- Реєстрування
- 25 Гру 2022
- Дописи
- 797
- Реакції
- 259
- Бали
- 123
Краткий опис особи:
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Ковалевич Дмитро Антонович
Стать: Чоловіча
Мати - Аліна Ковалевич
Батько - Олексій Ковалевич
Зріст та вага: Зріст - 185 см; Вага - 80 кг.
Дата народження: 01.01.1999
Вік: 24 роки
Місце народження: Україна, Київ
Національність: Українець
Місце проживання: м. Харків
Захоплення: Спорт, комп'ютерні ігри.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелений
Зачіска: Середня довжина, темна.
Відмітні знаки: Татуювання направій руці, між середнім і правим пальцем слово "Shhh...".
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Ковалевич Дмитро Антонович
Стать: Чоловіча
Мати - Аліна Ковалевич
Батько - Олексій Ковалевич
Зріст та вага: Зріст - 185 см; Вага - 80 кг.
Дата народження: 01.01.1999
Вік: 24 роки
Місце народження: Україна, Київ
Національність: Українець
Місце проживання: м. Харків
Захоплення: Спорт, комп'ютерні ігри.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Зелений
Зачіска: Середня довжина, темна.
Відмітні знаки: Татуювання направій руці, між середнім і правим пальцем слово "Shhh...".
Глава 1 Дитинство.
Володя Бакарді народився 1 жовтня 1999 року у сімʼї лікарки та військового батька. З самого малечу його навчали базовим знанням як надавати людині першу необхідну медичну допомогу, а тато розповідав як він приймав участь у Афганській війні, навчив розуміти що таке військова тактика, для чого вона потрібна і як застосувати, щоб досягати поставлених цілей та зберегти особовий склад. Але батько не хотів розповідати йому страшні подробиці тієї війни маленькому сину. Це вже було згодом коли Дмитро поступово дорослішав. Раннє зростання хлопця проходило в місті Київ. Там він бавився із дітворою, набивав перші шишки, стирав перші мозолі, які зʼявлялися під час перших спроб тренувань на турніку - спочатку з батьком, а потім зі старшими хлопцями. З дитинства йому вкладували батьки, що хороша людина має бути окрім фізично розвинутою, також і морально і духовно, тому він разом з дідусем проводив багато часу за читанням книг. Його улюблені книги були про пригоди та подорожі. З цих книг хлопець отримав багато інформації про навколишній світ, що світ насправді набагато більший ніж межі його села та сусіднього міста в яке він інколи їздив з батьками на закупівлю продуктів та одягу.
Глава 2 Школа та Перше кохання.
У 6 років Дмитро пішов у 1-ий клас до школи в місті Киеві. Перший урок починається о 8:20 ранку, але хлопець приходить за 15 хвилин, йому подобається навчатися та отримувати знання. Минули роки та Дмитро закінчив початкові класи з гарними оцінками, які він заробляв трудом та знаннями. Мати завжди казала йому, що потрібно вчитися бо чим далі тим складніше. Дмитро перейшов у 4-ий клас, навчання стало набагато важче, знання отримати було майже не можливо, але він намагався знайти вихід, щоб отримати освіту та працювати на гарній роботі. Час летить дуже швидко, хлопець тільки моргнув як вже в 11-му класі, йому подобається його однокласниця яку звали Марина. Марині подобаються стройні, накачані хлопці. Йому треба кохання якого не вистачає Дмитру з дитинства. Пару місяців хлопець намагався спододобатися Марині, але вона цього не хотіла, оскільки він був трішки товстий для неї. Через декілька днів хлопець вирішив набратися сил та записатися у спортзал. У спортзалі куди почав ходити хлопець працювала його тітка яку звати Таня. Таня є спортсменкою, актором, музикантом та багато ким. Наступного дня він приступив до тренувань, щоб завоювати серце Марини, але у нього не виходить поки, що йому не вдається.
Ось настає цей момент коли Дмитро запрошує Марину на попачення, але вона не приходить та не відповідає на телефоний дзвінок тому він вирішив прийти до неї до дому, щоб дізнатись як вона себе почуває. Минув тиждень Марина не відповідає на повідомлення та дзвінки від Дмитра. Хлопцю стало цікаво тому він пішов до найкращої подруги Марини, а саме до Катерини, вони розпочали діалог і в кінці подруга каже, що у Марини з'явився хлопець. У той момент у Дмитра все стало до гори дригом, він не прозумів чому Марина з ним так поступила, але хлопець не пав духом та почав жити самостійно. Дмитро вирішив, що хоче стати військовим як свій батько.
Глава 3 Початок військової кар'єри. Дмитро виповнилося 18 років, як і всі хлопці він вирішив, що хоче стати військовий, як його тато. Хлопець пішов до воєнкомату, щоб увійти до лав Збройних Сил України. Пройшовши медичну комісію Дмитро був радісний та щасливий, що він тепер є військовим.
Через день хлопець приступив до служби, він був у підрозділі «НК», що означає Навчальний Корпус. Рекрут Дмитро приступив до складання іспиту, військової присяги, статуту і так далі, склавши усі необхідні іспити, він стає солдатом. У нього відкрилося багато можливостей брати зброю, охороняти воєнкомати, возити боєприпаси, возити пальне та багато іншого. Пройшло 3 місяці, хлопець стає старшим солдатом, тепер він може стати у кандидати на полковника Збройних Сил України. На протязі року він трацює та стає інструктором Навчального Корпусу, саме того підрозділу у якому він був на початки своєї військової кар'єри. Маючи великі навички на своїйм посаді, начальник підрозділу вирішує надати Дмитро нові медалі на ордени за виконану роботу протягом свого сроку на даній посаді.
Час летить так швидко, що навіть не встигаєш пркинутись як минуло 5 років.
Глава 4 Життя у ЗСУ та забороненні дії генерала.
Життя у ЗСУ , нічим не вже не дивувало вже кадрового військовослужбовця Дмитро. Щоденні тренування, лекції та іноді моральні повчання від старшого складу, Дмитру здавалося був повністю готовий і загартований до такого життя. Але ніхто не відміняв один, важливий момент... дуже важливий момент - людський фактор.
Склад ЗСУ був надзвичайно великим, чим більше людей, тим більше різних характерів, тим більше різних думок, що на жаль призводить до суперечок. Дмитро завжди був слухняним, дисциплінованим та тим хто завжди намагався уникнути конфліктів. Завжди брав ініціативу на себе під час критичних ситуацій коли залишався за старшого. Його кар'єрний ріст проходив швидко, але не довго. Одного звичайного дня, під вечір, стоячи на посту АКПП, після тяжкої доставки боєприпасів, до воріт під'їхав чорний бусик. Коли у бусику, відкрилося вікно Дмитро там побачив генерала і одразу почав відкривати ворота, але генерал там був не один, він провіз з собою бандитів в машині та провіз їх до складу з боєприпасами. На військовій частині тривога...але , у рацію від генерала звучить відбій тривоги. Дмитро не роздумуючи біжить до складу перевірити ситуацію, а там... бандити спокійно крадуть боєприпаси під наглядом генерала та полковника. Не розгубившись, Дмитро будучи в підрозділі "НК" біжить до свого командира, який зібравши особовий склад ліквідував нападників. Ситуація набула розголосу, генерала зняли і тут почалися зміни в ЗСУ. Після приходу нового генерала, Дмитро впевненими кроками дійшов до посади керівника навчального корпусу та посади підполковника. Він впевнено і чітко керував особовим складом займаючи цю посаду. Але все добре колись закінчується, на жаль через неправомірні дії людей, на роботу яких він не зміг повпливати, був змушений піти за власним бажанням.
Глава 5 Теперішній час.
Зараз Дмитро звичайна цивільна особа , пройшовши через різні перешкоди, подолавши труднощі як на роботі , так і в житті , він є досить багатою та успішною людиною . Дмитро проживає в Харкові , має власну квартиру та власний автомобіль. У нього є все , ро що він мріяв у дитинстві , але це все до нього прийшло завдяки своїй старанності та наполегливості. Одне з його досягнень в дорослому віці - це зустріч з президентом України Володимиром Зеленським. Йому пощастило , та він особисто тиснув руку Зеленському. Це гордість хлопця. Він часто їздить до батьків у в Київ, та допомагає їм. Хобі в Дмитро з дитинства в нього особливо не змінилися. Він і досі любить та цікавиться спортом. Його улюблений вид спорту - це футбол. Дмитро дуже любить ходити ходити на стадіон та дивитися матчі збірної України. Також Дмитро і досі подобається рибалка. Час від часу він з друзями ходить на річку та ловить рибу. Наступна ціль Дмитро в цьому житті , це одружитися , та завести дітей, тому що з юних років Дмитро дуже любив дітей . Він та його батьки з нетерпінням чекають цього моменту , але він ще досі не знайшов «ту саму». Проте в нього зараз не все так добре в житті. В нього є вороги, які з незрозумілих причин хочуть йому заподіяти шкоди та зруйнувати життя. Але через характер Дмитро, він постійно хоче зрозуміти причину такої ненависті , та спробувати мирно вирішити конфлікти, але нечасто в нього це вдається. Зараз в Дмитро є багато друзів та товаришів , які завжди йому допомагають в тих чи інших ситуаціях.