Дитинство:
Дмитро жив у багатій сім'ї одного досить авторитетного глави угруповання. Сім'я завжди була в достатку, поки жила в Київі і ні в чому ніколи не потребувала.
Мати Дмитра мала своє кафе в центрі міста, де вона й працювала. Коли Дмитру виповнилося 5 років, у його матері виявили невиліковну хворобу і жити їй залишалося недовго.
Діма вирішив переїхати до Луцька, сподіваючись, що там лікарі зможуть знайти спосіб продовжити її життя. Вони переїхали до Луцька.
Батько продовжував займатися своєю роботою, через що хлопчика виховувала матір. Через рік після переїзду мати померла.
Через смерть дружини батько почав багато пити і почав забувати, що в нього є син, який потребує допомоги.
У початкову школу Дмитро пішов у 7 років, за той час, що він жив в Луцьку, він встиг досить добре вивчити розмовну англійську за допомогою репетиторів та найманих вчителів.
Батько багато працював і не мав часу на виховання сина, через що Дмитро виховувала школа і навколишній світ.
Діма був задирий у школі, але водночас добре навчався. Коли йому виповнилося 14, у батька виникли проблеми із кримінальним світом.
Після втрати дружини він багато грошей витрачав на ставки. Це його спричинило банкрутство.
Батько зайняв 1.000.000$ в одного з лідерів злочинного угруповання і не міг швидко віддати йому гроші. В надії підняти гроші на ставках, він програв половину суми.
Після того, як Дмитро дізнався про це, став дуже роздратованим.
Батько ухвалив рішення, що Дмитро закінчить 9 клас у Луцьку і після чого вони повернуться на батьківщину, щоб уникнути проблем.
Коли виповнилося 16 років, Дмитро з батьком повернулися до Київу, де Дмитро закінчив 11 класів.
Під час навчання Дмитра батько намагався повернути колишню репутацію і це в нього стало виходити. Все почало повертатися на свої місця.
Юність:
У 18 років Дмитро вступив до інституту на факультет економіки.
У мріях Дмитра було працювати разом з батьком, але в процесі відновлення в кримінальному світі батько забував про нього і не давав йому тієї допомоги та уваги, яка так була потрібна.
Це розвивало у Дмитра ненависть до батька.
Батько перестав пити, але ставив далі, хоч і не в таких великих розмірах, як раніше.
В інституті Діма познайомився з однією дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Він намагався зблизитися з нею, але вона майже не звертала на нього уваги.
Батько дарував Дімі дорогі подарунки: машини, годинники, найновіші на той час телефони.
Після закінчення інституту, Дмитро так і не зміг потоваришувати з тією дівчиною, вона поїхала жити в Оддеси.
У 22 він прийшов до батька працювати економістом, розраховував бюджет угруповання і давав хороші ідеї в розвитку.
Все йшло добре, але через 3 роки хорошого життя повернулися старі проблеми та відблиски минулого.
Батько так і не повернув ті самі 1.000.000 $ людині, у якої займав їх і ця людина знайшла його.
За час життя Дмитра з його батьком у Луцьку той авторитетний лідер угруповання накопав на них багато інформації. Після прильоту в Київ він знайшов базу угруповання.
Батько віддав йому цей борг, але цього вже було мало. За те, що батько тягнув — встигли накопати відсотки. Борг вже становив 10.000.000 $.
Таких грошей вони не мали і батько обіцяв віддати їх протягом року. Відлік пішов.
Батько відчайдушно намагався знайти спосіб отримати легких грошей і згадав про ставки. Він поставив 5.000.000 $ з надією на перемогу.
Ставка зайшла і батько зміг віддати весь борг, але його обдурили. Батька вбили на очах у Дмитра та забрали всі гроші.
Доросле життя:
У 30 років Дмитро, після втрати батька, став дуже агресивним і злим на світ і на тих
людей, які вбили його батька.
Він деякий час керував угрупованням, але довгий час він це робити не міг через свою недосвідченість.
Діма вирішив передати угруповання старому другові батька, якому він довіряв. Дмитро так і зробив.
У пошуках себе весь рік він метався з різних робіт. Працював постачальником продуктів, юристом, водієм.
Від батька йому лишилося трохи грошей, на які він купив собі автомобіль.
Діма став ненавидіти злочинний світ і не хотів більше повертатися до нього, щоб не повторити долю батька.
Він відкидав будь-яку допомогу, яку йому пропонував друг батька і намагався далі уникати злочинний світ.
Після року поневірянь, у 33 роки він вирішив піти на службу армію.
Відслуживши там деякий час, він зустрів старих знайомих.
Завдяки його знайомим він зміг відслужити раніше за інших і отримати військовий квиток раніше за інших. Служив він у підрозділі ДШВ, де його навчили літати літаком.
Після отримання військового квитка та вступу до академії поліції він став інакше дивитись на світ, але залишався таким самим черствим усередині.
Під час затримань та допитів він міг поводитися агресивно на злочинців та застосовувати до них фізичну силу.
Коли він зустрічав знайомих з угруповань, щоб відмазати їх міг взяти хабар від них і відпустити.
З ним зв'язався старий друг його батька, якому він передав угруповання, йому зробили дуже вигідну пропозицію.
Це була пропозиція щодо взаємодопомоги один одному. Незважаючи на свою ненависть до злочинного світу, він погодився на пропозицію.
Він продавав їм різний нелегал, який вилучав у інших, брав хабарі, щоб уникнути затримань його партнерів, натомість йому давали важливу інформацію щодо інших угруповань.
Дмитро жив у багатій сім'ї одного досить авторитетного глави угруповання. Сім'я завжди була в достатку, поки жила в Київі і ні в чому ніколи не потребувала.
Мати Дмитра мала своє кафе в центрі міста, де вона й працювала. Коли Дмитру виповнилося 5 років, у його матері виявили невиліковну хворобу і жити їй залишалося недовго.
Діма вирішив переїхати до Луцька, сподіваючись, що там лікарі зможуть знайти спосіб продовжити її життя. Вони переїхали до Луцька.
Батько продовжував займатися своєю роботою, через що хлопчика виховувала матір. Через рік після переїзду мати померла.
Через смерть дружини батько почав багато пити і почав забувати, що в нього є син, який потребує допомоги.
У початкову школу Дмитро пішов у 7 років, за той час, що він жив в Луцьку, він встиг досить добре вивчити розмовну англійську за допомогою репетиторів та найманих вчителів.
Батько багато працював і не мав часу на виховання сина, через що Дмитро виховувала школа і навколишній світ.
Діма був задирий у школі, але водночас добре навчався. Коли йому виповнилося 14, у батька виникли проблеми із кримінальним світом.
Після втрати дружини він багато грошей витрачав на ставки. Це його спричинило банкрутство.
Батько зайняв 1.000.000$ в одного з лідерів злочинного угруповання і не міг швидко віддати йому гроші. В надії підняти гроші на ставках, він програв половину суми.
Після того, як Дмитро дізнався про це, став дуже роздратованим.
Батько ухвалив рішення, що Дмитро закінчить 9 клас у Луцьку і після чого вони повернуться на батьківщину, щоб уникнути проблем.
Коли виповнилося 16 років, Дмитро з батьком повернулися до Київу, де Дмитро закінчив 11 класів.
Під час навчання Дмитра батько намагався повернути колишню репутацію і це в нього стало виходити. Все почало повертатися на свої місця.
Юність:
У 18 років Дмитро вступив до інституту на факультет економіки.
У мріях Дмитра було працювати разом з батьком, але в процесі відновлення в кримінальному світі батько забував про нього і не давав йому тієї допомоги та уваги, яка так була потрібна.
Це розвивало у Дмитра ненависть до батька.
Батько перестав пити, але ставив далі, хоч і не в таких великих розмірах, як раніше.
В інституті Діма познайомився з однією дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Він намагався зблизитися з нею, але вона майже не звертала на нього уваги.
Батько дарував Дімі дорогі подарунки: машини, годинники, найновіші на той час телефони.
Після закінчення інституту, Дмитро так і не зміг потоваришувати з тією дівчиною, вона поїхала жити в Оддеси.
У 22 він прийшов до батька працювати економістом, розраховував бюджет угруповання і давав хороші ідеї в розвитку.
Все йшло добре, але через 3 роки хорошого життя повернулися старі проблеми та відблиски минулого.
Батько так і не повернув ті самі 1.000.000 $ людині, у якої займав їх і ця людина знайшла його.
За час життя Дмитра з його батьком у Луцьку той авторитетний лідер угруповання накопав на них багато інформації. Після прильоту в Київ він знайшов базу угруповання.
Батько віддав йому цей борг, але цього вже було мало. За те, що батько тягнув — встигли накопати відсотки. Борг вже становив 10.000.000 $.
Таких грошей вони не мали і батько обіцяв віддати їх протягом року. Відлік пішов.
Батько відчайдушно намагався знайти спосіб отримати легких грошей і згадав про ставки. Він поставив 5.000.000 $ з надією на перемогу.
Ставка зайшла і батько зміг віддати весь борг, але його обдурили. Батька вбили на очах у Дмитра та забрали всі гроші.
Доросле життя:
У 30 років Дмитро, після втрати батька, став дуже агресивним і злим на світ і на тих
людей, які вбили його батька.
Він деякий час керував угрупованням, але довгий час він це робити не міг через свою недосвідченість.
Діма вирішив передати угруповання старому другові батька, якому він довіряв. Дмитро так і зробив.
У пошуках себе весь рік він метався з різних робіт. Працював постачальником продуктів, юристом, водієм.
Від батька йому лишилося трохи грошей, на які він купив собі автомобіль.
Діма став ненавидіти злочинний світ і не хотів більше повертатися до нього, щоб не повторити долю батька.
Він відкидав будь-яку допомогу, яку йому пропонував друг батька і намагався далі уникати злочинний світ.
Після року поневірянь, у 33 роки він вирішив піти на службу армію.
Відслуживши там деякий час, він зустрів старих знайомих.
Завдяки його знайомим він зміг відслужити раніше за інших і отримати військовий квиток раніше за інших. Служив він у підрозділі ДШВ, де його навчили літати літаком.
Після отримання військового квитка та вступу до академії поліції він став інакше дивитись на світ, але залишався таким самим черствим усередині.
Під час затримань та допитів він міг поводитися агресивно на злочинців та застосовувати до них фізичну силу.
Коли він зустрічав знайомих з угруповань, щоб відмазати їх міг взяти хабар від них і відпустити.
З ним зв'язався старий друг його батька, якому він передав угруповання, йому зробили дуже вигідну пропозицію.
Це була пропозиція щодо взаємодопомоги один одному. Незважаючи на свою ненависть до злочинного світу, він погодився на пропозицію.
Він продавав їм різний нелегал, який вилучав у інших, брав хабарі, щоб уникнути затримань його партнерів, натомість йому давали важливу інформацію щодо інших угруповань.
