Дитинство
Народився Олександр в невеличкому містечку на Львівщині. У Олександра була невелика , але любляча сім‘я , яка жила у злагоді та любові. Батько Олександра був професором Львівського університету імені Тараса Шевченка, а мати була учителькою Української мови та літератури. З раннього дитинства він мріяв стати поліцейським. Його батько робив усе , щоб мрія Олександра здійснилася . Сім'я Олександра була бідною , тому він з раннього дитинства став шукати всілякі способи заробити гроші. Він був дуже винахідливою дитиною , саме тому він міг знайти вихід з любої ситуації. Його хобі - спорт, з раннього дитинства Олександр ходив на різні секції по футболу , гірськолижному спорту , тхеквондо тощо. Особливу увагу він приділяв футболу. Паралельно з мрією стати поліцейським , Олександр дуже сильно хотів стати футболістом, багато тренувався з м'ячем на стадіоні , але з маленького містечка біля Львова в нього не вдалося пробитися у великий футбол. В Олександра завжди вірили всі його близькі друзі та родичі, тому він завжди мав стимул перемагати у всіх його починаннях. Але в дитинстві Олександра Фуріна були і неприємні моменти. Одного літнього вечора Олександр зі своїм другом пішов на річку ,але коли вони купалися , у Олександра почалась судорога ноги, він дуже злякався , та ледь не втонув. На щастя його друг займався плаванням ,та зміг його врятувати. Але з того часу у Олександра з‘явився страх купання в глибокій воді. Проте ,попри цей страх , Олександр любив ходити з батьком на рибалку. Рибалка - це ще одне хобі Олександра.Юність
В школі Олександр був проблемною дитиною, незважаючи на те що його батько був професором , а мати учителем. Вчителі часто жалілися на Олександра через його поведінку. Найбільш за все Олександр любив зачіпатися до дівчат та прогулювати уроки. Його мати завжди пробачала свого сина за його поведінку , але батько , коли дізнавався такі речі про свого сина, сварив його та карав. Проте, коли Олександр подорослішав , він став вчитися набагато краще , а 10 та 11 клас закінчив на відмінно. У школі в Олександра був один найкращий друг , з яким Олександр добре проводив час , спілкувався на різні теми , та обговорював різні проблеми в своєму житті , але одного разу цей друг дуже сильно підставив Олександр , і після цього випадку йому стало важко заводити нові знайомства. Оцінки Олександра у школі були досить хорошими. Улюбленими предметами його були: правознавство, фізкультура , українська мова та історія. Ці предмети він знав на відмінно.В 11 класі , Олександр остаточно вирішує куди він збирається поступати, це юридичний факультет. ЗНО Олег написав чудово , тому в нього є шанс поступити в той університет , в який він хотів.
Згодом Олександр Фурін поступає в Київський університет на юридичний факультет . Він розуміє , що якщо він буде багато часу приділяти навчанню, він здійснить свою мрію , та стане поліцейським. В університеті у Олександра все складалося непогано з навчанням , але з поведінкою , після того як його батько перестав контролювати поведінку , справи ставаливсе гіршими і гіршими.
Доросле життя
Коли Олександру виповнюється 18 років , він переїжджає жити в Харків, де починає своє доросле життя. В Харкові Олександр був чужою людиною , тому він починає шукати способи для заробітку грошей. Перші гроші він почав заробляти на неофіційних роботах . Але цих грошей було недостатньо щоб розвиватися , і йому ледь хватало щоб заплатити за оренду квартири. Перша офіційна робота Олександра була міська рада Дніпра , саме тому Олександр згодом переїде жити в Дніпро. Пропрацював Олександр в міській раді недовго, але встиг заробити на свій перший автомобіль, який згодом розбив внаслідок ДТП. Після цього випадку в нього з'являється страх їзди на великих швидкостях. Після цієї роботи Олександр йде добровольцем служити в ЗСУ. В зброяних силах України Олександр стає більш дисциплінованою людиною , що допоможе йому в майбутньому працювати на високих посадах та заробляти великі гроші. Після року служби в ЗСУ, Олександр отримує військовий квиток та здійснює свою мрію , пройшовши співбесіду в ДКВС. Працює він на цій роботі дуже старанно , та досить швидко здобуває авторитет серед співробітників. На цій роботі він стикається з досить неприємними ситуаціями , які йому служать уроками на майбутнє. Однією з таких ситуацій стає розформування ДКВС . Олександр фактично викидають на вулицю , та він залишається безробітнім. Проте довго Олександр безробітнім не був , тому що через тиждень приходить новий Генерал, який налагоджує роботу колективу, та бере Олександра Фуріна до лав ДКВС. І мабуть так повинна була скластися доля , тому що після цього випадку Олександр отримує посаду Полковник ДКВС.Теперішні дні
Зараз Олександр Полковник ДКВС , пройшовши через різні перешкоди, подолавши труднощі як на роботі , так і в житті , він є досить багатою та успішною людиною . Олександр проживає в Дніпрі , має власну квартиру та власний автомобіль. У нього є все , про що він мріяв у дитинстві , але це все до нього прийшло завдяки своїй старанності та наполегливості. Одне з його досягнень в дорослому віці - це зустріч з президентом України Володимиром Зеленським. Йому доводилося організовувати президентський кортеж , та він особисто тиснув руку Зеленському. Це гордість Олександра. Він часто їздить до батьків у Львів , та допомагає їм. Хобі в Олександра з дитинства особливо не змінилися. Він і досі цікавиться спортом. Його улюблений вид спорту - це футбол. Олександр дуже любить ходити на стадіон та дивитися матчі збірної України. Також Олександру і досі подобається рибалка. Час від часу він з друзями ходить на річку та ловить рибу. Наступна ціль Олександра Фуріна в цьому житті , це одружитися , та завести дітей, тому що з юних років Олександр дуже любив дітей . Він та його батьки з нетерпінням чекають цього моменту , але він ще досі не знайшов «ту саму». Проте в нього зараз не все так добре в житті. В Олександра є вороги, які з незрозумілих причин хочуть йому заподіяти шкоди та зруйнувати життя. Але через характер Олександра , він постійно хоче зрозуміти причину такої ненависті , та спробувати мирно вирішити конфлікти. Проте нечасто в нього це вдається. Зараз в Олександра є багато друзів та товаришів , які завжди йому допомагають в тих чи інших ситуаціях. Також Олександр займається благодійністю та вже задонатив на ЗСУ понад два мільйони гривень , та далі продовжує це робити
Останнє редагування:
