Дитинство
Сашко народився у гарному местечку Кривий Ріг який занаходиться у Днепропетровский области. Народився він у 7-му пологовому будинку міста. Батьки Сашка були Українцями.Тата сашка звали Сергей, а маму Марина. Сашко був розумною дитиною, в 3 роки він уже міг вільно розмовляти, в 4 роки він навчився читати книжки, він дуже любив грати в іграшки й читати казки, найбільше йому подобалося, коли їх читає його кохана мама - Марина. У 6 років Сашко побачив Полицейского і Сашко захотів сати ним. Наступного дня Сашко с мамою Мариною поїхали до знакомого який працював п поліції в підрозділі КОРД його звали Валентин він росповіл як він зі своєю командою ловили особо опасних преступников він росповіл як він поступив в Патрульну Поліцію Валентин росповіл дуже багато про Національну Поліцію. Минуло 1 рік Сашко Готувався до школи. У 7 років цого відправили до школи він радів, тому що хотів потрапити до школи, щоб навчитися чогось нового. Минув рік, Сашко пішов у другий клас, він вчився чудово, був круглим відмінником, кожна його контрольна закінчувалася чудовою оцінкою. Коли він казав мамі, що він отримає 12-ку, мама навіть не дивувалася, тому що вона звикла до чудового навчання дитини. Але не все так добре, як здавалося мамі. Одного разу, коли Сашко йшов вулицею, до нього пристали пацани з паралейного , ці пацани були покидьками, які чіплялися до всіх, що проходять поруч. Ну ось, вони його побили, він прийшов додому, його мама не сердилась на нього, а навпаки, побігла записувати дитину на карате. Перший день на карате сашко провів чудово. Він у перший день відпрацював нові "прийоми". Пройшов ще рік, Сашко вже отримав жовтий пояс за те що він, пройшов атестацію.
Юність
Сашку виповнилося 14 років. Він почав читати в Інтернеті про Национальну Поліцію також він дивится ютуб канал про Національну Поліцію вчится хлопчи дуже добре він отримоє 11 та 12. Він гуляв після школи з друзями, стрибав гаражами. Він не кинув Карате, займався і займався, навчався чогось нового, здавав атестації та получав нові пояса. Батьки були задоволені дитиною, тому що він гарно вчиться та займаеться карате. Освіта в школі була не легка і там майже всі були з поганими оцінками но Сашко старався і це що він старавця отримувал гарні оцінки. Коли Сашку виповнилось 16 років, в його житті стався переломний момент, дуже сильно захворів батько. Як говорили медики, в нього з'явився поріг серця, грошей на дорогу операцію у сім'ї не було, але рятувати батька потрібно. В цей момент Сашко починає своє самостійне і доросле життя, тому що всі гроші йдуть на лікування батька, тому він приймає рішення піти на роботу. Єдиним та самим оптимальним варіантом було піти працювати на роздачу листівок, платили мало, але в віці 16 років більше ніде не брали. Одного разу до нього підійшла компанія хлопці 20-23 років і запропонувала непогано заробити грошей, але не дуже законним методом. Сашко погодився, тому що жага до великих грошей в нього була з малечку. Хлопці розповіли план, в якому Сашка виступав в ролі шухерующого, поки інші будуть обчищати місцевий продуктовий магазин. Наступного дня близько 11 години ночі, Сашко одягнувся і тихенько вийшов до коридору, батьки вже спали, не дивлячись на те що батько дуже сильно мучився від хвороби. Юнак тихо підійшов до батьківської спальні, двері до якої були напіввідчинені, зазирнув, щоб переконатись, що йому нічого не заважає покинути квартиру. Особливу увагу він звернув на батька, який дуже сильно сопів та тримався за серце. В думках у хлопця було тільки те, що зароблені кошти за сьогоднішню ніч він обов'язково витратить на лікування хворого батька. Він дуже тихенько прошепотів такі слова: "Тату, я обов'язково зроблю так, щоб ти залишився живим, чого б мені цього не коштувало". Після цього Сашко як тінь вислизнув із квартири. Прийшовши на місце зустрічі хлопці ще раз обговорили план і пішли до магазину. На вулиці було вже близько часу ночі, як не дивно, ліхтарі біля магазину не працювали. Максима залишили на стрьомі, а самі зламали замок до магазину, та пішли виносити касу, продукти, алкоголь та цигарки. Все наче йшло по плану, але в один момент Антолій побачив в далебі машину, що дуже нагадувала поліційний патруль. Хлопець не зважаючи подав сигнал до напарників, та всі ринулись хто куди. Машина поліції помітила занадто велику активність та рушила за грабіжниками, один із поліційний біг за Сашком. В цей момент у голові юнака була тільки одна думка "Аби мене не спіймали, аби батько не дізнався, та не переживав, тому що його серце не витримає". Сашком біг швидко, поліційний не зміг його наздогнати. Йому вдалося відірватися та сховатись в одному із підвалів місцевого будинку, де він пересидів декілька годин, та вирушив на місце збору, де домовлялись зустрітись в випадку набігу поліції. Прийшовши на місце він нікого не побачив, а тільки сліди хлопців, які скоріше за все вже встигли поділити награбоване і розійтись хто куди. Анатолій зачекав ще пів години і його надії на порядність розвіялись і він пішов додому. Прийшовши додому, перед дверми він пообіцяв собі що більше ніколи не піде по шляху злочину, але за цю справу він буде винити себе ще багато років. Довіра до людей в цей момент в нього розвіялась, і він почав надіятись тільки на себе і свої сили.
Доросле життя
Сашкові виповнилося 18 років. День Народження він відсвяткував добре, він пішов у бар із друзями, напився до нестями. Він не міг дістатись до дому, його друзі зателефонували його татові, щоб він його забрав додому. На ранок батьки розповіли Сашку як усе було. Йому стало соромно. Минуло пів року, Сашку не вистачало грошей, вирішив піти працювати. Перша його робота була, це вантажник. Пропрацював там 3-4 місяці, заробив 20-30 тисяч гривень. Це була нормальна сума. Потім минуло ще 3 місяці, було зароблено 60 тисяч гривень. Він мріяв купити собі ваз 2114, щоб його поважали пацани. Він працював і працював. Заробив – купив. Вона була червоного кольору, але він її успішно перефарбував у чорний та поставив розварювання. Він радів, катався. Йому подобалося. Пройшло 2 місяці після покупки автомобіля. Він з друзями їхав у ліс, щоб відпочити. Так, як машина була досить старою, у неї трапилася проблема з гальмами – порвався гальмівний трос. Сашко був досить недосвідченим водієм, тому він не міг зупинити авто, він звернув на поле, щоб якось зупинити авто, зарив його бампером у землі. Він не так впав і його авто перекинувся. Його друзі отримали серйозні травми. Машина не підлягала відновленню – це було горе для Анатолія. Пролежав він місяць у лікарні, його виписали. Його батьки привезли машину на стоянку, де до хвороби працював батько - так попросив Сашко. Він підійшов до автомобіля, зі сльозами дивився на нього, заплакав, бо з цим авто було багато гарних спогадів. Через великі переживання у батька почались ускладнення по хворобі. Через два місяці він помер. Анатолій не знаходив собі місця, він не міг в це повірити що його наставника більше немає. Його житя переломилось на до і після. Юнак не міг ні спати ні іїсти ні займатись справами. В цей момент у голові Сашка з'явилася ідея зробити татуювання з надписом "Family is always there", що в трактуванні означало "Пам'ятай що смертний" або "Пам'ятай про смерть" в честь свого покійного батька. Він пішов у тату-салон та зробив це тату на лівій руці, тому що батько був лівшею. У батька Сашко був годинник "Ролекс", ззаду було гравіювання "Family is always there". На похоронах заплакана мати, але із посмішкою на устах передала цей годинник Андрію, він бережно взяв його та надягнув на руку. В цей момент, засмучений горем Сашко зрозумів та прийняв рішеня стати хорошим спеціалістом у сфері медицини, а годинник став талісманок та компасом хлопця, а також память про батька, який був завжди прикладом. Сашко ніколи не знімав цей годинник, та завжди бережно до нього відносився.
Теперішній час
Нині Анатолій живе у місті Дніпро, через те, що саме в ньому він закінчив Академію Націогальної Поліції, має автомобіль "ЗАЗ", подарований другом - Василем, винаймає квартиру майже в центрі міста. Мати Марина живе в Сарнах та пишається сином. Сашко вступив в Патрульну поліцію віп патлюліривал город Дніпро спустя 1 рік він став Майором Поліції а через ще один рік він став Начальніком Академії і також його відвищили до Підполковника Поліції. У Сашка є Син Данило він його дуже любить но зашко знаходиться завжди у кабінеті но після роботи завжди грає с сином.
Сашко народився у гарному местечку Кривий Ріг який занаходиться у Днепропетровский области. Народився він у 7-му пологовому будинку міста. Батьки Сашка були Українцями.Тата сашка звали Сергей, а маму Марина. Сашко був розумною дитиною, в 3 роки він уже міг вільно розмовляти, в 4 роки він навчився читати книжки, він дуже любив грати в іграшки й читати казки, найбільше йому подобалося, коли їх читає його кохана мама - Марина. У 6 років Сашко побачив Полицейского і Сашко захотів сати ним. Наступного дня Сашко с мамою Мариною поїхали до знакомого який працював п поліції в підрозділі КОРД його звали Валентин він росповіл як він зі своєю командою ловили особо опасних преступников він росповіл як він поступив в Патрульну Поліцію Валентин росповіл дуже багато про Національну Поліцію. Минуло 1 рік Сашко Готувався до школи. У 7 років цого відправили до школи він радів, тому що хотів потрапити до школи, щоб навчитися чогось нового. Минув рік, Сашко пішов у другий клас, він вчився чудово, був круглим відмінником, кожна його контрольна закінчувалася чудовою оцінкою. Коли він казав мамі, що він отримає 12-ку, мама навіть не дивувалася, тому що вона звикла до чудового навчання дитини. Але не все так добре, як здавалося мамі. Одного разу, коли Сашко йшов вулицею, до нього пристали пацани з паралейного , ці пацани були покидьками, які чіплялися до всіх, що проходять поруч. Ну ось, вони його побили, він прийшов додому, його мама не сердилась на нього, а навпаки, побігла записувати дитину на карате. Перший день на карате сашко провів чудово. Він у перший день відпрацював нові "прийоми". Пройшов ще рік, Сашко вже отримав жовтий пояс за те що він, пройшов атестацію.
Юність
Сашку виповнилося 14 років. Він почав читати в Інтернеті про Национальну Поліцію також він дивится ютуб канал про Національну Поліцію вчится хлопчи дуже добре він отримоє 11 та 12. Він гуляв після школи з друзями, стрибав гаражами. Він не кинув Карате, займався і займався, навчався чогось нового, здавав атестації та получав нові пояса. Батьки були задоволені дитиною, тому що він гарно вчиться та займаеться карате. Освіта в школі була не легка і там майже всі були з поганими оцінками но Сашко старався і це що він старавця отримувал гарні оцінки. Коли Сашку виповнилось 16 років, в його житті стався переломний момент, дуже сильно захворів батько. Як говорили медики, в нього з'явився поріг серця, грошей на дорогу операцію у сім'ї не було, але рятувати батька потрібно. В цей момент Сашко починає своє самостійне і доросле життя, тому що всі гроші йдуть на лікування батька, тому він приймає рішення піти на роботу. Єдиним та самим оптимальним варіантом було піти працювати на роздачу листівок, платили мало, але в віці 16 років більше ніде не брали. Одного разу до нього підійшла компанія хлопці 20-23 років і запропонувала непогано заробити грошей, але не дуже законним методом. Сашко погодився, тому що жага до великих грошей в нього була з малечку. Хлопці розповіли план, в якому Сашка виступав в ролі шухерующого, поки інші будуть обчищати місцевий продуктовий магазин. Наступного дня близько 11 години ночі, Сашко одягнувся і тихенько вийшов до коридору, батьки вже спали, не дивлячись на те що батько дуже сильно мучився від хвороби. Юнак тихо підійшов до батьківської спальні, двері до якої були напіввідчинені, зазирнув, щоб переконатись, що йому нічого не заважає покинути квартиру. Особливу увагу він звернув на батька, який дуже сильно сопів та тримався за серце. В думках у хлопця було тільки те, що зароблені кошти за сьогоднішню ніч він обов'язково витратить на лікування хворого батька. Він дуже тихенько прошепотів такі слова: "Тату, я обов'язково зроблю так, щоб ти залишився живим, чого б мені цього не коштувало". Після цього Сашко як тінь вислизнув із квартири. Прийшовши на місце зустрічі хлопці ще раз обговорили план і пішли до магазину. На вулиці було вже близько часу ночі, як не дивно, ліхтарі біля магазину не працювали. Максима залишили на стрьомі, а самі зламали замок до магазину, та пішли виносити касу, продукти, алкоголь та цигарки. Все наче йшло по плану, але в один момент Антолій побачив в далебі машину, що дуже нагадувала поліційний патруль. Хлопець не зважаючи подав сигнал до напарників, та всі ринулись хто куди. Машина поліції помітила занадто велику активність та рушила за грабіжниками, один із поліційний біг за Сашком. В цей момент у голові юнака була тільки одна думка "Аби мене не спіймали, аби батько не дізнався, та не переживав, тому що його серце не витримає". Сашком біг швидко, поліційний не зміг його наздогнати. Йому вдалося відірватися та сховатись в одному із підвалів місцевого будинку, де він пересидів декілька годин, та вирушив на місце збору, де домовлялись зустрітись в випадку набігу поліції. Прийшовши на місце він нікого не побачив, а тільки сліди хлопців, які скоріше за все вже встигли поділити награбоване і розійтись хто куди. Анатолій зачекав ще пів години і його надії на порядність розвіялись і він пішов додому. Прийшовши додому, перед дверми він пообіцяв собі що більше ніколи не піде по шляху злочину, але за цю справу він буде винити себе ще багато років. Довіра до людей в цей момент в нього розвіялась, і він почав надіятись тільки на себе і свої сили.
Доросле життя
Сашкові виповнилося 18 років. День Народження він відсвяткував добре, він пішов у бар із друзями, напився до нестями. Він не міг дістатись до дому, його друзі зателефонували його татові, щоб він його забрав додому. На ранок батьки розповіли Сашку як усе було. Йому стало соромно. Минуло пів року, Сашку не вистачало грошей, вирішив піти працювати. Перша його робота була, це вантажник. Пропрацював там 3-4 місяці, заробив 20-30 тисяч гривень. Це була нормальна сума. Потім минуло ще 3 місяці, було зароблено 60 тисяч гривень. Він мріяв купити собі ваз 2114, щоб його поважали пацани. Він працював і працював. Заробив – купив. Вона була червоного кольору, але він її успішно перефарбував у чорний та поставив розварювання. Він радів, катався. Йому подобалося. Пройшло 2 місяці після покупки автомобіля. Він з друзями їхав у ліс, щоб відпочити. Так, як машина була досить старою, у неї трапилася проблема з гальмами – порвався гальмівний трос. Сашко був досить недосвідченим водієм, тому він не міг зупинити авто, він звернув на поле, щоб якось зупинити авто, зарив його бампером у землі. Він не так впав і його авто перекинувся. Його друзі отримали серйозні травми. Машина не підлягала відновленню – це було горе для Анатолія. Пролежав він місяць у лікарні, його виписали. Його батьки привезли машину на стоянку, де до хвороби працював батько - так попросив Сашко. Він підійшов до автомобіля, зі сльозами дивився на нього, заплакав, бо з цим авто було багато гарних спогадів. Через великі переживання у батька почались ускладнення по хворобі. Через два місяці він помер. Анатолій не знаходив собі місця, він не міг в це повірити що його наставника більше немає. Його житя переломилось на до і після. Юнак не міг ні спати ні іїсти ні займатись справами. В цей момент у голові Сашка з'явилася ідея зробити татуювання з надписом "Family is always there", що в трактуванні означало "Пам'ятай що смертний" або "Пам'ятай про смерть" в честь свого покійного батька. Він пішов у тату-салон та зробив це тату на лівій руці, тому що батько був лівшею. У батька Сашко був годинник "Ролекс", ззаду було гравіювання "Family is always there". На похоронах заплакана мати, але із посмішкою на устах передала цей годинник Андрію, він бережно взяв його та надягнув на руку. В цей момент, засмучений горем Сашко зрозумів та прийняв рішеня стати хорошим спеціалістом у сфері медицини, а годинник став талісманок та компасом хлопця, а також память про батька, який був завжди прикладом. Сашко ніколи не знімав цей годинник, та завжди бережно до нього відносився.
Теперішній час
Нині Анатолій живе у місті Дніпро, через те, що саме в ньому він закінчив Академію Націогальної Поліції, має автомобіль "ЗАЗ", подарований другом - Василем, винаймає квартиру майже в центрі міста. Мати Марина живе в Сарнах та пишається сином. Сашко вступив в Патрульну поліцію віп патлюліривал город Дніпро спустя 1 рік він став Майором Поліції а через ще один рік він став Начальніком Академії і також його відвищили до Підполковника Поліції. У Сашка є Син Данило він його дуже любить но зашко знаходиться завжди у кабінеті но після роботи завжди грає с сином.
