1. Повне ім'я: Єгор Прочаєв
2. Дата народження: 15.02.1998
3. Стать: Чоловіча
4. Місце народження: м.Харків
5. Сімейний стан: Одружений
6. Освіта: Військова академія м.Одесса (Військова розвідка)
7. Досвід роботи: служив в ЗСУ та переводом вступив до СБУ Харкова
8. Мови: Українська, Англійська
9. Навички: Знання закону, Дослідницькі навички, Комунікаційні навички, Навички переговорів, Аналітичні навички, Організаційні навички, Навички стрільби.
10. Обрана професія: СБУ Харків
Народився Єгор 15 лютого 1998 року в місті Харків. В дитинстві, він був дуже слухняною та покладистою дитиною, завжди слухав батьків та не сперечався, мав велику цікавість до всого оточуючого світу. Батько - був дуже шановною та порядною людиною, у місті його дуже поважалали за хорощі вчинки, працював сам на себе відкривши фірму. Мати - була домогосподаркою, займалась вихованням дітей, в сім'ї йх було аж 3, цікавилась музикою, чому й намагалась навчити дітей. Старший брат - був дуже розумним, усього себе посвятив себе науці, у вільний від навчання час, постіно намагався навчати Єгора, хоч і бачив що йому не цікаво.
Молодший - був бешкетником, постійно бавився, заважаючи навчатися старшому, тим самим гнівав батьків.
У дитячому садку, Єгор був дуже активною та веселою дитиною, одразу знайшов спільну мову з іншими дітьми, однак в спірних випадках, образити себе не давав, неодноразово вступався за інших дітей. Вихователі - дуже цінували Єгора, за його зразкову поведінку, завжди ставили його в приклад для всіх дітей. До речі там він і зустрів братів Хліманцових, з я кими потім дуже потоваришував. Закінчуючи дитячий садок, Єгор, дуже просив батьків вітдати його до школи, беручи приклад з старшого брата.
На початку школи, Єгор навчався дуже зразково, йому подобалось навчатися, для нього це було щось нове. Єгор, мав 3 улюблені предмети, а саме: Математику, Інформатика та Фізику. Початкову школи він закінчив з загальною оцінкою ''Добре". Під час навчання, він зустрів багато нових друзів та знайомих, з деяких брал приклад, активно займався спортом та брав участь у змаганнях. Користувався популярністю серед однолітків. Батькі вітдали його на спортивну секцію, де тренуючись, з роками, Єгор почав здобувати перемоги та займати призові місця. Цей активний спосіб життя, та події які на той час проходили в країні, відродили в ньому цікавість та жагу до військової служби, про що він негайно повідомив батьків, батькам не дуже подобалась ця ідея, але по при це, вони прийняли рішення вітдати його у військовий ліцей.
Після вступу у військовий ліцей, Єгор остаточно зрозумів, що мріє стати військовим, обіцявши батькам, що буде готувати себе, як офіцера Зброєних сил України. Навчання дало йому основні поняття та принципи військової служби, поняття про зброю, дисципліну, самостійність, та впевненість у своїх діях. Спочатку, перебування в ліцеї давалось не легко, внього з'явились перші командири, начальники, навіть серед однолітків, постійні шикування та нагляд офіцерів, були дуже не звичними для цивільної дитини, але згодом він втягнувся, та це стало його звичною справою в повсякденному житті. На отсанньому купсі, він дуже пишався званням військового ліцеїста, та з теплом згадував усі моменти навчання . Закінчив навчання, він вирішив вступити до військової академії м.Одесса, де й набрався необхідних навичок та досвіду, користування зброєю та роботи з особовим складом, після чого був направленний до військової частини.
Прибувши до військової частини, Єгор почав все з чистого листа, але маючи за спиною багато знань та навичок. Користуючись ними, він подавав приклад зразкової поведінки побратимам, які тільки прибули з цивільного життя. Пройшовши КМБ він склав присягу на вірність Українському народові, після чого його направили на службу до Державної прикордонної служби України, де він одразу знайшов спільну мов з керівництвом, та з честю і гідністю носив звання прикордонника. Згодом, гідно служивши та виконуючи всі свої обов'язки, він став на посаду "Начальника ДПСУ", де усіма зусиллями намагався покращити службу, та знайти спільну мову з підлеглими, під його керівницівтом, підрозділ виконував усі завдання покладені державою, що до захисту державного кордону, цілісності та суверенитету держави, за що був нагороджений президентом України, орденом "Хрест заслуги". Зразково виконуючи всі покладенні завдання, став на посаду "Директора ДПСУ". До речі, так склалося, що саме в цій військовій частині, проходили службу його старі друзі, брати Хліманцови, та саме тут він зустрів свою майбутню дружину. Після отримання звання підполковник, Єгору прийшла пропозиція перейти в СБУ м. Харків, на що він погодився.
Переход в СБУ, Єгору дався легко, хоч він й сумував за старою службою, деякі побратими зі служби згодом під'єдналися до нього. Період перебування Єгора в СБУ був веселий. Єгор, був нагороджений міністром МВС, достроковим військовим званням. Дуже швидко вивчив усі кодекси, та законодавства, маючі досвід в цьому, розкрив багато кримінальних справ та впроваджень, що до порушників, намагався слідкувати за порядком, та запобігати террорестичній діяльності. Але одного дня, все змінилося... Під час одного з чергових затриманнь, почалась перестрілка, в ході якої загинув близький товариш Єгора, а сам він отримав тяжке поранення.
Він чітко знав про небезпеку цього завдання, тому за смерть товариша, він взяв провину на себе, це перегорнуло усе його життя. Після одужання, він перестав бути схожим на себе, жорстко відповідав на всі запитання, нікого не підпускав до себе, він тримав злобу на весь оточуючій світ, почав зловживати алкогольними виробами. В зв'язку з цим, він посварився з дружиною, в нього почалися проблеми з фінансами, він почав брати хабарі... Керівництво СБУ бачило тяжке становище співробітника, та не могло цим не скористуватися. Єгор почав проводити тяжкі допити, складні розслідування, проводив затримання з особливою жорстокістю до підозрюванних. Ось так, сам того не помічаючи, Єгор став BadCop - поліцейським.
2. Дата народження: 15.02.1998
3. Стать: Чоловіча
4. Місце народження: м.Харків
5. Сімейний стан: Одружений
6. Освіта: Військова академія м.Одесса (Військова розвідка)
7. Досвід роботи: служив в ЗСУ та переводом вступив до СБУ Харкова
8. Мови: Українська, Англійська
9. Навички: Знання закону, Дослідницькі навички, Комунікаційні навички, Навички переговорів, Аналітичні навички, Організаційні навички, Навички стрільби.
10. Обрана професія: СБУ Харків
Глава 1: Дитинство
Народився Єгор 15 лютого 1998 року в місті Харків. В дитинстві, він був дуже слухняною та покладистою дитиною, завжди слухав батьків та не сперечався, мав велику цікавість до всого оточуючого світу. Батько - був дуже шановною та порядною людиною, у місті його дуже поважалали за хорощі вчинки, працював сам на себе відкривши фірму. Мати - була домогосподаркою, займалась вихованням дітей, в сім'ї йх було аж 3, цікавилась музикою, чому й намагалась навчити дітей. Старший брат - був дуже розумним, усього себе посвятив себе науці, у вільний від навчання час, постіно намагався навчати Єгора, хоч і бачив що йому не цікаво.
Молодший - був бешкетником, постійно бавився, заважаючи навчатися старшому, тим самим гнівав батьків.
Глава 2: Дитячий садочок
У дитячому садку, Єгор був дуже активною та веселою дитиною, одразу знайшов спільну мову з іншими дітьми, однак в спірних випадках, образити себе не давав, неодноразово вступався за інших дітей. Вихователі - дуже цінували Єгора, за його зразкову поведінку, завжди ставили його в приклад для всіх дітей. До речі там він і зустрів братів Хліманцових, з я кими потім дуже потоваришував. Закінчуючи дитячий садок, Єгор, дуже просив батьків вітдати його до школи, беручи приклад з старшого брата.
Глава 3: Шкільні роки
На початку школи, Єгор навчався дуже зразково, йому подобалось навчатися, для нього це було щось нове. Єгор, мав 3 улюблені предмети, а саме: Математику, Інформатика та Фізику. Початкову школи він закінчив з загальною оцінкою ''Добре". Під час навчання, він зустрів багато нових друзів та знайомих, з деяких брал приклад, активно займався спортом та брав участь у змаганнях. Користувався популярністю серед однолітків. Батькі вітдали його на спортивну секцію, де тренуючись, з роками, Єгор почав здобувати перемоги та займати призові місця. Цей активний спосіб життя, та події які на той час проходили в країні, відродили в ньому цікавість та жагу до військової служби, про що він негайно повідомив батьків, батькам не дуже подобалась ця ідея, але по при це, вони прийняли рішення вітдати його у військовий ліцей.
Глава 4: Початок військової кар'єри
Після вступу у військовий ліцей, Єгор остаточно зрозумів, що мріє стати військовим, обіцявши батькам, що буде готувати себе, як офіцера Зброєних сил України. Навчання дало йому основні поняття та принципи військової служби, поняття про зброю, дисципліну, самостійність, та впевненість у своїх діях. Спочатку, перебування в ліцеї давалось не легко, внього з'явились перші командири, начальники, навіть серед однолітків, постійні шикування та нагляд офіцерів, були дуже не звичними для цивільної дитини, але згодом він втягнувся, та це стало його звичною справою в повсякденному житті. На отсанньому купсі, він дуже пишався званням військового ліцеїста, та з теплом згадував усі моменти навчання . Закінчив навчання, він вирішив вступити до військової академії м.Одесса, де й набрався необхідних навичок та досвіду, користування зброєю та роботи з особовим складом, після чого був направленний до військової частини.
Глава 5: ЗСУ
Прибувши до військової частини, Єгор почав все з чистого листа, але маючи за спиною багато знань та навичок. Користуючись ними, він подавав приклад зразкової поведінки побратимам, які тільки прибули з цивільного життя. Пройшовши КМБ він склав присягу на вірність Українському народові, після чого його направили на службу до Державної прикордонної служби України, де він одразу знайшов спільну мов з керівництвом, та з честю і гідністю носив звання прикордонника. Згодом, гідно служивши та виконуючи всі свої обов'язки, він став на посаду "Начальника ДПСУ", де усіма зусиллями намагався покращити службу, та знайти спільну мову з підлеглими, під його керівницівтом, підрозділ виконував усі завдання покладені державою, що до захисту державного кордону, цілісності та суверенитету держави, за що був нагороджений президентом України, орденом "Хрест заслуги". Зразково виконуючи всі покладенні завдання, став на посаду "Директора ДПСУ". До речі, так склалося, що саме в цій військовій частині, проходили службу його старі друзі, брати Хліманцови, та саме тут він зустрів свою майбутню дружину. Після отримання звання підполковник, Єгору прийшла пропозиція перейти в СБУ м. Харків, на що він погодився.
Глава 6: СБУ
Переход в СБУ, Єгору дався легко, хоч він й сумував за старою службою, деякі побратими зі служби згодом під'єдналися до нього. Період перебування Єгора в СБУ був веселий. Єгор, був нагороджений міністром МВС, достроковим військовим званням. Дуже швидко вивчив усі кодекси, та законодавства, маючі досвід в цьому, розкрив багато кримінальних справ та впроваджень, що до порушників, намагався слідкувати за порядком, та запобігати террорестичній діяльності. Але одного дня, все змінилося... Під час одного з чергових затриманнь, почалась перестрілка, в ході якої загинув близький товариш Єгора, а сам він отримав тяжке поранення.
Він чітко знав про небезпеку цього завдання, тому за смерть товариша, він взяв провину на себе, це перегорнуло усе його життя. Після одужання, він перестав бути схожим на себе, жорстко відповідав на всі запитання, нікого не підпускав до себе, він тримав злобу на весь оточуючій світ, почав зловживати алкогольними виробами. В зв'язку з цим, він посварився з дружиною, в нього почалися проблеми з фінансами, він почав брати хабарі... Керівництво СБУ бачило тяжке становище співробітника, та не могло цим не скористуватися. Єгор почав проводити тяжкі допити, складні розслідування, проводив затримання з особливою жорстокістю до підозрюванних. Ось так, сам того не помічаючи, Єгор став BadCop - поліцейським.
Останнє редагування:
