Дитинство
Євген Народився у місті Костопіль у Рівненській Області
Батько Андрій був Інженером,мати Юлія юристом.Жив Євген у двоповерховому будинку у селі у яке вони переїхали зразу після народження.Дід Євгена був тоді впливовою людиною у тому селі,мав багато бізнесів та статків.
Євген мав багато друзів та непогано проживав.Якось Євген гуляючи у дворі коли бабуся виганяла пасти гуси підійшов до своєї собаки німецької вівчарки яка була тоді не в настрої.Собака відчула небезпеку і вкусила Євгена за ногу.У шоковому стані під звуки крику бабуся схопила Євгена і побігла у хату.Батьки в паніці обробили та перематали рану.Євген заспокоївся але після того отримав значну психічну травму.Євген дуже товаришував з хлопцями які кожного дня гралися конструктором LEGO на подвір’ї у одного з сусідів.Євген завжди вибирав персонажа поліцейського і намагавшись карати хлопців у грі зазнавав булінгу і дуже часто біг додому у сльозах.Хлопці кожного разу сміялися а згодом взагалі не пускали його до гри.
Навчання/Підлітковий Вік
Трішки підрісши Євген переїхав у рідне місце народження де пішов у школу.Там як завжди мав не дуже хороших однокласників які завжди ображаи його за будь-які правильні дії.Євгену було важко вчитися коли на його морально давила «хороша» компанія.Кожен вечір Євген сидів і думав як з цим боротися.У школі директор створив пост для чергових і щодня призначав у першу і другу зміну чергових з різних класів.Одного разу Євген стоячи на посту зловив меншого брата свого однокласника що бився з іншим хлопчиком.Зразу втрутився старший брат і почав погрожувати побиттям.Так і сталося.Після школи Євгена ідучи додому перестріла «хороша» компанія і побила його.Євген повністю втратив надію.Він не мав нормальних друзів і тепер у будь який момент міг бути побитий.Одного разу до нього на перерві підсів однокласник який ні з ким не комунікує і завівся діалог.Згодом вони стали кращими друзями і вирішили підтримувати фізичну форму.Щоранку виходили на пробіжку,ввечері ходили на турнікі та тренажери.Пройшло трохи часу і Євген став почуватися впевненіше.Знову чергуючи на перерві побачив того ж самого молодшого брата свого однокласника який глузував з нього через той випадок.Євген відчував приниження і дуже злився.Все таки наважився зробити йому зауваження і зразу прийшов старший брат і почав бійку.Євген уже був не простим тихонею який може лише терпіти глузування і насильство.Він також довгий час займався і почав давати відсіч.Бійку розборонили інші чергові зі старших класів.По обличчу однокласника було видно що він був здивований і неабияк настрашений.Євген завоював авторитет і вже не просто так терпів насильство.
Продовжуючи навчання у школі.
Одного ранку Євген побачив на столі у кухні «Оповіщення».Його батька прикликали на військову службу.Зі сльозами на очах Євген не міг стриматися і гірко заплакав.Коли батько від’їжав Євген вчепився йому на шию зі словами: «Батьку! Я люблю тебе! Прошу повернися живим!».
Його тата відправляли не просто в армію а на базові курси і зразу на фронт.
Євген довчившися до 9-го класу вирішив рухатися далі.
Так як бувши відмінником він поступив в академію МВС де успішно пройшов курси і був переведений до Академії Служби Безпеки України.
Завершуючи академію на той час Начальник Головного Управління Академії МВС у Рівненській Області нагородив Євгена червоним дипломом і призом найкращого студента року.
Євгена зарекомендували на високі посади і пройшовши співбесіду та базові курси його призначили на Заступника Начальника ГУ СБУ Рівненської області.Отримавши звання Полковник СБУ Євген почав роботу у новій сфері.
Робота/Доросле життя:
Євген переїхавши у Дніпропетровську область заснував підрозділ ДБР що на той момент був дуже необхідний.На засіданні керівництва МВС Євген був здивований про те які корупційні схеми проходять через Дніпро.
У метушні намагаючись осудити це все розуміє що моментально лишиться без роботи.
Євген працює чесно не звертаючи увагу на корупційний світ.
Переглядаючи архіви він бачить наскільки піднявся рівень криміналу у Дніпрі.
На наступний день Євгену приходить телеграма про те що його мама дуже хвора і потребує великі кошти на лікування.
Євгена постійно оточують бандити які виводять його на слизьку дорогу
У безвихідній ситуації Євген починає свою кар’єру поганого поліцейського.
Стає грубим та серйозним,невихованим та злим.
Згодом у зв’язку з нестачею працівників у Головному Управлінні СБ України м.Дніпра Євгена переводять на тимчасово виконуючого обов’язки Начальника ГУ де він має дуже велику свободу і владу,так як його ніхто не знає і про його корупційні схеми також ніхто не в курсі.Євген починаючи цим користуватися бере великі суми за підвищення та інші послуги для працівників.Знаходить доволі хорошу компанію,яка також приймає участь у незаконних діяннях тим самим допомагаючи Євгену отримувати доволі великі кошти.
Євген віддає частину коштів на дитячі будинки і на будинки пристарілих,адже суми які він має це просто шалені кошти.
Згодом справи налаштовуються,кошти непогано йдуть у гаманець,корупційний світ не перевищує норму а кримінал падає.
Євген бере відпустку і летить у рідне місто де разом з мамою переносить складну операцію.Його мама стає здоровою.
Євген не має щастя а тут ще й батько приїхав з фронту на відпустку.
Теперішній час:
Євген завжди хотів бути справедливий,тому коли навіть він бере хабарі,кошти які він збирає йдуть на благодійні внески на Дитячі Будинки,притони для тварин і на лікування хворих дітей.
Євген завжди мріяв приносити користь для цього світу,і таким чином лишаючи бандитів без грошей він допомагає справді тим кому потрібна допомога.
У підсумку хотілося б сказати:
Яким би чесним ти не був ти завжди будеш грішником
Євген Народився у місті Костопіль у Рівненській Області
Батько Андрій був Інженером,мати Юлія юристом.Жив Євген у двоповерховому будинку у селі у яке вони переїхали зразу після народження.Дід Євгена був тоді впливовою людиною у тому селі,мав багато бізнесів та статків.
Євген мав багато друзів та непогано проживав.Якось Євген гуляючи у дворі коли бабуся виганяла пасти гуси підійшов до своєї собаки німецької вівчарки яка була тоді не в настрої.Собака відчула небезпеку і вкусила Євгена за ногу.У шоковому стані під звуки крику бабуся схопила Євгена і побігла у хату.Батьки в паніці обробили та перематали рану.Євген заспокоївся але після того отримав значну психічну травму.Євген дуже товаришував з хлопцями які кожного дня гралися конструктором LEGO на подвір’ї у одного з сусідів.Євген завжди вибирав персонажа поліцейського і намагавшись карати хлопців у грі зазнавав булінгу і дуже часто біг додому у сльозах.Хлопці кожного разу сміялися а згодом взагалі не пускали його до гри.
Навчання/Підлітковий Вік
Трішки підрісши Євген переїхав у рідне місце народження де пішов у школу.Там як завжди мав не дуже хороших однокласників які завжди ображаи його за будь-які правильні дії.Євгену було важко вчитися коли на його морально давила «хороша» компанія.Кожен вечір Євген сидів і думав як з цим боротися.У школі директор створив пост для чергових і щодня призначав у першу і другу зміну чергових з різних класів.Одного разу Євген стоячи на посту зловив меншого брата свого однокласника що бився з іншим хлопчиком.Зразу втрутився старший брат і почав погрожувати побиттям.Так і сталося.Після школи Євгена ідучи додому перестріла «хороша» компанія і побила його.Євген повністю втратив надію.Він не мав нормальних друзів і тепер у будь який момент міг бути побитий.Одного разу до нього на перерві підсів однокласник який ні з ким не комунікує і завівся діалог.Згодом вони стали кращими друзями і вирішили підтримувати фізичну форму.Щоранку виходили на пробіжку,ввечері ходили на турнікі та тренажери.Пройшло трохи часу і Євген став почуватися впевненіше.Знову чергуючи на перерві побачив того ж самого молодшого брата свого однокласника який глузував з нього через той випадок.Євген відчував приниження і дуже злився.Все таки наважився зробити йому зауваження і зразу прийшов старший брат і почав бійку.Євген уже був не простим тихонею який може лише терпіти глузування і насильство.Він також довгий час займався і почав давати відсіч.Бійку розборонили інші чергові зі старших класів.По обличчу однокласника було видно що він був здивований і неабияк настрашений.Євген завоював авторитет і вже не просто так терпів насильство.
Продовжуючи навчання у школі.
Одного ранку Євген побачив на столі у кухні «Оповіщення».Його батька прикликали на військову службу.Зі сльозами на очах Євген не міг стриматися і гірко заплакав.Коли батько від’їжав Євген вчепився йому на шию зі словами: «Батьку! Я люблю тебе! Прошу повернися живим!».
Його тата відправляли не просто в армію а на базові курси і зразу на фронт.
Євген довчившися до 9-го класу вирішив рухатися далі.
Так як бувши відмінником він поступив в академію МВС де успішно пройшов курси і був переведений до Академії Служби Безпеки України.
Завершуючи академію на той час Начальник Головного Управління Академії МВС у Рівненській Області нагородив Євгена червоним дипломом і призом найкращого студента року.
Євгена зарекомендували на високі посади і пройшовши співбесіду та базові курси його призначили на Заступника Начальника ГУ СБУ Рівненської області.Отримавши звання Полковник СБУ Євген почав роботу у новій сфері.
Робота/Доросле життя:
Євген переїхавши у Дніпропетровську область заснував підрозділ ДБР що на той момент був дуже необхідний.На засіданні керівництва МВС Євген був здивований про те які корупційні схеми проходять через Дніпро.
У метушні намагаючись осудити це все розуміє що моментально лишиться без роботи.
Євген працює чесно не звертаючи увагу на корупційний світ.
Переглядаючи архіви він бачить наскільки піднявся рівень криміналу у Дніпрі.
На наступний день Євгену приходить телеграма про те що його мама дуже хвора і потребує великі кошти на лікування.
Євгена постійно оточують бандити які виводять його на слизьку дорогу
У безвихідній ситуації Євген починає свою кар’єру поганого поліцейського.
Стає грубим та серйозним,невихованим та злим.
Згодом у зв’язку з нестачею працівників у Головному Управлінні СБ України м.Дніпра Євгена переводять на тимчасово виконуючого обов’язки Начальника ГУ де він має дуже велику свободу і владу,так як його ніхто не знає і про його корупційні схеми також ніхто не в курсі.Євген починаючи цим користуватися бере великі суми за підвищення та інші послуги для працівників.Знаходить доволі хорошу компанію,яка також приймає участь у незаконних діяннях тим самим допомагаючи Євгену отримувати доволі великі кошти.
Євген віддає частину коштів на дитячі будинки і на будинки пристарілих,адже суми які він має це просто шалені кошти.
Згодом справи налаштовуються,кошти непогано йдуть у гаманець,корупційний світ не перевищує норму а кримінал падає.
Євген бере відпустку і летить у рідне місто де разом з мамою переносить складну операцію.Його мама стає здоровою.
Євген не має щастя а тут ще й батько приїхав з фронту на відпустку.
Теперішній час:
Євген завжди хотів бути справедливий,тому коли навіть він бере хабарі,кошти які він збирає йдуть на благодійні внески на Дитячі Будинки,притони для тварин і на лікування хворих дітей.
Євген завжди мріяв приносити користь для цього світу,і таким чином лишаючи бандитів без грошей він допомагає справді тим кому потрібна допомога.
У підсумку хотілося б сказати:
Яким би чесним ти не був ти завжди будеш грішником
