковіч втік, влада змінилася, а також почалася війна на донбасі, в армії він дослужився до звания старшини та отримав військовий квиток, він багато роздумував як далі йому жити, Але з країни тікати не збирався, в один день він вирішив закінчити свою службу та піти на тимчасовий відпочинок, знайшов собі непогану підработку та почав жити простим життям. Він продовжував підтримувати контакт з новими знайомими яких знайшов на Майдані, один з них вже на той час вів службу в СБУ, та почав закликати Амірі піти до лав СБУ. В один з дней коли був набір він пришов до ГУ СБУ, пройшовши перевірку він потрапив до академії СБУ.
Наші часи:
Він продовжує зі своїм напарником службу в СБУ, дослужився до капітана, вступив в підрозділ "Альфа", купив нову автівку та досить непоганий одяг, разом з новим другом збирають гроші на коттедж, і ось тут треба зупинитися, Амірі влаштовували зарплатня та премії в СБУ, але на нього почало давити чувство що він хоче більшого у цьому житті, він хоче дорогу хату, більш преміальне авто та в цілкому не в чому собі не відмовляти, Святослав розповів йому про таку річ як Bad Cop, Амірі дуже зацікавився цим питанням, після деякого часу роздумів все ж таки вирішив зі своїм другом-напарником стати Бед-Копами, за його думкою це майже ідеальний варіант обеспечити себе та батьків достойним та богатим життям. Їм вдалося зв'язатись з деякими криминальными особами та зійтись на деяких спільних рішеннях по співпраці. Він починає з напарником по трохи брати хабарі, але цього йому здавалося мало, він вирішив їти далі, і стати повноційним Бед Копом та "грати по крупному", витаскувати порушників з КПЗ, брати великі хабарі, на серйозних умовах працювати з кримінальною елітою України.
Патріотичне виховання ніяк не завадило йому у цій справі, він не важав що робить щось погане, він всеодно полюбляє свою країну, але хоче накопити достатньо майна к часу коли вийде на пенсію. Момент знаходження на майдані дуже сильно з того часу змінив його психологічний стан та погляди на життя. Амірі зрозумів що головним у житті є гроші та влада. Ці речі стали головним його прицілом на життя, та основним його сенсом.
Останнє редагування:
