Схвалено Закон України | "Про прокуратуру"

[Нікіта Моїсеєв]

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про прокуратуру​

Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Розділ I.
Загальні положення
​

Стаття 1. Прокуратура Південної України
1. Прокуратура Південної України є єдиною централізованою системою державних органів, яка відповідно до Конституції та законів здійснює визначені законом функції у сфері кримінальної юстиції, захисту інтересів держави та забезпечення законності.
2. Прокуратура діє на засадах верховенства права, законності, незалежності прокурорів, політичної нейтральності, територіальності, централізації та процесуальної самостійності.
3. Органи прокуратури не належать до системи органів виконавчої влади та не підпорядковуються органам місцевого самоврядування.
4. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2. Основні засади діяльності прокуратури
1. Прокуратура здійснює свої повноваження виключно в межах та у спосіб, визначені законом.
2. Забороняється втручання в діяльність прокурора з метою впливу на прийняття ним конкретного процесуального рішення.
3. Прокурор під час здійснення повноважень зобов'язаний поважати права та свободи людини, презумпцію невинуватості та незалежність суду.
4. Органи прокуратури забезпечують єдність прокурорської практики та однакове застосування законодавства.

Стаття 3. Функції прокуратури
1. На прокуратуру покладаються:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;​

2) організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;​

3) вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження;​

4) нагляд за додержанням законів під час проведення негласних та інших слідчих і розшукових дій органами правопорядку;​

5) представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначених законом.​

Стаття 4. Терміни
1. Для цілей цього Закону терміни вживаються у значеннях, визначених Конституцією, кримінальним процесуальним законодавством та цим Законом.
2. Прокурор - посадова особа прокуратури, яка відповідно до закону уповноважена здійснювати прокурорські повноваження.

Розділ II.
Система та організація прокуратури
​

Стаття 5. Система органів прокуратури
1. Систему прокуратури Південної України становлять:

1) Офіс Генерального прокурора;​

2) Київська обласна прокуратура;​

3) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.​

2. Окружні прокуратури в системі прокуратури Південної України не утворюються.
3. Інші органи прокуратури можуть бути утворені виключно законом.

Стаття 6. Офіс Генерального прокурора
1. Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня та забезпечує організаційне і методичне керівництво системою прокуратури.
2. До повноважень Офісу належать:

1) організація діяльності прокуратури;​

2) забезпечення єдності прокурорської практики;​

3) контроль за організацією роботи обласних прокуратур;​

4) аналіз стану законності та результатів прокурорської діяльності;​

5) підготовка організаційних наказів, методичних рекомендацій та інших актів;​

6) витребування статистичної, службової та організаційної інформації;​

7) проведення перевірок стану організації прокурорської роботи;​

8) координація діяльності органів прокуратури з іншими правоохоронними органами в межах компетенції.​

9) провдення внепланових перевірок державних організацій в межах компетенції​

​

Стаття 7. Обласні прокуратури
1. Київська обласна прокуратура є територіальними органами прокуратури.
2. Обласна прокуратура:

1) організовує роботу прокурорів на відповідній території;​

2) здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях;​

3) підтримує публічне обвинувачення;​

4) забезпечує представництво інтересів держави;​

5) контролює дотримання процесуальних строків;​

6) здійснює організаційний контроль за підпорядкованими прокурорами;​

7) забезпечує взаємодію з органами досудового розслідування та іншими правоохоронними органами.​

​

Стаття 8. Структура прокуратури
1. В органах прокуратури можуть утворюватися департаменти, управління, відділи та інші структурні підрозділи.
2. Структура Офісу Генерального прокурора затверджується Генеральним прокурором.
3. Структура обласної прокуратури затверджується керівником відповідної обласної прокуратури за погодженням з Офісом Генерального прокурора.
4. Структурні підрозділи діють виключно в межах повноважень, визначених законом та положеннями про відповідні підрозділи.

Розділ III.
Керівництво органами прокуратури
​

Стаття 9. Генеральний прокурор
1. Прокуратуру Південної України очолює Генеральний прокурор.
2. Генеральний прокурор:

1) організовує діяльність усієї системи прокуратури;​

2) представляє прокуратуру у відносинах з органами державної влади;​

3) видає накази та розпорядження з питань організації діяльності;​

4) затверджує структуру Офісу Генерального прокурора;​

5) визначає основні напрями роботи прокуратури;​

6) координує діяльність обласних прокуратур;​

7) здійснює інші повноваження, визначені законом.​

​

Стаття 10. Заступники Генерального прокурора
1. Генеральний прокурор має першого заступника та заступників.
2. Заступники діють відповідно до розподілу обов'язків, затвердженого Генеральним прокурором.
3. Заступник Генерального прокурора не має права втручатися у процесуальну діяльність прокурора поза межами повноважень, установлених законом.
4. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:

1) здійснює керівництво діяльністю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), організовує та координує її роботу.
2) визначає прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у конкретних кримінальних провадженнях, розслідуваних Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), та підтримує публічне обвинувачення.
3) погоджує клопотання про проведення окремих слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також приймає процесуальні рішення щодо високопосадовців у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.​

Стаття 11. Керівник обласної прокуратури
1. Керівник обласної прокуратури організовує діяльність відповідної прокуратури та несе відповідальність за стан її роботи.
2. Керівнико бласної прокуратури:

1) розподіляє обов'язки між прокурорами;​

2) визначає прокурора або групу прокурорів у кримінальному провадженні;​

3) замінює прокурора у випадках, передбачених законом;​

4) контролює організацію досудового розслідування;​

5) організовує підтримання публічного обвинувачення;​

6) забезпечує розгляд звернень та скарг;​

7) видає організаційні накази;​

8) вносить Генеральному прокурору пропозиції щодо кадрових та дисциплінарних питань.​

​

Розділ IV.
Статус прокурора та гарантії незалежності​

​

Стаття 12. Незалежність прокурора
1. Прокурор під час виконання повноважень є незалежним від незаконного впливу, тиску або втручання.
2. Забороняється втручання у діяльність прокурора з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій, посадових осіб, правоохоронних органів, засобів масової інформації та інших осіб, якщо таке втручання спрямоване на вплив на конкретне рішення прокурора.
3. Прокурор зобов'язаний активно протидіяти спробам незаконного впливу та повідомляти про такі випадки у встановленому порядку.

Стаття 13. Процесуальна самостійність
1. Прокурор самостійно приймає процесуальні рішення в межах кримінального провадження, керуючись законом та доказами.
2. Керівник прокуратури має право здійснювати організаційне керівництво, однак не має права вимагати прийняття незаконного або необґрунтованого процесуального рішення.
3. Заміна прокурора допускається з підстав, установлених законом, і оформлюється відповідним рішенням.

Стаття 14. Гарантії незалежності
1. Держава гарантує належні умови для виконання прокурором службових повноважень.
2. Перешкоджання діяльності прокурора, погроза, тиск або примушування до прийняття певного рішення тягнуть відповідальність відповідно до закону.
3. Прокурор має право вимагати письмового оформлення службової вказівки, якщо її зміст може вплинути на процесуальне рішення.
4. Явно незаконна вказівка не підлягає виконанню.

Стаття 15. Політична нейтральність
1. Прокурор зобов'язаний дотримуватися політичної нейтральності.
2. Забороняється використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій, кандидатів або окремих політичних діячів.
3. Політичні переконання прокурора не можуть бути підставою для прийняття ним процесуального рішення.

Розділ V.
Повноваження прокурора
​

Стаття 16. Загальні повноваження прокурора
1. Прокурор у межах компетенції має право:

1) витребовувати матеріали кримінального провадження;​

2) ознайомлюватися з документами та матеріалами;​

3) отримувати інформацію, необхідну для виконання повноважень;​

4) надавати слідчому та дізнавачу письмові вказівки;​

5) погоджувати процесуальні документи у випадках, передбачених законом;​

6) подавати клопотання та заяви до суду;​

7) брати участь у судових засіданнях;​

8) оскаржувати судові рішення у встановленому порядку;​

9) створювати або ініціювати створення групи прокурорів;​

10) звертатися з поданнями про усунення порушень закону;​

11) вимагати пояснення від посадових осіб у межах службової компетенції;​

12) ініціювати службові перевірки;​

13) вносити пропозиції щодо зміни підслідності у випадках, передбачених законом.​

​

Стаття 17. Процесуальне керівництво
1. Прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
2. У межах процесуального керівництва прокурор:

1) визначає порядок здійснення процесуального керівництва;​

2) погоджує передбачені законом процесуальні рішення;​

3) надає письмові вказівки щодо проведення слідчих та процесуальних дій;​

4) перевіряє додержання вимог кримінального процесуального законодавства;​

5) контролює законність та обґрунтованість процесуальних рішень;​

6) вживає заходів для недопущення затягування досудового розслідування;​

7) приймає інші рішення, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.​

Стаття 18. Нагляд за слідчими та розшуковими діями
1. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення негласних та інших слідчих і розшукових дій органами правопорядку.
2. У разі встановлення порушення закону прокурор має право вимагати його усунення, скасувати незаконне процесуальне рішення у межах компетенції або звернутися до суду.
3. Матеріали, отримані з порушенням закону, використовуються з урахуванням вимог кримінального процесуального законодавства.

Стаття 19. Підтримання публічного обвинувачення
1. Прокурор підтримує публічне обвинувачення від імені держави.
2. Під час судового розгляду прокурор:

1) викладає обвинувальну позицію;​

2) досліджує та подає докази;​

3) заявляє клопотання;​

4) бере участь у допитах та інших процесуальних діях;​

5) висловлює позицію щодо кваліфікації діяння та покарання;​

6) реагує на порушення законності;​

7) оскаржує судові рішення у передбачених законом випадках.​

3. Прокурор зобов'язаний відмовитися від обвинувачення, якщо під час судового розгляду не підтвердилися його законні підстави.

Стаття 20. Представництво інтересів держави
1. Прокурор представляє інтереси держави в суді у виключних випадках та в порядку, встановленому законом.
2. Представництво здійснюється, зокрема, у разі необхідності захисту майнових, бюджетних та інших публічних інтересів держави.
3. Повноваження прокурора при представництві підтверджуються у порядку, встановленому процесуальним законом.

Розділ VI.
Права та обов'язки прокурора
​

Стаття 21. Обов'язки прокурора
1. Прокурор зобов'язаний:

1) додержуватися Конституції та законів;​

2) поважати права і свободи людини;​

3) бути об'єктивним, неупередженим та справедливим;​

4) діяти виключно в межах повноважень;​

5) забезпечувати законність процесуальних рішень;​

6) не допускати конфлікту інтересів;​

7) зберігати службову та іншу захищену законом інформацію;​

8) виконувати законні організаційні накази;​

9) не виконувати явно незаконні накази та вказівки.​

Стаття 22. Конфлікт інтересів
1. Прокурор не може брати участь у провадженні, якщо існують обставини, що можуть викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.
2. Про наявність конфлікту інтересів прокурор зобов'язаний невідкладно повідомити керівника прокуратури.
3. Питання відводу або заміни прокурора вирішується відповідно до закону.

Стаття 23. Службова таємниця
1. Прокурор зобов'язаний не розголошувати відомості досудового розслідування, державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом.
2. Обов'язок щодо нерозголошення зберігається і після припинення повноважень прокурора.

Розділ VII.
Взаємодія з іншими органами
​

Стаття 24. Взаємодія з правоохоронними органами
1. Прокуратура взаємодіє з Національною поліцією, Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань, іншими органами правопорядку та державними органами.
2. Взаємодія здійснюється виключно в межах повноважень та не може обмежувати процесуальну самостійність прокурора або слідчого.
3. Органи правопорядку зобов'язані виконувати законні процесуальні рішення прокурора в межах кримінального процесуального законодавства.

Стаття 25. Взаємодія із судом
1. Прокурор поважає незалежність суду та не допускає втручання у здійснення правосуддя.
2. Незгода прокурора із судовим рішенням реалізується виключно шляхом його оскарження у встановленому законом порядку.

Розділ VIII.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура
​

Стаття 26. Статус САП
1. Спеціалізована антикорупційна прокуратура є спеціалізованим органом прокуратури, який здійснює визначені законом повноваження у сфері протидії корупції.
2. САП здійснює процесуальне керівництво відповідними кримінальними провадженнями та підтримує публічне обвинувачення у відповідних справах.
3. Прокурори САП є незалежними при прийнятті процесуальних рішень у конкретних провадженнях.

Стаття 27. Гарантії самостійності САП
1. Генеральний прокурор та його заступники не мають права давати прокурорам САП вказівки щодо конкретного процесуального рішення, якщо інше прямо не передбачено законом.
2. Організаційні накази щодо діяльності САП не можуть використовуватися для втручання у конкретне кримінальне провадження.
3. Керівник САП організовує роботу прокурорів САП у межах закону.

Розділ IX.
Кадрове забезпечення та дисципліна
​

Стаття 28. Вимоги до прокурора
1. На посаду прокурора може бути призначена особа, яка відповідає вимогам законодавства щодо освіти, професійного стажу, доброчесності та професійної компетентності.
2. Порядок добору, призначення та проходження служби визначається цим Законом та актами, прийнятими на його виконання.

Стаття 29. Дисциплінарна відповідальність
1. Прокурор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за:

1) невиконання або неналежне виконання службових обов'язків;​

2) порушення присяги прокурора;​

3) порушення правил професійної етики;​

4) втручання в діяльність іншого прокурора всупереч закону;​

5) розголошення захищеної законом інформації;​

6) вчинення дій, що підривають авторитет прокуратури.​

2. Дисциплінарне провадження здійснюється із забезпеченням права прокурора на захист та оскарження.

Стаття 30. Види дисциплінарних стягнень
1. До прокурора можуть застосовуватися:

1) догана;​

2) сувора догана;​

3) попередження про неповну службову відповідність;​

4) звільнення з посади у випадках, визначених законом.​

2. Вид стягнення визначається з урахуванням характеру проступку, його наслідків, вини та обставин його вчинення.

Розділ X.
Етика, доброчесність та гарантії
​

Стаття 31. Професійна етика
1. Прокурор повинен діяти доброчесно, професійно, неупереджено та з повагою до учасників провадження.
2. Прокурор утримується від поведінки, яка може поставити під сумнів його незалежність або неупередженість.
3. Прокурор поважає незалежність суддів та інших учасників кримінального провадження.

Стаття 32. Забезпечення діяльності прокуратури
1. Органи прокуратури забезпечуються необхідними приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку, інформаційними системами та іншими ресурсами.
2. Матеріальне та організаційне забезпечення не може використовуватися як засіб незаконного впливу на прокурора.

Розділ XI.
Прикінцеві та перехідні положення
​

Стаття 33. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
2. Нормативні та організаційні акти органів прокуратури приводяться у відповідність із цим Законом.
3. Київська обласна прокуратура здійснює територіальні повноваження у межах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
4. У разі суперечності між положеннями цього Закону та внутрішнім організаційним актом застосовуються положення цього Закону.