ДИТИНСТВО
Євген Шмідт народився 24 січня 1997 року у Борисполі, місті, оточеному індустрією та мальовничим життям. Його батько, Василь, працював у МВС, завжди надавав велике значення порядку та безпеці в суспільстві. Мати, Оксана, була бухгалтером, допомагаючи забезпечувати сім'ю стабільністю та розумінням фінансових питань. Дитинство Євгена було заповнене рухом та активною діяльністю. Він був справжнім ентузіастом автоспорту, завжди мріяв про можливість брати участь у перегонках та відчувати адреналін на швидких трасах. Крім того, він обожнював розв'язувати головоломки та грати у логічні ігри, що сприяло розвитку його аналітичного мислення. Євген також мав потужну фізичну форму, завдяки активному способу життя та участі у спортивних змаганнях. Він завжди був в передових рядах на футбольному полі або на велосипеді з друзями. Завдяки підтримці та вихованню батьків, Євген виріс в енергійну, цілеспрямовану особистість, готову досягати високих результатів у майбутньому.ШКІЛЬНІ РОКИ
Під час шкільних років Євген проявив себе як винятково талановита особистість з різноманітними інтересами та властивостями характеру. Він відзначався гуманітарним складом розуму, здатністю до спілкування та дружнім ставленням до всього свого оточення.Завдяки своєму вродженому харизматичному характеру, Євген завжди був серед тих, хто ставився з розумінням та теплом до інших. Він був душею компанії та здатний був підтримати та підняти настрій будь-якій групі людей.У школі Євген проявляв інтерес до різноманітних предметів. До його улюблених шкільних предметів входили такі дисципліни як історія, яка захоплювала його своєю непересічною динамікою подій та цікавими фактами, а також фізкультура, де він мав можливість проявити свої спортивні здібності та виплескувати зайву енергію.Зацікавленість у праві, фізиці та інформатиці також додавала Євгену широкого кругозору та поглиблення знань у різних галузях. Його мрією було використовувати ці знання у майбутньому, присвячуючи себе служінню суспільству та захисту правопорядку.СТУДЕНТСЬКІ РОКИ
Студентські роки для Євгена були періодом важких випробувань та великих відкриттів. Під час навчання в університеті він зіткнувся з різкими змінами у своєму житті, які перевернули його уявлення про майбутнє.Першим серйозним випробуванням стала смерть його улюбленого дідуся, який присвятив усе своє життя роботі у Службі безпеки України. Ця втрата не лише вразила Євгена, але й спонукала його звернутися до думки про своє майбутнє. Вона стала важливим кроком, який змусив його переосмислити свої плани та прагнення. Завдяки своїй наполегливості та рішучості, Євген завершив школу з високими досягненнями, отримавши золоту медаль. Після цього він поступив до Дніпровського університету МВС, де вирішив зосередитися на підготовці до служби в правоохоронних органах. Проте, під час свого перебування в університеті, Євген зіткнувся з низкою складних викликів. Відсутність батькової підтримки та розчарування у корумпованих схемах, в які він потрапив, спричинили рішення припинити будь-які стосунки з батьком. Ці випробування змінили погляд Євгена на світ та його майбутнє. Він вирішив присвятити свою кар'єру боротьбі зі злочинністю та корупцією, не зважаючи на складнощі, які можуть виникнути на цьому шляху.Паралельно вступив до школи СБУ, Євген розпочав новий етап свого навчання та кар'єрного зростання. Він з великим зацікавленням досліджував та вивчав нові аспекти служби безпеки, готуючись до майбутньої роботи. Під час свого навчання він знайомиться з Катериною, студенткою Дніпровського медичного університету. Їхні спільні інтереси та взаємне розуміння створили основу для міцних стосунків, які поступово переросли у серйозні почуття. Закінчивши бакалаврат, Євген отримав можливість пройти практику в київському відділенні СБУ. Робота у цій організації відкрила перед ним нові горизонти та зміцнила його прагнення присвятити себе служінню Україні та боротьбі зі злочинністю. Після успішного завершення навчання університету, Євген отримав пропозицію працювати в СБУ міста Києва, що стало важливим кроком у його кар'єрному розвитку та служінні державі. Одночасно з ростом в кар'єрі, Євген прийняв рішення про весілля з Катериною, з якою вони обоє мріяли про спільне майбутнє.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після одруження та початку спільного життя з Катериною, Євген переїхав до Києва, де почав нову роботу в ГУНП міста Київ. Це був перший крок до його кар'єрного зростання та служіння суспільству. Попри своє прагнення до чесної роботи, Євген змушений був стикнутися з реальністю корупційних схем, які існують у правоохоронних органах. Це стало складним випробуванням для його принципів та переконань, але він прийняв це як необхідну реальність для забезпечення добробуту своєї родини. Погляд на життя та діяльність його батька в новому світлі дав Євгену нові відкриття та розуміння. Він почав бачити батька не тільки як людину, яка зробила певні компроміси в ім'я сім'ї, але і як сильну та віддану особистість, готову на все ради добробуту своїх близьких. Відновивши зв'язок з батьком, Євген не лише знайшов підтримку в особі батька, але й зміг зрозуміти та пробачити минулі непорозуміння, зосередившись на спільних цілях та цінностях. Його сміливість та відданість службі були випробувані, коли він прийняв участь у спецоперації зі звільнення заручників у шкільному автобусі. Під час цієї операції він отримав поранення, захищаючи невинних людей від нападу злочинців. За свою мужність та великі заслуги перед родиною та країною, Євген був нагороджений особисто Президентом, отримавши визнання та вдячність від усього народу.СЬОГОДЕННЯ
На сьогоднішній день Євген знову стоїть перед важливими рішеннями та викликами, які можуть визначити його майбутнє. Прийнявши рішення перевестися до Служби безпеки України, Євген прагне продовжувати свою службу на захист держави та боротьбу зі злочинністю. Незважаючи на складнощі та випробування, з якими він стикався у минулому, він визнає важливість своєї ролі у забезпеченні безпеки країни та захисті прав і свобод громадян. Його робота у рядах СБУ не лише приносить успіхи, але й вимагає великих жертв та відданості. Написано багато кримінальних справ, які він активно розслідує та приносить до відома суду, дбаючи про справедливість та законність. Отримавши особисту рекомендацію від Президента, Євген бачить це як велику честь та визнання його служби. Це стимулує його продовжувати працювати на благо країни та підвищувати свої кваліфікації у справі національної безпеки. Залишаючись вірним своїм принципам та цілям, Євген приймає рішення взяти участь у конкурсі на посаду голови СБУ міста Києва. Він готовий взяти на себе цю відповідальну роль та приносити користь своїй країні та громадянам, борючись з будь-якими загрозами та викликами. Це останній крок у його захоплюючій та важливій кар'єрі, яка прагне служити Україні та її народу.