Іван Муха
Козак
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Муха Іван Андрійович
Стать: Чоловік
Мати - Алла, медсестра
Батько -Андрій, водій
Дата народження: 21.05.2000
Вік: 26
Місце народження: Київ
Місце проживання: Київ
Захоплення: Зброя, авто, мотоцикли
Відмітні знаки: шрам на обличчі
Дитинство
Іван виріс у родині, де грошей завжди бракувало. Його дитинство було непростим: старий одяг, прості іграшки, відсутність можливості купити щось нове. Він бачив, як інші діти мали велосипеди, телефони, модні речі, а йому доводилося задовольнятися тим, що залишалося після старших. Це породило в ньому відчуття несправедливості й бажання будь-якою ціною вирватися з бідності.Стать: Чоловік
Мати - Алла, медсестра
Батько -Андрій, водій
Дата народження: 21.05.2000
Вік: 26
Місце народження: Київ
Місце проживання: Київ
Захоплення: Зброя, авто, мотоцикли
Відмітні знаки: шрам на обличчі
Дитинство
Його батько працював водієм, мати — медсестрою. Вони були чесними людьми, але їхня праця не приносила достатку. Іван часто чув сварки через фінанси, і це лише зміцнювало його: без грошей немає щастя. Він рано зрозумів, що гроші — це сила, і що саме вони визначають, хто має владу, а хто залишається ніким.
Одного разу, коли Івану було лише сім років, він дуже хотів нову машинку, яку бачив у сусіда. Але батьки не могли її купити. Він тоді її вкрав у сусідського хлопчика. Це була його перша крадіжка.
Ще один епізод — коли мати працювала у нічну зміну, а батько був у рейсі, Іван залишався сам удома і хотів дуже їсти. Він навчився сам готувати прості страви, доглядати за собою. Це зробило його більш самостійним і сформувало переконання, що виживати треба самому, не покладаючись на інших.
Підлітковий вік
У 13 років Іван вперше потрапив у серйозну бійку. Старші хлопці намагалися відібрати його старий телефон, але він відчайдушно захищався. Хоч отримав кілька великих синяків, він відчув гордість: зміг постояти за себе. Цей випадок навчив його, що авторитет здобувається силою, а слабкість лише провокує інших.
У 2014 році під час революції він їздив на майдан з друзями щоб відстоювати свої права. І одного разу приїхав "Беркут" та почав штурмовати людей на БМП, а Іван почав закидувати БМП коктелем "молотова" і декілька кусків гарячого скла потрапило на обличя.
Інша історія — він організував невелику «вуличну команду». Разом із друзями вони допомагали місцевим продавцям носити ящики чи прибирати територію, отримуючи за це дрібні винагороди. Це був перший досвід «роботи» й водночас перший крок до розуміння, що гроші можна здобувати різними шляхами.
У підлітковому віці Іван став більш самостійним. Він проводив багато часу на вулиці, де швидко зрозумів, що авторитет здобувається не знаннями, а силою й грошима. Його тягнуло до компаній, які займалися дрібними злочинами.
Він поступово втягнувся у «вуличну економіку»: допомагав старшим хлопцям у їхніх справах, отримуючи невеликі винагороди. Це були перші гроші, зароблені нечесним шляхом, але вони давали йому відчуття свободи. Іван почав цінувати ризик і швидкий прибуток більше, ніж будь-яку іншу діяльність.
У школі він не прагнув до навчання. Його більше цікавили можливості заробітку й впливу. Він навчився маніпулювати людьми, переконувати їх, а іноді й залякувати. Його характер ставав жорсткішим, а любов до грошей — сильнішою. Він зрозумів, що знання не принесуть йому того, чого він прагне, а от гроші можуть відкрити будь-які двері.
Юність
У 17 років Іван закохався в дівчину зі свого району. Вона була з багатшої сім’ї, і це ще більше підкреслило його власну бідність. Він намагався справити враження — купував їй подарунки, витрачав останні гроші, зароблені на підробітках. Але зрештою вона залишила його, сказавши, що не бачить майбутнього поруч із ним. Цей досвід став болючим ударом і остаточно переконав Івана: без грошей немає ні любові, ні поваги.
Після школи він працював охоронцем у нічному клубі. Там він навчився спілкуватися з різними людьми — від звичайних відвідувачів до кримінальних авторитетів. Саме тоді він зрозумів, що сила й статус відкривають двері, які для інших залишаються зачиненими. Цей період став фундаментом його рішення піти в поліцію, де він бачив можливість отримати і владу, і зброю, і новий рівень авторитету.
Після закінчення школи Іван вирішив не вступати до університету. Він бачив у цьому марну трату часу. Його метою було знайти роботу, яка давала б владу й доступ до грошей. Поліція здавалася ідеальним варіантом: офіційна форма, зброя, статус, і водночас можливість заробляти «на стороні».
На початку служби він намагався дотримуватися правил, але швидко зрозумів, що система корумпована. Колеги брали хабарі, закривали справи за гроші, і це стало для нього сигналом: тут можна заробити більше, ніж у будь-якій іншій сфері.
Доросле життя
З роками Іван став досвідченим поліцейскім. Він знав, як працює система, і як її можна обійти. Його напівбандитське минуле допомогло йому знайти спільну мову з криміналом.
Його шрам на обличчі залишився після конфлікту, коли він відстоював свою «долю і права» на майдані. Це стало символом його жорсткості й готовності йти до кінця.
Іван любив гроші більше за все. Для нього вони були символом сили й свободи. Він витрачав їх на дорогі авто, мотоцикли, зброю, розкішні вечори. Йому подобалося показувати іншим, що він «не такий, як усі».
Проте на цьому етапі він ще не став «поганим поліцейскім». Він лише зрозумів, що шлях до цього відкритий. Його рішення визріває поступово: він бачить, як система дозволяє заробляти на чужих слабкостях, і розуміє, що може використати це для власної вигоди.
Внутрішні сумніви
Іван довго вагався. З одного боку, він бачив приклади чесних поліцейських, які намагалися працювати за правилами, але залишалися бідними й безсилими. З іншого — він бачив тих, хто вже давно «грає за своїми правилами» і живе в достатку.Його страх бідності постійно нагадував про себе. Він не хотів повторити долю батька, який усе життя працював, але так і не зміг забезпечити родину. Іван відчував, що якщо він не зробить крок зараз, то залишиться ніким.
Перші кроки до рішення
Іван почав більше спілкуватися з криміналом, уважно слухати їхні пропозиції. Він ще не перейшов межу остаточно, але вже прийняв рішення: він стане «Bad Cop». Для нього це був не просто вибір, а спосіб вижити й отримати те, чого він прагнув усе життя — гроші, владу й свободу.