І. Народження
Нікіта Футболіст народився 2 липня 2000 року в місті Київ Він зростав у люблячій та заможній родині, де батько працював прокурором а мама начальником доволі процвітаючої компанії міста. Коли Нікіту віддали до дитячого садочка, він швидко звик до нового колективу, тому що Нікіта був відкритою та комунікабельною дитиною. В садочку вихователі хвалили хлопчика за його хорошу поведінку та стриманість.
ІІ. Юність
У 7 років хлопчик пішов до школи, де також знайшов собі багато нових друзів, але Нікіта сумував за садочком, тому що там були найкращі його друзі. Хлопець добре навчався та був прикладом для інших учнів. Улюбленими шкільними предметами Нікіти були : фізкультура, математика та українська література. Хлопець закінчив 11 класів із золотою медаллю. На честь цього батьки подарували хлопцю перший його автомобіль: "BMW M5 F90".
ІІІ. Доросле життя та служба в ЗСУ
Після закінчення школи, Нікіта прийняв рішення піти у льотну академії НАУ в м. Київ , де почав вчитися на пілота військово-транспортної авіації. У льотній академії Нікіта також знайшов багато друзів та знайомих. Нікіті подобалась тема авіації, тому він вирішив піти саме туди. Нікіта дуже добре здавав всі сесії та взагалі був дуже схильним до навчання. І ось, хлопець закінчив льотну академію.
Після закінчення льотної академії, хлопець вступив по контракту до ЗСУ, де поступово підвищувався. Коли Іван став сержантом, він почав літати на СУ-25. І ось зранку 24 лютого Нікіта прокидається по тривозі, на ВЧ оголошується код-4 і всі стають до строю, де командир ВЧ дає наказ Нікіті сідати за кермо СУ-25 і летіти в Київську область, де уже рухалися колони ворожої техніки. На підльоті до Київської області Нікіта помітив ворожий літак МІГ-29, і зав'язався бій, з якого хлопець вийшов переможцем. Далі Нікіта отримав наказ про атаку колони поблизу міста Буча. Чоловік знищив колону, але зробив він це ціною свого літака, якого підбили. Нікіті довелося катапультуватися в ліс. Після цього його евакуювали з лісу. У результаті катапультування Нікіта зламав ногу, після чого був направлений до військового госпіталу, де проходив реабілітацію. Через деякий час чоловік знову повернувся до виконання бойових завдань. Далі Нікіті дали наказ атакувати командний пункт російських солдат на Донбасі. Це завдання було виконано успішно. Служба продовжувалась далі, і за бездоганне виконання надскладних завдань Іван отримав орден за мужність.
ІV. За крок від смерті
Одного разу Нікіта вилетів на виконання завдання на півдні України, в Запорізьку область. Там йому був наданий наказ розбомбити склад з БК окупантів. Але коли Нікіта пролітав над ворожими окопами, спрацювала система ППО противника, і літак був збитий, Нікіта катапультувався, але коли він катапультувався, то приземлився біля ворожих окопів, спочатку його не помітили, але потім помітили, і почали відкривати вогонь. Одна пуля полетіла в голову, але вона не досягла голови і пролетіла біля голови, тільки задівши невелику частину шкіри. Чоловік зрозумів, що це його шанс на порятунок, і прикинувся мертвим, після того як українські бійці штурмували ці окопи, Іван тільки тоді встав і був успішно евакуйований. Після цього Іван більше не хотів літати на літаку.
V. Служба в НПУ К та сьогодення
Нещодавно Нікіта вступив до лав НПУ м. Києва , де був Рядовим Поступово підвищувався, і досяг звання Капітан СБУ . Після цього він підвищився на звання Підполковник. Сьогодні Нікіта служить в НПУ м. Києва на званні Підполковник, очолює підрозіл КОРД
Нікіта Футболіст народився 2 липня 2000 року в місті Київ Він зростав у люблячій та заможній родині, де батько працював прокурором а мама начальником доволі процвітаючої компанії міста. Коли Нікіту віддали до дитячого садочка, він швидко звик до нового колективу, тому що Нікіта був відкритою та комунікабельною дитиною. В садочку вихователі хвалили хлопчика за його хорошу поведінку та стриманість.
ІІ. Юність
У 7 років хлопчик пішов до школи, де також знайшов собі багато нових друзів, але Нікіта сумував за садочком, тому що там були найкращі його друзі. Хлопець добре навчався та був прикладом для інших учнів. Улюбленими шкільними предметами Нікіти були : фізкультура, математика та українська література. Хлопець закінчив 11 класів із золотою медаллю. На честь цього батьки подарували хлопцю перший його автомобіль: "BMW M5 F90".
ІІІ. Доросле життя та служба в ЗСУ
Після закінчення школи, Нікіта прийняв рішення піти у льотну академії НАУ в м. Київ , де почав вчитися на пілота військово-транспортної авіації. У льотній академії Нікіта також знайшов багато друзів та знайомих. Нікіті подобалась тема авіації, тому він вирішив піти саме туди. Нікіта дуже добре здавав всі сесії та взагалі був дуже схильним до навчання. І ось, хлопець закінчив льотну академію.
Після закінчення льотної академії, хлопець вступив по контракту до ЗСУ, де поступово підвищувався. Коли Іван став сержантом, він почав літати на СУ-25. І ось зранку 24 лютого Нікіта прокидається по тривозі, на ВЧ оголошується код-4 і всі стають до строю, де командир ВЧ дає наказ Нікіті сідати за кермо СУ-25 і летіти в Київську область, де уже рухалися колони ворожої техніки. На підльоті до Київської області Нікіта помітив ворожий літак МІГ-29, і зав'язався бій, з якого хлопець вийшов переможцем. Далі Нікіта отримав наказ про атаку колони поблизу міста Буча. Чоловік знищив колону, але зробив він це ціною свого літака, якого підбили. Нікіті довелося катапультуватися в ліс. Після цього його евакуювали з лісу. У результаті катапультування Нікіта зламав ногу, після чого був направлений до військового госпіталу, де проходив реабілітацію. Через деякий час чоловік знову повернувся до виконання бойових завдань. Далі Нікіті дали наказ атакувати командний пункт російських солдат на Донбасі. Це завдання було виконано успішно. Служба продовжувалась далі, і за бездоганне виконання надскладних завдань Іван отримав орден за мужність.
ІV. За крок від смерті
Одного разу Нікіта вилетів на виконання завдання на півдні України, в Запорізьку область. Там йому був наданий наказ розбомбити склад з БК окупантів. Але коли Нікіта пролітав над ворожими окопами, спрацювала система ППО противника, і літак був збитий, Нікіта катапультувався, але коли він катапультувався, то приземлився біля ворожих окопів, спочатку його не помітили, але потім помітили, і почали відкривати вогонь. Одна пуля полетіла в голову, але вона не досягла голови і пролетіла біля голови, тільки задівши невелику частину шкіри. Чоловік зрозумів, що це його шанс на порятунок, і прикинувся мертвим, після того як українські бійці штурмували ці окопи, Іван тільки тоді встав і був успішно евакуйований. Після цього Іван більше не хотів літати на літаку.
V. Служба в НПУ К та сьогодення
Нещодавно Нікіта вступив до лав НПУ м. Києва , де був Рядовим Поступово підвищувався, і досяг звання Капітан СБУ . Після цього він підвищився на звання Підполковник. Сьогодні Нікіта служить в НПУ м. Києва на званні Підполковник, очолює підрозіл КОРД
