ХАРАКТЕРИСТИКА
ПІБ: Міняйло Ілля Олександрович.
Вік: 24 роки.
Сім'я: Матір Ольга, Батько Олександр, Тітка Людмила (не підтримує спілкування), Дядько Данило (не підтримує спілкування).
Характер: стриманий, вічливий.
Склад тіла: худий, частково спортивний.
Документи: паспорт, почвідчення, трудова книга, медична книга.
НАРОДЖЕННЯ
Ілля народився в 2000-му році, в звичайній сім'ї Українських робітників середньої забезпеченості, батько Олександр був інженером а матір Ольга вчителем математики, ці професії давали сім'ї достатньо коштів аби мати дах над головою, їжу та непоганий автомобіль, а саме автомобіль марки ауді 80-90х років яку батько Іллі дуже любив. Ілля доволі швидко навчився ходити та розмовляти, дуже хотів навчитись читати і міг цілими днями сидіти та вивчати букви і намагатись читати журнали які знаходив вдома. В цілому, він був звичайною, спокійною дитиною.
ДИТИНСТВО
У 2006 році, шестирічний Ілля пішов до школи, він мав не типові інтереси, він приділяв увагу читанню, спорту і був закритим у собі тому не мав друзів але й не страждав від цього, йому було добре самому. В школі він не показував гарних результатів, вчився на 7 - 8 балів, мав гарні відносити з вчителями адже його матір мала авторитет, у вчительському колективі була дружня обстановка. У віці 7 років, малий Ілля почав зіткатись з проблемою булингу, однокласники його не любили, намагались підставити та всяко образити, Іллі було складн з цим справлятись адже в дитинстві, в садочку до нього ставились чудово, він не розумів в чому проблема. Через травлю він почав ще більше в собі замикатись. У віці 8 років він навчився справлятись з травлею і навіть спілкуватись із однолітками, він не був грубим і з ним було цікаво спілкуватись. Коли Іллі було 9 років, в 2009 році його матір за станом здоров'я мусила кинути роботу, 45-річна Ольга страждала від онкологічної хвороби, на щастя її виявили на ранній стадії і були високі шанси її побороти. Ілля дуже сумував через це і оточив хвору матір піклуванням, а батькового доходу сім'ї вже не вистачало з урахуванням ціни ліків, і йому довелось працювати охоронцем школи по ночах, через це мав поганий сон і пошкоджену нервову систему, по вихідним Ілля з батьком ходили на рибалку, і хлопець продавав рибу на базарі, щоб допомогти сім'ї Ілля під час того як продавав рибу, крав фрукти з прилавків, ловлячи момент коли продавчині відвертались від них.
ЮНІСТЬ
У 2015 році, Ілля закінчив школу та вступив до коледжу юридичного спрямування, щоб оплатити навчання батьку довелось продати свій улюблений автомобіль...
в коледжі Ілля знайшов справжнього друга, його звали Денис, Денис був із багатої сім'ї Юристів і вирішив піти по шляху сім'ї, мав мрію стати на посаду міського голови міста Харків. У дитинстві Ілля любив красти фрукти на ринку, і отримував від цього задоволення, проте крав рідко, а зараз ці маленькі крадіжки переросли у справжнє хоббі, коли Іллі не вистачало адреналіну, він йшов до найближкого магазину від коледжу, знаходив сліпі зони від камер (тоді вони були не дуже якісними), і робив свої грязні справи, одного дня він придумав спосіб заробітку, красти алкоголь і продавати однокурсникам, і це справді мало попит, Ілля мав српавжній талант до крадіжок, аби відволікти від себе підозри від робив не більше однієї крадіжки на тиждень, а коли крав то купляв щось незначне, наприклад пачку сухариків за 6 гривень та спокійно виходив. Керівництво коледжу швидко помітило тягу учнів до розпивання алкогольних непоїв, лише за 1 місяць їм доводилось відчислювати від 1 до 2 учнів, через це Ілля припинив на деякий час свою грязну роботу і сконцентрувався на навчанні, оскільки Ілля був вихованим та спокійним, ніхто з вчителів не міг і уявити що саме він промишляє продажем алкоголю. Одного дня він підсадив на цю справу свого товариша Дениса, він посперечався з ним що Денис не зможе вкрасти товарів на сумму більше ніж він, Денис був завзятим хлопцем і прийняв виклик, але красти вони вирішили не в тому маленькому магазинчику а в супермаркеті більше за розміром. Першим зайшов Ілля, він бездоганно зробив свою роботу та покинув магазин з шоколадним батончиком за який він чесно заплатив, з пляшкою брендованої горілки "nemiroff" та пляшкою червоного вина "koblevo", Денис ніколи до цього не займався крадіжкою, спробувавши викрасти пляшку тієї ж горілки він був впійманий охороною магазину, охорона прийняла рішення про виклик його батьків до супермаркету, коли його батько Іван, отримав дзвінок від охоронця він не міг в це повірити, що його син піде на крадіжку, Денис отримав суворе покарання але до кінця не розповідав про Іллю, це рішення з боку Дениса дуже зміцнило їхню дружбу. У 2015 році, матір Іллі покинула світ... І справа навіть була не в коштах, їх було цілком достатньо, організм Ольги не витримав такого навантаження... Для Іллі це був сильний удар, ця подія стала найгіршою в житті хлопця, він впав в стан глибокої депресії і кілька днів навіть не їв... Денис і тато дуже підтримували його, і розділяли його біль, а через рік після смерті матері, на 16-річчя хлопець отримав в подарунок ноутбук і почав займатись копірайтингом, не здобувши ніякого успіху у цій сфері. Тяжкі життєві обставини змусили хлопця красти ще в більших масштабах, по тій причині що цей процесс приносив йому задоволення і одного разу його спіймали, і оскільки у батька не було грошей аби оплатити штраф Іллю ледь не забрали до колонії неповнолітніх але завдяки батькам Дениса цього вийшло уникнути.
ДОРОСЛИЙ ВІК
У 18 років Ілля переїхав до міста Київ, де не закінчивши навчання його прийняли на роботу курсантом до Головного Управління Національної Поліції України, в Києві він вирішив почати нове життя, зав'язати з крадіжками і знайти гарну роботу. У віці 20 років він закінчив навчання і отримав посаду старшого сержанта НПУ м.Київ, Іллі критично не вистачало заробітної плати, йому не вистачало на житло, автомобіль та базові потреби жителя, заробітна плата становила всього 18.000грн, а для Києва це дуже мало тому Ілля не мав іншого вибору як періодично брати взятки. Ілля, не дивлячись на корумпованість залишався чудовим працівником і показував гарний результат, всього лиш за 2 роки плідної роботи він зміг отримати 10 порядкове звання підполковника і отримав нові можливості корупції, він почав випускати людей з ізолятору тимчасового тримання за певну плату, і обрів авторитет у місцевих незаконниз угрпувань таких як MARLBORO, Ballas та інших.
ПІБ: Міняйло Ілля Олександрович.
Вік: 24 роки.
Сім'я: Матір Ольга, Батько Олександр, Тітка Людмила (не підтримує спілкування), Дядько Данило (не підтримує спілкування).
Характер: стриманий, вічливий.
Склад тіла: худий, частково спортивний.
Документи: паспорт, почвідчення, трудова книга, медична книга.
НАРОДЖЕННЯ
Ілля народився в 2000-му році, в звичайній сім'ї Українських робітників середньої забезпеченості, батько Олександр був інженером а матір Ольга вчителем математики, ці професії давали сім'ї достатньо коштів аби мати дах над головою, їжу та непоганий автомобіль, а саме автомобіль марки ауді 80-90х років яку батько Іллі дуже любив. Ілля доволі швидко навчився ходити та розмовляти, дуже хотів навчитись читати і міг цілими днями сидіти та вивчати букви і намагатись читати журнали які знаходив вдома. В цілому, він був звичайною, спокійною дитиною.
ДИТИНСТВО
У 2006 році, шестирічний Ілля пішов до школи, він мав не типові інтереси, він приділяв увагу читанню, спорту і був закритим у собі тому не мав друзів але й не страждав від цього, йому було добре самому. В школі він не показував гарних результатів, вчився на 7 - 8 балів, мав гарні відносити з вчителями адже його матір мала авторитет, у вчительському колективі була дружня обстановка. У віці 7 років, малий Ілля почав зіткатись з проблемою булингу, однокласники його не любили, намагались підставити та всяко образити, Іллі було складн з цим справлятись адже в дитинстві, в садочку до нього ставились чудово, він не розумів в чому проблема. Через травлю він почав ще більше в собі замикатись. У віці 8 років він навчився справлятись з травлею і навіть спілкуватись із однолітками, він не був грубим і з ним було цікаво спілкуватись. Коли Іллі було 9 років, в 2009 році його матір за станом здоров'я мусила кинути роботу, 45-річна Ольга страждала від онкологічної хвороби, на щастя її виявили на ранній стадії і були високі шанси її побороти. Ілля дуже сумував через це і оточив хвору матір піклуванням, а батькового доходу сім'ї вже не вистачало з урахуванням ціни ліків, і йому довелось працювати охоронцем школи по ночах, через це мав поганий сон і пошкоджену нервову систему, по вихідним Ілля з батьком ходили на рибалку, і хлопець продавав рибу на базарі, щоб допомогти сім'ї Ілля під час того як продавав рибу, крав фрукти з прилавків, ловлячи момент коли продавчині відвертались від них.
ЮНІСТЬ
У 2015 році, Ілля закінчив школу та вступив до коледжу юридичного спрямування, щоб оплатити навчання батьку довелось продати свій улюблений автомобіль...
в коледжі Ілля знайшов справжнього друга, його звали Денис, Денис був із багатої сім'ї Юристів і вирішив піти по шляху сім'ї, мав мрію стати на посаду міського голови міста Харків. У дитинстві Ілля любив красти фрукти на ринку, і отримував від цього задоволення, проте крав рідко, а зараз ці маленькі крадіжки переросли у справжнє хоббі, коли Іллі не вистачало адреналіну, він йшов до найближкого магазину від коледжу, знаходив сліпі зони від камер (тоді вони були не дуже якісними), і робив свої грязні справи, одного дня він придумав спосіб заробітку, красти алкоголь і продавати однокурсникам, і це справді мало попит, Ілля мав српавжній талант до крадіжок, аби відволікти від себе підозри від робив не більше однієї крадіжки на тиждень, а коли крав то купляв щось незначне, наприклад пачку сухариків за 6 гривень та спокійно виходив. Керівництво коледжу швидко помітило тягу учнів до розпивання алкогольних непоїв, лише за 1 місяць їм доводилось відчислювати від 1 до 2 учнів, через це Ілля припинив на деякий час свою грязну роботу і сконцентрувався на навчанні, оскільки Ілля був вихованим та спокійним, ніхто з вчителів не міг і уявити що саме він промишляє продажем алкоголю. Одного дня він підсадив на цю справу свого товариша Дениса, він посперечався з ним що Денис не зможе вкрасти товарів на сумму більше ніж він, Денис був завзятим хлопцем і прийняв виклик, але красти вони вирішили не в тому маленькому магазинчику а в супермаркеті більше за розміром. Першим зайшов Ілля, він бездоганно зробив свою роботу та покинув магазин з шоколадним батончиком за який він чесно заплатив, з пляшкою брендованої горілки "nemiroff" та пляшкою червоного вина "koblevo", Денис ніколи до цього не займався крадіжкою, спробувавши викрасти пляшку тієї ж горілки він був впійманий охороною магазину, охорона прийняла рішення про виклик його батьків до супермаркету, коли його батько Іван, отримав дзвінок від охоронця він не міг в це повірити, що його син піде на крадіжку, Денис отримав суворе покарання але до кінця не розповідав про Іллю, це рішення з боку Дениса дуже зміцнило їхню дружбу. У 2015 році, матір Іллі покинула світ... І справа навіть була не в коштах, їх було цілком достатньо, організм Ольги не витримав такого навантаження... Для Іллі це був сильний удар, ця подія стала найгіршою в житті хлопця, він впав в стан глибокої депресії і кілька днів навіть не їв... Денис і тато дуже підтримували його, і розділяли його біль, а через рік після смерті матері, на 16-річчя хлопець отримав в подарунок ноутбук і почав займатись копірайтингом, не здобувши ніякого успіху у цій сфері. Тяжкі життєві обставини змусили хлопця красти ще в більших масштабах, по тій причині що цей процесс приносив йому задоволення і одного разу його спіймали, і оскільки у батька не було грошей аби оплатити штраф Іллю ледь не забрали до колонії неповнолітніх але завдяки батькам Дениса цього вийшло уникнути.
ДОРОСЛИЙ ВІК
У 18 років Ілля переїхав до міста Київ, де не закінчивши навчання його прийняли на роботу курсантом до Головного Управління Національної Поліції України, в Києві він вирішив почати нове життя, зав'язати з крадіжками і знайти гарну роботу. У віці 20 років він закінчив навчання і отримав посаду старшого сержанта НПУ м.Київ, Іллі критично не вистачало заробітної плати, йому не вистачало на житло, автомобіль та базові потреби жителя, заробітна плата становила всього 18.000грн, а для Києва це дуже мало тому Ілля не мав іншого вибору як періодично брати взятки. Ілля, не дивлячись на корумпованість залишався чудовим працівником і показував гарний результат, всього лиш за 2 роки плідної роботи він зміг отримати 10 порядкове звання підполковника і отримав нові можливості корупції, він почав випускати людей з ізолятору тимчасового тримання за певну плату, і обрів авторитет у місцевих незаконниз угрпувань таких як MARLBORO, Ballas та інших.
