Дитинство
Артем народився в Україні в масці Дніпро, будучи плодом кохання Головного хірурга армії у Місті Дніпро. Лікаря центрального госпіталю Дніпра. Артем ріс у колі великої родини, що складалася не лише з матері та батька, з ними також разом жили бабуся та дідусь по маминій лінії. Батьки батька давно померли від старечих захворювань, і, можливо, саме з цієї причини отець Артема став проводити більше часу на роботі, а можливо, була інша причина. Мальця більшою мірою виховував батько, що вчив уже з юних дотримуватись правил і як вони потрібні для підтримки стабільної ситуації в місці, мирного неба треба головою і гарного ставлення один до одного.
Юність
У школі Артем не виділявся розумом, але й не вважався у списку відстаючих. У юнацтві, як і всі інші підлітки, Артем пройшов через перше кохання, перший поцілунок, юнацький максималізм, бійки з друзями, завжди намагаючись бути душею компанії, відстоювати інтереси та честь своїх друзів перед агресивними однолітками. Він намагався виявляти лідерські якості з дитинства, щоб у майбутньому йому це було звичкою. Після школи він отримав Юридичну освіту.
Наші дні
Артем за рекомендацією заступника Полковника НПУ міста Дніпра не затримався на Капралі і підвищився до Лейтенант, яким пропрацював ще 3 роки, займаючись багатьма справами як у Дніпрі, так і в Харкові. Артем продовжував нести службу і вірно служити народу України.
Артем народився в Україні в масці Дніпро, будучи плодом кохання Головного хірурга армії у Місті Дніпро. Лікаря центрального госпіталю Дніпра. Артем ріс у колі великої родини, що складалася не лише з матері та батька, з ними також разом жили бабуся та дідусь по маминій лінії. Батьки батька давно померли від старечих захворювань, і, можливо, саме з цієї причини отець Артема став проводити більше часу на роботі, а можливо, була інша причина. Мальця більшою мірою виховував батько, що вчив уже з юних дотримуватись правил і як вони потрібні для підтримки стабільної ситуації в місці, мирного неба треба головою і гарного ставлення один до одного.
Юність
У школі Артем не виділявся розумом, але й не вважався у списку відстаючих. У юнацтві, як і всі інші підлітки, Артем пройшов через перше кохання, перший поцілунок, юнацький максималізм, бійки з друзями, завжди намагаючись бути душею компанії, відстоювати інтереси та честь своїх друзів перед агресивними однолітками. Він намагався виявляти лідерські якості з дитинства, щоб у майбутньому йому це було звичкою. Після школи він отримав Юридичну освіту.
Наші дні
Артем за рекомендацією заступника Полковника НПУ міста Дніпра не затримався на Капралі і підвищився до Лейтенант, яким пропрацював ще 3 роки, займаючись багатьма справами як у Дніпрі, так і в Харкові. Артем продовжував нести службу і вірно служити народу України.
