Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Неколенко Богдан Романович
Стать: Чоловіча
Мати - Лілія Неколенко
Батько - Назар Неколенко
Зріст та вага:
Дата народження: 01.09.1993
Вік: 30 років
Місце народження: м.Сарни
Національність: Українець
Місце проживання: м.Полтава
Захоплення: Страйбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Карі очи
Зачіска: Білий верх, чорний низ (Покрашений)
Відмітні знаки: Великий синяк біля ока.
1. Короткий опис сім'ї, дитинство та початкова школа.
Неколенко був веселим та гіперенергійним ніколи не засиджувався на одному місці.
Мати Неколенка була вчителькою средних класів.
Батко Неколенка був кадровим офіцером ЗСУ.
Неколенко полюбляв завжди їхати з батьком до військової частини де стояла могутьня військова техника,
глазіти на Т-64 на склад та на людей які зважди бігали то туда то сюда.
1999 році Неколенко пішов в перший клас, всі зібрались, стали в шеренгу та дарували квіти своїм вчителям.
Після цього всі діти поросходились по своїм кабінетам, та наша вчителька почала розказувати про все що потрібно зробити.
Коли всі уроки та класний час закінчився Неколенко пішов додому, та підішовши до батька який чимось був зайнятий, випатково налякавши батько викинув муляжну гранатув сторону вулиці, батько швитко зловив муляжну гранату перет тим як ця граната влититить у віткрите вікно, молодий хлопчик злякався таким подіям но швитко видихнув з полекшенням.
А в початкової школи у Неколенко небуло ні поганих оцінок ні зауважень ні чого такого щоб сказати, що Неколенко був хуліганом
2. Середня школа та захопленням страйкболом.Стать: Чоловіча
Мати - Лілія Неколенко
Батько - Назар Неколенко
Зріст та вага:
Дата народження: 01.09.1993
Вік: 30 років
Місце народження: м.Сарни
Національність: Українець
Місце проживання: м.Полтава
Захоплення: Страйбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Карі очи
Зачіска: Білий верх, чорний низ (Покрашений)
Відмітні знаки: Великий синяк біля ока.
1. Короткий опис сім'ї, дитинство та початкова школа.
Неколенко був веселим та гіперенергійним ніколи не засиджувався на одному місці.
Мати Неколенка була вчителькою средних класів.
Батко Неколенка був кадровим офіцером ЗСУ.
Неколенко полюбляв завжди їхати з батьком до військової частини де стояла могутьня військова техника,
глазіти на Т-64 на склад та на людей які зважди бігали то туда то сюда.
1999 році Неколенко пішов в перший клас, всі зібрались, стали в шеренгу та дарували квіти своїм вчителям.
Після цього всі діти поросходились по своїм кабінетам, та наша вчителька почала розказувати про все що потрібно зробити.
Коли всі уроки та класний час закінчився Неколенко пішов додому, та підішовши до батька який чимось був зайнятий, випатково налякавши батько викинув муляжну гранатув сторону вулиці, батько швитко зловив муляжну гранату перет тим як ця граната влититить у віткрите вікно, молодий хлопчик злякався таким подіям но швитко видихнув з полекшенням.
А в початкової школи у Неколенко небуло ні поганих оцінок ні зауважень ні чого такого щоб сказати, що Неколенко був хуліганом
На дворі був 2008 рік юнаку виконалось 15 років тоді коли в Неколенка були друзі то зайшла дискусія про зброю та найкращий друг Саша заговорив на той момент про новий в Україні та й в світі про страйкбол.
"Страйкбол" що це таке? - спитали у Саши всім хором.
Стайкбол це коли в тебе є збоя і ти маєш або знайти та постріляти спец.кулями в ворога або зайняти певну позицію та втримати її - відповів він.
В очах слухачів тільки було одне: враження від слов Саши про страйкбол.
Всі стали розпитувати в нього про сам страйкбол детальніше що для страйкболу потрібно, де можна буде пограти в страйкбол і так далі. В середніх класах Неколенко вчився на достатьному рівні але після того як Неколенко став захоплюватись страйкболом то вчителя стали до Неколенка відноситись дивно то вчителя роситували інчі понижували оцінки бо їм це не подобалось і ще ті хто віднися до цього спокійно.
3. Закінчення школи та служба в армії.
Настав 2011 рік, молодий юнак закінив школу на середньому рівні.
Почувши що хтось постукав в двері та заглянувши в глазок то він побачив що людина яка стучить просить відкрити двері, Неколенко відчинив двері та зразу після цього людина протягнула листок на якому написано: "Повістка".
Тоді юнак подивившись уважно на листок яку протянула людина в погонах приймає рішення про те що він піде служити відчізні, ця людина сказала пройти до військомату завтра.
Прийшовши завтра до військомату, юнак пройшовши мед.комісію призначила юнака придатним до військової служби, та відзначили Неколенка до Харьківської військової частини.
4. Служба з 2011 по 2018 в ЗСУ.
Коли молодий хлопець в перше побачив територію Харьківської ВЧ він як в дитинстві був вражений, разом з інчими рекрутами їх завели до казарм де показали хто головний, де їхні койки де армійська столова та також показали плац та вищий керівничий склад.
За рік служби Неколенко познайомився з усіма сослуживцями та був прийнятий на посаду Інструктора мав звання сержанта і офіційно пітписав контракт на 3 роки також Неколенко познайомився блище з Генералом ВЧ: Андрійом Колосом.
Генерал був дещо некопететний с воїй посаді бо назначення було через блат та курюпцію деяка всеж компететність була хоть якась, також сам Генерал познайомив мене з Полковниками такіми як: Дмитро Федченко та Артем Баранецький які були призначені не через блат або довіренісь а через рекомендацію головнокомандувача що рахується як блат.
За службу інструктора я приховано займався фізичною підготовкою, стрільбою та виконував свої прямі обовязки.
Настала зима 2014 року, віяло запахом щось горілого по всій Україні бо була революція гідності, Януковича знесли з влади та на всені 14-го року були спроби проросійських сил захопити адмін будівлю та встановити ХНР( Харківську Народну Республіку), і на ВЧ після ціх новин небуло спокійно, всі гадали чи потрібно переходити на сторону тих хто хоче встановити ХНР, і коли об'явили КОД-5 та всі построїлись на свої місця, Федченко підійшовши до строю почав свою промову.
Здоров'я бажаю! - сказав до строю Федченко.
Здоров'я бажаю, пане Полковнику! - сказав весь стрій.
Я розумію що у вас виникає думка приєднатись до повстанців але ця думка хибна - говориа Федченко поки не перебив Солдат.
Я і не думав про це пане Полковнику! - вигукнув один із Солдатів.
Я зберався сказати щоб не перебивав Полковника але Федченко показав щоб я це не говорив, полковник продовжив промову.
Тоді для чого ви складали присягу рідній батківщині? - задав запитання Федченко.
В строю гробова тишина.
Федченко подивившись на всіх військовослужбовців спокійно сказав:
Тоді обдумайте мої слова та кожен скаже мені свою відповідь - закінчив промову Федченко.
Подавши команду розійтись всі військовослужбовці пішли по своїм койкам, в ту ніч ніхто не зміг заснути.
Настав ранок всіх построїли на плацу та спитали чи хтось хоче поїхати на зону АТО,
різко я підняв руку та сказав, що я бажаю піти на зону АТО, ніхто не був проти тому я і опинився в цьому пеклі страждань та круговороту мук.
Ті 4 роки пройшли непомітно та був синяк після ціх 4 років, Неколенко зовсім забув про друзів, страйкбол, про домівку про батьків.
Тоді Неколенко прийняв рішення про повернення додому.
5. Повернення додому та поглибленням захопленням страйкболу.
Повернувшись додому всі родичі були дуже раді тому що відстріляний 4 роки повернувся живий всі родичі говорили: "Це велике диво що взагалі там уцілів та ще повернувся живим!"
а я що? А тоді мені було однаково чи вони будуть про це говорити чи ні но я живий і неушкоджений та не повернусь до ЗСУ краще займусь страйкболом.
Карєра в страйкболі пішло влучно!
Неколенко набрав команду проводив тренування для команди та брали участь у змагань на різні призи та покращювали свої навички в страйкболі.
6. Найкращій спогад та служба в ДСНС
Саме найкращий спогад у Неколенка про страйкбол, це коли протилежна команда майше розгромила команду Неколенка але бились до останього та всеж побороли та зайняли 2 місце.
Неколенку піднадоїв страйкбол тому він прийняв рішення переїхати у власне житло та в інче місто, взір впав на м.Полтава.
Коли пройшло 2 місяці після переїзду Неколенко пішов до лав ДСНС де Неколенко здобув навички та нові зв'язки в непростій роботі де приходилось встрягати у небезпечні ситуації де було поставлено життя людей і Неколенко мав їх рятувати та надавати ПМД.
7. Теперішній час.
Зараз Неколенко згадує старі часи де ще він був молодим юнаком зараз 2023 рік запелої бородьби між життям та смертю яка зараз відбувається в світі, також Неколенко проживає в м.Полтава та дізнавшись про те що відкрили конкурсний відбір на посаду Генерала ДСНС, Неколенко сподівається що його кандидатуру схвалять та він стане Генералом ДСНС...
(Вот така і історія склалась я її некопіював сподіваюсь що її схвалять, Слава Україні любий читач)
