Схвалено 06 UKRAINE GTA | Кримінально Процесуальний Кодекс Подільського Краю

[Матвій Невілі]

Проект З А К О Н У
вноситься ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ
"Про внесення змін до Кримінально Процесуального Кодексу Подільського Краю"
​

Дата реєстрації законопроєкту: 27.07.2025
Рубрика законопроєкту: КПКУ
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Член парламенту від ВРУ, Прем'єр-міністр
Ініціатор законодавчої ініціативи: Андрій Репецький
Суть законопроекту: Внесення ретельних змін до Кримінально Процесуального Кодексу Подільського Краю

 

[Матвій Невілі]

Викласти закон у наступній редакції:
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Розділ 1. Загальні положення
​

Стаття 1. Процесуальний кодекс - це нормативно-правовий акт, що регламентує підстави, порядок розслідуванн, притягнення до кримінальної відповідальності та судового розгляду справ щодо вчинення кримінальних правопорушень за вчинення правопорушень, передбачених Законодавством Подільського Краю.

Стаття 2. Визначення термінів

Стаття 2.1 Підозрюваний - особа. якій офіційно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 2.2 Обвинувачений - особа. щодо якої складено обвинувальний акт.

Стаття 2.3 Затримання - тимчасове обмеження волі свободи з метою перевірки обставин правопорушення.

Стаття 2.4 Арешт - запобіжний захід, що передбачає обмеження свободи за ухвалою суду.

Стаття 2.5 Слідчі дії - дії, спрямовані на встановлення обставин правопорушення.

Стаття 2.6 Процесуальні дії - будь які дії учасників кримінального провадження, що мають юридичне значення.

Стаття 3. Неприпустимі докази

Стаття 3.1 Будь яка інформація, отримана від затриманого під час допиту до того, як йому було зачитано його права, навіть якщо є аудіо або відеозапис, де обвинувачений дає свідчення проти себе.

Стаття 3.2 Показання потерпілого, свідка, засновані на здогаді, припущенні слуху, а також свідчення свідка який не може вказати джерело своєї обізнаності.

Стаття 3.3 Докази, здобуті незаконним шляхом коли було порушено положення чинних нормативно правових актів.

Стаття 4. Презумпція невинуватості

Стаття 4.1 Обвинувачений вважається невинним, доки його винність у скоєнні злочину не буде доведена.

Стаття 4.2 Підозрюваний чи обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинність.

Стаття 4.3 Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях.

Стаття 4.4 Особа, чию чию особу чи майно було піддано необгрунтованому обшуку чи арешту, має право оскаржити це у сіді.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 2. Охорона прав і свобод громадян
​

Стаття 5. Суд, співробітник прокуратури, правоохоронці забов’язані роз’яснювати підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, а також інших учасників розслідування або судочинства, обов’язки та відповідальність, і забезпечувати можливість здійснення цих прав.

Стаття 6. Суд, співробітник прокуратури, співробітник правоохоронних органів зобов'язані негайно звільнити будь-яку незаконно затриману особу або позбавлену волі людину.

Стаття 7. Особа, щодо якої в якості запобіжного заходу обрано взяття під варту, а також особа ,яка затримана за підозрою у скоєнні злочину, повинна утримуватися в умовах, що виключають загрозу його життю та здоров’ю.

Стаття 8. Обмеження права громадян на таємницю листування, телефонних та інших переговорів допускається лише виходячи з ордера судді.

Стаття 9. Адвокат є ключовим суб’єктом сторони захисту, уповноваженим на здійснення захисту прав та законних інтересів підозрюваного або обвинуваченого .від якої залежить успішність захисту прав та інтересів клієнта.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 3. Процес затримання
​

Стаття 10. Затримання - це міра короткочасного позбавлення людини права на свободу, що здійснюється на підставі кримінально процесуального кодексу.

Стаття 11. Підстави для затримання підозрюваного

Стаття 11.1 Особа спіймана в момент скоєння злочину або безпосередньо після її скоєння працівником правоохоронних органів.

Стаття 11.2 На підозрюваному або його одязі, при ньому або в його оселі були виявлені явні сліди злочину.

Стаття 11.3 Є фото чи відеофіксація скоєння злочину цією особою.

Стаття 11.4 Є ордер чи інший нормативно-правовий акт, підписаний прокурором, суддею або рішення суду.

Стаття 11.5 Є орієнтування на транспортний засіб чи цю особу.

Стаття 12. Порядок затримання уповноваженою службовою особою. Затримання розділяється на стан
дартне та екстрене.

Стаття 12.1 Стандартне затримання - це затримання особи, яке проводиться у контрольованих умовах, без безпосередньої загрози життю та здоров’ю учасників процесу.

Стаття 12.2 Порядок затримання:

• Назвати своє прізвище, спеціальне звання, пред’явити на вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випискуючи його з рук;
• Назвіть підстави затримання;
• Одягнути кайданки або інші засоби обмеження рухомості на громадянина;
• Роз’яснити права затриманого

Права затриманого:

Права затриманого: «Ви маєте право зберігати мовчання. Усе, що ви скажете, може бути використане проти вас у суді. Ви маєте право на один телефонний дзвінок тривалістю до 3 хвилин. Ви маєте право на адвоката. Якщо ви не можете оплатити його послуги, адвокат буде наданий державою також ви маєте право на перекладача. Чи зрозумілі вам ваші права?»​

Коментар до прав затриманого: “Ви маєте право зберігати мовчання" - має на увазі під собою свідоцтво проти себе за нормою порушення Законодавства, за якою проводиться затримання, арешт тієї чи іншої особи.

Примітка: У разі первинного нерозуміння прав вони зачитуються повторно. У разі ігнорування питання — повторне зачитування не є обов’язковим.

• Провести обшук на місці. У разі знаходження при затриманому нелегальних предметах та речовинах - інкримінувати відповідні статті, зачитавши їх короткий зміст;
• Посадити затриманого у патрульний транспортний засіб.

Виняток: якщо процес затримання був ініційований всередині будівлі правоохоронної структури або в безпосередній близькості до такої будівлі, затриманий може бути доставлений до КПЗ без використання транспортного засобу.

• Доставити затриманого до управління Національної поліції;
• Встановити особистість громадянина;
• Реалізувати права затриманого;

Примітка: При виклику державного/приватного адвоката, відповідь від адвоката в рацію департамента/телефона очікується 3 хвилини, а прибуття адвоката після відповіді - 5 хвилин. У разі, якщо адвокат не відповів в рацію департамента/телефона або не прибув - процес затримання продовжується.

Примітка №2: При затриманні співробітника державної структури - викликається керівництво затриманого. На відповідь від керівництва дається 5 хвилин, на прибуття після відповіді - 10 хвилин. Якщо керівництво не відповіло протягом 5 хвилин, або не прибуло протягом 10 хвилин після відповіді - процес затримання продовжується.

• Почати процедуру допиту, якщо цього вимагають обставини. Адвокат може бути присутнім під час допиту та відстоювати невинність затриманого, або запропонувати затриманому вийти під заставу.

Примітка: необхідність допиту визначає працівник, який затримував. Адвокат не може наполягати на допиті.

• По завершенню внести інформацію в державну базу даних (видати розшук).
• Помістити затриманого в КПЗ.

Примітка №3. Якщо при розмові працівників з адвокатом, працівники не згодні із рекомендацією адвоката, викликається прокурор для подальшого вирішення ситуації.

Примітка №3.1. Якщо прокурор н е відповів на запит протягом 3 хвилин - співробітник має право продовжити затримання без присутності прокурора та/або не послухатися рекомендації адвоката.

Примітка №3.2. Якщо прокурор відповів на запит, але не приїхав протягом 10 хвилин - співробітник має право продовжити затримання без прокурора та/або не послухатися рекомендації адвоката.

Стаття 13. Екстренне затримання — це затримання особи в умовах підвищеної небезпеки, загрози втечі, озброєного опору, нападу або при загрозі життю працівників або громадян. У таких випадках дозволено відхилення від стандартної процедури з подальшим обов’язковим фіксуванням причин спрощень.

Стаття 14. Співробітники Національної поліції, Служби безпеки України є правовими особами та мають право проводити процес арешту людини, співробітники Збройних Сил України / співробітники органів прокуратури / Державна кримінально-виконавча служба у випадках, коли вони стали очевидцями або жертвами злочину, мають право провести процес затримання. людину з подальшою його передачею співробітникам Національної поліції або Служби безпеки України.

Стаття 15. Права затриманого:

• Підозрюваний має право на один телефонний дзвінок у присутності співробітника після того, як його доставили до управління Національної поліції або Служби безпеки України;
• Тривалість телефонної розмови не повинна перевищувати 3 хвилини;
• Тривалість пошуку контакту для дзвінка не повинна перевищувати 1-у хвилину;
• Підозрюваний має право на адвоката та присутність його на допиті;
• Підозрюваний має право на 5-хвилинну приватну бесіду з адвокатом;
• Підозрюваний має право зберігати мовчання.
• Підозрюваний має право на перекладача

Стаття 16. Обов'язки працівника, який виконує затримання:

• Співробітник зобов'язаний вести та зберігати відеофіксацію при моменті порушення, процесуальних дій, допиту та іншого. Термін зберігання до закінчення усіх дій та вироку суду. У разі її відсутності докази, отримані без відеофіксації, визнаються недійсними.
• Співробітник зобов'язаний пояснити адвокату причини затримання.
• На першу вимогу співробітник, який проводить процес затримання, зобов'язаний надати адвокату відеозапис затримання та моменту порушення його підзахисного.

Стаття 17. Підстави звільнення підозрюваного:
Підозрюваний підлягає звільненню, якщо:

• не підтвердилась підозра у скоєнні злочину;

за порушення не передбачено запобіжних заходів у вигляді взяття під варту;

• затримання було здійснено з порушенням Кримінально процесуального кодексу;

Виняток: затриманий, звільнений на підставі цієї статті може бути повторно затриманим лише за нововиявленими обставинами або рішенням суду (навіть за наявності відеофіксації його порушення).
Виключення: затриманий не може бути звільнений, якщо затримання відбувається за ордером або нормативно-правовим актом;

Стаття 18. Обов'язки працівника, який виконує затримання:

• Співробітник зобов'язаний вести та зберігати відеофіксацію при моменті порушення, процесуальних дій, допиту та іншого. Термін зберігання до закінчення усіх дій та вироку суду. У разі її відсутності докази, отримані без відеофіксації, визнаються недійсними.
• Співробітник зобов'язаний пояснити адвокату причини затримання.
• На першу вимогу співробітник, який проводить процес затримання, зобов'язаний надати адвокату відеозапис затримання та моменту порушення його підзахисного.
Виняток: У разі затримання державного службовця відеозапис надається співробітнику адвокатури.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 4. Стадії застосування сили
​

Стаття 19. Відеофіксація
Усі слідчі дії, допити, затримання, а також будь-яке обмеження прав і свобод особи мають бути за можливості зафіксовані технічними засобами. У разі відсутності відеофіксації — така дія підлягає обов'язковій оцінці судом на предмет дотримання прав.


Стаття 20. Участь адвоката у процесуальних діях.

1. Кожна особа має право на адвоката з моменту фактичного затримання або повідомлення про підозру.

2. Допит підозрюваного або обвинуваченого проводиться за участю адвоката, якщо:

• адвокат прибув;
• або особа наполягає на його присутності.

Стаття 20.1. Обшук особи може проводитися без участі адвоката, якщо:

• обшук здійснюється під час затримання або безпосередньо після нього;
• обшук є невідкладним та спрямований на виявлення зброї, заборонених предметів, речових доказів;
• існує загроза знищення, приховування або використання заборонених предметів.

Стаття 20.2. Проведення слідчих або процесуальних дій без адвоката допускається, якщо:

• особа добровільно та усвідомлено відмовилась від адвоката;
• адвокат не прибув у встановлений строк;
• дії є невідкладними та не терплять зволікання.

Стаття 20.3. Відмова від адвоката:

• фіксується на відео або в письмовій формі;
• може бути відкликана у будь-який момент.

Стаття 20.4. Показання, отримані під час допиту без адвоката за відсутності добровільної відмови, визнаються недійсними.

Стаття 20.5. Результати обшуку, проведеного без адвоката відповідно до цієї статті, є законними, за умови дотримання вимог відеофіксації та процесуального порядку.

Стаття 20.6. Затриманий має право на конфіденційну розмову зі своїм адвокатом. На конфіденційній розмові між затриманим та адвокатом можуть бути присутніми лише перелічені вище особи. Адвокат не має права поширювати, без згоди затриманого, суть та склад розмови.

Стаття 20.7. Під час конфіденційної розмови працівники зобов'язані покинути кімнату допиту. У разі відмови працівників - зараховується не виконання прав людини.

Стаття 21. Стадії застосування сили - послідовність та класифікація можливих незаконних дій щодо порушника закону з боку співробітника правоохоронного органу.

Стаття 21.1 Перша стадія – присутність співробітника правоохоронних структур. Ця стадія має на увазі присутність співробітника правоохоронних органів у штатній уніформі. Присутності з очевидною можливістю для суб'єктів розуміти перебування співробітника правоохоронних органів, як правило, достатньо для виконання вимог закону та припинення дрібних правопорушень. Залежно від обстановки та кількості людей на місці, цей рівень застосування сили може вимагати присутності кількох правоохоронців для впевненого контролю ситуації. Розстібання співробітником кобури і навіть вилучення ним зброї підпадають під цей рівень застосування сили.

21.2. Друга стадія – наказ співробітника правоохоронних структур. Ясні та зрозумілі усні розпорядження співробітника правоохоронних структур суб'єкту застосування стадії. У більшості ситуацій правоохоронці мають право доповнювати свої розпорядження попередженнями про наслідки за невиконання законних вимог. Розпорядження мають бути здійсненими та законними, а попередження мають відповідати стадіям моделі застосування сили, у разі відмови суб'єкта виконувати законні вимоги. Ймовірно, нездійсненною буде, наприклад, вимога особи в інвалідному візку встати. Виконуваною та законною буде вимога водію залишатися в машині та тримати руки на кермі.

21.3. Третя стадія – фізична дія без застосування спеціальних засобів. До цієї стадії відносяться заламування рук, натискання на болючі точки і звичайне застосування кайданок. На цій стадії існує ймовірність завдання легкої шкоди здоров'ю, але дуже мала ймовірність заподіяння тяжкої шкоди у вигляді переломів кісток або розривів зв'язок. Також стадія включає удари руками і ногами, сюди ж може ставитися застосування поліцейських кийок і сльозогінних аерозолів. Імовірність нанесення шкоди здоров'ю суб'єкта у вигляді переломів, розтягнень та розривів зв'язок, а також подразнень шкіри, очей та слизової оболонки.

21.4. Четверта стадія – застосування нелетальних спеціальних засобів. До цієї стадії відноситься застосування електрошокових пристроїв, пластикових куль, водометів, кайданок. У деяких моделях до цього рівня може належати застосування кийків і сльозогінних аерозолів. Як правило, спеціальні засоби призначені для впливу на м'язову тканину, руки та ноги.

21.5. П'ята стадія - застосування вогнепальної зброї. Під цією стадією впливу мається на увазі застосування вогнепальної зброї. Однак у цій якості може виступати і автомобіль, і будь-яка підручна зброя, що має необхідні властивості. На цій стадії впливу дуже ймовірно заподіяння смерті або заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю суб'єкта

Стаття 22. Стадії застосування сили повинні дотримуватись у порядку, прописаному в цьому кодексі, за винятком нестабільних або екстрених ситуацій, у такому разі можна розпочати п'яту стадію без послідовності. (Приклад: озброєний злочинець, загроза життю людині/поліцейському, відсутність можливості застосувати одну із стадій). У разі затримання людини поліцейським може бути використана відразу четверта стадія застосування сили.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 5. Слідство
​

Стаття 23. Слідство - це комплекс заходів щодо з'ясування обставин, пов'язаних із правопорушенням, для встановлення обстановки та характеру злочину, а також осіб, винних у скоєнні злочину.

23.1. Співробітник правоохоронних органів зобов'язаний ініціювати розслідування у таких випадках:

• Якщо працівник став безпосереднім очевидцем правопорушення;
• Якщо потерпілі чи очевидці звернулися з проханням відреагувати на правопорушення, очевидцями якого є;
• Якщо виявлено явні сліди злочин

Стаття 24. Принципи проведення розслідування:

Стаття 24.1 Адекватність - співробітник зобов'язаний діяти професійно, не перевищуючи своїх посадових повноважень, і максимально точно розібратися у справі перш ніж робити висновки;

Стаття 24.2 Невідкладність - співробітник зобов'язаний відреагувати на правопорушення та почати діяти без необґрунтованих зволікань;
Законність - обов'язок усіх правоохоронців діяти у суворій відповідності до Конституції та інших нормативно-правових актів.

Стаття 25. Передача справи.
Якщо співробітник з об'єктивних причин не може або не уповноважений продовжувати розслідування, він зобов'язаний передати його уповноваженому співробітнику з докладним перекладом усіх відомих обставин справи. А також передати підозрюваного, якщо його було затримано.

Стаття 26. Письмова звітність.
Справа має вестися з письмовою звітністю у випадках, передбачених внутрішнім регламентом, або у разі необхідності передачі справи до суду.

Стаття 27. Перелік слідчих дій:

• Порушення справи (прийняття заяви чи фіксація порушення);
• Пред’явлення обвинувачення;
• Допит (Свідків, потерпілих, підозрюваного, експертів);
• Оперативно-розшукові заходи;
• Затримання (короткочасне обмеження волі на час розслідування);
• Арешт (різновид кримінального покарання).

 

[Матвій Невілі]

Розділ 6. Досудове розслідування
​

Стаття 28. Досудове розслідування та його початок

Досудове розслідування — це етап кримінального провадження, який розпочинається після офіційного відкриття кримінальної справи уповноваженим органом — слідчим підрозділом НПУ (СУ, ДВБ, ГСУ)або прокуратурою.
Кримінальна справа вважається відкритою після того, як відповідний орган приймає рішення про початок провадження, що оформлюється у вигляді службового наказу або аналогічного документа.

Стаття 29. Досудове розслідування — це стадія кримінального процесу, яка передує судовому розгляду та передбачає збір доказів, встановлення осіб, які вчинили злочин, а також забезпечення дотримання прав сторін. Досудове розслідування здійснюється слідчими органами під процесуальним керівництвом прокуратури та має на меті підготувати справу для передачі до суду або прийняти рішення про її закриття.

Стаття 30. Початок досудового розслідування

• Розслідування починається з моменту коли
• Підставами для внесення можуть бути: заява потерпілого, повідомлення з інших джерел, самостійне виявлення злочину правоохоронцями.
• Після реєстрації розпочинається збір доказової бази: огляд місця події, допити, обшуки, експертизи.
• У разі наявності достатніх доказів особі повідомляється про підозру.

Стаття 31. Після завершення досудового розслідування прокурор/слідчий складає обвинувальний акт і направляє його до суду для розгляду. Передача справи до суду відбувається після того, як прокурор/слідчий вирішив, що зібрані докази є достатніми для підтримання обвинувачення в суді.
Примітка: в обвинувальному акті складеного слідчим повинно бути «Погоджено прокурором», підпис та Імʼя ПРІЗВИЩЕ, прокурора який погодив матеріали кримінального провадження.
Основні етапи передання кримінального провадження до суду:

• Завершення досудового розслідування.
• Складання обвинувального акту.
• Передача обвинувального акта та доданих матеріалів до суду.

Стаття 32. Охорона прав і свобод громадян у кримінальному процесі

• Всі учасники кримінального процесу, в тому числі особи, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, мають право на захист своїх прав та свобод, які гарантуються Конституцією Подільсьокого Краю та іншими нормативно-правовими актами.
• Слідчі, прокурори, суди та інші органи, які здійснюють кримінальне провадження, зобов'язані забезпечити охорону прав і свобод громадян у межах своєї компетенції.
• У разі порушення прав та свобод особи в процесі кримінального провадження особа має право на відшкодування збитків, заподіяних незаконними діями державних органів та їх посадових осіб.
• Органи досудового розслідування та суди повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення права на справедливий суд та на належне правове представництво, включаючи право на захисника.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 7. Право на оскарження дій при затриманні чи розслідуванні
​

Стаття 33. Громадянин має право оскаржити дії правоохоронних служб, подавши скаргу на співробітника керівнику відповідного відомства. Керівник має право стягнути дисциплінарну та кримінальну відповідальність зі свого співробітника та скасувати рішення, винесені таким співробітником.

Стаття 34. Громадянин має право подати електронну скаргу до прокуратури на співробітників правоохоронного відомства, прикріпивши відеозапис порушення у цій скарзі.

Стаття 35. Громадянин має право оскаржити дії працівників правоохоронних служб, подавши позовну заяву до суду. Під час судового розгляду співробітник, який проводив затримання, виступатиме з боку обвинувачення, і повинен буде довести обґрунтованість своїх дій.

Стаття 36. Громадянам надається 72 години з моменту затримання або винесення покарання для оскарження дій правоохоронців, після чого рішення, винесені правоохоронцями, набирають законної сили.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 8. Передача справ до Прокуратури та Суду
​

Стаття 37. Передача справи до прокуратури

• Після завершення досудового розслідування органи досудового розслідування передають справу до прокуратури для перевірки законності та обґрунтованості висунутих обвинувачень.
• Прокурор перевіряє матеріали справи, вирішує питання про направлення справи до суду або її повернення для додаткового розслідування.
• У разі виявлення порушень законодавства під час перевірки прокурор може вимагати від органів досудового розслідування виправлення недоліків або повернення справи на додаткове розслідування.

Стаття 38. Передача справи до суду

• Після затвердження прокурором обвинувального акта та прийняття рішення про передачу справи до суду, прокурор подає справу до відповідного суду, в якому буде здійснено судовий розгляд.
• Справу до суду передають у відповідності з підсудністю, визначеною кримінальним процесуальним законодавством.
• У разі порушення процесуальних норм або недостатності доказів, прокурор має право повернути справу до органів досудового розслідування для проведення додаткових слідчих дій.

 

[Матвій Невілі]

Розділ 9. Поверхнева перевірка
​

Стаття 39. Поверхнева перевірка — це превентивний захід зі здійснення візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

Стаття 40. Правоохоронець або військовослужбовець може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:

• якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку;
• здійснюється перед поміщенням громадянина до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ).

Стаття 41. Правила проведення поверхневої перевірки.

Стаття 41.1 Для проведення поверхневої перевірки не потрібен ордер, але повинні бути підстави.

41.2 Обов’язкове фіксування шляхом відео/фото запису процесу.

41.3 Поверхнева перевірка здійснюється через ((радіальне меню взаємодії з гравцем “обшукати”.))

41.4 Під час проведення поверхневої перевірки співробітник зобов’язаний повідомити особі про причини застосування до неї цього заходу.

41.5 У разі порушення правил поверхневої перевірки, отримані під час нього докази - втрачають чинність.

​

 

[Олег Яворівський]

Розділ 10. Перевірка вантажного транспортного засобу
(УКРТРАНСБЕЗПЕКА)​

Стаття 42. Перевірка вантажного транспортного засобу
Перевірка вантажного транспортного засобу — це процесуальний та превентивний захід, що полягає у зупинці, огляді транспортного засобу, перевірці документів, вантажу та відповідності перевезення вимогам законодавства.


Стаття 43. Суб’єкти здійснення перевірки
Перевірку вантажних транспортних засобів мають право здійснювати:

• співробітники Національної поліції України (в межах України, за дозволом ДПСПК і на кордоні);
• співробітники підрозділу УКРТРАНСБЕЗПЕКА (на кордоні та за кордоном);
• спільні патрулі у межах наданих повноважень.


Стаття 44. Підстави для зупинки та перевірки вантажного транспорту
Перевірка вантажного транспортного засобу допускається у разі:

• планової або вибіркової перевірки на стаціонарному, мобільному посту чи митниці;
• наявності орієнтування на транспортний засіб або вантаж;
• виявлення ознак порушення правил перевезення вантажів;
• порушення правил дорожнього руху водієм;
• підозри щодо перевезення заборонених, небезпечних або нелегальних предметів чи речовин (контрабанда);
• невідповідності зовнішнього стану транспортного засобу вимогам безпеки (технічні проблеми, несправність двигуна, пошкодження транспорту та інш.);
• проведення спеціальних операцій або профілактичних заходів.


Стаття 45. Обсяг перевірки вантажного транспортного засобу
Під час перевірки уповноважені особи мають право:

• перевіряти документи водія, транспортного засобу та вантажу;
• здійснювати візуальний огляд транспортного засобу та вантажного відсіку;
• вимагати відкриття вантажного відсіку;
• перевіряти відповідність вантажу супровідним документам;
• використовувати технічні засоби контролю.


Стаття 46. Дії уповноважених осіб у разі виявлення контрабанди

Стаття 46.1. У разі виявлення ознак контрабанди під час перевірки вантажного транспортного засобу уповноважена особа зобов’язана:

• негайно припинити подальший рух транспортного засобу;
• забезпечити збереження вантажу та транспортного засобу;
• здійснити відеофіксацію виявлених предметів або речовин.

Стаття 46.2. Співробітник зобов’язаний:

• повідомити Відділок Національної поліції;
• викликати слідчо-оперативну групу або уповноважений підрозділ.

Стаття 46.3. До прибуття слідчої групи забороняється:

• переміщення вантажу;
• вилучення предметів, окрім випадків загрози життю чи безпеці.

Стаття 47. Тимчасове вилучення вантажу та транспортного засобу

Стаття 47.1. Вантаж і транспортний засіб, щодо яких існує обґрунтована підозра у використанні для вчинення кримінального правопорушення, підлягають тимчасовому вилученню.

1. Тимчасове вилучення здійснюється:

• до рішення суду;
• або до передачі матеріалів уповноваженому слідчому.

2. Факт вилучення фіксується:

• у протоколі;
• на відео;

Стаття 48. Затримання особи у разі виявлення кримінального правопорушення

Стаття 48.1. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення водій або інші причетні особи можуть бути затримані у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом.
1. Затримання проводиться:

• у разі спроби втечі;
• у разі чинення опору;
• у разі наявності підстав, визначених статтями про затримання.

Стаття 49. Подальші процесуальні дії

1. Після виявлення контрабанди або іншого кримінального правопорушення:

• матеріали передаються слідчому;
• відкривається кримінальне провадження;
• проводяться слідчі дії відповідно до КПК.

2. Укртрансбезпека після передачі матеріалів не здійснює самостійне розслідування, а діє в межах допоміжних функцій.


Стаття 50. Відповідальність за приховування кримінального правопорушення
Неповідомлення, приховування або умисне невжиття заходів у разі виявлення контрабанди або іншого кримінального правопорушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

 

[Aртем Судаков]

Розділ 11. Допит ​

Стаття 51. Допит — це метод слідчих дій, який проводиться органами досудового розслідування. Мета допиту полягає в отриманні повних і об’єктивних показань що відображають дійсність, ці показання є джерелом доказів.

Стаття 52. Дача завідомо неправдивих показань допитуваним карається чинним законодавством.

Стаття 53. Виклик особи на допит може здійснюватись через повістку, в реальному часі або після попередження особи через електронний виклик на допит зі встановленням часу та дати.

Стаття 54. Особа, щодо якої здійснюється допит має право:

• На присутність адвоката під час допиту;
• Не свідчити проти себе або своїх близьких;
• На отримання інформації щодо причин та підстав виклику її на допит;
• На отримання інформації щодо її у ролі у кримінальній справі (Свідок/Підозрюваний);
• На оскарження після закінчення допиту незаконних дій співробітників щодо себе;
• Підозрюваний має право знати у чому він підозрюється/звинувачується;
• Підозрюваний має право відмовитись від дачі показань та відповідей на запитання, в такому разі особа яка проводить допит повинна негайно його зупинити;
• Вимагати 5-ти хвилину перерву один раз за допит для особистої розмови з адвокатом.

Стаття 55. Особа, щодо якої здійснюється допит зобов’язана: Відповідати на запитання тільки правду, дача завідомо неправдивих показань карається законом; Максимально ясно та чітко давати свідчення.

Стаття 56. Обов’язкове фіксування шляхом відеозапису допиту.

Стаття 56-1. На початку проведення допиту особа, яка проводить та всі учасники процесу повинні індифікувати себе.

Стаття 56-2. Після індифікації себе, особа, яка проводить допит повинна роз'яснити права та обов'язки особі, яку допитують.

Стаття 57. Допит не може тривати довше 30 хвилин.

Стаття 58. Особи, присутні на допиті, визначаються уповноваженими правоохоронними органами.

Стаття 59. На допиті можуть бути присутні: допитуваний, особи які проводять допит, адвокат допитуваного.

Стаття 60. У разі порушення цього розділу отримані під час нього докази втрачають чинність.

Стаття 61. Заборонено погрожувати підозрюваному покаранням, у випадку його неправдивого свідчення.

Стаття 62. Заборонено тиснути психологічно при допиті на підозрюваного, свідка тощо.

Стаття 63. Відеофіксація з допиту повинна зберігатися до кінця судового процесу.

Стаття 63-1. Особа яка не йде на зустріч слідству (мовчить на допиті або відмовляється вести розмову), на таку особу можуть бути наведені відповідні санкції.

 

[Aртем Судаков]

Розділ 12. Експертиза ​

Стаття 64. Експертиза — це розгляд, дослідження слідчим експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. Слідчим експертом під час проведення експертизи може виступати особа, обізнаність якої у необхідному питанні не має сумніву. Наприклад, хірург з фракції МОЗ може виступати у кримінальному проваджені як експерт для проведення хірургічних дій для вияснення поранень людини.

Стаття 64-1. Обов’язкове фіксування шляхом складання протоколу та відео запису експертизи.

Стаття 65. Експертом обов’язково має бути непричетна та неупереджена до відповідної кримінальної справи людина, її висновки повинні базуватись на особистих знаннях та практиці.

Стаття 66. Перед проведенням експертизи, експерт повинен ознайомитись з кримінальною справою, щоб мати загальну картину.

Стаття 67. Якщо відео/фото доказу немає, тоді слідчий експерт відштовхується від показань свідків та слідчих, відтворюючи картину подій.

 

[Aртем Судаков]

Розділ 13. Порядок проведення суду​

Стаття 68. На початку судового засідання необхідно забезпечити безпеку, запобігти проникненню в зал неуповноважених осіб.

Стаття 69. Учасники судового засідання: cуддя, секретар судового засідання, прокурор (якщо є сторона обвинувачення), адвокат, відповідач, позивач, потерпілий (заявник), охорона суду, cвідки.

Стаття 70. Судове засідання відбувається лише у стінах Верховної Ради або міської ради.

Стаття 71. Суддя визначає, хто першим виступить: прокурор або адвокат.

Стаття 72. Послідовність дій:
1) Відкриття судового засідання: Суддя оголошує назву справи, імена сторін, а також мета засідання. Перевіряє присутність сторін, їхніх представників та інших учасників процесу. Перевіряє правильність повідомлення про судове засідання.
2) Оголошення складу суду: Суддя оголошує свій склад (один суддя або колегія), а також склад секретаріату суду.
3) Представлення сторін: Сторони та їхні представники мають можливість представити себе та коротко описати свої позиції у справі.
4) Розгляд справи по суті: Оголошення позовних вимог/обвинувачення: Позивач (в цивільних справах) або прокурор (в кримінальних справах) оголошує свої вимоги. Викладення доказів: Сторони наводять докази на підтвердження своїх позицій. Докази можуть бути: Письмовими документами (договори, акти, листи тощо) Матеріальними речовими доказами (предмети, речі) Свідченнями свідків Експертними висновками Допит свідків: Свідки дають показання щодо фактів, які їм відомі. Допит експертів: Експерти надають свої висновки щодо спеціальних питань у справі. Виступи сторін: Сторони та їхні представники можуть виступати з доводами, запереченнями, аргументами на підтвердження своїх позицій.
5) Дебати: Сторони (або їхні представники) мають можливість виступити з заключними промовами, де вони ще раз підсумовують свої аргументи.
6) Винесення рішення: У цивільних справах: Суддя визначає, чи задовольнити позовні вимоги позивача, або відмовити в них. У кримінальних справах: Суддя визначає, чи визнати особу винною, або виправдати, і призначає покарання у разі винесення обвинувального вироку. У адміністративних справах: Суддя переглядає рішення органу влади та може його скасувати або змінити.
7) Оголошення рішення: Суддя оголошує рішення суду.
8) Закриття судового засідання: Суддя оголошує про закриття судового засідання.

Стаття 73. Жодна особа не має права порушувати порядок під час судового процесу. Якщо порядок порушується, суддя має право залучити охорону для забезпечення порядку, що може включати накладання кляпа на порушника або його затримання.

 

[Aртем Судаков]

Розділ 14. Прикінцеві положення.​

Стаття 74. Цей кодекс набирає чинності з моменту його підписання.

 

[Aртем Судаков]

СХВАЛЕННЯ:

Проект закону СХВАЛЕНО!​

Проект закону схвалено в першому читаннi засiдання Парламенту вiд 7 лютого 2026 року.

ГОЛОСУВАННЯ та ОПРИЛЮДНЕННЯ:​

ПІДПИС ПРЕЗИДЕНТА:​

Президент Подільського Краю
АРТЕМ СУДАКОВ

м. Київ, 8 лютого 2026 року​