Глава 1: Дитинство
Гліб народився 1 червня 1998 року в місті Харків. Від самого народження його батьки, Олександр і Люба, відзначили його як дитину, яка виросте з великими рисами характеру. Це була родина, де доброта та справедливість завжди були на першому місці. Якось, коли Гліб був ще маленьким хлопчиком, він вперше вступив у конфлікт з іншими дітьми, щоб захистити слабкого хлопчика від глузувань. Ця подія служила відзначенням його природної справедливості та бажання допомагати іншим.З дитинства виявляв спокійний та урівноважений характер. Вже в молодому віці він був відомий своєю справедливістю та високою стресостійкістю.
З самого раннього віку Гліб проявляв інтерес до футболу. Його батьки завжди пам'ятали, як він відтягував їх на футбольні матчі та з більшим захопленням слідкував за грою, ніж більшість дорослих. Швидко виявилося, що футбол - це не просто гра для Гліба, це його страсть і спосіб життя.
Глава 2: Дитячий садочок
Починаючи з дитячого садочка, Гліб активно спілкувався з ровесниками та вчився важливим соціальним навичкам. Його спокійний характер завжди був в приклад іншим дітям, і він завжди прагнув до справедливості, вирішуючи конфлікти серед дітей.
Глава 3: Шкільні роки
Під час навчання в школі Гліб відзначався високими навчальними досягненнями. Він завжди був допитливим та ретельним у вивченні різних предметів. Гліб дуже полюбляв точну науку, а саме математику та фізику, йому дуже подобалося вирішувати математичні приклади та задачі різної складності, у старших класах він навіть їздив на обласну олімпіаду з математики та фізики і займав там призові місця. Його справедливість і здатність розв'язувати конфлікти стали корисними навичками в шкільному спілкуванні.
Глава 4: Юність
Після успішного закінчення 9-го класу, Гліб вирішив обрати шлях, який приведе його до досягнень. Він вступив до військового училища, де демонстрував свою здатність до відданої праці і вирішимості. Однак його пристрасть до футболу не згасла, і він активно розвивався у цьому напрямку, виступаючи за футбольну команду училища і ставши її капітаном. Військова дисципліна та тривалість служби формували його як справжнього чоловіка.
Глава 5: Доросле життя
Гліб пройшов шлях від рядового військовослужбовця до сержанта завдяки важкій праці та військовій дисципліні. Він заробив повагу своїх підлеглих та командирів завдяки високим вимогам до себе та інших. Тяжка робота та відданість призвели його до посади Інструктора у підрозділі Навчальний Корпус, де його таланти були відзначені.
Глава 6: Служба у ЗСУ
По закінченню військового училища, Гліб розпочав навчання у сержантській школі, де отримав відмінну підготовку та розвинув свої лідерські якості. З сержантської школи він вийшов зі звання Сержант. Він був призначений на посаду замістника начальника підрозділу ГУР (Головного Управління Розвідки), де відразу ж проявив себе як обізнаний і відданий військовик.
Гліб розвивався в якості військового професіонала, але його страсть до футболу ніколи не залишала його. Він відвідував місцеві футбольні турніри, а інколи навіть виступав за армійські футбольні команди. Його вміння об'єднувати команду та вести її до перемоги відображали його лідерські здібності, які він набув під час служби в ЗСУ.
Момент, коли Гліб приєднався до Збройних Сил України, став поворотним в його житті. Він розпочав свою службу з сержанту, але завдяки своїм навичкам і рішучості, він швидко просувався вгору. Його аналітичні здібності і здатність працювати під найважчими умовами робили його гарним товарищем по службі та командиром.
Глібова служба включала в себе виконання різноманітних секретних завдань, збір розвідувальної інформації та співпрацю з іншими військовими підрозділами для забезпечення національної безпеки. Його досвід і відданість справі розвідки зробили його важливим ланком у військовій структурі.
Гліб віддавав усього себе службі в Збройних Силах України (ЗСУ). Час йшов, пройшло вже декілька років, Гліб здобув звання Майора Збройних Сил України та був призначений на посаду Директора Національної Гвардії України. На цій посаді він показував себе як справжній командир підрозділу, він був строгим, але справедливим Директором, у критичні ситуації він ніколи не залишав свій особовий склад, а навпаки завжди був з холодною головою та вмів приймати обдумані рішення.
Гліб отримав звання Підполковника в Збройних Силах України і продовжував свою службу як Директор підрозділу ССО(Сили Спеціальних Операцій). Його знання, навички і досвід допомагають йому виконувати завдання з точністю та відданістю. Він завжди гордий служити в армії України і захищати свою країну від будь-яких загроз.
Футбол залишається важливою частиною його життя, і коли є можливість, він намагається грати в цю гру і дарувати їй свій час. Гліб вірить, що його служба в армії - це не просто обов'язок, але і його доля та місія, і він завжди готовий стояти на захисті України та її громадян.
Гліб Хліманцов пішов у відставку з Збройних Сил України через травму ноги яку отримав на бойовому виїзді, хоча Гліб вже і не служить у Збройних Силах України та працює як усі звичайні люди, але він залишається відданим служителем України та її захисником. Він продовжує працювати на благо своєї країни та свого народу, а його справедливість, стресостійкість і вищі ідеали роблять його справжнім героєм України.
Глава 7: Національна Поліція України
Через деякий час після звільнення з Збройних Сил України, Гліб вирішив вступити до лав Національної Поліції у місті Харків, Гліб патрулював вулиці з напарником, затримував злочинців, він дослужив до звання Сержант Національної Поліції, але через деякий час він зрозумів що з травмою ноги він так довго не протяне, Гліб звільнився за власним бажанням через травму ноги та вирішив спробувати себе у ролі лікаря.
Глава 8: Міністерство Охорони Здоров'я
Після звільнення з Національної Поліції, Гліб вирішив піти до Міністерства Охорони Здоров'я у тому ж самому місті, Харкові, спочатку Гліб був мед.братом, та лікував пацієнтів у палатах відділення, допомогав старшим лікарям та сумлінно виконував свої обов'язки, через деякий час Гліба було підвищено, він став Фармацевтом, він продовжував сумлінно виконувати свій обов'язок у відділенні а також у вільний час він підпрацьовував у аптеці яка була не подалік від лікарні, Гліб увішов у довіру до старших лікарів, після чого він допомогав проводити співбесіди для прийняття на роботу до свого відділення, через деякий час Гліба було підвищенно на посаду Фельдшер, після чого йому запропонували посаду Головного відділення, а саме Головного Відділення Висококваліфікованих Фракційних Медиків (ВФМ), Гліб пройшов невелику співбесіду з керівництвом, і за спільним рішенням керівництва Гліба було призначено на посаду Головного Відділення Висококваліфікованих Фракційних Медиків (ВФМ). Гліб часто приїджав на свою колишню військову частину для того щоб надавати допомогу бійцям Збройних Сил України, його усі поважали та шанували. Одного разу Гліб побачив як Головний лікар знущаеться з мед.братів та порушує статут Міністерства Охорони Здоров'я, Гліб висказав свою думку з цього приводу, після чого Головний Лікар вирішив звільнити Гліба, тому що через нього могли звільнити його.
Глава 9: Мотоклуб AVENGERS
Глібу було важко через втрату роботи, він почав шукати пропозицї щодо робіт, але не міг знайти нічого що йому б підходило, через деякий час Гліб побачив оголошення, що у якийсь мотоклуб потрібен механік, Гліб згадав що у дитинстві, коли вони з сім’єю їздили у село до діда з бабою, дід постійно збирав розбирав та ремонтував мотоцикли і Гліб постійно дивився за цим та іноді питав у діда як це робити. Гліб вирішив спробувати та подзвонив за номером у оголошенні, Гліба прийняли на роботу і навіть непогано платили йому, Гліб дуже гарно працював та віддавав своєму ділу усього себе, про це дізнався власник цього мотоклубу та вирішив поговорити з ним про його майбутнє, після довгої розмови власник мотоклуба вирішив зробити Гліба новим власником клубу, а сам полетів жити за кордон, справи у Гліба йшли дуже гарно, але одного разу у мотоклуб прийшов не дуже ввічливий клієнт, який поводив себе дуже погано, Глібу це не сподобалося, що до його персоналу ставилися як до рабів, вони поговорили у кабінеті Гліба, але Гліб продовжував стояти на своєму, клієнт пішов з мотоклубу дуже не задоволений, через декілька днів у мотоклуб приїхали поліція та той самий клієнт, у цього клієнта виявилося дуже багато грошей, він вирішив відсудити мотоклуб у Гліба через те, що він виженув його через не шанобливе ставлення до свого персоналу, йому це вдалося і Гліб зовсім розачарувався у цьому світі.
Глава 10: Служба Безпеки України
Після того як Гліб втратив мотоклуб, він вирішив вступити до Служби Безпеки України для того щоб боротися з корупцією, Гліб відвідав лікарню та пройшов медичне обстеження, виявилося що травми у Гліба як не бувало, він зібрав усі потрібні документи, медичні документи, справки та військовий квиток, після чого він пішов подавати документи до Служби Безпеки України. Через деякий час Гліб вже почав працювати у Службі Безпеки України, він був курсантом, одного разу, коли Гліб стояв на Контрольно-Пропускному Пункті, під’їхала чорна машина з тонованим склом, коли Гліб підійшов для перевірки документів, водій відмовив йому і сказав що він потрібен його знати і пропускати без перевірки, це не сподобалося Глібу і він настояв на тому щоб перевірити документи підозрілої особи, через декілька хвилин водій все ж таки надав документи для перевірки та проїхав, але він був дуже незадоволений, через декілька днів до Гліба підійшов Полковник Служби Безпеки України та зробив йому виговір, на питання за що він його отримав, відповіді він так і не почув, але з часом Гліб зрозумів що то було через того самого водія, який ймовірно був родичем цього самого полковника, Гліб розачарувався в цьому, навіть в Службі Безпеки України був блат та корупція, минув час, Гліб вже отримав звання молодшого лейтенанта за сумлінне виконання своїх службових обов’язків, але Гліб ніколи не забуде про той випадок з водієм та полковником, Гліб хотів зробити неможливе, звільнити того полковника з лав Служби Безпеки України, одного разу Гліб з своїми товарищами був на спец.операції, керівником якої був той самий полковник, вони охороняли стратегічний об’єкт, на об’єкт стався напад в ході якого загинуло декілька близьких товарищів Гліба, з якими він мав гарні дружні відносини, він винив у цьому себе і не міг залишити ці думки, кожної ночі облича його товарищів приходили до нього, це був жах, через це Гліб почав багато пити і не міг зупинитися, Гліб втратив майже усе, від нього пішла жінка, погіршився стан здоров’я, у нього майже не було грошей, одного разу будучи черговим по роті, у розташуванні був тільки він та той самий полковник, він почув розмову полковника, він розмовляв по телефону, розмовляв він про той випадок у якому загинули товарищі Гліба, він почув що полковник був зв’язаний з кримінальними угрупуваннями, і для того щоб випробувати нову зброю, йому були потрібні люди, стоячи за дверима Гліб не міг зтриматися, його переповнювала лють та печаль, його товариші загинули заради перевірки якоїсь нової зброї, дуже великими зусиллями, але Гліб все ж таки зміг стриматися від того, щоб дістати пістолет який був у кобурі на його поясі та вистриліти, Гліб почав стежити за цим полковником і одного разу він ще раз підслухав подібний разговір, але на цей раз у Гліба вже був увімкнений диктофон, він записав на нього усю розмову та пішов нести службовий обов'язок, через деякий час Гліб зміг зв'язатися з генералом Служби Безпеки України та передав йому цей самий запис, після чого того полковника було звільнено, а Гліб взяс себе в руки, бросив пити та палити та почав займатися спортом. Через деякий час Гліб звільнився з Служби Безпеки України та пішов працювати до Міської Ради у іншому місті, а саме у Дніпрі.
Глава 11: Міська Рада м.Дніпро
Після того як Гліб все ж таки зробив те що хотів, а саме звільнив полковника Служби Безпеки України, він пішов працювати до Міської Ради у місті Дніпро, співбесіда далася йому нелегко, але Гліб зміг її пройти та став звичайним Водієм у Міській Раді, час минав, Гліб як і завжди дуже гарно виконував свої обов'язки та допомогав місту Дніпро, і ось, щойно були вибори нового Міського Голови та був обраний новий Міський Голова, їм став Гліб, не усім у Міській Раді він подобався, це було через те, що їм було завидно, поки вони майже нічого не робили та отримували заробітну платню, Гліб працював та повністю віддавався своїй справі, такі люди вирішили звільнитися з Міської Ради, одного разу на Міську Раду напали террористи та взяли у заручники Міського Голову, їм вдалося втекти на одну з покинутих недобудованих будівль, там вони тримали Гліба та зв'язалися по службовій рації з іншими структурами, викрадачі запросили викуп та гвинтокрил щоб втекти, на порятунок Гліба навіть виїхали державні організації з міста Києва, викрадачі зрозуміли що це може бути дуже небезпечно для них та передали по рації, що на поясі Міського Голови висить пояс з С4, дистанційний детонатор від якого був натиснутий одним з викрадачів, у випадку вбивства цього викрадача, його палець послабиться та вибухівка здетанує розірвавши Міського Голову на шматки, викрадачам було надано гвинтокрил та кейс з грошима, вони вилетіли на гвинтокрилі у аєропорт міста Бориспіль, щоб там сісти на приватний літак та залишити країну, але у аєропорту на позиції вже були поставлені снайпери, по прибуттю у аєропорт викрадачі дозволили одному з лікарів підійти та провести медичне обстеження Міському Голові, це виявився старий співслужбовець Гліба, з яким вони раніше служили у Силах Спеціальних Операцій у Збройних Силах України, він знав що на ньому вибухівка, тому поки він робив вигляд що обстежує Міського Голову, він незамітно пістав пасатижи та перерізав один з дротів, щоб вибухівка не вибухнула, викрадачі передали Міського Голову лікарю та вони від'їхали від гвинтокрила, після чого викрадачі повідомили в рацію, що вибухівка досі обліплена на поясі Гліба, але вони не знали що вона вже не спрацює, Гліб з своїм колишнім товарищем від'їхали від літака, після чого товарищ Гліба повідомив у рацію що Міський Голова у повному порядку, працівники СБУ почали штурм літака та викрадачів було затримано. Після цього Гліба було доставлено у відділення лікарні міста Дніпро, де він пройшов медичне обстеження і виявилося що з ним усе було добре. Гліб прожовжив виконувати свої обов'язки на посаді Міського Голови, але один раз у Міській Раді, коли Гліб проводив зібрання особового складу, виявилося 2 співробітника які хотіли звільнити Гліба, вони спровокували його на бійку у Міській Раді дуже неприємними словами та діями, знявши це на телефон, Гліба було звільнено з посади Міського Голови та затримано за порушення громадського порядку та напад на цивільних осіб, зрозумівши що вже нічого не змінити, Гліб вирішив спробувати себе у ролі журналіста, він пішов до відділення ЗМІ (Засобів Масової Інформації) у місті Дніпро.
Глава 12: Засоби Масової Інформації
Після неприємного випадку у Міській Раді міста Дніпро, Гліб вирішив спробувати себе у ролі журналіста, він пішов до відділення ЗМІ у місті Дніпро, де пройшов співбесіду та почав працювати стажером. Час минув, Гліб спробував себе у ролі копірайтера та інших цікавих напрямках, Гліба було підвищено на посаду Режисера, де він продовжував донині виконувати свої обов'язки.
Глава 13: Теперішній Час
Зараз Гліб продовжує працювати у Засобах Масової Інформації на посаді Режисера, Гліб отримав декілька нагород від керівництва за сумлінне виконання своїх обов'язків, завдяки ЗМІ, не лише майже усе місто Дніпро, а майже уся країна знає його та дивиться його прямі ефіри. До Гліба дойшла інформація, що старого головного лікаря у Міністерстві Охорони Здоров'я було знято з посади за корупцію, тому ближчим часом Гліб хоче повернутися до Міністерства Охорони Здоров'я, для того щоб продовжувати допомогати людям.
Гліб народився 1 червня 1998 року в місті Харків. Від самого народження його батьки, Олександр і Люба, відзначили його як дитину, яка виросте з великими рисами характеру. Це була родина, де доброта та справедливість завжди були на першому місці. Якось, коли Гліб був ще маленьким хлопчиком, він вперше вступив у конфлікт з іншими дітьми, щоб захистити слабкого хлопчика від глузувань. Ця подія служила відзначенням його природної справедливості та бажання допомагати іншим.З дитинства виявляв спокійний та урівноважений характер. Вже в молодому віці він був відомий своєю справедливістю та високою стресостійкістю.
З самого раннього віку Гліб проявляв інтерес до футболу. Його батьки завжди пам'ятали, як він відтягував їх на футбольні матчі та з більшим захопленням слідкував за грою, ніж більшість дорослих. Швидко виявилося, що футбол - це не просто гра для Гліба, це його страсть і спосіб життя.
Глава 2: Дитячий садочок
Починаючи з дитячого садочка, Гліб активно спілкувався з ровесниками та вчився важливим соціальним навичкам. Його спокійний характер завжди був в приклад іншим дітям, і він завжди прагнув до справедливості, вирішуючи конфлікти серед дітей.
Глава 3: Шкільні роки
Під час навчання в школі Гліб відзначався високими навчальними досягненнями. Він завжди був допитливим та ретельним у вивченні різних предметів. Гліб дуже полюбляв точну науку, а саме математику та фізику, йому дуже подобалося вирішувати математичні приклади та задачі різної складності, у старших класах він навіть їздив на обласну олімпіаду з математики та фізики і займав там призові місця. Його справедливість і здатність розв'язувати конфлікти стали корисними навичками в шкільному спілкуванні.
Глава 4: Юність
Після успішного закінчення 9-го класу, Гліб вирішив обрати шлях, який приведе його до досягнень. Він вступив до військового училища, де демонстрував свою здатність до відданої праці і вирішимості. Однак його пристрасть до футболу не згасла, і він активно розвивався у цьому напрямку, виступаючи за футбольну команду училища і ставши її капітаном. Військова дисципліна та тривалість служби формували його як справжнього чоловіка.
Глава 5: Доросле життя
Гліб пройшов шлях від рядового військовослужбовця до сержанта завдяки важкій праці та військовій дисципліні. Він заробив повагу своїх підлеглих та командирів завдяки високим вимогам до себе та інших. Тяжка робота та відданість призвели його до посади Інструктора у підрозділі Навчальний Корпус, де його таланти були відзначені.
Глава 6: Служба у ЗСУ
По закінченню військового училища, Гліб розпочав навчання у сержантській школі, де отримав відмінну підготовку та розвинув свої лідерські якості. З сержантської школи він вийшов зі звання Сержант. Він був призначений на посаду замістника начальника підрозділу ГУР (Головного Управління Розвідки), де відразу ж проявив себе як обізнаний і відданий військовик.
Гліб розвивався в якості військового професіонала, але його страсть до футболу ніколи не залишала його. Він відвідував місцеві футбольні турніри, а інколи навіть виступав за армійські футбольні команди. Його вміння об'єднувати команду та вести її до перемоги відображали його лідерські здібності, які він набув під час служби в ЗСУ.
Момент, коли Гліб приєднався до Збройних Сил України, став поворотним в його житті. Він розпочав свою службу з сержанту, але завдяки своїм навичкам і рішучості, він швидко просувався вгору. Його аналітичні здібності і здатність працювати під найважчими умовами робили його гарним товарищем по службі та командиром.
Глібова служба включала в себе виконання різноманітних секретних завдань, збір розвідувальної інформації та співпрацю з іншими військовими підрозділами для забезпечення національної безпеки. Його досвід і відданість справі розвідки зробили його важливим ланком у військовій структурі.
Гліб віддавав усього себе службі в Збройних Силах України (ЗСУ). Час йшов, пройшло вже декілька років, Гліб здобув звання Майора Збройних Сил України та був призначений на посаду Директора Національної Гвардії України. На цій посаді він показував себе як справжній командир підрозділу, він був строгим, але справедливим Директором, у критичні ситуації він ніколи не залишав свій особовий склад, а навпаки завжди був з холодною головою та вмів приймати обдумані рішення.
Гліб отримав звання Підполковника в Збройних Силах України і продовжував свою службу як Директор підрозділу ССО(Сили Спеціальних Операцій). Його знання, навички і досвід допомагають йому виконувати завдання з точністю та відданістю. Він завжди гордий служити в армії України і захищати свою країну від будь-яких загроз.
Футбол залишається важливою частиною його життя, і коли є можливість, він намагається грати в цю гру і дарувати їй свій час. Гліб вірить, що його служба в армії - це не просто обов'язок, але і його доля та місія, і він завжди готовий стояти на захисті України та її громадян.
Гліб Хліманцов пішов у відставку з Збройних Сил України через травму ноги яку отримав на бойовому виїзді, хоча Гліб вже і не служить у Збройних Силах України та працює як усі звичайні люди, але він залишається відданим служителем України та її захисником. Він продовжує працювати на благо своєї країни та свого народу, а його справедливість, стресостійкість і вищі ідеали роблять його справжнім героєм України.
Глава 7: Національна Поліція України
Через деякий час після звільнення з Збройних Сил України, Гліб вирішив вступити до лав Національної Поліції у місті Харків, Гліб патрулював вулиці з напарником, затримував злочинців, він дослужив до звання Сержант Національної Поліції, але через деякий час він зрозумів що з травмою ноги він так довго не протяне, Гліб звільнився за власним бажанням через травму ноги та вирішив спробувати себе у ролі лікаря.
Глава 8: Міністерство Охорони Здоров'я
Після звільнення з Національної Поліції, Гліб вирішив піти до Міністерства Охорони Здоров'я у тому ж самому місті, Харкові, спочатку Гліб був мед.братом, та лікував пацієнтів у палатах відділення, допомогав старшим лікарям та сумлінно виконував свої обов'язки, через деякий час Гліба було підвищено, він став Фармацевтом, він продовжував сумлінно виконувати свій обов'язок у відділенні а також у вільний час він підпрацьовував у аптеці яка була не подалік від лікарні, Гліб увішов у довіру до старших лікарів, після чого він допомогав проводити співбесіди для прийняття на роботу до свого відділення, через деякий час Гліба було підвищенно на посаду Фельдшер, після чого йому запропонували посаду Головного відділення, а саме Головного Відділення Висококваліфікованих Фракційних Медиків (ВФМ), Гліб пройшов невелику співбесіду з керівництвом, і за спільним рішенням керівництва Гліба було призначено на посаду Головного Відділення Висококваліфікованих Фракційних Медиків (ВФМ). Гліб часто приїджав на свою колишню військову частину для того щоб надавати допомогу бійцям Збройних Сил України, його усі поважали та шанували. Одного разу Гліб побачив як Головний лікар знущаеться з мед.братів та порушує статут Міністерства Охорони Здоров'я, Гліб висказав свою думку з цього приводу, після чого Головний Лікар вирішив звільнити Гліба, тому що через нього могли звільнити його.
Глава 9: Мотоклуб AVENGERS
Глібу було важко через втрату роботи, він почав шукати пропозицї щодо робіт, але не міг знайти нічого що йому б підходило, через деякий час Гліб побачив оголошення, що у якийсь мотоклуб потрібен механік, Гліб згадав що у дитинстві, коли вони з сім’єю їздили у село до діда з бабою, дід постійно збирав розбирав та ремонтував мотоцикли і Гліб постійно дивився за цим та іноді питав у діда як це робити. Гліб вирішив спробувати та подзвонив за номером у оголошенні, Гліба прийняли на роботу і навіть непогано платили йому, Гліб дуже гарно працював та віддавав своєму ділу усього себе, про це дізнався власник цього мотоклубу та вирішив поговорити з ним про його майбутнє, після довгої розмови власник мотоклуба вирішив зробити Гліба новим власником клубу, а сам полетів жити за кордон, справи у Гліба йшли дуже гарно, але одного разу у мотоклуб прийшов не дуже ввічливий клієнт, який поводив себе дуже погано, Глібу це не сподобалося, що до його персоналу ставилися як до рабів, вони поговорили у кабінеті Гліба, але Гліб продовжував стояти на своєму, клієнт пішов з мотоклубу дуже не задоволений, через декілька днів у мотоклуб приїхали поліція та той самий клієнт, у цього клієнта виявилося дуже багато грошей, він вирішив відсудити мотоклуб у Гліба через те, що він виженув його через не шанобливе ставлення до свого персоналу, йому це вдалося і Гліб зовсім розачарувався у цьому світі.
Глава 10: Служба Безпеки України
Після того як Гліб втратив мотоклуб, він вирішив вступити до Служби Безпеки України для того щоб боротися з корупцією, Гліб відвідав лікарню та пройшов медичне обстеження, виявилося що травми у Гліба як не бувало, він зібрав усі потрібні документи, медичні документи, справки та військовий квиток, після чого він пішов подавати документи до Служби Безпеки України. Через деякий час Гліб вже почав працювати у Службі Безпеки України, він був курсантом, одного разу, коли Гліб стояв на Контрольно-Пропускному Пункті, під’їхала чорна машина з тонованим склом, коли Гліб підійшов для перевірки документів, водій відмовив йому і сказав що він потрібен його знати і пропускати без перевірки, це не сподобалося Глібу і він настояв на тому щоб перевірити документи підозрілої особи, через декілька хвилин водій все ж таки надав документи для перевірки та проїхав, але він був дуже незадоволений, через декілька днів до Гліба підійшов Полковник Служби Безпеки України та зробив йому виговір, на питання за що він його отримав, відповіді він так і не почув, але з часом Гліб зрозумів що то було через того самого водія, який ймовірно був родичем цього самого полковника, Гліб розачарувався в цьому, навіть в Службі Безпеки України був блат та корупція, минув час, Гліб вже отримав звання молодшого лейтенанта за сумлінне виконання своїх службових обов’язків, але Гліб ніколи не забуде про той випадок з водієм та полковником, Гліб хотів зробити неможливе, звільнити того полковника з лав Служби Безпеки України, одного разу Гліб з своїми товарищами був на спец.операції, керівником якої був той самий полковник, вони охороняли стратегічний об’єкт, на об’єкт стався напад в ході якого загинуло декілька близьких товарищів Гліба, з якими він мав гарні дружні відносини, він винив у цьому себе і не міг залишити ці думки, кожної ночі облича його товарищів приходили до нього, це був жах, через це Гліб почав багато пити і не міг зупинитися, Гліб втратив майже усе, від нього пішла жінка, погіршився стан здоров’я, у нього майже не було грошей, одного разу будучи черговим по роті, у розташуванні був тільки він та той самий полковник, він почув розмову полковника, він розмовляв по телефону, розмовляв він про той випадок у якому загинули товарищі Гліба, він почув що полковник був зв’язаний з кримінальними угрупуваннями, і для того щоб випробувати нову зброю, йому були потрібні люди, стоячи за дверима Гліб не міг зтриматися, його переповнювала лють та печаль, його товариші загинули заради перевірки якоїсь нової зброї, дуже великими зусиллями, але Гліб все ж таки зміг стриматися від того, щоб дістати пістолет який був у кобурі на його поясі та вистриліти, Гліб почав стежити за цим полковником і одного разу він ще раз підслухав подібний разговір, але на цей раз у Гліба вже був увімкнений диктофон, він записав на нього усю розмову та пішов нести службовий обов'язок, через деякий час Гліб зміг зв'язатися з генералом Служби Безпеки України та передав йому цей самий запис, після чого того полковника було звільнено, а Гліб взяс себе в руки, бросив пити та палити та почав займатися спортом. Через деякий час Гліб звільнився з Служби Безпеки України та пішов працювати до Міської Ради у іншому місті, а саме у Дніпрі.
Глава 11: Міська Рада м.Дніпро
Після того як Гліб все ж таки зробив те що хотів, а саме звільнив полковника Служби Безпеки України, він пішов працювати до Міської Ради у місті Дніпро, співбесіда далася йому нелегко, але Гліб зміг її пройти та став звичайним Водієм у Міській Раді, час минав, Гліб як і завжди дуже гарно виконував свої обов'язки та допомогав місту Дніпро, і ось, щойно були вибори нового Міського Голови та був обраний новий Міський Голова, їм став Гліб, не усім у Міській Раді він подобався, це було через те, що їм було завидно, поки вони майже нічого не робили та отримували заробітну платню, Гліб працював та повністю віддавався своїй справі, такі люди вирішили звільнитися з Міської Ради, одного разу на Міську Раду напали террористи та взяли у заручники Міського Голову, їм вдалося втекти на одну з покинутих недобудованих будівль, там вони тримали Гліба та зв'язалися по службовій рації з іншими структурами, викрадачі запросили викуп та гвинтокрил щоб втекти, на порятунок Гліба навіть виїхали державні організації з міста Києва, викрадачі зрозуміли що це може бути дуже небезпечно для них та передали по рації, що на поясі Міського Голови висить пояс з С4, дистанційний детонатор від якого був натиснутий одним з викрадачів, у випадку вбивства цього викрадача, його палець послабиться та вибухівка здетанує розірвавши Міського Голову на шматки, викрадачам було надано гвинтокрил та кейс з грошима, вони вилетіли на гвинтокрилі у аєропорт міста Бориспіль, щоб там сісти на приватний літак та залишити країну, але у аєропорту на позиції вже були поставлені снайпери, по прибуттю у аєропорт викрадачі дозволили одному з лікарів підійти та провести медичне обстеження Міському Голові, це виявився старий співслужбовець Гліба, з яким вони раніше служили у Силах Спеціальних Операцій у Збройних Силах України, він знав що на ньому вибухівка, тому поки він робив вигляд що обстежує Міського Голову, він незамітно пістав пасатижи та перерізав один з дротів, щоб вибухівка не вибухнула, викрадачі передали Міського Голову лікарю та вони від'їхали від гвинтокрила, після чого викрадачі повідомили в рацію, що вибухівка досі обліплена на поясі Гліба, але вони не знали що вона вже не спрацює, Гліб з своїм колишнім товарищем від'їхали від літака, після чого товарищ Гліба повідомив у рацію що Міський Голова у повному порядку, працівники СБУ почали штурм літака та викрадачів було затримано. Після цього Гліба було доставлено у відділення лікарні міста Дніпро, де він пройшов медичне обстеження і виявилося що з ним усе було добре. Гліб прожовжив виконувати свої обов'язки на посаді Міського Голови, але один раз у Міській Раді, коли Гліб проводив зібрання особового складу, виявилося 2 співробітника які хотіли звільнити Гліба, вони спровокували його на бійку у Міській Раді дуже неприємними словами та діями, знявши це на телефон, Гліба було звільнено з посади Міського Голови та затримано за порушення громадського порядку та напад на цивільних осіб, зрозумівши що вже нічого не змінити, Гліб вирішив спробувати себе у ролі журналіста, він пішов до відділення ЗМІ (Засобів Масової Інформації) у місті Дніпро.
Глава 12: Засоби Масової Інформації
Після неприємного випадку у Міській Раді міста Дніпро, Гліб вирішив спробувати себе у ролі журналіста, він пішов до відділення ЗМІ у місті Дніпро, де пройшов співбесіду та почав працювати стажером. Час минув, Гліб спробував себе у ролі копірайтера та інших цікавих напрямках, Гліба було підвищено на посаду Режисера, де він продовжував донині виконувати свої обов'язки.
Глава 13: Теперішній Час
Зараз Гліб продовжує працювати у Засобах Масової Інформації на посаді Режисера, Гліб отримав декілька нагород від керівництва за сумлінне виконання своїх обов'язків, завдяки ЗМІ, не лише майже усе місто Дніпро, а майже уся країна знає його та дивиться його прямі ефіри. До Гліба дойшла інформація, що старого головного лікаря у Міністерстві Охорони Здоров'я було знято з посади за корупцію, тому ближчим часом Гліб хоче повернутися до Міністерства Охорони Здоров'я, для того щоб продовжувати допомогати людям.
