Біографія Артемія Слідченка, діючогогенерала СБУ м. Дніпро
Дитинство
10.09.1999 року о 04:00 ранку в м. Дніпро, в сім'їполіцейського та вчителя літератури народивсяхлопчик, якого назвали Артемій. Хлопчик з народження виділявся великою рухливістю і цікавістю до навколишнього світу. В ранні роки батько займався з сином спортом та прививав любовдо чесності та справедливості оскільки працювавполіцейським. Мама в зв'язку зі своєю професійноюдіяльністю навчала сина бути вихованим та вічливимдо оточуючих. Після невеликого часу соціалізації в дитячому садку з 5-ти років Артемія відправили на навчання в Дніпровську школу № 2 де він проводив шкільні роки в якості одного з кращих учнів класуоскільки мати, яка працювала в школі трималапостійний контроль над сином, а батько після роботичастенько любив заглядати в щоденник сина.
Школа
Шкільні роки пролітали швидко серед навчаннята прогулянок з друзями в дворі біля дому. Такожпоміж цього Артемій займався спортом в шкільнихфакультативах та на спортивних майданчиках. Дужечасто батько запрошував сина на стрільби та брав з собою на роботу від чого в нього з'явилася тяга до правоохоронної діяльності яка в подальшомупереросла в один із основних інтересів хлопця. Через високий авторитет серед близьких друзів Артемій буводним із головних представників дворових групхлопців та інколи навіть через це потрапляв в міждворові бої де отримував навички критичного мислення та спілкування з агресивно налаштованимипідлітками оскільки Артемій знав, що якщо ситуаціюне вирішити мирно та вступити в фізичний конфліктто ввечері вдома його буде чекати розлоюченийбатько, який не дуже радів вихідкам молодого "капітана"
Навчання
Після закінчення школи настав час вирішенняподальшого життєвого шляху. Як і гадали батьки, синобрав університет внутрішніх справ в м. Київ кудивін вступив на факультет досудового розслідування. Навчання в університеті для Артемія в перший рікбуло дуже складним оскільки поряд не було батьківта друзів, які зможуть допомогти та підсказати в складну хвилину, але переступивши через тяжкістьпершого року Артемій зміг стати командиром групита й там зміг реалізувати свої лідерські якості. Післяцього переломного моменту життя Артемія пішло "як по маслу". Перше невдале кохання, перші втечі з університету та перші бійки за корпусом, все це не обійшло стороною, але Артемій зміг вібрати з цьогоцінні уроки життя та вже на останньому курсі став 10-им в навчанні серед своїх однокурсників. З вивченням нового Артемій все бульше розумів, що цейому подобається і все глибше почав вивчатиправоохоронну діяльність.
Перша робота
В подальшому на останньому курсі у випускників стояв вибір, куди саме підти, для продовження служби,а й в подальшому для продовження роботи. Артем вибрав один з найтяжчихшляхів, стати "білою кісткою", "блакитною кров'ю" правоохоронних органів та став слідчим.
Але через декілька місяців роботи на шляху Артеміятрапилась біда, його підставив найближчий товаришта колега по роботі та йому прийшлось звільнитись. Що саме там було наразі буде таємницею. Але самечерез цю ситуацію життя Артемія кординальнозміниться. Того дружньою, веселого, щорого та привітного Артемія більше не буде для оточуючих. Таким його будуть бачили лише батьки…
Деякий час потрібен був Артемію аби змиритисьз цією проблемою. Йому на поміч прийшли старідрузі та родина, які його підтримали та підштовхнулина шлях далі і Артемій почав шукати роботу. Першою ліпшою роботою стала посада секретаря в мерії міста Дніпро. Там він зрозумів, що зізвичайною зарплатнею йому буде скрутно і почав працювати дещо в темну чим і здобув повагукерівництва через часті «відкати», які самі керівникибрати боялись. Там він знайшов нових друзів та гарний колектив з яким він продовжував свою кар'єрута зміг стати заступником мера з ділових питань. На такій посаді вирішувати проблеми ставало все легше. Артемій ріс по кар'єрних сходах разом з ним ріс йогогаманець та вміння домовлятися з людьми. Через високий дохід Артем зміг підняти рівень життя своєїсім'ї та відкрити невеликий бізнес для свого батька.
НОВИЙ ЕТАП ЖИТТЯ
Висока посада та успіх не пройшли повз Артемія та він побачив набір до управління СБУ в м. Дніпрі на який він з радістю пішов. Через великий багаж знаньта не менший гаманець Артем зміг пройти серезінших кандидатів та зайняв омріяну посаду. Але жажда грошей не покидала Артема. І вже на новому місці він почав притягувати до себе корупційні схемита нові знайомства. Внутрішнє покликанняпомститись колишнім колегам ставало все сильніше, а можливостей для цього було більше. Через події якітрапились на попередньому місці роботи, де йогопідставили, у Артемія більше довіри до колегправоохоронців не було, а залишилась тільки жажда справедливості, очищення міста від злочинців та потреба в ще більшій кількості грошей.
Висновки
А що буде далі...а далі Артемій планує все ж таки реалізувати свій шлях до вершини… яка вона дізнаємось згодом. Але це все тільки плани. Один ізосновних напрямів роботи Артемія буде створенняміцного колективу, покращення зв'язків не неофіційними організаціями та збільшення кількості«лівих» надходжень. Таким Артемія не бачив щеніхто
Дитинство
10.09.1999 року о 04:00 ранку в м. Дніпро, в сім'їполіцейського та вчителя літератури народивсяхлопчик, якого назвали Артемій. Хлопчик з народження виділявся великою рухливістю і цікавістю до навколишнього світу. В ранні роки батько займався з сином спортом та прививав любовдо чесності та справедливості оскільки працювавполіцейським. Мама в зв'язку зі своєю професійноюдіяльністю навчала сина бути вихованим та вічливимдо оточуючих. Після невеликого часу соціалізації в дитячому садку з 5-ти років Артемія відправили на навчання в Дніпровську школу № 2 де він проводив шкільні роки в якості одного з кращих учнів класуоскільки мати, яка працювала в школі трималапостійний контроль над сином, а батько після роботичастенько любив заглядати в щоденник сина.
Школа
Шкільні роки пролітали швидко серед навчаннята прогулянок з друзями в дворі біля дому. Такожпоміж цього Артемій займався спортом в шкільнихфакультативах та на спортивних майданчиках. Дужечасто батько запрошував сина на стрільби та брав з собою на роботу від чого в нього з'явилася тяга до правоохоронної діяльності яка в подальшомупереросла в один із основних інтересів хлопця. Через високий авторитет серед близьких друзів Артемій буводним із головних представників дворових групхлопців та інколи навіть через це потрапляв в міждворові бої де отримував навички критичного мислення та спілкування з агресивно налаштованимипідлітками оскільки Артемій знав, що якщо ситуаціюне вирішити мирно та вступити в фізичний конфліктто ввечері вдома його буде чекати розлоюченийбатько, який не дуже радів вихідкам молодого "капітана"
Навчання
Після закінчення школи настав час вирішенняподальшого життєвого шляху. Як і гадали батьки, синобрав університет внутрішніх справ в м. Київ кудивін вступив на факультет досудового розслідування. Навчання в університеті для Артемія в перший рікбуло дуже складним оскільки поряд не було батьківта друзів, які зможуть допомогти та підсказати в складну хвилину, але переступивши через тяжкістьпершого року Артемій зміг стати командиром групита й там зміг реалізувати свої лідерські якості. Післяцього переломного моменту життя Артемія пішло "як по маслу". Перше невдале кохання, перші втечі з університету та перші бійки за корпусом, все це не обійшло стороною, але Артемій зміг вібрати з цьогоцінні уроки життя та вже на останньому курсі став 10-им в навчанні серед своїх однокурсників. З вивченням нового Артемій все бульше розумів, що цейому подобається і все глибше почав вивчатиправоохоронну діяльність.
Перша робота
В подальшому на останньому курсі у випускників стояв вибір, куди саме підти, для продовження служби,а й в подальшому для продовження роботи. Артем вибрав один з найтяжчихшляхів, стати "білою кісткою", "блакитною кров'ю" правоохоронних органів та став слідчим.
Але через декілька місяців роботи на шляху Артеміятрапилась біда, його підставив найближчий товаришта колега по роботі та йому прийшлось звільнитись. Що саме там було наразі буде таємницею. Але самечерез цю ситуацію життя Артемія кординальнозміниться. Того дружньою, веселого, щорого та привітного Артемія більше не буде для оточуючих. Таким його будуть бачили лише батьки…
Деякий час потрібен був Артемію аби змиритисьз цією проблемою. Йому на поміч прийшли старідрузі та родина, які його підтримали та підштовхнулина шлях далі і Артемій почав шукати роботу. Першою ліпшою роботою стала посада секретаря в мерії міста Дніпро. Там він зрозумів, що зізвичайною зарплатнею йому буде скрутно і почав працювати дещо в темну чим і здобув повагукерівництва через часті «відкати», які самі керівникибрати боялись. Там він знайшов нових друзів та гарний колектив з яким він продовжував свою кар'єрута зміг стати заступником мера з ділових питань. На такій посаді вирішувати проблеми ставало все легше. Артемій ріс по кар'єрних сходах разом з ним ріс йогогаманець та вміння домовлятися з людьми. Через високий дохід Артем зміг підняти рівень життя своєїсім'ї та відкрити невеликий бізнес для свого батька.
НОВИЙ ЕТАП ЖИТТЯ
Висока посада та успіх не пройшли повз Артемія та він побачив набір до управління СБУ в м. Дніпрі на який він з радістю пішов. Через великий багаж знаньта не менший гаманець Артем зміг пройти серезінших кандидатів та зайняв омріяну посаду. Але жажда грошей не покидала Артема. І вже на новому місці він почав притягувати до себе корупційні схемита нові знайомства. Внутрішнє покликанняпомститись колишнім колегам ставало все сильніше, а можливостей для цього було більше. Через події якітрапились на попередньому місці роботи, де йогопідставили, у Артемія більше довіри до колегправоохоронців не було, а залишилась тільки жажда справедливості, очищення міста від злочинців та потреба в ще більшій кількості грошей.
Висновки
А що буде далі...а далі Артемій планує все ж таки реалізувати свій шлях до вершини… яка вона дізнаємось згодом. Але це все тільки плани. Один ізосновних напрямів роботи Артемія буде створенняміцного колективу, покращення зв'язків не неофіційними організаціями та збільшення кількості«лівих» надходжень. Таким Артемія не бачив щеніхто
