Батьки
Батько Віталій Гончар народився 4 листопада 1974 року,народився у місті Первомайськ.Працював бугалтером але звільнився за власним бажанням,взагалі він не любить про це розмовляти.Потім працював торговим агентом.Мати Наталія Гончар народилась 8 січня 1975 року,народилась у місті Миколаїв працювала у мерії міста,теж була бугалтером.
Дитинство
Богадн Гончар народився 15 грудня 2000 року ,у місті Миколаїв .Сім’я була не багатою але й не бідною .Сім’я Богдана проживала у двох кімнатній квартирі .Батька подовгу не було вдома,весь час він віддавав роботі що б заробити коштів для сім’ї.Мати теж довго працювала,тому маленького Богдана виховувала бабуся.Коли йому було 2 роки він пішов у дитячий садок.Але ходив він туди не довго тому що йому не сподобалася вихователька тому весь час він проводив у бабусі .Їздив сім’єю на море .В дитинстві мав проблеми з вимовою букви “P”,але разом з бабусею він навчився вимовляти букву “Р”.Тому бабуся у його житті грала не останню роль.Дідуся у Богдана не було він загинув за рік до його народження,у 1999 році він помер від серцевого нападу.У дитинстві мрія Богдана була стати військовим,він цікавився військовою тематикою.В дитинстві він дивився футбол разом з батьком.Йому подобалось багато гравців такі як:Шевченко,Рональдіньйо,Зідан.Вболівав він за футбольний клуб Реал Мадрід але потім полюбив Динамо Київ.В школі потерпав від булінгу інших однокласників,але не дивлячись на це старався добре вчитися.З 7 по 9 клас він не хотів вчитися.У 9 класі він знайшов дівчину Катерину яка залишиться у його спогадах на завжди.Саме вона підштовхнула до навчання.Разом з нею він став гарно вчитися.Він хотів подарувати їй все своє життя,завести дітей а потім мати онуків.Катерина вирішила закінчити школу в 9 класі.Вона говорила щоб Богдан прийшов до неї на випускний.Під час випускного, Катерина переходила дорогу але на великій швидкості її збиває автомобіль…Ця катастрофа робить великий відбиток у житті Богдана.Після цього інциденту у головного героя почалася дипресія.
Але він не здається та поступає в інститут де отримує вищу освіту.
Ще в дитинстві він шукав способи заробітку але були лише шахраї.
Юність
На деякий час йому довелося покинути місто.Причина тому хвора бабуся.
У лікарні їй дали негативний прогноз.Але Богдан не здавався і їздив по всій Україні намагаючись знайти лікарню.Коли він прибув до міста Дніпро лікарі сказали що цю хворобу майже не можливо вилікувати але вони спробують.
Богдан шукав робот але мав на прикладі працювати програмістом.
Під час пошуку роботи він потрапив у погану компанію.Вони його підстрікали робити погані речі такі як робити закладки,пропивати всі гроші,грабувати людей.Але Богдан відмовився.Йому пощастило що цому нічого не зробили.
Через деякий час бабусі ставало краще.Коли вона вилікувалась вона разом з Богданом повернулася у місто Миколаїв.Головний герой знайшов ліпшого друга але під час дтп Богдан потрапляє у лікарню тяжкому стані,а його друг нажаль загинув
Доросле життя
У 2021 році його батьку приходить повістка…Його батька забрали у Авдіївку.Богдан кожен день у вільний час телефонував батьку.Але у один з днів він у телефоні почув гучний вибух..
Після багатьох втрат Богдан вирішив переїхати до міста Харкова.
Богдан влаштувався на роботу програмістом.Він по трохи, але заробляв гроші якими він міг допомагати сім’ї.Разом з сім’єю він святкує 2022 рік.Богдан сподівався що цей рік має бути гарним,але як він помилявся..24 лютого він прокидається від гучних вибухів…Мати говорила що треба покидати країну,але Богдан не хотів покидати батьківщину тому після падіння Маріуполя він йде до лав ЗСУ як доброволець.
ЗСУ
Богдана не приймають за станом здоров’я.Але Богдан усіма силами намагається вступити до ЗСУ що б захищати батьківщину та помститись за батька.Але все ж таки він потрапив до лав ЗСУ. В ЗСУ Богдан мав багато успіхів та невдач.У ЗСУ він познайомився з багатьма новими людьми.Він мав справу з підрозділом НГУ,ССО отримавши звання Сержант він вступив у підрозділ Тереторіальний Центр Комплектації.У цьому підрозділі він допомагав новомобілізованим.Є новомобілізовані які не завжди слухають Богдана. Але головний герой знаходить підхід до таких військових.Він телефонував матері говорячи про успіхи на службі.Кожен день був напружений військова частина підвергалася диверсіям.Але ЗСУ стоять міцно та не здаються.
Наш час
Зараз Богдан добре справляється з обов’язками тренує та проводить лекції для новомобілізованих.В ЗСУ багато змін,які змінюють ЗСУ в позитивному напрямку.
Батько Віталій Гончар народився 4 листопада 1974 року,народився у місті Первомайськ.Працював бугалтером але звільнився за власним бажанням,взагалі він не любить про це розмовляти.Потім працював торговим агентом.Мати Наталія Гончар народилась 8 січня 1975 року,народилась у місті Миколаїв працювала у мерії міста,теж була бугалтером.
Дитинство
Богадн Гончар народився 15 грудня 2000 року ,у місті Миколаїв .Сім’я була не багатою але й не бідною .Сім’я Богдана проживала у двох кімнатній квартирі .Батька подовгу не було вдома,весь час він віддавав роботі що б заробити коштів для сім’ї.Мати теж довго працювала,тому маленького Богдана виховувала бабуся.Коли йому було 2 роки він пішов у дитячий садок.Але ходив він туди не довго тому що йому не сподобалася вихователька тому весь час він проводив у бабусі .Їздив сім’єю на море .В дитинстві мав проблеми з вимовою букви “P”,але разом з бабусею він навчився вимовляти букву “Р”.Тому бабуся у його житті грала не останню роль.Дідуся у Богдана не було він загинув за рік до його народження,у 1999 році він помер від серцевого нападу.У дитинстві мрія Богдана була стати військовим,він цікавився військовою тематикою.В дитинстві він дивився футбол разом з батьком.Йому подобалось багато гравців такі як:Шевченко,Рональдіньйо,Зідан.Вболівав він за футбольний клуб Реал Мадрід але потім полюбив Динамо Київ.В школі потерпав від булінгу інших однокласників,але не дивлячись на це старався добре вчитися.З 7 по 9 клас він не хотів вчитися.У 9 класі він знайшов дівчину Катерину яка залишиться у його спогадах на завжди.Саме вона підштовхнула до навчання.Разом з нею він став гарно вчитися.Він хотів подарувати їй все своє життя,завести дітей а потім мати онуків.Катерина вирішила закінчити школу в 9 класі.Вона говорила щоб Богдан прийшов до неї на випускний.Під час випускного, Катерина переходила дорогу але на великій швидкості її збиває автомобіль…Ця катастрофа робить великий відбиток у житті Богдана.Після цього інциденту у головного героя почалася дипресія.
Але він не здається та поступає в інститут де отримує вищу освіту.
Ще в дитинстві він шукав способи заробітку але були лише шахраї.
Юність
На деякий час йому довелося покинути місто.Причина тому хвора бабуся.
У лікарні їй дали негативний прогноз.Але Богдан не здавався і їздив по всій Україні намагаючись знайти лікарню.Коли він прибув до міста Дніпро лікарі сказали що цю хворобу майже не можливо вилікувати але вони спробують.
Богдан шукав робот але мав на прикладі працювати програмістом.
Під час пошуку роботи він потрапив у погану компанію.Вони його підстрікали робити погані речі такі як робити закладки,пропивати всі гроші,грабувати людей.Але Богдан відмовився.Йому пощастило що цому нічого не зробили.
Через деякий час бабусі ставало краще.Коли вона вилікувалась вона разом з Богданом повернулася у місто Миколаїв.Головний герой знайшов ліпшого друга але під час дтп Богдан потрапляє у лікарню тяжкому стані,а його друг нажаль загинув
Доросле життя
У 2021 році його батьку приходить повістка…Його батька забрали у Авдіївку.Богдан кожен день у вільний час телефонував батьку.Але у один з днів він у телефоні почув гучний вибух..
Після багатьох втрат Богдан вирішив переїхати до міста Харкова.
Богдан влаштувався на роботу програмістом.Він по трохи, але заробляв гроші якими він міг допомагати сім’ї.Разом з сім’єю він святкує 2022 рік.Богдан сподівався що цей рік має бути гарним,але як він помилявся..24 лютого він прокидається від гучних вибухів…Мати говорила що треба покидати країну,але Богдан не хотів покидати батьківщину тому після падіння Маріуполя він йде до лав ЗСУ як доброволець.
ЗСУ
Богдана не приймають за станом здоров’я.Але Богдан усіма силами намагається вступити до ЗСУ що б захищати батьківщину та помститись за батька.Але все ж таки він потрапив до лав ЗСУ. В ЗСУ Богдан мав багато успіхів та невдач.У ЗСУ він познайомився з багатьма новими людьми.Він мав справу з підрозділом НГУ,ССО отримавши звання Сержант він вступив у підрозділ Тереторіальний Центр Комплектації.У цьому підрозділі він допомагав новомобілізованим.Є новомобілізовані які не завжди слухають Богдана. Але головний герой знаходить підхід до таких військових.Він телефонував матері говорячи про успіхи на службі.Кожен день був напружений військова частина підвергалася диверсіям.Але ЗСУ стоять міцно та не здаються.
Наш час
Зараз Богдан добре справляється з обов’язками тренує та проводить лекції для новомобілізованих.В ЗСУ багато змін,які змінюють ЗСУ в позитивному напрямку.
