Дитинство:
Народився 11 травня 2001, народився у місті Харків у забезпеченій сім'ї. Мати працювала у міській лікарні на посаді хірурга, вона була дуже чуйною та доброзичливою. Вона дуже трепетно ??ставилася до своєї роботи та була найкращим співробітником у своїй лікарні. Батько працював у Поліцій і обіймав посаду капітана. Він був дуже хорошим співробітником і мав спортивну статуру, і завдяки цьому йому легко давалися фізичні навантаження. Дмитро був дуже розпещеною дитиною, саме через це батьки не відправили його до садка і він спілкувався лише з дітьми із сусідніх будинків. У Дмитрика дитинство пройшло нудно через вузьке коло спілкування, і він постійно сидів удома.Юність:
У 6 років батьки Дмитра віддали його до школи, яка була неподалік їхнього будинку. З першого класу Дмитро полюбив навчання та знайшов друзів, з якими почав проводити більше часу, гуляючи з ними на вулиці. Вчителі у школі постійно хвалили Дмитрика та виставляли його як приклад старанного учня. Не дивлячись на хороші оцінки, батьки не балували свою дитину різними подарунками. Батьки були в нього відповідальні та дуже суворі до виховання сина. Закінчивши початкову школу Дімку перевели до класу з поглибленим вивченням іноземної мови.Навчання за цим напрямом йому давалося легко, але через два роки перейшовши до сьомого класу. У сьомому класі у нього зник інтерес до навчання та поглибленого вивчення іноземної мови, але він все одно намагався вдавати зразкового учня. У восьмому класі він познайомився з дівчинкою з неблагополучної сім'ї, з якою він почав часто спілкуватися і почав проводити з нею час. Її звали Ліза і вона була старша за нього на два роки.Вона дуже сильно вплинула на Дмитра і втягнула його в погану компанію, яка постійно вешталася тусовками і клубами. Через деякий час Діма дізнався, що ця компанія не тільки бухає, а й вживає незаконні речовини, але він настільки з ними зблизився, що не міг з ними перестати спілкуватися. І тоді він це прийняв як факт і продовжив спілкуватися з ними. Але Ліза постійно пропонувала спробувати йому наркотики, адже говорила, що це приносить розслаблення. Через деякий час, Ліза все-таки вмовила Діму спробувати наркотики і починаючи з 10 класу, він став регулярно їх вживати, оскільки виникла залежність.І саме з цього моменту Дмитро перестав з'являтися у школі. Вчителі дуже засмутилися, що такий хороший і розумний хлопчик зв'язався з поганою компанією і повністю втратив бажання та інтерес до навчання. Дещо закінчивши 11 клас, він не планував вступати далі до вищого навчального закладу і все далі продовжував балуватися незаконними речовинами.Доросле життя:
Через деякий час він упіймав наркотичне передозування та потрапив до міської лікарні, де працює мати Дмитра. У момент попадання Дмитра до лікарні, його мати працювала у нічну зміну і завдяки їй інформація про наркотичний передоз не потрапила до рук державних структур, за яку Діма міг отримати кримінальну відповідальність. Тільки його мати зі всього персоналу знала про цю ситуацію. Пролежавши кілька місяців у лікарні під наглядом лікарів, Дмитрик успішно одужав, але в нього залишилися побічні ефекти від наркотичних речовин. Його батько знав всю цю ситуацію і після того, як Дмитра виписали, провів з ним профілактичну бесіду і розповів, як правильно треба вести спосіб життя.Батько дав зрозуміти йому, що через наркотики, він міг втратити своє життя, але дивом залишився живим. Після розмови з батьком Дмитра повністю осмислив усі свої вчинки та прийняв рішення вести здоровий спосіб життя та піти відслужити до армії. Відслуживши рік, він повернувся додому. Завдяки армії він набрав фізичну силу та м'язову масу. Після приходу з армії батько покликав його піти до лав державних структур, а саме в Поліцію, де на той момент сам і працював. Дмитро не довго думаючи погодився і пішов влаштовуватися до лав Національной Поліцій, взявши з собою отриманий військовий квиток.Пройшовши співбесіду.успішно прийняли до лав НПУ, через пару днів він склав усі іспити і перевівся до відділу, який знаходився під керівництвом його батька. Відпрацювавши кілька років, Дмитру дуже добре себе зарекомендував і кожен співробітник його поважав. Дмитрик постійно виконував бойові завдання на найвищому рівні і показував іншим співробітникам, як повинен діяти справжній державний службовець. Генерал Поліцій постійно хвалив його та виплачував йому премії. Якось на чергове бойове завдання співробітниками СБУ Дмитро дуже добре себе виявив рятуючи маленьку дівчинку з лігва бандитів.Цю ситуацію помітили деякі співробітники СБУ та запропонували пройти стажування на співробтника СБУ. Обговоривши з батьком,Дмитро вирішив піти на стажування СБУ і продовжити свої кар'єрні сходи в іншій більш престижній державній організації. Дмитро пройшов стажування в Сбу і став повноцінним співробітником. Йому дуже сподобалося місце роботи і він також якісно продовжив виконувати свої обов'язки. Робота в СБУ давалася йому з легкістю, оскільки він мав хороші фізичні показники, які придбав під час служби в армії. З часом Дмитро почав брати хабарі, він почав так ловко та непомітно брати хабарі, що всі бандитські угрупування почали з ним співпрацювати. Але органи влади ні як не можуть подати докази про його порушення.
Теперішній час:
На даний момент Дмитро обіймає посаду Керівника АТЦ Завдяки роботі Сбу Дмитро став забезпеченою молодою людиною, яка у майбутньому планує завести сім'ю, але при цьому продовжити працювати у СБУ. Він хоче підніматися кар'єрними сходами і досягти звання Генерала СБУ, оскільки Дмитро добре може керувати своїм складом і відмінно взаємодіє з куратором бойового підрозділу ДБР, яким є Макс Власюк. Діма, як і раніше, займається спортом і прокачує фізичні показники.Але все таки він іноді бере хабарі, але вже не так часто бо він став на високу посаду та за ним стали пильно слідкувати. Іноді буває, що Дімка зривається і кричить на свій склад.
Останнє редагування:
