[ 1 Розділ: Становлення особистості ]
Переглянути вкладення
Дитинство – час, коли ще молода чиста особистість наповнюється як губка певними фарбами характеру. Так Анастасія Мальборо народилась 20 травня 2000 року в такому чудовому місті як Дніпро Дніпропетровської області в звичайній родині, де батько працював на підприємстві, а мати працювала в школі вчителем. Дитинство Анастасії було достньо повноцінне: кожного літа родина відпочивала на Чорному морі, часто родиною вони проводили час разом, в сім‘ї була атмосфера підтримки та абсолютного взаєморозуміння. Батьки завжди наполягали на тому щоб Анастасія добре вчилась і вступила в найкращий університет міста Харкова, що вона залюбки підтримала.
[ 2 Розділ: Студентські роки. Романтика ]
Переглянути вкладення
Закінчивши школу, Анастасія вдало склала іспити та поступила в знаменитий Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна на бюджетній основі на юридичний факультет. Саме в цей момент дівчина переїхала з рідного Дніпра в ще чужих Харків. На початку було їй складно з реабілітацією, бо в новому місті швидко новихьдрузів не знайдеш, їй було трохи самотньо. Після пів року навчання, Анастасія вже встигла знайти собі компанію, в якій дуже сподобався той самий кароокий чарівний брюнет, як вона за ним по вечорам сумувала та мріяла що коли їх кохання буде взаємне та таке велике, як цілий всесвіт. Кожно дня Анастасія після пар приходила гуляти з компанією і завжди готувалась до цього, як до великого свята: найкращий модний лук, підкреслюючий природню красу макіяж, підкручені локони. Одного разу, прогулюючись разом з компанією друзів, Анастасія почала помічати що людина, до якої вона відчуває море теплих почуттів, частенько на неї поглядає. Вона почервоніла, як тільки про це спала думка, і вона насмілилась спробувати зустрітись з ним особисто один на один. Щоб не виглядало надто нав‘язливо, вона запропонувала піти в нове кафе з котиками під приводом того що вона типу хотіла давно туди піти, але немає з ким. Вже в самому кафе молоді люди мило проводили час поки не сталось дещо неймовірно жахливе – задзвонив будильник о 6:00, час прокидатись на навчання. «Як жахливо, що це був лише сон.» - подумала вона і пішла збиратись в університет. В реальності цей хлопець ніколи не звертав увагу на Анастасію, тому з часом закоханість до нього пропала і вона довірилась зі спокійною душею університет, їй це вдалось попри невзаємне кохання.
[ 3 Розділ: 1. Доросле життя ]
Переглянути вкладення
Після закінчення університету Анастасія активно шукала собі роботу, так як для отримання роботи по спеціальності потрібен досвід від 1 року, вона вирішила піти на будь-яку роботу зарази отримання досвіду. Цілий місяць пішов на пошук роботи, яка б повністю її задовольняла. Одного разу їй на телефон прийшло сповіщення про пошук медсестри для місцевої головної лікарні Харкова без досвіду роботи в медичній сфері, потрібно було лише пройти медичні курси, які надавались безкоштовно на 2 тижні. З першого разу її було принято на роботу через її наполегливість та кмітливість. Тож 2 тижні вона присвятила активному вивченню базових медичних навиків. Після закінчення курсу з базових медичних навиків адміністрація лікарні прийняла наказ перевести її працювати фармацевтом в одній з аптек. Наступний місяць був доволі успішний, після чого раптом начальство оголошує про закриття відділу, де працювала Анастасія, з тієї причини, що начальство покидає свій пост. Тоді їй прийшлось шукати інше місце роботи.
[ 3 Розділ: 2. Трагедія ]
Переглянути вкладення
Першим варіантом стала робота офіціантом в одному з ресторанів Харкова, де вона познайомилась з прекрасним чоловіком, який залишив їй багато чайових та запросив випити кави після закінчення робочого дня. Вони зустрілись і їх розмова за кавою розтягнулась до пізнього часу і перейшла на більш особисті теми, після чого чоловік запропонував піти до нього працювати в фірму секретаркою за велику заробітню плату та обов’язкове надання квартири, якщо вона не місцева. У неї не було іншого варіанту, адже Анастасія мріяла працювати по спеціальності і добре зробляти. На наступний день вона прийшла до нього в офіс і почалось нове робоче життя . Через місяць це галантний чоловік запросив Анастасію до ресторану, де освідчився їй. Анастасія відповіла взаємністю, після чого почався етап підготовки до весілля. Але… але через тиждень вона дізнається, що її майбутнього чоловіка жорстоко вбив незнайомець.
[ 3 Розділ: Кар‘єра в Збройних Силах України ]
Переглянути вкладення
Після такої трагедії Анастасія вирішила кардинально змінити своє життя та почати все з початку. Першим ділом вона пішла працювати на контрактній основі працювати в Збройні Сили України, щоб через важку роботу подолати цей важкий моральний стан та зміцнити своє тіло та особливо дух. На початку їй не дуже подобалось, бо постійно знаходились люди, які її ображали, сміялись, бо вона була на той час єдиною жінкою в армії. Це доходило до того, що двічі вона покидала це місце роботи, але вирішувала все-таки повернутись і дати відсіч. В цей раз вона рішуче вирішила досягти якоїсь мети. Цього разу вона не допускала образ в свою сторону, і , навіть, вирішила вибороти місце Полковника в Збройних Силах України та показати хто тут головний для свої головних кривдників, що у неї вийшло з приголомшуючою успішністю. На початку начальники був поважний щодо своїх підлеглих, але після місяця роботи він почат себе дивно поводити: підозрюю що це він співпрацював з бандитами, щоб після нападу забирати собі в карман гроші ніби на відшкодування пошкоджень Війської частини. Після чого він активно проводив натиск на своїх Замісників та використовував маніпулятивні методи здійснення впливу на них, через що пішла тріщин у колись міцній дружбі між начальником та його замісниками, з кожним днем це все тільки накалялось. І одного разу Анастасія вирішила що не буде терпіти таке відношення до себе: постійні закиди що ми не працюємо, є поганими, що є абсолютною протилежністю дійсності. Анастасія вирішила піти з посади разом з розірванням контракту.
[ 4 Розділ: 2. Брутальний чоловік ]
Переглянути вкладення
Хоч рішення піти з ЗСУ і було рішуче, але деякий час вона відчувала себе спустошено, тому вирішила піти розслабитись в Казіно. До Анастасії приєднався брутальний мускулистий чоловік та несподівано на вухо вимовив: «Я знаю що сталося наспавді», спочатку Анастасія не розуміло до чого він це говорить, тому перепитала. Він продовжив: «Я знаю хто саме вбив твого чоловіка». Вона різко зацікавились і в агонії почала запитувати про конкретику вбивства її коханого. Після чого чоловік сказав: «Йди за мною, все поясню». Вони разом вийшои з Казино та вирушили в дорогу на його дорогому автомобілі, де в решті-решт зупинились в сплячому районі Полтави з підземним бункером, де чоловік люб’язно запросив дівчину пройти всередину. Анастасія погодилась з пропозицією. Можливо це й було небезпечно йти з незнайомим чоловіком одною в якийсь темний підземний бункер, але в той момент її більш цікавала інформація про смерть свого коханого майтнього чоловіка. Зайшовши у приміщення, дівчину оточили фотографії та якісь схеми на стінах, як у звичайних детективних фільмах. З цих схем було зрозуміло, що вбивцею її коханого чоловіка є якийсь чоловік по імені – Тарік Кензо. Незнайомець пояснив, що цей чоловік є одним з очільників ворогуючого клану, тому запропонував вступити в його клан.
[ 4 Розділ: Розкриття тайни ]
Переглянути вкладення
Одної судної ночі вони вирішили підловити вбивцю, тому вирішила прокрастись в їх картель. Але якою було дивиною побачити… Не встигнувши до кінця усвідомити свою думку, хтось ззаду її вдарив по голові тяжким предметом. Через півгодини втрати свідомості, вона прокидається в клітці, яка знаходилась в темному приміщенні з каміном, яке давало дегке освітлення, розкішним диваном, ковром з ведмідя. До клітки підійшов один з членів клану там проговорив: «Подивіться хто у нас прокинувся, лялечка наша», після чого деякі інші члени клану теж підійшли. Підійшовши ближче, один з них, помітив на моїй руці годинник, який раніше був власністю її померлого чоловіка і зловісно криво посміхнувся. «Бачу, ти все ще сумуєш за ним, як жаль, як жаль…тебе» - промовив мерзенним голосом один з членів банди, та продовжив: «Але не переживай, ми про тебе гарненько потурбуємося, якшл ти розумієш про що я. А ти нам не відмовиш, бо тебе напевно ж сильно цікавить секрет смерті твого «солоденького». А, точно.. він не твій, я забув». Анастасія не дуже зрозуміла що він хоче сказати, але встигла трохи злякатись. Вночі вона прокинулась від дивних негучною звуків, придивившись в темряві, побачила в іншій команді силует свого хлопця, та почула його розмови з якимись жінками. Як виявилось її померлий чоловік – не померлий чоловік, і саме зараз розважається з проституками. В цей момент у неї наче розкололось серце від дуже сильних емоцій ненависті та образи, ще й довелось слухати як її ще нещодавно померлий коханий займається коханням з іншими дівчатами. Після закінчення цього жахливого видовища, одна з проституток підійшла до клітки і віддала Анастасії ключі від клітки та бункеру, щобта змогла вийти з цього жахливого видовища, також надала їй спеціальний жучок, по якому СБУ зможуть знайти її місцерозташування та затримати цю злочинну організацію. До світанку Анастасія змогла вийти з бункеру та зняти тимчасово. Через деякий час вона чує якісь звуки за вікном та вирішила вийти на вулицю. До бункеру приїхали СБУ та затримали бандитів. Роздивившись команду працівників СБУ, Анастасія помітила знайому людину, як виявилось цей чоловік працював в ЗСУ той час, коли вона теж там працювала. У них зав’язався діалог, у висновку якого він наполегливо рекомендував повернутись до ЗСУ, як раз скоро начальник повинен піти з посади, на що вона позитивно відреагувала та згодилась.
[ 5 Розділ: Сьогодення ]
Переглянути вкладення
На наступному тижні Анастасія повернулась до ЗСУ працювати на контрактній основі, де на сьогоднішній день має успішну кар’єру крутого інструктора начального корпусу ЗСУ, якого обожнюють весь штраф підрозділу і не тільки, а саме через гарну методику навчання, цікаві заходи, премії та іншу роботу, має чудового турботливого чоловіка Віктора Несторовича та нових гарних друзів. Наразі немає Генерала ЗСУ, тому вечора проходять тихо спокійно собі за телевізором, в якому в новинах був репортаж про самогубство того брутального мускулистого чоловіка…
Переглянути вкладення
Дитинство – час, коли ще молода чиста особистість наповнюється як губка певними фарбами характеру. Так Анастасія Мальборо народилась 20 травня 2000 року в такому чудовому місті як Дніпро Дніпропетровської області в звичайній родині, де батько працював на підприємстві, а мати працювала в школі вчителем. Дитинство Анастасії було достньо повноцінне: кожного літа родина відпочивала на Чорному морі, часто родиною вони проводили час разом, в сім‘ї була атмосфера підтримки та абсолютного взаєморозуміння. Батьки завжди наполягали на тому щоб Анастасія добре вчилась і вступила в найкращий університет міста Харкова, що вона залюбки підтримала.
[ 2 Розділ: Студентські роки. Романтика ]
Переглянути вкладення
Закінчивши школу, Анастасія вдало склала іспити та поступила в знаменитий Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна на бюджетній основі на юридичний факультет. Саме в цей момент дівчина переїхала з рідного Дніпра в ще чужих Харків. На початку було їй складно з реабілітацією, бо в новому місті швидко новихьдрузів не знайдеш, їй було трохи самотньо. Після пів року навчання, Анастасія вже встигла знайти собі компанію, в якій дуже сподобався той самий кароокий чарівний брюнет, як вона за ним по вечорам сумувала та мріяла що коли їх кохання буде взаємне та таке велике, як цілий всесвіт. Кожно дня Анастасія після пар приходила гуляти з компанією і завжди готувалась до цього, як до великого свята: найкращий модний лук, підкреслюючий природню красу макіяж, підкручені локони. Одного разу, прогулюючись разом з компанією друзів, Анастасія почала помічати що людина, до якої вона відчуває море теплих почуттів, частенько на неї поглядає. Вона почервоніла, як тільки про це спала думка, і вона насмілилась спробувати зустрітись з ним особисто один на один. Щоб не виглядало надто нав‘язливо, вона запропонувала піти в нове кафе з котиками під приводом того що вона типу хотіла давно туди піти, але немає з ким. Вже в самому кафе молоді люди мило проводили час поки не сталось дещо неймовірно жахливе – задзвонив будильник о 6:00, час прокидатись на навчання. «Як жахливо, що це був лише сон.» - подумала вона і пішла збиратись в університет. В реальності цей хлопець ніколи не звертав увагу на Анастасію, тому з часом закоханість до нього пропала і вона довірилась зі спокійною душею університет, їй це вдалось попри невзаємне кохання.
[ 3 Розділ: 1. Доросле життя ]
Переглянути вкладення
Після закінчення університету Анастасія активно шукала собі роботу, так як для отримання роботи по спеціальності потрібен досвід від 1 року, вона вирішила піти на будь-яку роботу зарази отримання досвіду. Цілий місяць пішов на пошук роботи, яка б повністю її задовольняла. Одного разу їй на телефон прийшло сповіщення про пошук медсестри для місцевої головної лікарні Харкова без досвіду роботи в медичній сфері, потрібно було лише пройти медичні курси, які надавались безкоштовно на 2 тижні. З першого разу її було принято на роботу через її наполегливість та кмітливість. Тож 2 тижні вона присвятила активному вивченню базових медичних навиків. Після закінчення курсу з базових медичних навиків адміністрація лікарні прийняла наказ перевести її працювати фармацевтом в одній з аптек. Наступний місяць був доволі успішний, після чого раптом начальство оголошує про закриття відділу, де працювала Анастасія, з тієї причини, що начальство покидає свій пост. Тоді їй прийшлось шукати інше місце роботи.
[ 3 Розділ: 2. Трагедія ]
Переглянути вкладення
Першим варіантом стала робота офіціантом в одному з ресторанів Харкова, де вона познайомилась з прекрасним чоловіком, який залишив їй багато чайових та запросив випити кави після закінчення робочого дня. Вони зустрілись і їх розмова за кавою розтягнулась до пізнього часу і перейшла на більш особисті теми, після чого чоловік запропонував піти до нього працювати в фірму секретаркою за велику заробітню плату та обов’язкове надання квартири, якщо вона не місцева. У неї не було іншого варіанту, адже Анастасія мріяла працювати по спеціальності і добре зробляти. На наступний день вона прийшла до нього в офіс і почалось нове робоче життя . Через місяць це галантний чоловік запросив Анастасію до ресторану, де освідчився їй. Анастасія відповіла взаємністю, після чого почався етап підготовки до весілля. Але… але через тиждень вона дізнається, що її майбутнього чоловіка жорстоко вбив незнайомець.
[ 3 Розділ: Кар‘єра в Збройних Силах України ]
Переглянути вкладення
Після такої трагедії Анастасія вирішила кардинально змінити своє життя та почати все з початку. Першим ділом вона пішла працювати на контрактній основі працювати в Збройні Сили України, щоб через важку роботу подолати цей важкий моральний стан та зміцнити своє тіло та особливо дух. На початку їй не дуже подобалось, бо постійно знаходились люди, які її ображали, сміялись, бо вона була на той час єдиною жінкою в армії. Це доходило до того, що двічі вона покидала це місце роботи, але вирішувала все-таки повернутись і дати відсіч. В цей раз вона рішуче вирішила досягти якоїсь мети. Цього разу вона не допускала образ в свою сторону, і , навіть, вирішила вибороти місце Полковника в Збройних Силах України та показати хто тут головний для свої головних кривдників, що у неї вийшло з приголомшуючою успішністю. На початку начальники був поважний щодо своїх підлеглих, але після місяця роботи він почат себе дивно поводити: підозрюю що це він співпрацював з бандитами, щоб після нападу забирати собі в карман гроші ніби на відшкодування пошкоджень Війської частини. Після чого він активно проводив натиск на своїх Замісників та використовував маніпулятивні методи здійснення впливу на них, через що пішла тріщин у колись міцній дружбі між начальником та його замісниками, з кожним днем це все тільки накалялось. І одного разу Анастасія вирішила що не буде терпіти таке відношення до себе: постійні закиди що ми не працюємо, є поганими, що є абсолютною протилежністю дійсності. Анастасія вирішила піти з посади разом з розірванням контракту.
[ 4 Розділ: 2. Брутальний чоловік ]
Переглянути вкладення
Хоч рішення піти з ЗСУ і було рішуче, але деякий час вона відчувала себе спустошено, тому вирішила піти розслабитись в Казіно. До Анастасії приєднався брутальний мускулистий чоловік та несподівано на вухо вимовив: «Я знаю що сталося наспавді», спочатку Анастасія не розуміло до чого він це говорить, тому перепитала. Він продовжив: «Я знаю хто саме вбив твого чоловіка». Вона різко зацікавились і в агонії почала запитувати про конкретику вбивства її коханого. Після чого чоловік сказав: «Йди за мною, все поясню». Вони разом вийшои з Казино та вирушили в дорогу на його дорогому автомобілі, де в решті-решт зупинились в сплячому районі Полтави з підземним бункером, де чоловік люб’язно запросив дівчину пройти всередину. Анастасія погодилась з пропозицією. Можливо це й було небезпечно йти з незнайомим чоловіком одною в якийсь темний підземний бункер, але в той момент її більш цікавала інформація про смерть свого коханого майтнього чоловіка. Зайшовши у приміщення, дівчину оточили фотографії та якісь схеми на стінах, як у звичайних детективних фільмах. З цих схем було зрозуміло, що вбивцею її коханого чоловіка є якийсь чоловік по імені – Тарік Кензо. Незнайомець пояснив, що цей чоловік є одним з очільників ворогуючого клану, тому запропонував вступити в його клан.
[ 4 Розділ: Розкриття тайни ]
Переглянути вкладення
Одної судної ночі вони вирішили підловити вбивцю, тому вирішила прокрастись в їх картель. Але якою було дивиною побачити… Не встигнувши до кінця усвідомити свою думку, хтось ззаду її вдарив по голові тяжким предметом. Через півгодини втрати свідомості, вона прокидається в клітці, яка знаходилась в темному приміщенні з каміном, яке давало дегке освітлення, розкішним диваном, ковром з ведмідя. До клітки підійшов один з членів клану там проговорив: «Подивіться хто у нас прокинувся, лялечка наша», після чого деякі інші члени клану теж підійшли. Підійшовши ближче, один з них, помітив на моїй руці годинник, який раніше був власністю її померлого чоловіка і зловісно криво посміхнувся. «Бачу, ти все ще сумуєш за ним, як жаль, як жаль…тебе» - промовив мерзенним голосом один з членів банди, та продовжив: «Але не переживай, ми про тебе гарненько потурбуємося, якшл ти розумієш про що я. А ти нам не відмовиш, бо тебе напевно ж сильно цікавить секрет смерті твого «солоденького». А, точно.. він не твій, я забув». Анастасія не дуже зрозуміла що він хоче сказати, але встигла трохи злякатись. Вночі вона прокинулась від дивних негучною звуків, придивившись в темряві, побачила в іншій команді силует свого хлопця, та почула його розмови з якимись жінками. Як виявилось її померлий чоловік – не померлий чоловік, і саме зараз розважається з проституками. В цей момент у неї наче розкололось серце від дуже сильних емоцій ненависті та образи, ще й довелось слухати як її ще нещодавно померлий коханий займається коханням з іншими дівчатами. Після закінчення цього жахливого видовища, одна з проституток підійшла до клітки і віддала Анастасії ключі від клітки та бункеру, щобта змогла вийти з цього жахливого видовища, також надала їй спеціальний жучок, по якому СБУ зможуть знайти її місцерозташування та затримати цю злочинну організацію. До світанку Анастасія змогла вийти з бункеру та зняти тимчасово. Через деякий час вона чує якісь звуки за вікном та вирішила вийти на вулицю. До бункеру приїхали СБУ та затримали бандитів. Роздивившись команду працівників СБУ, Анастасія помітила знайому людину, як виявилось цей чоловік працював в ЗСУ той час, коли вона теж там працювала. У них зав’язався діалог, у висновку якого він наполегливо рекомендував повернутись до ЗСУ, як раз скоро начальник повинен піти з посади, на що вона позитивно відреагувала та згодилась.
[ 5 Розділ: Сьогодення ]
Переглянути вкладення
На наступному тижні Анастасія повернулась до ЗСУ працювати на контрактній основі, де на сьогоднішній день має успішну кар’єру крутого інструктора начального корпусу ЗСУ, якого обожнюють весь штраф підрозділу і не тільки, а саме через гарну методику навчання, цікаві заходи, премії та іншу роботу, має чудового турботливого чоловіка Віктора Несторовича та нових гарних друзів. Наразі немає Генерала ЗСУ, тому вечора проходять тихо спокійно собі за телевізором, в якому в новинах був репортаж про самогубство того брутального мускулистого чоловіка…
