База знань Закон України "Про прокуратуру"

[Владислав Кулініч]

ПРОЄКТ​

ЗАКОНУ УКРАЇНИ​

«Про прокуратуру»​

---

РОЗДІЛ I​

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ​

Стаття 1. Прокуратура України​

1. Прокуратура України є єдиною централізованою системою органів державної влади, що здійснює покладені на неї функції з метою забезпечення законності, правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також охоронюваних законом інтересів держави.
2. Прокуратура України здійснює свою діяльність виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, кримінальним процесуальним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.
3. Прокуратура не підміняє собою суд, органи досудового розслідування, Національну поліцію України, Службу безпеки України, Національне антикорупційне бюро України чи інші державні органи, а здійснює визначені законом функції нагляду, процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави.

---

Стаття 2. Завдання прокуратури​

1. Основними завданнями прокуратури є:
2. підтримання державного обвинувачення в суді;
3. здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
4. нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування;
5. представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом;
6. контроль за додержанням прав і свобод людини під час затримання, допиту, обшуку, арешту та інших процесуальних дій;
7. координація діяльності правоохоронних органів у межах кримінальних проваджень;
8. нагляд за виконанням судових рішень у випадках, передбачених законом;
9. реагування на факти зловживання владою, корупції, службової недбалості, перевищення службових повноважень або інших порушень закону посадовими особами.

---

Стаття 3. Принципи діяльності прокуратури​

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на принципах:
2. верховенства права;
3. законності;
4. незалежності прокурора;
5. неупередженості та об’єктивності;
6. політичної нейтральності;
7. презумпції невинуватості;
8. поваги до честі та гідності людини;
9. прозорості у межах, дозволених законом;
10. службової дисципліни;
11. професійної етики;
12. недопущення незаконного втручання у діяльність інших органів державної влади.

---

Стаття 4. Межі повноважень прокуратури​

1. Прокуратура здійснює свої повноваження виключно у межах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Забороняється покладення на прокуратуру функцій, не передбачених законом.
3. Прокурор не має права визнавати особу винною у вчиненні правопорушення без відповідного рішення суду.
4. Прокурору забороняється використовувати службове становище з особистою метою, для тиску, переслідування, помсти, отримання неправомірної вигоди або впливу на інших осіб.
5. Усі рішення, дії чи бездіяльність прокурора мають бути законними, обґрунтованими, пропорційними та такими, що відповідають меті кримінального провадження або іншої законної процедури.

---

РОЗДІЛ II​

СИСТЕМА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ​

Стаття 5. Система прокуратури України​

1. Систему прокуратури України становлять:
2. Офіс Генерального прокурора;
3. регіональні прокуратури;
4. окружні прокуратури;
5. Спеціалізована антикорупційна прокуратура;
6. військові прокуратури у випадках, передбачених законом;
7. інші структурні підрозділи прокуратури, утворені відповідно до закону.

1. Система прокуратури України є централізованою та діє на засадах підпорядкованості нижчих прокурорів прокурорам вищого рівня у межах, визначених законом.

---

Стаття 6. Офіс Генерального прокурора​

1. Офіс Генерального прокурора є центральним органом у системі прокуратури України.
2. Офіс Генерального прокурора:
3. організовує та координує діяльність органів прокуратури;
4. забезпечує єдність правозастосовної практики в органах прокуратури;
5. здійснює контроль за законністю дій прокурорів нижчого рівня;
6. забезпечує методичне керівництво діяльністю прокуратури;
7. розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурорів;
8. веде облік кримінальних проваджень у межах компетенції;
9. взаємодіє з органами державної влади, судами, правоохоронними органами та іншими установами.

---

Стаття 7. Генеральний прокурор​

1. Генеральний прокурор очолює систему прокуратури України та здійснює керівництво її діяльністю.
2. Генеральний прокурор має право:
3. призначати та звільняти прокурорів у порядку, встановленому законом;
4. видавати накази, розпорядження та доручення, обов’язкові для виконання прокурорами;
5. затверджувати внутрішні положення, інструкції та регламенти органів прокуратури;
6. координувати діяльність прокуратури з іншими органами державної влади;
7. представляти прокуратуру у відносинах з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, судами та іншими органами;
8. ініціювати службові перевірки щодо прокурорів та інших посадових осіб у межах компетенції;
9. скасовувати незаконні або необґрунтовані рішення підлеглих прокурорів.

Генеральний прокурор зобов’язаний:

1. діяти виключно в межах Конституції та законів України;
2. забезпечувати незалежність прокурорів;
3. не допускати політичного, особистого чи іншого незаконного впливу на діяльність прокуратури;
4. забезпечувати належну організацію роботи органів прокуратури;
5. здійснювати звітування про діяльність прокуратури у порядку, визначеному законом, якщо це не порушує таємницю слідства або інші охоронювані законом відомості.

---

​

РОЗДІЛ III​

СТАТУС ПРОКУРОРА​

Стаття 8. Прокурор​

1. Прокурор є посадовою особою органу прокуратури, яка від імені держави здійснює функції, передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Прокурор під час виконання службових обов’язків є представником держави та зобов’язаний діяти професійно, добросовісно, неупереджено, об’єктивно і виключно в межах закону.

---

Стаття 9. Незалежність прокурора​

1. Прокурор під час здійснення своїх повноважень є незалежним від незаконного впливу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, політичних сил, громадських об’єднань, фізичних та юридичних осіб.
2. Будь-яке незаконне втручання у діяльність прокурора забороняється.
3. Законні вимоги прокурора, надані в межах його повноважень, є обов’язковими для розгляду та виконання у порядку, встановленому законом.
4. Прокурор не може бути притягнутий до відповідальності за законні процесуальні рішення, ухвалені ним у межах компетенції.

---

Стаття 10. Права прокурора​

1. Прокурор у межах своєї компетенції має право:
2. витребовувати документи, матеріали, записи, звіти та інші відомості, необхідні для виконання службових повноважень;
3. надавати слідчим письмові або усні процесуальні вказівки у межах кримінального провадження;
4. брати участь у допитах, обшуках, оглядах, затриманнях та інших процесуальних діях;
5. перевіряти законність затримання осіб;
6. вимагати негайного усунення порушень прав людини;
7. звертатися до суду з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
8. підтримувати державне обвинувачення в суді;
9. оскаржувати незаконні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб;
10. ініціювати службові, дисциплінарні або антикорупційні перевірки;
11. скликати координаційні наради правоохоронних органів;
12. перевіряти виконання судових рішень у випадках, передбачених законом;
13. отримувати пояснення від посадових осіб і громадян у межах законної перевірки;
14. ініціювати тимчасове відсторонення посадової особи від виконання службових обов’язків у порядку, встановленому законом.

---

Стаття 11. Обов’язки прокурора​

1. Прокурор зобов’язаний:
2. діяти виключно на підставі та в межах закону;
3. поважати права, свободи, честь і гідність людини;
4. не допускати незаконного тиску, погроз, образ чи приниження;
5. дотримуватися презумпції невинуватості;
6. зберігати таємницю слідства та іншу охоронювану законом інформацію;
7. об’єктивно та всебічно оцінювати докази;
8. не приховувати докази, які можуть свідчити на користь особи;
9. дотримуватися службової дисципліни та професійної етики;
10. виконувати законні накази та доручення керівництва прокуратури;
11. не використовувати службові повноваження в особистих інтересах.

---

РОЗДІЛ IV​

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРАТУРИ​

Стаття 12. Процесуальне керівництво​

1. Прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням відповідно до кримінального процесуального законодавства.
2. У межах процесуального керівництва прокурор має право:
3. визначати напрям досудового розслідування;
4. надавати слідчому обов’язкові для виконання процесуальні вказівки;
5. перевіряти законність проведення слідчих та процесуальних дій;
6. погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань до суду;
7. скасовувати незаконні або необґрунтовані постанови слідчого;
8. передавати кримінальне провадження іншому органу розслідування у випадках, передбачених законом;
9. закривати кримінальне провадження за наявності законних підстав.

---

Стаття 13. Нагляд за досудовим розслідуванням​

1. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування.
2. Предметом такого нагляду є:
3. законність затримання особи;
4. дотримання строків досудового розслідування;
5. законність проведення обшуків, допитів, оглядів та інших процесуальних дій;
6. додержання прав підозрюваних, потерпілих, свідків та інших учасників провадження;
7. належне оформлення матеріалів кримінального провадження;
8. недопущення фальсифікації доказів;
9. недопущення перевищення повноважень посадовими особами правоохоронних органів.

---

Стаття 14. Підтримання державного обвинувачення​

1. Прокурор підтримує державне обвинувачення в суді від імені держави.
2. Під час судового розгляду прокурор має право:
3. оголошувати обвинувальний акт;
4. подавати докази;
5. брати участь у дослідженні доказів;
6. допитувати свідків, потерпілих, експертів та обвинувачених;
7. заявляти клопотання;
8. висловлювати заперечення проти незаконних дій учасників процесу;
9. просити суд призначити покарання відповідно до закону;
10. відмовитися від підтримання обвинувачення у разі недоведеності вини особи.

---

Стаття 15. Представництво інтересів держави в суді​

1. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках, коли порушено або існує загроза порушення інтересів держави.
2. Прокурор може звертатися до суду в інтересах держави щодо:
3. незаконних рішень органів державної влади;
4. корупційних дій посадових осіб;
5. незаконного використання державного майна;
6. шкоди, завданої державі;
7. порушення прав громадян у випадках, коли вони не можуть самостійно захистити свої права.

---

Стаття 16. Координація діяльності правоохоронних органів​

1. Прокуратура координує діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності.
2. Координація здійснюється шляхом:
3. проведення спільних нарад;
4. створення міжвідомчих робочих груп;
5. обміну інформацією у межах закону;
6. узгодження дій у складних кримінальних провадженнях;
7. аналізу стану злочинності;
8. підготовки спільних планів реагування.

1. Координація діяльності правоохоронних органів не означає їх прямого підпорядкування прокуратурі.
2. Прокуратурі забороняється незаконно втручатися в оперативну, адміністративну чи іншу службову діяльність органів, якщо таке втручання не передбачене законом або кримінальним провадженням.

---

РОЗДІЛ V​

СПЕЦІАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ​

Стаття 17. Спеціальні повноваження прокуратури​

1. Для забезпечення законності та правопорядку прокуратура у межах компетенції має право:
2. ініціювати кримінальні провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень;
3. витребовувати документи, матеріали та пояснення від державних органів і посадових осіб;
4. проводити перевірки законності дій посадових осіб;
5. ініціювати проведення аудитів, експертиз та службових розслідувань;
6. перевіряти законність рішень органів державної влади;
7. вимагати скасування незаконних рішень у встановленому порядку;
8. звертатися до суду щодо зупинення дії незаконного акта;
9. ініціювати відсторонення посадової особи від посади;
10. здійснювати антикорупційний нагляд у межах повноважень;
11. перевіряти додержання прав людини в державних установах;
12. реагувати на скарги громадян щодо незаконних дій правоохоронних органів;
13. брати участь у кримінальному провадженні на будь-якій стадії, якщо цього вимагає забезпечення законності.

1. Реалізація спеціальних повноважень прокуратури не може порушувати права людини, принцип законності та компетенцію інших органів державної влади.

---

Стаття 18. Обмеження повноважень прокурора​

1. Прокурор не має права:
2. одноосібно визнавати особу винною;
3. виносити вирок або призначати кримінальне покарання;
4. незаконно затримувати осіб;
5. проводити обшук без законної підстави або судового дозволу, якщо такий дозвіл є обов’язковим;
6. вимагати документи або відомості, які не стосуються справи;
7. втручатися в діяльність суду;
8. скасовувати рішення суду;
9. використовувати прокуратуру для політичного, особистого чи іншого незаконного тиску;
10. погрожувати громадянам або посадовим особам;
11. приховувати докази або фальсифікувати матеріали справи.

1. Перевищення прокурором службових повноважень тягне дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

---

РОЗДІЛ VI​

НАГЛЯД ЗА МІСЦЯМИ ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ​

Стаття 19. Контроль за місцями обмеження свободи​

1. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів у місцях тимчасового тримання, ізоляторах, слідчих ізоляторах, військових частинах та інших установах, де особа може бути обмежена у свободі.
2. Прокурор має право:
3. безперешкодно відвідувати такі установи у межах повноважень;
4. перевіряти умови тримання осіб;
5. спілкуватися із затриманими без присутності сторонніх осіб;
6. перевіряти документи щодо підстав тримання особи;
7. вимагати усунення виявлених порушень;
8. ініціювати звільнення особи у разі незаконного тримання;
9. ініціювати притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

---

РОЗДІЛ VII​

КАДРОВА ПОЛІТИКА​

Стаття 20. Вимоги до прокурора​

1. Прокурором може бути особа, яка:
2. має належний рівень знань законодавства;
3. володіє державною мовою;
4. має бездоганну ділову репутацію;
5. пройшла співбесіду, стажування або іншу перевірку у встановленому порядку;
6. знає основи кримінального, адміністративного та процесуального законодавства;
7. здатна дотримуватися службової дисципліни та професійної етики.

1. Не може бути прокурором особа, яка:

1. має непогашену або незняту судимість;
2. була звільнена з державних органів за корупційне правопорушення, зловживання владою або грубе порушення службової дисципліни;
3. перебуває у конфлікті інтересів;
4. використовувала або намагалася використати державну посаду для особистої вигоди;
5. має інші обставини, що перешкоджають виконанню обов’язків прокурора.

---

Стаття 21. Призначення прокурорів​

1. Генеральний прокурор призначається на посаду у порядку, встановленому Конституцією України та законами України.
2. Прокурори нижчого рівня призначаються Генеральним прокурором або іншим уповноваженим керівником прокуратури відповідно до закону.
3. Призначення на посаду прокурора може здійснюватися після:
4. подання відповідної заяви;
5. проходження співбесіди;
6. перевірки знань законодавства;
7. проходження стажування;
8. складення присяги прокурора.

---

Стаття 22. Присяга прокурора​

1. Особа, призначена на посаду прокурора, складає присягу такого змісту:

«Я, вступаючи на посаду прокурора України, урочисто присягаю сумлінно служити державі та Українському народові, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, захищати права і свободи людини і громадянина, діяти чесно, неупереджено та справедливо, не допускати зловживання владою і гідно нести звання прокурора».

1. Відмова від складення присяги є підставою для непризначення особи на посаду прокурора.

---

РОЗДІЛ VIII​

СЛУЖБОВА ДИСЦИПЛІНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ​

Стаття 23. Дисциплінарна відповідальність прокурора​

1. Прокурор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за:
2. порушення закону;
3. перевищення службових повноважень;
4. невиконання або неналежне виконання службових обов’язків;
5. розголошення таємниці слідства або службової інформації;
6. грубе порушення правил професійної етики;
7. незаконне затримання особи;
8. приховування доказів;
9. фальсифікацію матеріалів справи;
10. прояв неповаги до суду;
11. зловживання владою;
12. вчинення корупційного правопорушення;
13. дії, що дискредитують звання прокурора.

---

Стаття 24. Види дисциплінарних стягнень​

1. До прокурора можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
2. усне зауваження;
3. письмове попередження;
4. догана;
5. сувора догана;
6. пониження в посаді;
7. тимчасове відсторонення від виконання службових обов’язків;
8. звільнення з посади;
9. позбавлення права обіймати посади в органах прокуратури;
10. передача матеріалів до суду або іншого компетентного органу.

1. Вид дисциплінарного стягнення визначається з урахуванням характеру порушення, його наслідків, ступеня вини прокурора та наявності повторності.

---

Стаття 25. Матеріальна відповідальність​

1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується у порядку, встановленому законом.
2. У разі доведення умисної вини прокурора держава має право стягнути з нього суму завданої шкоди у порядку регресу.
3. Матеріальна відповідальність не звільняє прокурора від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

---

РОЗДІЛ IX​

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ОРГАНАМИ​

Стаття 26. Взаємодія з Національною поліцією України​

1. Прокуратура здійснює нагляд за законністю дій Національної поліції України під час досудового розслідування.
2. Національна поліція України зобов’язана виконувати законні процесуальні вказівки прокурора, надані в межах кримінального провадження.
3. Прокурор не має права безпідставно втручатися в патрульну, охоронну, адміністративну чи оперативну діяльність поліції, якщо така діяльність не пов’язана з кримінальним провадженням або іншою законною процедурою.

---

​

Стаття 27. Взаємодія з судом​

1. Прокуратура бере участь у судовому процесі як сторона обвинувачення або як представник інтересів держави у випадках, визначених законом.
2. Прокурор зобов’язаний поважати незалежність суду.
3. Прокурору забороняється чинити тиск на суддю, втручатися в ухвалення судового рішення або вимагати винесення конкретного рішення поза межами судового процесу.

---

Стаття 28. Взаємодія з органами державної влади​

1. Органи державної влади, їх посадові особи та державні установи зобов’язані розглядати законні й обґрунтовані вимоги прокуратури у порядку, встановленому законом.
2. Надання інформації, документів або матеріалів прокуратурі здійснюється за умови, що така вимога є законною, обґрунтованою та стосується повноважень прокуратури.
3. У разі безпідставної відмови у наданні інформації прокурор має право звернутися до суду або ініціювати службову перевірку.
4. Посадові особи несуть відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності прокуратури.

---

​

РОЗДІЛ X​

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 29. Набрання чинності Законом​

1. Цей Закон набирає чинності з моменту його офіційного опублікування або підписання уповноваженою особою, якщо інше не визначено рішенням про його прийняття.
2. З моменту набрання чинності цим Законом усі попередні положення, що суперечать цьому Закону, втрачають чинність.
3. Зміни та доповнення до цього Закону вносяться у встановленому порядку.

---

Стаття 30. Застосування Закону​

1. Цей Закон є обов’язковим до виконання органами прокуратури, посадовими особами, державними органами, установами, організаціями та громадянами у межах, визначених законодавством.
2. Рішення, дії або бездіяльність прокурора можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
3. Метою застосування цього Закону є забезпечення законності, правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також належного функціонування органів прокуратури України.

 

[Леброн Лебігович]

Дякую за ініціативу!
Ваш законопроект на розгляді експертів!​

З повагою Голова Парламенту
Леброн Лебігович<3​

 

[Андрій Туман ♔]

ЕКСПЕРТНЕ ЗАКЛЮЧЕННЯ
Національної Поліції України

щодо проєкту Закону України
«Про прокуратуру»​

Вітаю.

Я, Генерал Національної Поліції України Андрій Туман, ознайомившись із проєктом Закону України «Про прокуратуру», надаю офіційне експертне заключення від імені Національної Поліції України.

Даний законопроєкт є важливим для формування чіткої, законної та збалансованої системи прокурорського нагляду, процесуального керівництва та взаємодії між органами прокуратури, судовою владою і правоохоронними структурами.

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ ДАНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ​

Національна Поліція України вважає, що прийняття даного закону є доцільним, оскільки він визначає правовий статус прокуратури, її основні завдання, межі повноважень, порядок взаємодії з іншими державними органами та відповідальність прокурорів за можливі порушення.

Особливо важливим є те, що законопроєкт чітко встановлює: прокуратура не підміняє собою суд, Національну Поліцію України, Службу Безпеки України чи інші державні органи, а здійснює свої повноваження виключно у межах закону.

Такий підхід дозволяє уникнути дублювання функцій, службових конфліктів та незаконного втручання в діяльність інших структур.

ЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ ДЛЯ НПУ​

Для Національної Поліції України даний законопроєкт має практичне значення, оскільки прокуратура здійснює нагляд за законністю дій правоохоронних органів під час досудового розслідування, процесуальних дій, затримань, допитів та оформлення матеріалів справи.

Це сприятиме:

• підвищенню якості досудового розслідування;
• зменшенню кількості процесуальних помилок;
• забезпеченню прав затриманих, потерпілих та свідків;
• контролю за законністю дій правоохоронців;
• належній підготовці матеріалів для судового розгляду;
• покращенню взаємодії між НПУ, прокуратурою та судом.

Окремо позитивно оцінюю положення, згідно з яким Національна Поліція України зобов’язана виконувати законні процесуальні вказівки прокурора лише у межах кримінального провадження.

Водночас важливим є й те, що прокурор не має права безпідставно втручатися в патрульну, охоронну, адміністративну чи оперативну діяльність поліції, якщо така діяльність не пов’язана з кримінальним провадженням або іншою законною процедурою.

Дане положення є правильним, оскільки воно зберігає баланс між прокурорським наглядом та самостійністю роботи Національної Поліції України.

ПОЗИТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ​

Національна Поліція України позитивно оцінює, що законопроєкт передбачає:

• завдання та принципи діяльності прокуратури;
• межі повноважень прокурора;
• процесуальне керівництво досудовим розслідуванням;
• нагляд за законністю дій правоохоронних органів;
• підтримання державного обвинувачення в суді;
• представництво інтересів держави;
• координацію діяльності правоохоронних органів;
• обмеження повноважень прокурора;
• відповідальність прокурорів за порушення;
• порядок взаємодії прокуратури з НПУ, судом та іншими органами державної влади.

Вважаю, що така структура закону є логічною та дозволяє прокуратурі виконувати свої функції без порушення компетенції інших державних органів.

ВАЖЛИВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ​

Національна Поліція України вважає важливим зазначити, що після набрання чинності даним законом та його практичного застосування, у разі необхідності, до нього можуть бути внесені відповідні поправки, уточнення або доповнення у встановленому порядку.

Це дозволить у майбутньому вдосконалити механізм взаємодії прокуратури з правоохоронними органами, судами та іншими державними структурами без зміни основної суті законопроєкту.

Дане положення є важливим, оскільки практичне застосування будь-якого закону може показати необхідність технічного уточнення окремих процедур.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК​

Проєкт Закону України «Про прокуратуру» є необхідним та актуальним для належного функціонування системи правопорядку, забезпечення законності, захисту прав громадян та координації роботи правоохоронних органів.

Законопроєкт встановлює зрозумілі правила діяльності прокуратури, визначає її повноваження, обмеження, відповідальність та порядок взаємодії з Національною Поліцією України.

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ ДАНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ТА ВВАЖАЄ ЙОГО ПРИЙНЯТТЯ ДОЦІЛЬНИМ.​

Даний законопроєкт може бути рекомендований до ухвалення, оскільки він спрямований на зміцнення законності, правопорядку, процесуальної дисципліни та ефективної взаємодії між прокуратурою, судом і правоохоронними органами.

З повагою,
Генерал Національної Поліції України
Андрій Туман

​

 

[Євген Волкер]

ПРОЄКТ​

ЗАКОНУ УКРАЇНИ​

«Про прокуратуру»​

---

РОЗДІЛ I​

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ​

Стаття 1. Прокуратура України​

1. Прокуратура України є єдиною централізованою системою органів державної влади, що здійснює покладені на неї функції з метою забезпечення законності, правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також охоронюваних законом інтересів держави.
2. Прокуратура України здійснює свою діяльність виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, кримінальним процесуальним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.
3. Прокуратура не підміняє собою суд, органи досудового розслідування, Національну поліцію України, Службу безпеки України, Національне антикорупційне бюро України чи інші державні органи, а здійснює визначені законом функції нагляду, процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави.

---

Стаття 2. Завдання прокуратури​

1. Основними завданнями прокуратури є:
2. підтримання державного обвинувачення в суді;
3. здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
4. нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування;
5. представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом;
6. контроль за додержанням прав і свобод людини під час затримання, допиту, обшуку, арешту та інших процесуальних дій;
7. координація діяльності правоохоронних органів у межах кримінальних проваджень;
8. нагляд за виконанням судових рішень у випадках, передбачених законом;
9. реагування на факти зловживання владою, корупції, службової недбалості, перевищення службових повноважень або інших порушень закону посадовими особами.

---

Стаття 3. Принципи діяльності прокуратури​

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на принципах:
2. верховенства права;
3. законності;
4. незалежності прокурора;
5. неупередженості та об’єктивності;
6. політичної нейтральності;
7. презумпції невинуватості;
8. поваги до честі та гідності людини;
9. прозорості у межах, дозволених законом;
10. службової дисципліни;
11. професійної етики;
12. недопущення незаконного втручання у діяльність інших органів державної влади.

---

Стаття 4. Межі повноважень прокуратури​

1. Прокуратура здійснює свої повноваження виключно у межах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Забороняється покладення на прокуратуру функцій, не передбачених законом.
3. Прокурор не має права визнавати особу винною у вчиненні правопорушення без відповідного рішення суду.
4. Прокурору забороняється використовувати службове становище з особистою метою, для тиску, переслідування, помсти, отримання неправомірної вигоди або впливу на інших осіб.
5. Усі рішення, дії чи бездіяльність прокурора мають бути законними, обґрунтованими, пропорційними та такими, що відповідають меті кримінального провадження або іншої законної процедури.

---

РОЗДІЛ II​

СИСТЕМА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ​

Стаття 5. Система прокуратури України​

1. Систему прокуратури України становлять:
2. Офіс Генерального прокурора;
3. регіональні прокуратури;
4. окружні прокуратури;
5. Спеціалізована антикорупційна прокуратура;
6. військові прокуратури у випадках, передбачених законом;
7. інші структурні підрозділи прокуратури, утворені відповідно до закону.
8. Система прокуратури України є централізованою та діє на засадах підпорядкованості нижчих прокурорів прокурорам вищого рівня у межах, визначених законом.

---

Стаття 6. Офіс Генерального прокурора​

1. Офіс Генерального прокурора є центральним органом у системі прокуратури України.
2. Офіс Генерального прокурора:
3. організовує та координує діяльність органів прокуратури;
4. забезпечує єдність правозастосовної практики в органах прокуратури;
5. здійснює контроль за законністю дій прокурорів нижчого рівня;
6. забезпечує методичне керівництво діяльністю прокуратури;
7. розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурорів;
8. веде облік кримінальних проваджень у межах компетенції;
9. взаємодіє з органами державної влади, судами, правоохоронними органами та іншими установами.

---

Стаття 7. Генеральний прокурор​

1. Генеральний прокурор очолює систему прокуратури України та здійснює керівництво її діяльністю.
2. Генеральний прокурор має право:
3. призначати та звільняти прокурорів у порядку, встановленому законом;
4. видавати накази, розпорядження та доручення, обов’язкові для виконання прокурорами;
5. затверджувати внутрішні положення, інструкції та регламенти органів прокуратури;
6. координувати діяльність прокуратури з іншими органами державної влади;
7. представляти прокуратуру у відносинах з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, судами та іншими органами;
8. ініціювати службові перевірки щодо прокурорів та інших посадових осіб у межах компетенції;
9. скасовувати незаконні або необґрунтовані рішення підлеглих прокурорів.

Генеральний прокурор зобов’язаний:

1. діяти виключно в межах Конституції та законів України;
2. забезпечувати незалежність прокурорів;
3. не допускати політичного, особистого чи іншого незаконного впливу на діяльність прокуратури;
4. забезпечувати належну організацію роботи органів прокуратури;
5. здійснювати звітування про діяльність прокуратури у порядку, визначеному законом, якщо це не порушує таємницю слідства або інші охоронювані законом відомості.

---

​

РОЗДІЛ III​

СТАТУС ПРОКУРОРА​

Стаття 8. Прокурор​

1. Прокурор є посадовою особою органу прокуратури, яка від імені держави здійснює функції, передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Прокурор під час виконання службових обов’язків є представником держави та зобов’язаний діяти професійно, добросовісно, неупереджено, об’єктивно і виключно в межах закону.

---

Стаття 9. Незалежність прокурора​

1. Прокурор під час здійснення своїх повноважень є незалежним від незаконного впливу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, політичних сил, громадських об’єднань, фізичних та юридичних осіб.
2. Будь-яке незаконне втручання у діяльність прокурора забороняється.
3. Законні вимоги прокурора, надані в межах його повноважень, є обов’язковими для розгляду та виконання у порядку, встановленому законом.
4. Прокурор не може бути притягнутий до відповідальності за законні процесуальні рішення, ухвалені ним у межах компетенції.

---

Стаття 10. Права прокурора​

1. Прокурор у межах своєї компетенції має право:
2. витребовувати документи, матеріали, записи, звіти та інші відомості, необхідні для виконання службових повноважень;
3. надавати слідчим письмові або усні процесуальні вказівки у межах кримінального провадження;
4. брати участь у допитах, обшуках, оглядах, затриманнях та інших процесуальних діях;
5. перевіряти законність затримання осіб;
6. вимагати негайного усунення порушень прав людини;
7. звертатися до суду з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
8. підтримувати державне обвинувачення в суді;
9. оскаржувати незаконні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб;
10. ініціювати службові, дисциплінарні або антикорупційні перевірки;
11. скликати координаційні наради правоохоронних органів;
12. перевіряти виконання судових рішень у випадках, передбачених законом;
13. отримувати пояснення від посадових осіб і громадян у межах законної перевірки;
14. ініціювати тимчасове відсторонення посадової особи від виконання службових обов’язків у порядку, встановленому законом.

---

Стаття 11. Обов’язки прокурора​

1. Прокурор зобов’язаний:
2. діяти виключно на підставі та в межах закону;
3. поважати права, свободи, честь і гідність людини;
4. не допускати незаконного тиску, погроз, образ чи приниження;
5. дотримуватися презумпції невинуватості;
6. зберігати таємницю слідства та іншу охоронювану законом інформацію;
7. об’єктивно та всебічно оцінювати докази;
8. не приховувати докази, які можуть свідчити на користь особи;
9. дотримуватися службової дисципліни та професійної етики;
10. виконувати законні накази та доручення керівництва прокуратури;
11. не використовувати службові повноваження в особистих інтересах.

---

РОЗДІЛ IV​

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРАТУРИ​

Стаття 12. Процесуальне керівництво​

1. Прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням відповідно до кримінального процесуального законодавства.
2. У межах процесуального керівництва прокурор має право:
3. визначати напрям досудового розслідування;
4. надавати слідчому обов’язкові для виконання процесуальні вказівки;
5. перевіряти законність проведення слідчих та процесуальних дій;
6. погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань до суду;
7. скасовувати незаконні або необґрунтовані постанови слідчого;
8. передавати кримінальне провадження іншому органу розслідування у випадках, передбачених законом;
9. закривати кримінальне провадження за наявності законних підстав.

---

Стаття 13. Нагляд за досудовим розслідуванням​

1. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування.
2. Предметом такого нагляду є:
3. законність затримання особи;
4. дотримання строків досудового розслідування;
5. законність проведення обшуків, допитів, оглядів та інших процесуальних дій;
6. додержання прав підозрюваних, потерпілих, свідків та інших учасників провадження;
7. належне оформлення матеріалів кримінального провадження;
8. недопущення фальсифікації доказів;
9. недопущення перевищення повноважень посадовими особами правоохоронних органів.

---

Стаття 14. Підтримання державного обвинувачення​

1. Прокурор підтримує державне обвинувачення в суді від імені держави.
2. Під час судового розгляду прокурор має право:
3. оголошувати обвинувальний акт;
4. подавати докази;
5. брати участь у дослідженні доказів;
6. допитувати свідків, потерпілих, експертів та обвинувачених;
7. заявляти клопотання;
8. висловлювати заперечення проти незаконних дій учасників процесу;
9. просити суд призначити покарання відповідно до закону;
10. відмовитися від підтримання обвинувачення у разі недоведеності вини особи.

---

Стаття 15. Представництво інтересів держави в суді​

1. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках, коли порушено або існує загроза порушення інтересів держави.
2. Прокурор може звертатися до суду в інтересах держави щодо:
3. незаконних рішень органів державної влади;
4. корупційних дій посадових осіб;
5. незаконного використання державного майна;
6. шкоди, завданої державі;
7. порушення прав громадян у випадках, коли вони не можуть самостійно захистити свої права.

---

Стаття 16. Координація діяльності правоохоронних органів​

1. Прокуратура координує діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності.
2. Координація здійснюється шляхом:
3. проведення спільних нарад;
4. створення міжвідомчих робочих груп;
5. обміну інформацією у межах закону;
6. узгодження дій у складних кримінальних провадженнях;
7. аналізу стану злочинності;
8. підготовки спільних планів реагування.
9. Координація діяльності правоохоронних органів не означає їх прямого підпорядкування прокуратурі.
10. Прокуратурі забороняється незаконно втручатися в оперативну, адміністративну чи іншу службову діяльність органів, якщо таке втручання не передбачене законом або кримінальним провадженням.

---

РОЗДІЛ V​

СПЕЦІАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ​

Стаття 17. Спеціальні повноваження прокуратури​

1. Для забезпечення законності та правопорядку прокуратура у межах компетенції має право:
2. ініціювати кримінальні провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень;
3. витребовувати документи, матеріали та пояснення від державних органів і посадових осіб;
4. проводити перевірки законності дій посадових осіб;
5. ініціювати проведення аудитів, експертиз та службових розслідувань;
6. перевіряти законність рішень органів державної влади;
7. вимагати скасування незаконних рішень у встановленому порядку;
8. звертатися до суду щодо зупинення дії незаконного акта;
9. ініціювати відсторонення посадової особи від посади;
10. здійснювати антикорупційний нагляд у межах повноважень;
11. перевіряти додержання прав людини в державних установах;
12. реагувати на скарги громадян щодо незаконних дій правоохоронних органів;
13. брати участь у кримінальному провадженні на будь-якій стадії, якщо цього вимагає забезпечення законності.
14. Реалізація спеціальних повноважень прокуратури не може порушувати права людини, принцип законності та компетенцію інших органів державної влади.

---

Стаття 18. Обмеження повноважень прокурора​

1. Прокурор не має права:
2. одноосібно визнавати особу винною;
3. виносити вирок або призначати кримінальне покарання;
4. незаконно затримувати осіб;
5. проводити обшук без законної підстави або судового дозволу, якщо такий дозвіл є обов’язковим;
6. вимагати документи або відомості, які не стосуються справи;
7. втручатися в діяльність суду;
8. скасовувати рішення суду;
9. використовувати прокуратуру для політичного, особистого чи іншого незаконного тиску;
10. погрожувати громадянам або посадовим особам;
11. приховувати докази або фальсифікувати матеріали справи.
12. Перевищення прокурором службових повноважень тягне дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

---

РОЗДІЛ VI​

НАГЛЯД ЗА МІСЦЯМИ ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ​

Стаття 19. Контроль за місцями обмеження свободи​

1. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів у місцях тимчасового тримання, ізоляторах, слідчих ізоляторах, військових частинах та інших установах, де особа може бути обмежена у свободі.
2. Прокурор має право:
3. безперешкодно відвідувати такі установи у межах повноважень;
4. перевіряти умови тримання осіб;
5. спілкуватися із затриманими без присутності сторонніх осіб;
6. перевіряти документи щодо підстав тримання особи;
7. вимагати усунення виявлених порушень;
8. ініціювати звільнення особи у разі незаконного тримання;
9. ініціювати притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

---

РОЗДІЛ VII​

КАДРОВА ПОЛІТИКА​

Стаття 20. Вимоги до прокурора​

1. Прокурором може бути особа, яка:
2. має належний рівень знань законодавства;
3. володіє державною мовою;
4. має бездоганну ділову репутацію;
5. пройшла співбесіду, стажування або іншу перевірку у встановленому порядку;
6. знає основи кримінального, адміністративного та процесуального законодавства;
7. здатна дотримуватися службової дисципліни та професійної етики.
8. Не може бути прокурором особа, яка:
9. має непогашену або незняту судимість;
10. була звільнена з державних органів за корупційне правопорушення, зловживання владою або грубе порушення службової дисципліни;
11. перебуває у конфлікті інтересів;
12. використовувала або намагалася використати державну посаду для особистої вигоди;
13. має інші обставини, що перешкоджають виконанню обов’язків прокурора.

---

Стаття 21. Призначення прокурорів​

1. Генеральний прокурор призначається на посаду у порядку, встановленому Конституцією України та законами України.
2. Прокурори нижчого рівня призначаються Генеральним прокурором або іншим уповноваженим керівником прокуратури відповідно до закону.
3. Призначення на посаду прокурора може здійснюватися після:
4. подання відповідної заяви;
5. проходження співбесіди;
6. перевірки знань законодавства;
7. проходження стажування;
8. складення присяги прокурора.

---

Стаття 22. Присяга прокурора​

1. Особа, призначена на посаду прокурора, складає присягу такого змісту:

«Я, вступаючи на посаду прокурора України, урочисто присягаю сумлінно служити державі та Українському народові, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, захищати права і свободи людини і громадянина, діяти чесно, неупереджено та справедливо, не допускати зловживання владою і гідно нести звання прокурора».

1. Відмова від складення присяги є підставою для непризначення особи на посаду прокурора.

---

РОЗДІЛ VIII​

СЛУЖБОВА ДИСЦИПЛІНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ​

Стаття 23. Дисциплінарна відповідальність прокурора​

1. Прокурор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за:
2. порушення закону;
3. перевищення службових повноважень;
4. невиконання або неналежне виконання службових обов’язків;
5. розголошення таємниці слідства або службової інформації;
6. грубе порушення правил професійної етики;
7. незаконне затримання особи;
8. приховування доказів;
9. фальсифікацію матеріалів справи;
10. прояв неповаги до суду;
11. зловживання владою;
12. вчинення корупційного правопорушення;
13. дії, що дискредитують звання прокурора.

---

Стаття 24. Види дисциплінарних стягнень​

1. До прокурора можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
2. усне зауваження;
3. письмове попередження;
4. догана;
5. сувора догана;
6. пониження в посаді;
7. тимчасове відсторонення від виконання службових обов’язків;
8. звільнення з посади;
9. позбавлення права обіймати посади в органах прокуратури;
10. передача матеріалів до суду або іншого компетентного органу.
11. Вид дисциплінарного стягнення визначається з урахуванням характеру порушення, його наслідків, ступеня вини прокурора та наявності повторності.

---

Стаття 25. Матеріальна відповідальність​

1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується у порядку, встановленому законом.
2. У разі доведення умисної вини прокурора держава має право стягнути з нього суму завданої шкоди у порядку регресу.
3. Матеріальна відповідальність не звільняє прокурора від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

---

РОЗДІЛ IX​

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ОРГАНАМИ​

Стаття 26. Взаємодія з Національною поліцією України​

1. Прокуратура здійснює нагляд за законністю дій Національної поліції України під час досудового розслідування.
2. Національна поліція України зобов’язана виконувати законні процесуальні вказівки прокурора, надані в межах кримінального провадження.
3. Прокурор не має права безпідставно втручатися в патрульну, охоронну, адміністративну чи оперативну діяльність поліції, якщо така діяльність не пов’язана з кримінальним провадженням або іншою законною процедурою.

---

​

Стаття 27. Взаємодія з судом​

1. Прокуратура бере участь у судовому процесі як сторона обвинувачення або як представник інтересів держави у випадках, визначених законом.
2. Прокурор зобов’язаний поважати незалежність суду.
3. Прокурору забороняється чинити тиск на суддю, втручатися в ухвалення судового рішення або вимагати винесення конкретного рішення поза межами судового процесу.

---

Стаття 28. Взаємодія з органами державної влади​

1. Органи державної влади, їх посадові особи та державні установи зобов’язані розглядати законні й обґрунтовані вимоги прокуратури у порядку, встановленому законом.
2. Надання інформації, документів або матеріалів прокуратурі здійснюється за умови, що така вимога є законною, обґрунтованою та стосується повноважень прокуратури.
3. У разі безпідставної відмови у наданні інформації прокурор має право звернутися до суду або ініціювати службову перевірку.
4. Посадові особи несуть відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності прокуратури.

---

​

РОЗДІЛ X​

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 29. Набрання чинності Законом​

1. Цей Закон набирає чинності з моменту його офіційного опублікування або підписання уповноваженою особою, якщо інше не визначено рішенням про його прийняття.
2. З моменту набрання чинності цим Законом усі попередні положення, що суперечать цьому Закону, втрачають чинність.
3. Зміни та доповнення до цього Закону вносяться у встановленому порядку.

---

Стаття 30. Застосування Закону​

1. Цей Закон є обов’язковим до виконання органами прокуратури, посадовими особами, державними органами, установами, організаціями та громадянами у межах, визначених законодавством.
2. Рішення, дії або бездіяльність прокурора можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
3. Метою застосування цього Закону є забезпечення законності, правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також належного функціонування органів прокуратури України.

Взято до обговорення парламентом!

 

[Євген Волкер]

ПРОЄКТ​

ЗАКОНУ УКРАЇНИ​

«Про прокуратуру»​

---

РОЗДІЛ I​

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ​

Стаття 1. Прокуратура України​

1. Прокуратура України є єдиною централізованою системою органів державної влади, що здійснює покладені на неї функції з метою забезпечення законності, правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також охоронюваних законом інтересів держави.
2. Прокуратура України здійснює свою діяльність виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, кримінальним процесуальним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.
3. Прокуратура не підміняє собою суд, органи досудового розслідування, Національну поліцію України, Службу безпеки України, Національне антикорупційне бюро України чи інші державні органи, а здійснює визначені законом функції нагляду, процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів держави.

---

Стаття 2. Завдання прокуратури​

1. Основними завданнями прокуратури є:
2. підтримання державного обвинувачення в суді;
3. здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
4. нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування;
5. представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом;
6. контроль за додержанням прав і свобод людини під час затримання, допиту, обшуку, арешту та інших процесуальних дій;
7. координація діяльності правоохоронних органів у межах кримінальних проваджень;
8. нагляд за виконанням судових рішень у випадках, передбачених законом;
9. реагування на факти зловживання владою, корупції, службової недбалості, перевищення службових повноважень або інших порушень закону посадовими особами.

---

Стаття 3. Принципи діяльності прокуратури​

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на принципах:
2. верховенства права;
3. законності;
4. незалежності прокурора;
5. неупередженості та об’єктивності;
6. політичної нейтральності;
7. презумпції невинуватості;
8. поваги до честі та гідності людини;
9. прозорості у межах, дозволених законом;
10. службової дисципліни;
11. професійної етики;
12. недопущення незаконного втручання у діяльність інших органів державної влади.

---

Стаття 4. Межі повноважень прокуратури​

1. Прокуратура здійснює свої повноваження виключно у межах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Забороняється покладення на прокуратуру функцій, не передбачених законом.
3. Прокурор не має права визнавати особу винною у вчиненні правопорушення без відповідного рішення суду.
4. Прокурору забороняється використовувати службове становище з особистою метою, для тиску, переслідування, помсти, отримання неправомірної вигоди або впливу на інших осіб.
5. Усі рішення, дії чи бездіяльність прокурора мають бути законними, обґрунтованими, пропорційними та такими, що відповідають меті кримінального провадження або іншої законної процедури.

---

РОЗДІЛ II​

СИСТЕМА ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ​

Стаття 5. Система прокуратури України​

1. Систему прокуратури України становлять:
2. Офіс Генерального прокурора;
3. регіональні прокуратури;
4. окружні прокуратури;
5. Спеціалізована антикорупційна прокуратура;
6. військові прокуратури у випадках, передбачених законом;
7. інші структурні підрозділи прокуратури, утворені відповідно до закону.
8. Система прокуратури України є централізованою та діє на засадах підпорядкованості нижчих прокурорів прокурорам вищого рівня у межах, визначених законом.

---

Стаття 6. Офіс Генерального прокурора​

1. Офіс Генерального прокурора є центральним органом у системі прокуратури України.
2. Офіс Генерального прокурора:
3. організовує та координує діяльність органів прокуратури;
4. забезпечує єдність правозастосовної практики в органах прокуратури;
5. здійснює контроль за законністю дій прокурорів нижчого рівня;
6. забезпечує методичне керівництво діяльністю прокуратури;
7. розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурорів;
8. веде облік кримінальних проваджень у межах компетенції;
9. взаємодіє з органами державної влади, судами, правоохоронними органами та іншими установами.

---

Стаття 7. Генеральний прокурор​

1. Генеральний прокурор очолює систему прокуратури України та здійснює керівництво її діяльністю.
2. Генеральний прокурор має право:
3. призначати та звільняти прокурорів у порядку, встановленому законом;
4. видавати накази, розпорядження та доручення, обов’язкові для виконання прокурорами;
5. затверджувати внутрішні положення, інструкції та регламенти органів прокуратури;
6. координувати діяльність прокуратури з іншими органами державної влади;
7. представляти прокуратуру у відносинах з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, судами та іншими органами;
8. ініціювати службові перевірки щодо прокурорів та інших посадових осіб у межах компетенції;
9. скасовувати незаконні або необґрунтовані рішення підлеглих прокурорів.

Генеральний прокурор зобов’язаний:

1. діяти виключно в межах Конституції та законів України;
2. забезпечувати незалежність прокурорів;
3. не допускати політичного, особистого чи іншого незаконного впливу на діяльність прокуратури;
4. забезпечувати належну організацію роботи органів прокуратури;
5. здійснювати звітування про діяльність прокуратури у порядку, визначеному законом, якщо це не порушує таємницю слідства або інші охоронювані законом відомості.

---

​

РОЗДІЛ III​

СТАТУС ПРОКУРОРА​

Стаття 8. Прокурор​

1. Прокурор є посадовою особою органу прокуратури, яка від імені держави здійснює функції, передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Прокурор під час виконання службових обов’язків є представником держави та зобов’язаний діяти професійно, добросовісно, неупереджено, об’єктивно і виключно в межах закону.

---

Стаття 9. Незалежність прокурора​

1. Прокурор під час здійснення своїх повноважень є незалежним від незаконного впливу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, політичних сил, громадських об’єднань, фізичних та юридичних осіб.
2. Будь-яке незаконне втручання у діяльність прокурора забороняється.
3. Законні вимоги прокурора, надані в межах його повноважень, є обов’язковими для розгляду та виконання у порядку, встановленому законом.
4. Прокурор не може бути притягнутий до відповідальності за законні процесуальні рішення, ухвалені ним у межах компетенції.

---

Стаття 10. Права прокурора​

1. Прокурор у межах своєї компетенції має право:
2. витребовувати документи, матеріали, записи, звіти та інші відомості, необхідні для виконання службових повноважень;
3. надавати слідчим письмові або усні процесуальні вказівки у межах кримінального провадження;
4. брати участь у допитах, обшуках, оглядах, затриманнях та інших процесуальних діях;
5. перевіряти законність затримання осіб;
6. вимагати негайного усунення порушень прав людини;
7. звертатися до суду з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
8. підтримувати державне обвинувачення в суді;
9. оскаржувати незаконні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб;
10. ініціювати службові, дисциплінарні або антикорупційні перевірки;
11. скликати координаційні наради правоохоронних органів;
12. перевіряти виконання судових рішень у випадках, передбачених законом;
13. отримувати пояснення від посадових осіб і громадян у межах законної перевірки;
14. ініціювати тимчасове відсторонення посадової особи від виконання службових обов’язків у порядку, встановленому законом.

---

Стаття 11. Обов’язки прокурора​

1. Прокурор зобов’язаний:
2. діяти виключно на підставі та в межах закону;
3. поважати права, свободи, честь і гідність людини;
4. не допускати незаконного тиску, погроз, образ чи приниження;
5. дотримуватися презумпції невинуватості;
6. зберігати таємницю слідства та іншу охоронювану законом інформацію;
7. об’єктивно та всебічно оцінювати докази;
8. не приховувати докази, які можуть свідчити на користь особи;
9. дотримуватися службової дисципліни та професійної етики;
10. виконувати законні накази та доручення керівництва прокуратури;
11. не використовувати службові повноваження в особистих інтересах.

---

РОЗДІЛ IV​

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРАТУРИ​

Стаття 12. Процесуальне керівництво​

1. Прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням відповідно до кримінального процесуального законодавства.
2. У межах процесуального керівництва прокурор має право:
3. визначати напрям досудового розслідування;
4. надавати слідчому обов’язкові для виконання процесуальні вказівки;
5. перевіряти законність проведення слідчих та процесуальних дій;
6. погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань до суду;
7. скасовувати незаконні або необґрунтовані постанови слідчого;
8. передавати кримінальне провадження іншому органу розслідування у випадках, передбачених законом;
9. закривати кримінальне провадження за наявності законних підстав.

---

Стаття 13. Нагляд за досудовим розслідуванням​

1. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування.
2. Предметом такого нагляду є:
3. законність затримання особи;
4. дотримання строків досудового розслідування;
5. законність проведення обшуків, допитів, оглядів та інших процесуальних дій;
6. додержання прав підозрюваних, потерпілих, свідків та інших учасників провадження;
7. належне оформлення матеріалів кримінального провадження;
8. недопущення фальсифікації доказів;
9. недопущення перевищення повноважень посадовими особами правоохоронних органів.

---

Стаття 14. Підтримання державного обвинувачення​

1. Прокурор підтримує державне обвинувачення в суді від імені держави.
2. Під час судового розгляду прокурор має право:
3. оголошувати обвинувальний акт;
4. подавати докази;
5. брати участь у дослідженні доказів;
6. допитувати свідків, потерпілих, експертів та обвинувачених;
7. заявляти клопотання;
8. висловлювати заперечення проти незаконних дій учасників процесу;
9. просити суд призначити покарання відповідно до закону;
10. відмовитися від підтримання обвинувачення у разі недоведеності вини особи.

---

Стаття 15. Представництво інтересів держави в суді​

1. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках, коли порушено або існує загроза порушення інтересів держави.
2. Прокурор може звертатися до суду в інтересах держави щодо:
3. незаконних рішень органів державної влади;
4. корупційних дій посадових осіб;
5. незаконного використання державного майна;
6. шкоди, завданої державі;
7. порушення прав громадян у випадках, коли вони не можуть самостійно захистити свої права.

---

Стаття 16. Координація діяльності правоохоронних органів​

1. Прокуратура координує діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності.
2. Координація здійснюється шляхом:
3. проведення спільних нарад;
4. створення міжвідомчих робочих груп;
5. обміну інформацією у межах закону;
6. узгодження дій у складних кримінальних провадженнях;
7. аналізу стану злочинності;
8. підготовки спільних планів реагування.
9. Координація діяльності правоохоронних органів не означає їх прямого підпорядкування прокуратурі.
10. Прокуратурі забороняється незаконно втручатися в оперативну, адміністративну чи іншу службову діяльність органів, якщо таке втручання не передбачене законом або кримінальним провадженням.

---

РОЗДІЛ V​

СПЕЦІАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ОБМЕЖЕННЯ​

Стаття 17. Спеціальні повноваження прокуратури​

1. Для забезпечення законності та правопорядку прокуратура у межах компетенції має право:
2. ініціювати кримінальні провадження за фактами вчинення кримінальних правопорушень;
3. витребовувати документи, матеріали та пояснення від державних органів і посадових осіб;
4. проводити перевірки законності дій посадових осіб;
5. ініціювати проведення аудитів, експертиз та службових розслідувань;
6. перевіряти законність рішень органів державної влади;
7. вимагати скасування незаконних рішень у встановленому порядку;
8. звертатися до суду щодо зупинення дії незаконного акта;
9. ініціювати відсторонення посадової особи від посади;
10. здійснювати антикорупційний нагляд у межах повноважень;
11. перевіряти додержання прав людини в державних установах;
12. реагувати на скарги громадян щодо незаконних дій правоохоронних органів;
13. брати участь у кримінальному провадженні на будь-якій стадії, якщо цього вимагає забезпечення законності.
14. Реалізація спеціальних повноважень прокуратури не може порушувати права людини, принцип законності та компетенцію інших органів державної влади.

---

Стаття 18. Обмеження повноважень прокурора​

1. Прокурор не має права:
2. одноосібно визнавати особу винною;
3. виносити вирок або призначати кримінальне покарання;
4. незаконно затримувати осіб;
5. проводити обшук без законної підстави або судового дозволу, якщо такий дозвіл є обов’язковим;
6. вимагати документи або відомості, які не стосуються справи;
7. втручатися в діяльність суду;
8. скасовувати рішення суду;
9. використовувати прокуратуру для політичного, особистого чи іншого незаконного тиску;
10. погрожувати громадянам або посадовим особам;
11. приховувати докази або фальсифікувати матеріали справи.
12. Перевищення прокурором службових повноважень тягне дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

---

РОЗДІЛ VI​

НАГЛЯД ЗА МІСЦЯМИ ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ​

Стаття 19. Контроль за місцями обмеження свободи​

1. Прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів у місцях тимчасового тримання, ізоляторах, слідчих ізоляторах, військових частинах та інших установах, де особа може бути обмежена у свободі.
2. Прокурор має право:
3. безперешкодно відвідувати такі установи у межах повноважень;
4. перевіряти умови тримання осіб;
5. спілкуватися із затриманими без присутності сторонніх осіб;
6. перевіряти документи щодо підстав тримання особи;
7. вимагати усунення виявлених порушень;
8. ініціювати звільнення особи у разі незаконного тримання;
9. ініціювати притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

---

РОЗДІЛ VII​

КАДРОВА ПОЛІТИКА​

Стаття 20. Вимоги до прокурора​

1. Прокурором може бути особа, яка:
2. має належний рівень знань законодавства;
3. володіє державною мовою;
4. має бездоганну ділову репутацію;
5. пройшла співбесіду, стажування або іншу перевірку у встановленому порядку;
6. знає основи кримінального, адміністративного та процесуального законодавства;
7. здатна дотримуватися службової дисципліни та професійної етики.
8. Не може бути прокурором особа, яка:
9. має непогашену або незняту судимість;
10. була звільнена з державних органів за корупційне правопорушення, зловживання владою або грубе порушення службової дисципліни;
11. перебуває у конфлікті інтересів;
12. використовувала або намагалася використати державну посаду для особистої вигоди;
13. має інші обставини, що перешкоджають виконанню обов’язків прокурора.

---

Стаття 21. Призначення прокурорів​

1. Генеральний прокурор призначається на посаду у порядку, встановленому Конституцією України та законами України.
2. Прокурори нижчого рівня призначаються Генеральним прокурором або іншим уповноваженим керівником прокуратури відповідно до закону.
3. Призначення на посаду прокурора може здійснюватися після:
4. подання відповідної заяви;
5. проходження співбесіди;
6. перевірки знань законодавства;
7. проходження стажування;
8. складення присяги прокурора.

---

Стаття 22. Присяга прокурора​

1. Особа, призначена на посаду прокурора, складає присягу такого змісту:

«Я, вступаючи на посаду прокурора України, урочисто присягаю сумлінно служити державі та Українському народові, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, захищати права і свободи людини і громадянина, діяти чесно, неупереджено та справедливо, не допускати зловживання владою і гідно нести звання прокурора».

1. Відмова від складення присяги є підставою для непризначення особи на посаду прокурора.

---

РОЗДІЛ VIII​

СЛУЖБОВА ДИСЦИПЛІНА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ​

Стаття 23. Дисциплінарна відповідальність прокурора​

1. Прокурор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за:
2. порушення закону;
3. перевищення службових повноважень;
4. невиконання або неналежне виконання службових обов’язків;
5. розголошення таємниці слідства або службової інформації;
6. грубе порушення правил професійної етики;
7. незаконне затримання особи;
8. приховування доказів;
9. фальсифікацію матеріалів справи;
10. прояв неповаги до суду;
11. зловживання владою;
12. вчинення корупційного правопорушення;
13. дії, що дискредитують звання прокурора.

---

Стаття 24. Види дисциплінарних стягнень​

1. До прокурора можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
2. усне зауваження;
3. письмове попередження;
4. догана;
5. сувора догана;
6. пониження в посаді;
7. тимчасове відсторонення від виконання службових обов’язків;
8. звільнення з посади;
9. позбавлення права обіймати посади в органах прокуратури;
10. передача матеріалів до суду або іншого компетентного органу.
11. Вид дисциплінарного стягнення визначається з урахуванням характеру порушення, його наслідків, ступеня вини прокурора та наявності повторності.

---

Стаття 25. Матеріальна відповідальність​

1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується у порядку, встановленому законом.
2. У разі доведення умисної вини прокурора держава має право стягнути з нього суму завданої шкоди у порядку регресу.
3. Матеріальна відповідальність не звільняє прокурора від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

---

РОЗДІЛ IX​

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ОРГАНАМИ​

Стаття 26. Взаємодія з Національною поліцією України​

1. Прокуратура здійснює нагляд за законністю дій Національної поліції України під час досудового розслідування.
2. Національна поліція України зобов’язана виконувати законні процесуальні вказівки прокурора, надані в межах кримінального провадження.
3. Прокурор не має права безпідставно втручатися в патрульну, охоронну, адміністративну чи оперативну діяльність поліції, якщо така діяльність не пов’язана з кримінальним провадженням або іншою законною процедурою.

---

​

Стаття 27. Взаємодія з судом​

1. Прокуратура бере участь у судовому процесі як сторона обвинувачення або як представник інтересів держави у випадках, визначених законом.
2. Прокурор зобов’язаний поважати незалежність суду.
3. Прокурору забороняється чинити тиск на суддю, втручатися в ухвалення судового рішення або вимагати винесення конкретного рішення поза межами судового процесу.

---

Стаття 28. Взаємодія з органами державної влади​

1. Органи державної влади, їх посадові особи та державні установи зобов’язані розглядати законні й обґрунтовані вимоги прокуратури у порядку, встановленому законом.
2. Надання інформації, документів або матеріалів прокуратурі здійснюється за умови, що така вимога є законною, обґрунтованою та стосується повноважень прокуратури.
3. У разі безпідставної відмови у наданні інформації прокурор має право звернутися до суду або ініціювати службову перевірку.
4. Посадові особи несуть відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності прокуратури.

---

​

РОЗДІЛ X​

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 29. Набрання чинності Законом​

1. Цей Закон набирає чинності з моменту його офіційного опублікування або підписання уповноваженою особою, якщо інше не визначено рішенням про його прийняття.
2. З моменту набрання чинності цим Законом усі попередні положення, що суперечать цьому Закону, втрачають чинність.
3. Зміни та доповнення до цього Закону вносяться у встановленому порядку.

---

Стаття 30. Застосування Закону​

1. Цей Закон є обов’язковим до виконання органами прокуратури, посадовими особами, державними органами, установами, організаціями та громадянами у межах, визначених законодавством.
2. Рішення, дії або бездіяльність прокурора можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
3. Метою застосування цього Закону є забезпечення законності, правопорядку, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також належного функціонування органів прокуратури України.

Рішення Парламенту: Прийнято!