Розділ l. Батьки
Мати Тетяна Анатолівна (Пізніше Комісарик) (1975-1997), Навчалася у школі №144, потім пішла в юридичний університет.
Батько Александр Кашпур (1958-2011), власник тютюнового заводу, гарний лідер, акула у сфері бізнесу, навчався у юридичному університеті, закінчив з красним дипломом.
Александр та Тетяна познайомилися у 1976 році, але дівчина, згідно з задумом батька, мала вийти заміж за іншого юнака, який категорично їй не подобався. У жовтні 1984 року Александр і Тетяна одружилися і переїхали на постійне місце проживання в місті Харків, де через два роки у них народилася перша і єдина дитина — Максім Комісарик.
Розділ ll. Ранні роки, дитинство, юність
Максим Кашпур, єдина дитина Александра і Тетяни, народилася в Харкові о 3 годині ночі 30 травня 1988. Хлопчика назвали на честь отця Тетяни, Максима Кутикова Олександровича.
Невдовзі після народження Максима з будинку в Харкові сім'я переїхала до величезного будинку в Гостомель. Там же він пішов до школи №134. У дитинстві Максим був с верх активний, із-за того часто шкодив. Найяскравіший спогад Максима з дитинства — це коли він прибув з батьком на його тютюновий завод, де він побачив як йде виробництво тютюнових цигарок. Довго працюю в цій сфері він достиг великого капіталу у розмірі більше ніж 6 мільйонів гривень, 1999 року Александр Кашпур перевіз свою родину до столиці в Київ. У Гостомелі Максиму залишилося майно — родовий маєток, та декілька машин. І так Максим почав самостійне життя де вчився в школі не погано, но і не добре. Завів декілька гарних друзів, та пострічав Аліну Коваленко, дівчину свого серця.
Розділ lll. Освіта, студентські/шкільні роки
Восени 2006 року вісімнадцяті річний Максим був направлений до академії поліції, яка була у місті Харків. Він почав регулярно займатися спортом та сумував за рідними. Весь навчальний рік Максим займався спортом, щоб підтягнути свою форму, та старанно вчився в академії. У академії був спортивно активним, займався легкою атлетикою та бойовими мистецтвами. За ним не було прогулів зайнятий та тренувань у секціях.
Він дуже гарно провів своє студентське життя, також переборов свій страх висоти, наладив гарні стосунки з Аліною, та почав практику у НПУ м.Харків.
Після закінчення ним університету у 2011 році його батьки загинули в автокатастрофі. Це стало дуже важким випадком в житі Максима. Він почав багато пити, та завів не дуже добру компанію друзів, почав пробувати заборонені речовини. Так він провів пару місяців, посварився с ким тільки зміг, але друзі дитинства та кохана витягнули його с цієї печалі й допомогли повернутися в суспільство. Максим на довго запам'ятав цей випадок, та пообіцявши собі що більше такого не зробить.
Розділ IV. Служба в НПУ м.Харкова, та перехід до СБУ
Випустившись з академії лейтенантом, і прослужив декілька років він став начальником підрозділу КОРД. Де проявляв небувалу мужність коли рятував команду від граду куль, та захищав як міг свою команду, також Максима прислуховувались у команді, бо бачили що він гарний командир.
Потім зробив пропозицію Аліні Коваленко і вони одружилися. В їх стосунках було багато гарного, але без сварок не обійшлось. Вони обидва були лідерами, і це спричиняло багато сварок, Максим був ленів в домашних справах, але пересилив себе заради стосунків і пробував становитися гарним чоловіком. Максим полюбляв казино, йому подобалась атмосфера в ньому, як люди за пів години багатіли та бідніли, але він знав межу і встигав зупинитися. Було одно завдання по визволенню заручники, де Максим зловив кулю у грудь, захищаючи свого друга, та товариша по службі, це був важкий період для Аліни, вона багато плакала та не вдобряла, щоб Максим так ризикував своїм життям, Максим почав роздумувати як Аліні буде важко без нього і це засмучувало його та давало багато питання що робити далі... За гарну службу та багатий послужний список став Полковником НПУ м.Харкова, де працював не покладаючи рук в департаменті. Після пари років Максиму наскочило працювати в тихому ритмі життя, він хотів знов вийти с командою та допомагати громадянам своїй державі, і такий шанс йому надали. Йому запропонували піти до СБУ та взяти під своє крило спец підрозділ Альфа, де з опитом праці в КОРД вони гарно проводили завдання, але була важка ситуація в одній операції по затриманню злочинця коли розвідка не договорила що в приміщені було на 8 людей більше ніж повинно, і за повним довіряю інформацію вони почали штурм де вбили двох колег. Це стало важким випадком, бо якби Максим скомандував перевірити все знов перед штурмом цього можна було уникнути. Після похоронів він допомагав сім'ям його друзів, Максима підтримували та говорили що це не його провина, але він буде пам'ятати цю провину все життя.
Мати Тетяна Анатолівна (Пізніше Комісарик) (1975-1997), Навчалася у школі №144, потім пішла в юридичний університет.
Батько Александр Кашпур (1958-2011), власник тютюнового заводу, гарний лідер, акула у сфері бізнесу, навчався у юридичному університеті, закінчив з красним дипломом.
Александр та Тетяна познайомилися у 1976 році, але дівчина, згідно з задумом батька, мала вийти заміж за іншого юнака, який категорично їй не подобався. У жовтні 1984 року Александр і Тетяна одружилися і переїхали на постійне місце проживання в місті Харків, де через два роки у них народилася перша і єдина дитина — Максім Комісарик.
Розділ ll. Ранні роки, дитинство, юність
Максим Кашпур, єдина дитина Александра і Тетяни, народилася в Харкові о 3 годині ночі 30 травня 1988. Хлопчика назвали на честь отця Тетяни, Максима Кутикова Олександровича.
Невдовзі після народження Максима з будинку в Харкові сім'я переїхала до величезного будинку в Гостомель. Там же він пішов до школи №134. У дитинстві Максим був с верх активний, із-за того часто шкодив. Найяскравіший спогад Максима з дитинства — це коли він прибув з батьком на його тютюновий завод, де він побачив як йде виробництво тютюнових цигарок. Довго працюю в цій сфері він достиг великого капіталу у розмірі більше ніж 6 мільйонів гривень, 1999 року Александр Кашпур перевіз свою родину до столиці в Київ. У Гостомелі Максиму залишилося майно — родовий маєток, та декілька машин. І так Максим почав самостійне життя де вчився в школі не погано, но і не добре. Завів декілька гарних друзів, та пострічав Аліну Коваленко, дівчину свого серця.
Розділ lll. Освіта, студентські/шкільні роки
Восени 2006 року вісімнадцяті річний Максим був направлений до академії поліції, яка була у місті Харків. Він почав регулярно займатися спортом та сумував за рідними. Весь навчальний рік Максим займався спортом, щоб підтягнути свою форму, та старанно вчився в академії. У академії був спортивно активним, займався легкою атлетикою та бойовими мистецтвами. За ним не було прогулів зайнятий та тренувань у секціях.
Він дуже гарно провів своє студентське життя, також переборов свій страх висоти, наладив гарні стосунки з Аліною, та почав практику у НПУ м.Харків.
Після закінчення ним університету у 2011 році його батьки загинули в автокатастрофі. Це стало дуже важким випадком в житі Максима. Він почав багато пити, та завів не дуже добру компанію друзів, почав пробувати заборонені речовини. Так він провів пару місяців, посварився с ким тільки зміг, але друзі дитинства та кохана витягнули його с цієї печалі й допомогли повернутися в суспільство. Максим на довго запам'ятав цей випадок, та пообіцявши собі що більше такого не зробить.
Розділ IV. Служба в НПУ м.Харкова, та перехід до СБУ
Випустившись з академії лейтенантом, і прослужив декілька років він став начальником підрозділу КОРД. Де проявляв небувалу мужність коли рятував команду від граду куль, та захищав як міг свою команду, також Максима прислуховувались у команді, бо бачили що він гарний командир.
Потім зробив пропозицію Аліні Коваленко і вони одружилися. В їх стосунках було багато гарного, але без сварок не обійшлось. Вони обидва були лідерами, і це спричиняло багато сварок, Максим був ленів в домашних справах, але пересилив себе заради стосунків і пробував становитися гарним чоловіком. Максим полюбляв казино, йому подобалась атмосфера в ньому, як люди за пів години багатіли та бідніли, але він знав межу і встигав зупинитися. Було одно завдання по визволенню заручники, де Максим зловив кулю у грудь, захищаючи свого друга, та товариша по службі, це був важкий період для Аліни, вона багато плакала та не вдобряла, щоб Максим так ризикував своїм життям, Максим почав роздумувати як Аліні буде важко без нього і це засмучувало його та давало багато питання що робити далі... За гарну службу та багатий послужний список став Полковником НПУ м.Харкова, де працював не покладаючи рук в департаменті. Після пари років Максиму наскочило працювати в тихому ритмі життя, він хотів знов вийти с командою та допомагати громадянам своїй державі, і такий шанс йому надали. Йому запропонували піти до СБУ та взяти під своє крило спец підрозділ Альфа, де з опитом праці в КОРД вони гарно проводили завдання, але була важка ситуація в одній операції по затриманню злочинця коли розвідка не договорила що в приміщені було на 8 людей більше ніж повинно, і за повним довіряю інформацію вони почали штурм де вбили двох колег. Це стало важким випадком, бо якби Максим скомандував перевірити все знов перед штурмом цього можна було уникнути. Після похоронів він допомагав сім'ям його друзів, Максима підтримували та говорили що це не його провина, але він буде пам'ятати цю провину все життя.
