Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Пупсик Анастасія Артемівна
Стать: Жіноча
Мати - Катерина Пупсик
Батько - Артем Пупсик
Дата народження: 07.06.2006
Вік: 19 років
Місце народження: м. Херсон
Місце проживання: м. Київ
Захоплення: спорт, саморозвиток, громадська діяльність, управління/організація процесів
Відмітні знаки: шрам на лівому коліні від падіння з велосипеду
Дитинство: “характер формується вдома”
Анастасія Пупсик народилася 7 червня 2006 року в Херсоні. Її сім’я не була ідеальною “з картинки”, але була міцною: у домі панували правила, повага до слова і звичка доводити справи до кінця. Мати Катерина вчила її стриманості та уважності до деталей — “спочатку подумай, потім зроби”. Батько Артем виховував витримку: він не любив пафосних промов, але завжди показував прикладом, що відповідальність — це дія, а не обіцянка.
У дитинстві Анастасія швидко зрозуміла просту річ: якщо вона сама не захистить свої межі — ніхто цього не зробить. Вона була емоційною, але не істеричною; могла різко відповісти, проте майже завжди поверталася, щоб пояснити свою позицію спокійніше. Саме тоді проявилася її риса, яка буде супроводжувати її все життя: вона не любила бути “пасажиром” у власній історії.
[II] Школа: прізвище як перевірка на міцність
У школі прізвище Пупсик не раз ставало приводом для недоречних жартів. Хтось говорив це “ніби смішно”, але Анастасія відчувала, як за такими словами ховається спроба знецінити. Вона рідко влаштовувала скандали, зате робила інше: ставала кращою у тому, що обирала. Якщо бралася за справу — доводила до результату.Вона швидко стала людиною, до якої тягнулися однокласники: її слухали, бо вона не боялася сказати правду, навіть коли це було незручно. Разом із цим прийшла і перша внутрішня тріщина — розчарування. Анастасія бачила, що багато хто любить говорити про “справедливість”, але мало хто готовий діяти, коли на кону репутація чи комфорт. Саме тоді в ній закріпився принцип: довіра — річ дорога, її не роздають усім.
[III] Спорт: дисципліна, яка не підводить
Спорт став для Анастасії способом тримати себе в тонусі — не лише фізично, а й психологічно. Тренування вчили її контролювати емоції, не здаватися після невдач і не чекати “ідеального настрою”. Вона засвоїла важливе правило: результат робиться щоденною роботою, а не натхненням.Сильна сторона Анастасії — витривалість і здатність зібратися в потрібний момент. Її слабкість — надмірна вимогливість до себе. Вона може довго прокручувати в голові помилки й карати себе внутрішньо сильніше, ніж будь-яка критика з боку.
[IV] Втрата дому: Херсон, який болить
Повномасштабна війна розділила її життя на “до” і “після”. Родині довелося залишити Херсон. Для Анастасії це було не просто переїздом — це був розрив із частиною себе. Вона втратила відчуття стабільності, і вперше по-справжньому відчула страх: не страх темряви чи висоти, а страх безсилля — коли від тебе мало що залежить.Переїзд змусив її подорослішати швидко. У Києві вона спочатку почувалася “однією з тисяч”, але замість того, щоб замкнутися, Анастасія почала уважно дивитися на те, як працює місто: хто ухвалює рішення, чому люди не довіряють владі, де все ламається і як це можна полагодити. Її цікавили не гасла, а механізми.
[V] Перші кроки в публічній сфері: коли “просто говорити” замало
Анастасія почала долучатися до ініціатив — волонтерство, організація зборів, допомога людям з документами, комунікація між мешканцями та місцевими службами. Вона навчилася пояснювати складні речі простими словами та не губитися під тиском.Її характер став більш “зібраним”: менше імпульсивності, більше холодного аналізу. Але при цьому вона зберегла головне — небайдужість. Її сильна сторона — вона швидко орієнтується в хаосі. Її страх — стати байдужою, перетворитися на людину, яка звикає до чужого болю, бо “так треба”.
[VI] Мерія Дніпра: посада, яка не залишає права на помилку
У 2023 році Анастасія Пупсик опинилася в мерії Дніпра та згодом стала мером міста (в RP-історії — як нетипове, резонансне призначення/рішення, яке викликало хвилю обговорень). Її молодий вік і “неідеальний політичний образ” стали мішенню для критики. Частина людей не сприймала серйозно навіть її прізвище — саме це найсильніше підштовхувало її працювати ще жорсткіше.Перші місяці на посаді були безперервним тиском: конфлікти в команді, різні інтереси, потік звернень, проблеми міста, які не вирішуються одним підписом. Анастасія не любила сидіти “для картинок”, тому часто виїжджала на місця, спілкувалася з мешканцями напряму, вимагала конкретики від підлеглих. Це дало їй підтримку одних і ненависть інших. Вона швидко зрозуміла: у владі тебе або поважають, або використовують — третього не дано.
[VII] Ціна рішення: ніч, яку вона пам’ятає
Одне з її рішень формально було правильним, але наслідки виявилися важкими. Вона вперше побачила, що цифри в документах — це живі люди. Тоді Анастасія вперше відчула не страх за репутацію, а страх за себе: що влада може зламати її морально, якщо вона перестане відчувати.Ця ніч стала точкою, після якої вона змінилася. Вона стала обережнішою, почала вимагати перевірок, альтернативних планів, резервів. Її сильна сторона — здатність визнавати помилки й робити висновки. Її слабкість — вона довго носить провину в собі, навіть коли зовні тримається холодно.
[VIII] Характер: сильні сторони, слабкості та страхи
Анастасія — людина з внутрішнім стрижнем. Вона не любить порожніх розмов і не терпить безвідповідальності. Вміє бути жорсткою, але не жорстокою. Вона може звучати різко, коли бачить несправедливість або саботаж. Її поважають за прямоту і ненавидять за те, що її складно “підкупити словами”.Сильні сторони: витривалість, швидка адаптація, вміння організовувати процеси, сміливість брати відповідальність, чесність у рішеннях.
Слабкі сторони: максималізм, самокритика, важко довіряє, іноді бере на себе занадто багато й вигорає.
Головний страх: стати байдужою й холодною настільки, щоб сприймати людей як статистику.
Внутрішня мотивація: довести, що її цінність визначається не прізвищем і не віком, а діями.
[IX] Те, що далі: “назад дороги немає”
Сьогодні Анастасія Пупсик живе в Києві, але її досвід в мерії Дніпра став частиною її характеру. Вона чітко усвідомлює: минуле не перепишеш, але можна змінити те, що буде далі. Вона не шукає схвалення шукає результат. Її шлях не про “ідеальний образ”, а про вибір і наслідки, з якими вона готова жити.Для багатьох вона незручна. Для когось - сильна. Для себе ж вона має просте правило: якщо вже взялася - повинна витримати. І саме цим вона відрізняється від тих, хто красиво говорить, але зникає, коли стає важко.
