Юнацтво.
Микита народився у 2000 році, у місті Дніпро. Дитинство Микити було дуже щасливе. Він завжди був поряд з друзями та своїм братом і мав все. Микита навчився в найпрестижнішій школі міста. Якось Микита задумався про роботу його батьків. На це питання він отримав відповідь, що батько працює віддалено, а мати допомагає йому, доповнюючи та перевіряючи його роботу. Микита вірив рідні і сумнівів у нього не було. Одного разу у віці 12-ти років трапилася одна ситуація. Микиті дозволяли все ,окрім того, щоб він заходив до кабінету батька, він вирішив, що подивившись один раз нічого не станеться та й він дорослий і може приймати рішення сам! Тож коли настала пізня ніч, батько поїхав по справах, а Микиту охопила цікавість, він дістав запасний ключик батка та відкрив замок двері. Коли зайшов він, впав у шоковий стан у якому пробув не менше пару хвилин, після чого з тремтінням тіла підійшов до столу. На столі було багато батьків документів, та стояла охотняча зброя батька, про яку він ніколи не розповідав. Але Микиту щось зачепило та він закрив двері, та чекав батьків, коли вони приїдуть додому. Коли батьки дізналися, що Микита був у батька в кабінеті, то жорстоко покарали його, та було пару синяків на руці Микити від батька. Ось так Микита запом'ятав, що входити до чужого не треба, якщо це і рідне.
Студентське життя.
У школі Микита відрізнявся від усіх тим, що він в мів находити спільну мову дуже легко, так же Микита не був спокійной дитиной він ліз в драки, які проходили дуже часто в школі із-за друзів, він мріяв працювати в Службі Безпеки України. Швидко ось настав іспит з настроєм вийти зі школи він написав на 179 балів з 200.
Після закінчення іспитів він надумав поступати в майбутньом в університет МВС, де він також показав високі результати. Також Микита знайшов багато нових друзів, з якими він легко найщов спільну мову. Також Микита зустрів свою першу любов, її звали Анастасія. Вони дуже часто разом проводили час разом і не могли жити один без одного. Одного дня Микита сказав Анастасії, що коли їм стане 18 років вони вийдуть заміж, вона дуже зраділа цій новині і з радістю погодилася. Одного пасмурного дня Микита та Анастасія разом гуляли не далеко від центру, в цей же момент в том центрі міста було пограбування, та з відти вийшли злочинці, та подїхали поліцейські. Разом вони начили бистро ховаться, но Анастасія не встигла і отримала пульове поранення ближче до легких. Звичайно ж, після такого попадання дуже мало шансів вижити, швидка на жаль не встигла приїхати в частно, і не змогла надать першу медичну допомогу. Після цього інцидента молодий Микита пообіцяв собі що вступить в Службу Безпеки України та слідкуватиме за порядком, щоб такого інцидента не сталося більш в України. Артур у свої 18 років пішов в Інститут МВС до академії Служби безпеки України, він був дуже задоволений. Після його закінчення він став дуже кмітливим у своїй сфері праці. У 20 років Микита пробував вступити до Служби Безпеки України та йому схвалили заяву. Він був дуже задоволеним та почав проходити службу.
Після закінчення іспитів він надумав поступати в майбутньом в університет МВС, де він також показав високі результати. Також Микита знайшов багато нових друзів, з якими він легко найщов спільну мову. Також Микита зустрів свою першу любов, її звали Анастасія. Вони дуже часто разом проводили час разом і не могли жити один без одного. Одного дня Микита сказав Анастасії, що коли їм стане 18 років вони вийдуть заміж, вона дуже зраділа цій новині і з радістю погодилася. Одного пасмурного дня Микита та Анастасія разом гуляли не далеко від центру, в цей же момент в том центрі міста було пограбування, та з відти вийшли злочинці, та подїхали поліцейські. Разом вони начили бистро ховаться, но Анастасія не встигла і отримала пульове поранення ближче до легких. Звичайно ж, після такого попадання дуже мало шансів вижити, швидка на жаль не встигла приїхати в частно, і не змогла надать першу медичну допомогу. Після цього інцидента молодий Микита пообіцяв собі що вступить в Службу Безпеки України та слідкуватиме за порядком, щоб такого інцидента не сталося більш в України. Артур у свої 18 років пішов в Інститут МВС до академії Служби безпеки України, він був дуже задоволений. Після його закінчення він став дуже кмітливим у своїй сфері праці. У 20 років Микита пробував вступити до Служби Безпеки України та йому схвалили заяву. Він був дуже задоволеним та почав проходити службу.
Наші дні.
Зараз Микиті 23 роки характер змінився в позитивний напрямок, він почав знаходити спільну мову з людьми, та став дуже доброзичливим людиной у різних випадках. Також у нього з'явилися нові друзі, з якими він завжди поруч, і які йому допомогають у різних ситуація. Микита переїхав до міста Харькова, купив там квратиру. Сам Микита за 3 роки дослужився до звання Полковника, тому що Микиту не зупинити в його карьері. Це був великий крок до здобуття своєї мрії.
