Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Серіо Іван Васильович
Стать: Чоловік
Мати - Серіо Оксана
Батько - Серіо Василь
Дата народження: 06.07.2000
Вік: 25
Місце народження: Київ
Місце проживання: Вишневе
Захоплення: Програмування, військова справа
Відмітні знаки: Шрам над правою бровою, звичка піднімати брови, коли думає
ДитинствоІван народився у звичайній сім’ї в Києві. Коли йому було два роки, батько пішов із сім’ї. Пам’яті про нього у Івана майже немає, але він чув від матері і сестри, що він був серйозною, але часто замикався у своїх думках людиною. Після відходу батька мати залишилася сама з двома дітьми. Старша сестра допомагала, наскільки могла, робила покупки, наглядала за Іваном.
Мати працювала майже весь час, іноді доводилося залишатися вдома самим. Іван пам’ятає моменти, коли йшов з сестрою на майданчик і вони гралися старими м’ячами або просто бігали. Він любив ходити в магазин за продуктами разом із сестрою і дивитися, що там є нове. Часто приносили тільки найнеобхідніше, солодощів майже не купували.
Він був спокійною дитиною, але не замкнутою. Любив слухати історії матері про школу та роботу, запам’ятовував деталі. Одного разу він розкрутив старий радіоприймач, щоб зрозуміти, як він працює. Він не зібрав його назад, але цей випадок надихнув його цікавитись технікою.
Початок шкільного життяУ школі Іван був звичайним учнем. Він не виділявся сильно, але вчився старанно. Любив інформатику. Часто допомагав однокласникам із комп’ютерами, які часто зависали. У класі він не мав багато друзів, спілкувався з кількома людьми, але більшості було байдуже.
Вдома він проводив багато часу за комп’ютером. Пам’ятає, як одного разу спробував встановити просту програму і випадково видалив папку з файлами, але потім навчився відновлювати дані. Ці дрібні помилки його не лякали. Він помічав, як працюють речі, намагався все зрозуміти.
Інколи він залишався сам вдома і грався старими конструкторами або розбирав старі телефони. Так проходили години, іноді цілий день.
Одночасно він цікавився військовою справою. Дивився ролики про навчання, читав книги про історію армії. Його цікавила дисципліна, порядок і логіка дій людей. Він часто говорив із сестрою, що йому подобається цей світ, і що колись він хоче спробувати себе у військовій сфері.
Відносини з однолітками залишались різними. Деякі дружили, деякі відвертались. Він не звертав на це особливої уваги. Багато часу проводив за своїми справами.
Попри це, він продовжував навчання. Іван складав домашні завдання, готувався до контрольних, хоча інколи відкладав справи через втому або зайнятість. Йому подобалось вчитися, хоча йому не завжди легко давались деякі предмети.
У цей період він почав більше спілкуватися зі старшими друзями, обговорював плани на майбутнє. Він вже думав про університет і про те, як знайти роботу, щоб допомагати матері.
Після школиІван вступив до університету. Перший рік був легким. Він знайомився з одногрупниками, відвідував заняття. Пам’ятає, як одного разу забув щось важливе на лекцію, і довелося йти додому за записками.
Потім почалося дистанційне навчання. Це було незручно. Були проблеми з технікою, інтернетом, інколи лекції відбувались пізно. Іван намагався справлятися, але доводилося працювати більше самостійно.
У той час сім’я також мала труднощі з фінансами. Мати змінювала роботу, щоб заробити більше. Іван почав підробляти. Він працював на будівництві, допомагав із доставками, іноді робив дрібні ремонти.
Через це навчання трохи відставало. Деякі предмети доводилось перескладати. Іван помічав, що потрібно планувати час уважніше.
Він не залишав програмування. Вчився по відео, писав прості програми, робив невеликі проєкти. Були дні, коли нічого не виходило, але він продовжував.
Також він підтримував фізичну форму. Бігав у парку, робив вправи на турніках. Іноді займався зі знайомими.
СьогоденняЗараз Іван живе у Вишневому. Він працює і продовжує вчитися самостійно. Програмування залишається головним захопленням.
Він рідко розповідає про себе. Більше слухає. Бувають моменти, коли він згадує дитинство, шкільні роки, перші підробітки.
Він навчився організовувати час. Інколи відпочиває, інколи працює до пізнього вечора. У нього є коло знайомих, але він не любить великі компанії.
Його життя зараз більш стабільне. Він бачить, що важко сталося, але намагається тримати все під контролем і поступово рухається вперед.
Стать: Чоловік
Мати - Серіо Оксана
Батько - Серіо Василь
Дата народження: 06.07.2000
Вік: 25
Місце народження: Київ
Місце проживання: Вишневе
Захоплення: Програмування, військова справа
Відмітні знаки: Шрам над правою бровою, звичка піднімати брови, коли думає
Дитинство
Мати працювала майже весь час, іноді доводилося залишатися вдома самим. Іван пам’ятає моменти, коли йшов з сестрою на майданчик і вони гралися старими м’ячами або просто бігали. Він любив ходити в магазин за продуктами разом із сестрою і дивитися, що там є нове. Часто приносили тільки найнеобхідніше, солодощів майже не купували.
Він був спокійною дитиною, але не замкнутою. Любив слухати історії матері про школу та роботу, запам’ятовував деталі. Одного разу він розкрутив старий радіоприймач, щоб зрозуміти, як він працює. Він не зібрав його назад, але цей випадок надихнув його цікавитись технікою.
Початок шкільного життя
Вдома він проводив багато часу за комп’ютером. Пам’ятає, як одного разу спробував встановити просту програму і випадково видалив папку з файлами, але потім навчився відновлювати дані. Ці дрібні помилки його не лякали. Він помічав, як працюють речі, намагався все зрозуміти.
Інколи він залишався сам вдома і грався старими конструкторами або розбирав старі телефони. Так проходили години, іноді цілий день.
Середня школа
Ближче до середньої школи Іван почав більше цікавитись спортом. Він бігав на стадіоні поряд з будинком, робив віджимання, підтягування на турніку. Йому не завжди виходило, але він продовжував. Його тіло поступово зміцнювалось.Одночасно він цікавився військовою справою. Дивився ролики про навчання, читав книги про історію армії. Його цікавила дисципліна, порядок і логіка дій людей. Він часто говорив із сестрою, що йому подобається цей світ, і що колись він хоче спробувати себе у військовій сфері.
Відносини з однолітками залишались різними. Деякі дружили, деякі відвертались. Він не звертав на це особливої уваги. Багато часу проводив за своїми справами.
Старша школа
У старшій школі Іван зіткнувся з важкими моментами. З’явились проблеми зі здоров’ям — зуби почали турбувати, інколи боліли. Це ставало приводом для насмішок. Також він трохи набрав вагу. Через це інколи почувався незручно серед інших дітей.Попри це, він продовжував навчання. Іван складав домашні завдання, готувався до контрольних, хоча інколи відкладав справи через втому або зайнятість. Йому подобалось вчитися, хоча йому не завжди легко давались деякі предмети.
У цей період він почав більше спілкуватися зі старшими друзями, обговорював плани на майбутнє. Він вже думав про університет і про те, як знайти роботу, щоб допомагати матері.
Після школи
Потім почалося дистанційне навчання. Це було незручно. Були проблеми з технікою, інтернетом, інколи лекції відбувались пізно. Іван намагався справлятися, але доводилося працювати більше самостійно.
У той час сім’я також мала труднощі з фінансами. Мати змінювала роботу, щоб заробити більше. Іван почав підробляти. Він працював на будівництві, допомагав із доставками, іноді робив дрібні ремонти.
Через це навчання трохи відставало. Деякі предмети доводилось перескладати. Іван помічав, що потрібно планувати час уважніше.
Робота і доросле життя
Після університету Іван більше часу приділяв роботі. Працював різні години, інколи рано вранці, іноді до пізнього вечора. Бувало, що робота була важкою, але він робив, що міг.Він не залишав програмування. Вчився по відео, писав прості програми, робив невеликі проєкти. Були дні, коли нічого не виходило, але він продовжував.
Також він підтримував фізичну форму. Бігав у парку, робив вправи на турніках. Іноді займався зі знайомими.
Сьогодення
Він рідко розповідає про себе. Більше слухає. Бувають моменти, коли він згадує дитинство, шкільні роки, перші підробітки.
Він навчився організовувати час. Інколи відпочиває, інколи працює до пізнього вечора. У нього є коло знайомих, але він не любить великі компанії.
Його життя зараз більш стабільне. Він бачить, що важко сталося, але намагається тримати все під контролем і поступово рухається вперед.
