Особисті дані
1. ПІБ: Мореті Алекс2. Батько: Франческо Мореті
3. Мати: Мореті Анна Іванівна
4. Стать: Чоловіча
5. Дата народження: 26.04.2000
6. Вік: 26 років
7. Місце народження: Італія , м.Рим.
8. Національність: Італо-українець (напів українець , напів італієць)
9. Місце проживання: Україна, м. Київ
10. Зріст / Вага: 177 см / 81 кг
11. Фото обличчя: Додано до особової справи
12. Захоплення: авто , мисливство , ремонти.
13. Сімейний стан: Не одружений
14. Дружина: Відсутня
15. Відмітні знаки: Татуювання на правій руці (візерунок лева)
I. Дитинство
26 квітня 2000 року в серці Італії, сонячному місті Рим, народився Аเลссандро Мореті (коротко — Алекс). Його батько був корінним італійцем, а мати — українкою, тому хлопець з дитинства ввібрав у себе культуру двох різних народів. Після закінчення дитячого садка Алекс пішов до початкової школи імені Данте Аліг'єрі. Дитинство здавалося безтурботним, аж поки у віці 7 років хлопець не почув від матері страшну звістку: батьку діагностували важку хворобу — рак легень. Попри всі зусилля лікарів, невдовзі батько помер.
Сім’я не мала великих статків, і мати розуміла, що самотужки забезпечити життя у дорогому Римі просто не зможе. На останні заощадження вона прийняла важке рішення — повернутися разом із сином в Україну, до рідного міста Вінниці.
Більшу частину дитинства та підлітковий вік Алекс провів саме у Вінниці, де про його виховання піклувалися також дідусь Михайло та бабуся Олександра. Навчаючись у вінницькій гімназії №30, хлопець вирізнявся спокійним характером, дисциплінованістю та аналітичним розумом. Він часто представляв школу на міських та обласних олімпіадах з правознавства, історії та географії, де неодноразово займав призові місця, вже тоді відчуваючи потяг до справедливості та закону.
II. Юність
Успішно закінчивши school, Алекс зробив перший крок до самостійності та вступив до Вінницького Фахового Коледжу будівництва та архітектури. Навчання давалося легко, а студентські роки принесли перші серйозні почуття. У коледжі він познайомився з однокурсницею Анастасією. Це було його перше справжнє кохання, стосунки тривали майже рік, але, як це часто буває у юності, не витримали випробування часом і згодом розпалися.Попри особисті переживання, Алекс мав чітку мету — він прагнув більшого і цілеспрямовано готувався до переїзду до столиці. Завершивши навчання в коледжі, хлопець вирушив до Києва та успішно вступив на бюджет до Київського Університету Права.
Життя у столиці почалося з оренди дешевої комуналки, скромного побуту та занурення у юридичні науки. Саме під час навчання в університеті відбулася подія, яка змінила його життя: випадкове знайомство з Тайлером Хілтоном. З’ясувалося, що хлопці мають безліч спільних інтересів, схожі погляди на життя та спільний характер. Вони швидко знайшли спільну мову і з часом стали найкращими та найнадійнішими друзями.
III. Доросле життя
Отримавши жаданий диплом про вищу юридичну освіту, Алекс зіштовхнувся з жорстокою реальністю. Одразу знайти роботу за спеціальністю без зв'язків та досвіду не вдалося. Не бажаючи сидіти без діла, хлопець тимчасово повернувся до Вінниці. Там він допомагав матері та рідним вести невеликий сімейний бізнес — книжковий магазин.Щоб заробити власні кошти та бути незалежним, Алекса не лякала жодна праця: він підробляв у різних сферах, пройшовши шлях від звичайного вантажника на складах до водія-далекобійника, оглядаючи десятки міст України за кермом фури.
Належна загартованість, працелюбність та накопичений капітал дозволили йому здійснити давню мрію — знову повернутися до Києва. У столиці Алекс влаштувався працівником у великий книжковий магазин. Завдяки своїй відповідальності та чудовому знанню асортименту, він швидко просунувся по кар'єрній драбині та обійняв посаду головного менеджера.
IV. Теперішній час
Минуло майже два роки. Останні стосунки з дівчиною на ім'я Владислава знову зазнали невдачі через різницю у життєвих пріоритетах, але у фінансовому плані Алекс досяг значних успіхів. Наполеглива праця принесла свої плоди: він заробив непоганий статок, придбав власну затишну квартиру в столиці та престижне авто.На роботі в бібліотечно-книжковій сфері його вважали справжнім «експертом» та знавцем своєї справи. Збоку здавалося, що життя вдалося, але сам Алекс відчував тугу — він розумів, що його справжнє покликання завжди лежало у сфері юриспруденції та державних структур.
Одного вечора на початку жовтня 2026 року Алекс знову згадав про свого давнього університетського друга Тайлера. У голові промайнула думка: «А що, якщо він досі у Києві і реалізував себе?». Ввівши ім'я «Тайлер Хілтон» у пошуковий рядок, Алекс був приємно здивований, знайшовши згадку про друга на офіційному порталі Верховної Ради України.
Знайшовши контактний номер, Алекс не вагаючись зателефонував. Після теплої розмови друзі домовилися зустрітися в затишному київському кафе. Ця зустріч стала вирішальною: побачивши успіх друга та отримавши від нього підтримку, Александро остаточно вирішив кардинально змінити життя та нарешті спробувати свої сили у юридично-правовій сфері, куди завжди прагнув його розум і серце.
