Дмитро Шафран народився 23 жовтня 2000 року в місті Дніпро. Він єдиний син у своїй сім'ї, його батько працював у прокуратурі, а мати працювала вчителем в школі. З самого дитинства Дмитро був занурений у світ права і закону, тому не дивно, що він пішов до НПУ.
Дитинство
Дитинство: Дмитро Шафран народився 23 жовтня, 2000 року у місті Дніпро, де його батько працював у Прокуратурі, а мати - Вчителем в школі. Дмитро Шафран був єдиною дитиною у родині. Вже з дитинства Дмитрик був дуже самостійним та мріяв про кар'єру в правоохоронних органах. Він часто грав з друзями в ігри де вони уявляли себе поліцейськими та злочинцями, саме це підштовхнуло його на реалізацію цієї мрії. Дмитро навчався у ліцеї, був успішним і відповідальним учнем, завжди показував високі результати у навчанні, це було зовсім не дивно, тому що їм займалися батьки. Він мріяв купити собі комп'ютер, задля цього він продавав готові контрольні роботи, бився на гроші з однокласниками, допомагав у розв'язанні питань з людьми у паралельних класах.
Був випадок у 9 класі, Дмитро побачив що його однокласники курили за школою, він зняв це на відео та брав з них гроші, щоб видалити це відео, та нікому не відправляти, поки однокласниці уходили, брав телефон заходив у банки та списував їх гроші на свій рахунок, перекидав фотографії з галереї на свій телефон та потім шантажував дівчат що скине фотографії у всі пабліки та групи.
Обізнаний вік
Коли Дмитру виповнилось 16 років він вирішив поступити на навчання до Національної Академії Поліції України. Дмитро вчився з другом нового голови Національної Поліції України "Євген Романюк". Євген екстерном закінчивши Академію раніше, за допомогою зв'язків потрапив на військову службу до НПУ відразу на велике звання Лейтинанта НПУ. Згодом Дмитро коли навчався в Академії зрозумів що правова система в Україні є далеко не ідеальною і якщо не брати хабарі, то його просто приберуть з посади й поставлять іншу людину, яка буде це робити. Після закінчення вищого навчального закладу у 19 років, Дмитро Шафран поступив на військову службу до Національної Поліції України (НПУ). Дмитро відразу помітив колишній одногрупник Євген Романюк та через зв'язки з новим Головою Національної Поліції України В'ячеславом Кримським запросив на нещодавно звільнену посаду керівника Академічного Корпусу за невелику суму на той час, вони домовились що після того, як Дмитро обіймає посаду керівника Академічного Корпусу Національної Поліції України, Дмитро буде віддавати процент заробітку Вячеславу. З цього моменту у Дмитрика почалося нове життя, де він мав багато грошей та був майже щасливою людиною, у якої було все що він забажав.
Переломний момент
Згодом Дмитро почав брати хабарі від злочинців та зловживати своїм службовим становищем. Це сталося через те, що батько Дмитра став обвинуваченим у корупційних справах, і молодий Лейтинант Національної Поліції України вирішив допомогти йому матеріально. З цього моменту Дмитро перетворився на хабарника і продовжував приймати гроші від злочинців протягом декількох років. Він збагатів і жив розкішним життям, маючи дорогі автомобілі та нерухомість, вплив на державні структури, у Дмитра були найкращі адвокати міста.
Але Департамент Внутрішньої Безпеки Служби безпеки України провели розслідування щодо дій Дмитра та його зв'язків зі злочинним світом. Незважаючи на те, що батько Лайтинанта Шафрана був прокурором, Дмитро був звільнений зі служби та засуджений до тривалого терміну ув'язнення. Але коли злочинні угрупування зрозуміли, що у них тепер немає "криші" у Службі Безпеки України. Це означало, що вони будуть відповідати за свою діяльність у повному розмірі саме тому почали збирати мітинги біля Міської Ради міста Дніпра, щоб апеляційний суд розглянув справу Дмитра Шафрана. Міська Рада розуміла, що злочинців на мітингу забагато і єдиним варіантом завершити мітинг був перегляд справи про Дмитра Шафрана. Голова клану злочинного угрупування знайшов найкращого адвоката, та після перегляду справи Дмитро Шафран був звільнений з під арешту. Дмитро розумівши, що з Академії можна теж заробляти гроші способами на кшталт: зняття догани, поставив собі заступника Алекса Бондарчука який повинен був цим займатись, та після цього ділити гроші з Дмитром.
Сьогодення
Після звільнення з в'язниці Дмитро Шафран повернувся до міста Дніпра. Та за допомогою старих зв'язків з друзями у національної Поліції України, він повернувся на посаду керівника Академічного Корпусу у Національної Поліції України, де знову став займатися злочинними справами. Він брав хабарі від місцевих підприємців та злочинних угруповань, що діяли на території міста, рішав справи з іншими посадовими особами за межами міста, розширював свій вплив всюди. Всі співробітники, які були проти Дмитра Шафрана у Національної Поліції України були скинуті з посад, та їх особисті справи передавались до друга Дмитра Шафрана, Івана Різнича, який керував діяльністю Департаменту Внутрішньої Безпеки, завдяки якій всі громадяни або співробітники інших державних організацій які порушували закон - були притягнуті до відповідальності, а далі щоб уникнути цієї відповідальності вони повинні були "поділитися" грошима. Саме так Дмитро збільшив свій заробіток у Національної Поліції України.
Наразі Дмитро є Підполковник Національної Поліції України міста Дніпра. Він продовжує брати хабарі та зловживати своїм становищем, але тепер робить це з досвідом та розумінням, як уникнути попадання під судову відповідальність. Він знайомий з багатьма людьми у своєму місті та володіє значною владою. Але з кожним днем, його злочинні дії призводять до того, що він знаходиться все ближче до ризику потрапити за ґрати.
Усі його злочинні дії не лише загрожують його кар'єрі, але і можуть призвести до негативних наслідків для суспільства в цілому. Однак, Дмитро продовжує брати хабарі, не звертаючи уваги на можливі наслідки. Дмитро вважає, що займатись злочинними справами це найгірша ідея, яка потім обернеться дуже поганими наслідками, й розуміє що рано чи пізно це все закінчиться й він буде жити як усі звичайні громадяни.
Підсумки:
1. Дає та бере хабарі щоб уникнути відповідальності перед законом.
2. Може підкидати нелегальні речі щоб збільшити відповідальність перед законом.
3. Може бити, ображати, бути грубим з людьми.
