Глава 1 дитинство
Влад народився 04.09.1998 у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батьки Влада входили до еліти міста, тому дитині було забезпечене золоте майбутнє, якби не один невдалий вечір. Сім'я дружно поверталася з ресторану, який був замовлений на честь восьмого дня народження Влада, і ось тоді, вже на півдорозі до будинку їх застали зненацька. Двоє чоловіків, один з яких був у масці, націлилися забрати у батьків Влада кругленьку суму грошей, якої у глави сім'ї при собі не було. Звичайно, грабіжники занервували, почалася метушня, і батько був змушений відбиватися від злочинців, заступаючись за свою родину. Батько Влада завдав сильного удару людині в масці, через що його напарник дістав вогнепальну зброю і безжально позбавив життя батьків. Яскравий спалах від пострілу висвітлив обличчя вбивці... Обличчя, яке у Влада назавжди відбилося в пам'яті. Тоді ще маленький хлопчик дивився смерті у вічі; - Вбивця його батьків не зміг вистрілити в дитину. Він прибрав зброю за пазуху, допоміг встати своєму напарнику, і вони втекли з місця злочину.
Переглянути вкладення
У шоці Влад дивився на червоні калюжі крові, що розпливалися, і не міг повірити: його батьки мертві. Тоді він підірвався і спробував знайти хоч когось, благаючи про допомогу, але натикався на байдужі погляди перехожих, або й зовсім чув лайки у свій бік.
Того дня він зненавидів суспільство. Злість не відпускала його ні на хвилину, йому стали притаманні такі емоції, як ненависть і гнів, душевний біль роздирав його через втрату батьків. Він твердо вирішив помститися за них, впевненість переповнювала його. А у свідомості Влада оселилася думка: він зможе зробити "правосуддя" сам! Саме тому вирішив не повідомляти в поліцію, та й не вірив, що "доблесні" поліцейські зможуть хоч якось допомогти йому. Через те, що його родина була досить багатою, хлопчина зміг прожити на ці гроші до закінчення школи, а жив він у 6-му житловому комплексі, квартирі 1943 року, те, що він почав жити на самоті, зробило його самостійним, він навчився сам готувати, прибирати і займатися побутовими справами. У школі він не мав друзів і він абстрагувався від своїх однолітків. Так і минули 8 років. Весь цей час його переповнювала ненависть до "бандитів". Ненависть і бажання помститися переповнювали його, хлопець копив свій біль упереміш з ненавистю.
Глава 2 юність
У віці 16 років Влад закінчив 11 класів, вступив до юридичної академії. В академії, він ходив на дзюдо, та спортивну стрільбу, де робив дуже великі успіхи, кожен місяць, він удосконалювався. По дзюдо Влад, за короткий термін, через свої успіхи, добився коричневого поясу (кандидату майстера спорту). У стрільбі Влад, вдосконалив свої здібності- влучності, швидкості, реакції, що дуже допомогло йому, буди впевненим в собі.
Коли йому виповнилося 20 років, він закінчив її на відмінно. Після закінчення академії хлопчина відразу влаштувався в Центральну прокуратуру. Спочатку Влад потрапив до відділу адміністративних справ, після довгої і завзятої роботи та безлічі вдало виконаних справ, його перенаправили до відділу криміналу.У відділу криміналістики, спочатку було дуже тяжко, але не зважаючи на це, він зібрав всі сили в кулак, та продовжив робити свою справу. Довгий час він старанно працював, посадив більше десятка особливо небезпечних злочинців, але так і не знайшов тієї самої людини, яка вбила його батьків. Влад не зважаючи на всі ці проблеми, продовжував шукати, та робити свою справу.
Через рік, коли Владу було, вже 21 рік, він зі своїми одногрупниками, вирішили зустрітися, та посидіти в кафе. Всі сиділи, розповідали про себе, хто ким працює і ось питають у Влада, коли Влад розповів за свої успіхи, дівчата дуже сильно зацікавилися їм, а хлопці почали заздрити, але Владу буле на це все одно. В той вечір всі добре посиділа, та Влад поїхав до дому, але не один, а зі своєю одногрупницею, з якою, вони дуже гарно провели ніч.
Глава 3 доросле життя
Ось Влад відсвяткував свій 23-й день народження. Також, дослужившись до головного прокурора всієї області, йому запропонували перевестися до генеральної прокуратури, помічником Генерального прокурора. Не довго думаючи, він погодився з цією пропозицією і почав працювати помічником ген.прокурора. В Генеральній прокуратурі , через пів року своєї праці, міністерство вирішило видати йому медаль "Найкращий прокурор", за добре виконану роботу і відданість, чому сам Влад був дуже радий. Під час виконання чергової справи, він познайомився з чарівною дівчиною, яка працювала в патрульній поліції. Вони довгий час спілкувалися і врешті-решт Влад зробив їй пропозицію, на що отримав позитивну відповідь. За весь час спілкування зі своєю коханою, він не розповів про те, що трапилося з його батьками і не ділився з нею своїми почуттями до навколишнього світу, такими як: ненависть, розчарування, біль, агресія, гнів. Все це він тримав у собі, сподіваючись, що помста зможе заспокоїти його.
На одній небезпечній справі, де Влад ризикував своїм життям, через те що справа була дуже небезпечного злочинця, але у тій самій справі, він побачив, ту саму людину, яка вбила його батьків. Це був власник амфітеатру, який орендували для майбутніх дебат, але переповненого емоціями Влада, було вже не зупинити. Він довів справу до кінця, та посадив цю людину, після чого на цьому не зупинився, він найняв в тюрмі людей, та заплатив їм, щоб ті вбили злочинця,ті люди пійшли та під час купання, вдарили злочинця ножем, після чого,ця людина впала намертво. Факт того, що людина, яка вбила його батьків, весь цей час перебувала на волі і займалася своєю справою, чим тільки більше пробудила Влада, до праці проти закону.
Глава 4. Наші дні
Через півроку, коли Владу виповнилося 24 роки, він зайняв посаду Генерального прокурора м.Харків, перед цим купивши ліцензію на носіння зброї. Він хотів навести порядок так як це було йому зручно, щоб час працював на нього. Одного разу, повертаючись додому після робочого дня в прокуратурі, він почув якусь сварку в провулку, його цікавість розривало його і він вирішив подивитися, але коли він заглянув у провулок - Влад був сильно здивований, від побаченого. Він побачив двох людей, а точніше один тримав іншого на прицілі, як виявилося власника майстерні по ремонту автомобілей, намагалися пограбувати. Влад негайно дістав пістолет з-під куртки, який він нещодавно купив, маючи ліцензію, в магазині зброї, для самооборони і вистрілив у "грабіжника", тим самим вбивши його і врятував життя громадянину. Після цього випадку Влад отримав довіру того самого власника майстерні, який далі допомагав йому в якихось питаннях, щодо автівок,а також вів його в курс своїх справ, якими він займався,давши йому додатковий шанс заробити на злочинах.
За кілька місяців після посвяти в реальні справи авто-майстерні, він вплутувався у велику кількість незаконних справ та перестрілок, де неодноразово вбивав людей, але не разу не був спійманий, адже через свою роботу, він знав як все зробити так, щоб не залишити за собою жодних слідів. Із власником авто-майстерні вони дуже здружилися та почали довіряти один одному. Але Влад, за цей час зрозумів, що він може більше тому, що його покликання це держ. структури, адже ненависть до людей, які порушували закон, с часом стихла, через те, що Влад сам почав часто порушувати закон і став ближчим до беззаконня, його це забавляло ще більше. Тому він вирішив для себе, працювати як по закону так і проти, адже він жодного разу не був спійманий і перед законом він був чистий. Одного звичайного робочого дня Влад побачив убивство в небезпечному районі. Після того, як поліція затримали вбивцю,знешкодивши його, та передали Владу. Вбивця запропонував чималу суму, за яку він мав заплющити очі на його злочин. Влад не так багато заробляв, тому подумав і вирішив взяти гроші, закривши свої очі на вбивство. Сівши в автомобіль, після отриманої взятки, він помітив, що у нього підскочив адреналін і зрозумів, що ніколи не отримував таких легких грошей і продовжив цим займатися. Зараз Влад співпрацює, з мафіями, допомагає їм у справах, але не забуває і за закон.
Влад народився 04.09.1998 у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батьки Влада входили до еліти міста, тому дитині було забезпечене золоте майбутнє, якби не один невдалий вечір. Сім'я дружно поверталася з ресторану, який був замовлений на честь восьмого дня народження Влада, і ось тоді, вже на півдорозі до будинку їх застали зненацька. Двоє чоловіків, один з яких був у масці, націлилися забрати у батьків Влада кругленьку суму грошей, якої у глави сім'ї при собі не було. Звичайно, грабіжники занервували, почалася метушня, і батько був змушений відбиватися від злочинців, заступаючись за свою родину. Батько Влада завдав сильного удару людині в масці, через що його напарник дістав вогнепальну зброю і безжально позбавив життя батьків. Яскравий спалах від пострілу висвітлив обличчя вбивці... Обличчя, яке у Влада назавжди відбилося в пам'яті. Тоді ще маленький хлопчик дивився смерті у вічі; - Вбивця його батьків не зміг вистрілити в дитину. Він прибрав зброю за пазуху, допоміг встати своєму напарнику, і вони втекли з місця злочину.
Переглянути вкладення
У шоці Влад дивився на червоні калюжі крові, що розпливалися, і не міг повірити: його батьки мертві. Тоді він підірвався і спробував знайти хоч когось, благаючи про допомогу, але натикався на байдужі погляди перехожих, або й зовсім чув лайки у свій бік.
Того дня він зненавидів суспільство. Злість не відпускала його ні на хвилину, йому стали притаманні такі емоції, як ненависть і гнів, душевний біль роздирав його через втрату батьків. Він твердо вирішив помститися за них, впевненість переповнювала його. А у свідомості Влада оселилася думка: він зможе зробити "правосуддя" сам! Саме тому вирішив не повідомляти в поліцію, та й не вірив, що "доблесні" поліцейські зможуть хоч якось допомогти йому. Через те, що його родина була досить багатою, хлопчина зміг прожити на ці гроші до закінчення школи, а жив він у 6-му житловому комплексі, квартирі 1943 року, те, що він почав жити на самоті, зробило його самостійним, він навчився сам готувати, прибирати і займатися побутовими справами. У школі він не мав друзів і він абстрагувався від своїх однолітків. Так і минули 8 років. Весь цей час його переповнювала ненависть до "бандитів". Ненависть і бажання помститися переповнювали його, хлопець копив свій біль упереміш з ненавистю.
Глава 2 юність
У віці 16 років Влад закінчив 11 класів, вступив до юридичної академії. В академії, він ходив на дзюдо, та спортивну стрільбу, де робив дуже великі успіхи, кожен місяць, він удосконалювався. По дзюдо Влад, за короткий термін, через свої успіхи, добився коричневого поясу (кандидату майстера спорту). У стрільбі Влад, вдосконалив свої здібності- влучності, швидкості, реакції, що дуже допомогло йому, буди впевненим в собі.
Коли йому виповнилося 20 років, він закінчив її на відмінно. Після закінчення академії хлопчина відразу влаштувався в Центральну прокуратуру. Спочатку Влад потрапив до відділу адміністративних справ, після довгої і завзятої роботи та безлічі вдало виконаних справ, його перенаправили до відділу криміналу.У відділу криміналістики, спочатку було дуже тяжко, але не зважаючи на це, він зібрав всі сили в кулак, та продовжив робити свою справу. Довгий час він старанно працював, посадив більше десятка особливо небезпечних злочинців, але так і не знайшов тієї самої людини, яка вбила його батьків. Влад не зважаючи на всі ці проблеми, продовжував шукати, та робити свою справу.
Через рік, коли Владу було, вже 21 рік, він зі своїми одногрупниками, вирішили зустрітися, та посидіти в кафе. Всі сиділи, розповідали про себе, хто ким працює і ось питають у Влада, коли Влад розповів за свої успіхи, дівчата дуже сильно зацікавилися їм, а хлопці почали заздрити, але Владу буле на це все одно. В той вечір всі добре посиділа, та Влад поїхав до дому, але не один, а зі своєю одногрупницею, з якою, вони дуже гарно провели ніч.
Глава 3 доросле життя
Ось Влад відсвяткував свій 23-й день народження. Також, дослужившись до головного прокурора всієї області, йому запропонували перевестися до генеральної прокуратури, помічником Генерального прокурора. Не довго думаючи, він погодився з цією пропозицією і почав працювати помічником ген.прокурора. В Генеральній прокуратурі , через пів року своєї праці, міністерство вирішило видати йому медаль "Найкращий прокурор", за добре виконану роботу і відданість, чому сам Влад був дуже радий. Під час виконання чергової справи, він познайомився з чарівною дівчиною, яка працювала в патрульній поліції. Вони довгий час спілкувалися і врешті-решт Влад зробив їй пропозицію, на що отримав позитивну відповідь. За весь час спілкування зі своєю коханою, він не розповів про те, що трапилося з його батьками і не ділився з нею своїми почуттями до навколишнього світу, такими як: ненависть, розчарування, біль, агресія, гнів. Все це він тримав у собі, сподіваючись, що помста зможе заспокоїти його.
На одній небезпечній справі, де Влад ризикував своїм життям, через те що справа була дуже небезпечного злочинця, але у тій самій справі, він побачив, ту саму людину, яка вбила його батьків. Це був власник амфітеатру, який орендували для майбутніх дебат, але переповненого емоціями Влада, було вже не зупинити. Він довів справу до кінця, та посадив цю людину, після чого на цьому не зупинився, він найняв в тюрмі людей, та заплатив їм, щоб ті вбили злочинця,ті люди пійшли та під час купання, вдарили злочинця ножем, після чого,ця людина впала намертво. Факт того, що людина, яка вбила його батьків, весь цей час перебувала на волі і займалася своєю справою, чим тільки більше пробудила Влада, до праці проти закону.
Глава 4. Наші дні
Через півроку, коли Владу виповнилося 24 роки, він зайняв посаду Генерального прокурора м.Харків, перед цим купивши ліцензію на носіння зброї. Він хотів навести порядок так як це було йому зручно, щоб час працював на нього. Одного разу, повертаючись додому після робочого дня в прокуратурі, він почув якусь сварку в провулку, його цікавість розривало його і він вирішив подивитися, але коли він заглянув у провулок - Влад був сильно здивований, від побаченого. Він побачив двох людей, а точніше один тримав іншого на прицілі, як виявилося власника майстерні по ремонту автомобілей, намагалися пограбувати. Влад негайно дістав пістолет з-під куртки, який він нещодавно купив, маючи ліцензію, в магазині зброї, для самооборони і вистрілив у "грабіжника", тим самим вбивши його і врятував життя громадянину. Після цього випадку Влад отримав довіру того самого власника майстерні, який далі допомагав йому в якихось питаннях, щодо автівок,а також вів його в курс своїх справ, якими він займався,давши йому додатковий шанс заробити на злочинах.
За кілька місяців після посвяти в реальні справи авто-майстерні, він вплутувався у велику кількість незаконних справ та перестрілок, де неодноразово вбивав людей, але не разу не був спійманий, адже через свою роботу, він знав як все зробити так, щоб не залишити за собою жодних слідів. Із власником авто-майстерні вони дуже здружилися та почали довіряти один одному. Але Влад, за цей час зрозумів, що він може більше тому, що його покликання це держ. структури, адже ненависть до людей, які порушували закон, с часом стихла, через те, що Влад сам почав часто порушувати закон і став ближчим до беззаконня, його це забавляло ще більше. Тому він вирішив для себе, працювати як по закону так і проти, адже він жодного разу не був спійманий і перед законом він був чистий. Одного звичайного робочого дня Влад побачив убивство в небезпечному районі. Після того, як поліція затримали вбивцю,знешкодивши його, та передали Владу. Вбивця запропонував чималу суму, за яку він мав заплющити очі на його злочин. Влад не так багато заробляв, тому подумав і вирішив взяти гроші, закривши свої очі на вбивство. Сівши в автомобіль, після отриманої взятки, він помітив, що у нього підскочив адреналін і зрозумів, що ніколи не отримував таких легких грошей і продовжив цим займатися. Зараз Влад співпрацює, з мафіями, допомагає їм у справах, але не забуває і за закон.