Дитинство(I)
Народився Максим у маленькому містечку Ялта у тисячу дев'ятсот вісімдесят третьому році, в нього була досить бідна родина, тому він часто відмовляв собі у бажаному. Батько працював на заводі, а мати у дитячому садочку. В дит. садку він мав багато друзів через свій дружній характер. Батьки його дуже любили, адже він був єдиним сином, тому йому діставалося дуже багато батьківської любові.
З самого дитинства він особливо цікавився поліцією, та всім що пов'язано з цим, він збирав іграшкові поліцейські машинки, іграшкові автомати і пістолети. Завжди йдучи до садочку з мамою він дивився на вітрину магазина на якій красувався іграшковий набір поліцейського, але для нього це завжди були тільки мрії.
Юнацтво(II)
Після дит.садку він пішов у школу, та дуже гарно навчався, вчителі дивувались його чудовій пам'яті, та можливостям. До 4 класу він чудово навчався і був одним з найкращих учнів школи. Він не перестав захоплюватись всім що пов'язано з поліцією, в його кімнаті вже було не надто багато, але на стінах висіли невеличкі плакати з поліцейськими, а на столі стояли фігурки і іграшки.
Ранок 2 березня 1992 рік
Це був самий простий день, Максим вдягнувся почистив зуби, поїв і пішов до школи, сьогодні в нього був чудовий настрій і він отримав 12 з трьох предметів, після уроків він попрощався з усіма і радісний пішов додому зібравши рюкзак. Прийшовши додому він не побачив нікого, він гукав що було сили, проте ніхто не відзивався. Пройшло декілька годин, Максим просидів весь цей час на кріслі, навіть не роздягнувшись, до хлопчика приїхав його дідусь і повідомив про те, що його батьки загинули в автокатастрофі, по вині п'яного водія. Хлопця забрали до себе дідусь з бабусею, проте декілька місяців він не виходив з будинку і був у депресії через загибель, адже його батьки загинули по вині пьяного водія. Через кілька тижнів дідусь з бабусею подали у суд на п'яного водія, їм виявився депутат. Суд йшов досить довго і в діда з бабою закінчувались гроші і можливості для подальшого суду.
По кривій доріжці(III)
Подальше своє життя Максим жив з бабусею і дідом у маленькому селі Тростянець, проте він ніяк не міг пробачити, чи забути про п'яного депутата, який не поніс відповідальність за скоєне, адже він виграв суд. І ось Максиму вже виповнилось 18, він вирішив помститися за своїх батьків. Він зібрав компанію своїх друзів, пояснив їм план і вони почали його втілювати, вони купили декілька каністр з бензином, та горілку. Все було готово, вони домовились зустрітися біля старої закинутої наливайки близько 3 години ночі.
Ніч 29 березня 2001 року
Ось вже 2:29 на будильнику, 2:30, дзвенить будильник, Максим прокидається з неймовірним відчуттям бодрості і адреналіну, протирає очі, вдягається і тихо, щоб не розбудити бабусю і дідуся виходить до зазначеного місця. Коли він прийшов, його друзі вже чекали його там, вони взяли каністри, горілки і пішли в бік будинку депутата. 3:12 вони перелізають паркан будинку і заливають всі машини і будинок бензином, в усіх неймовірний адреналін. 3:26 всі перелізають через паркан назад, Максим бере мотузку вимазану в бензині і відходить на безпечну відстань, 3:29 він підпалює мотузку, дім і машини загоряються, через кілька хвилин, коли полум'я вже охопило майже весь будинок, Максим радіє, що зміг помститися, і всі тікають.
Доросле життя (IV)
На дворі вже 2004 рік, винуватців( Максима і його друзів) так і не знайшли, за цей час Максим відслужив в армії і отримав військовий квиток. І ось 2 липня 2004 року він йде на співбесіду до лав НПУ м. Дніпра, він спілкується, проходить багато тестів, всі його документи в нормі, він пройшов співбесіду і йому сказали чекати на дзвінок. Максим дуже хвилювався, адже він мріє про це все своє життя. І ось 20 липня 2004 року йому дзвонять і кажуть що він пройшов, завтра перший день стажування. Щастю Максима не було меж. Він дуже хвилювався, і ось він вже перший день на роботі, йому все пояснили і він перейшов до роботи. Він дуже добре виконував завдання, на нього можна було покластися. Так і йшли день за днем, пройшло близько 10 років років як він вступив до лав НПУ м. Дніпра і на 20 липня 2014 року він вже був Підполковником.Максим жив чесно, але йому не завжди вистачало грошей на всі його бажання. Після вторгнення країни агресора на його рідну землю він пішов добровольцем в лав ЗСУ, пережив загибель побратимів, полон і йому відірвало кінцівку руки. Так і йшли день за днем...
Переломний момент(V)
І ось коли Максим вже повернувся з служби, почав виконувати свої обов'язки поліцейского. Але одного разу коли він затримував порушника, йому запропонували досить немалу суму грошей, аби Максим відпустив його, і тут Максим задумався, він згадав як він жив все своє життя в постійних мріях, йому захотілося пошикувати, і він перейшов через свої принципи, та взяв хабар. Це був перший хабар Максима за все його життя, наступні кілька тижнів він жив, як ніколи... Він взяв відпустку, поїхав на море, жив у 5 зірковому готелі, брав суперкари у аренду, ходив у дорогі ресторани. Але гроші закінчились, тоді він взяв ще один хабар, потім ще, і ще, так і почав Максим брати хабарі. Але одного разу, його здали в СБУ, його накрили прямо в кабінеті, обшукали і знайшли докази... Тоді Максима відвезли до суду, де йому винесли вирок 5 років ув'язнення в тюрмі.
Наші часи(VI)
Після тюрми Максим одразу навідався до своїх "прийомних батьків". Влаштувався на роботу особистим водієм, та почав заробляти гроші. Зараз проживає у місті Київ, живе не в бідності, але й не багатий. Взяв машину в розстрочку і працює на ній. Також не забуває навідуватись до своїх бабусі і діда, та звісно на могили до батьків. Мріє повернутися на роботу в поліцію, та забезпечити достатком своїх бабу і діда. На жаль на більшість робіт йому вхід тепер зачинено. Тепер Максим полюбив спокій і тишу, тому кожної неділі ходить у походи з ночівлею, часто підіймається на високі гори. Також мріє здолати "Еверест".
Народився Максим у маленькому містечку Ялта у тисячу дев'ятсот вісімдесят третьому році, в нього була досить бідна родина, тому він часто відмовляв собі у бажаному. Батько працював на заводі, а мати у дитячому садочку. В дит. садку він мав багато друзів через свій дружній характер. Батьки його дуже любили, адже він був єдиним сином, тому йому діставалося дуже багато батьківської любові.
З самого дитинства він особливо цікавився поліцією, та всім що пов'язано з цим, він збирав іграшкові поліцейські машинки, іграшкові автомати і пістолети. Завжди йдучи до садочку з мамою він дивився на вітрину магазина на якій красувався іграшковий набір поліцейського, але для нього це завжди були тільки мрії.
Юнацтво(II)
Після дит.садку він пішов у школу, та дуже гарно навчався, вчителі дивувались його чудовій пам'яті, та можливостям. До 4 класу він чудово навчався і був одним з найкращих учнів школи. Він не перестав захоплюватись всім що пов'язано з поліцією, в його кімнаті вже було не надто багато, але на стінах висіли невеличкі плакати з поліцейськими, а на столі стояли фігурки і іграшки.
Ранок 2 березня 1992 рік
Це був самий простий день, Максим вдягнувся почистив зуби, поїв і пішов до школи, сьогодні в нього був чудовий настрій і він отримав 12 з трьох предметів, після уроків він попрощався з усіма і радісний пішов додому зібравши рюкзак. Прийшовши додому він не побачив нікого, він гукав що було сили, проте ніхто не відзивався. Пройшло декілька годин, Максим просидів весь цей час на кріслі, навіть не роздягнувшись, до хлопчика приїхав його дідусь і повідомив про те, що його батьки загинули в автокатастрофі, по вині п'яного водія. Хлопця забрали до себе дідусь з бабусею, проте декілька місяців він не виходив з будинку і був у депресії через загибель, адже його батьки загинули по вині пьяного водія. Через кілька тижнів дідусь з бабусею подали у суд на п'яного водія, їм виявився депутат. Суд йшов досить довго і в діда з бабою закінчувались гроші і можливості для подальшого суду.
По кривій доріжці(III)
Подальше своє життя Максим жив з бабусею і дідом у маленькому селі Тростянець, проте він ніяк не міг пробачити, чи забути про п'яного депутата, який не поніс відповідальність за скоєне, адже він виграв суд. І ось Максиму вже виповнилось 18, він вирішив помститися за своїх батьків. Він зібрав компанію своїх друзів, пояснив їм план і вони почали його втілювати, вони купили декілька каністр з бензином, та горілку. Все було готово, вони домовились зустрітися біля старої закинутої наливайки близько 3 години ночі.
Ніч 29 березня 2001 року
Ось вже 2:29 на будильнику, 2:30, дзвенить будильник, Максим прокидається з неймовірним відчуттям бодрості і адреналіну, протирає очі, вдягається і тихо, щоб не розбудити бабусю і дідуся виходить до зазначеного місця. Коли він прийшов, його друзі вже чекали його там, вони взяли каністри, горілки і пішли в бік будинку депутата. 3:12 вони перелізають паркан будинку і заливають всі машини і будинок бензином, в усіх неймовірний адреналін. 3:26 всі перелізають через паркан назад, Максим бере мотузку вимазану в бензині і відходить на безпечну відстань, 3:29 він підпалює мотузку, дім і машини загоряються, через кілька хвилин, коли полум'я вже охопило майже весь будинок, Максим радіє, що зміг помститися, і всі тікають.
Доросле життя (IV)
На дворі вже 2004 рік, винуватців( Максима і його друзів) так і не знайшли, за цей час Максим відслужив в армії і отримав військовий квиток. І ось 2 липня 2004 року він йде на співбесіду до лав НПУ м. Дніпра, він спілкується, проходить багато тестів, всі його документи в нормі, він пройшов співбесіду і йому сказали чекати на дзвінок. Максим дуже хвилювався, адже він мріє про це все своє життя. І ось 20 липня 2004 року йому дзвонять і кажуть що він пройшов, завтра перший день стажування. Щастю Максима не було меж. Він дуже хвилювався, і ось він вже перший день на роботі, йому все пояснили і він перейшов до роботи. Він дуже добре виконував завдання, на нього можна було покластися. Так і йшли день за днем, пройшло близько 10 років років як він вступив до лав НПУ м. Дніпра і на 20 липня 2014 року він вже був Підполковником.Максим жив чесно, але йому не завжди вистачало грошей на всі його бажання. Після вторгнення країни агресора на його рідну землю він пішов добровольцем в лав ЗСУ, пережив загибель побратимів, полон і йому відірвало кінцівку руки. Так і йшли день за днем...
Переломний момент(V)
І ось коли Максим вже повернувся з служби, почав виконувати свої обов'язки поліцейского. Але одного разу коли він затримував порушника, йому запропонували досить немалу суму грошей, аби Максим відпустив його, і тут Максим задумався, він згадав як він жив все своє життя в постійних мріях, йому захотілося пошикувати, і він перейшов через свої принципи, та взяв хабар. Це був перший хабар Максима за все його життя, наступні кілька тижнів він жив, як ніколи... Він взяв відпустку, поїхав на море, жив у 5 зірковому готелі, брав суперкари у аренду, ходив у дорогі ресторани. Але гроші закінчились, тоді він взяв ще один хабар, потім ще, і ще, так і почав Максим брати хабарі. Але одного разу, його здали в СБУ, його накрили прямо в кабінеті, обшукали і знайшли докази... Тоді Максима відвезли до суду, де йому винесли вирок 5 років ув'язнення в тюрмі.
Наші часи(VI)
Після тюрми Максим одразу навідався до своїх "прийомних батьків". Влаштувався на роботу особистим водієм, та почав заробляти гроші. Зараз проживає у місті Київ, живе не в бідності, але й не багатий. Взяв машину в розстрочку і працює на ній. Також не забуває навідуватись до своїх бабусі і діда, та звісно на могили до батьків. Мріє повернутися на роботу в поліцію, та забезпечити достатком своїх бабу і діда. На жаль на більшість робіт йому вхід тепер зачинено. Тепер Максим полюбив спокій і тишу, тому кожної неділі ходить у походи з ночівлею, часто підіймається на високі гори. Також мріє здолати "Еверест".
Останнє редагування:
