Глава 1: Початок
Анатолій народився у найбагатшій родині області. Його батько, Інокентій Буйвол, володів найбільшим в Україні металургійним заводом, що приносило сім'ї нечувані статки. Мати Анатолія залишила родину, коли йому було лише два роки, втікши до Гватемали зі своїм коханцем. Для хлопчика це не мало особливого значення — батько приховав цю частину історії, і Анатолій навіть не підозрював про існування матері.Інокентій жив самотньо, оточений жінками "на годину", і всі свої зусилля спрямовував на бізнес. Дитинство Анатолія було насичене надміром розкоші. Йому купували все, чого б він не забажав. Інші діти дивилися на нього з заздрістю, але він сам дивився на них з презирством, вважаючи за нікчем. Часто глузував з однолітків, не соромлячись плюнути їм в обличчя, знаючи, що його влада та гроші батька захистять від будь-яких наслідків. Його моральні принципи формувалися під впливом безкарності, і вже в юному віці він бачив світ як місце, де все продається і купується.
Закінчивши школу з золотою медаллю, Анатолій вступив до Дніпропетровського Державного Університету Внутрішніх Справ, аби згодом допомагати батькові "відмивати" гроші через юридичні схеми. Навіть тоді він розумів: закон — це лише інструмент для тих, хто має владу та гроші.
Глава 2: Момент X
Навчання в університеті давалося Анатолію "як по маслу". Він не відвідував занять, не з'являвся на семінарах, і на військовий вишкіл не ходив. Проте його заліки були завжди "відмінними". Він швидко зрозумів, що у світі, де всі прагнуть грошей, хабарі — це потужна валюта. Щоразу, коли йому потрібен був результат, він знаходив спосіб підкупити викладачів, або ж просто домовлявся через впливовість батька.Однак, одного дня життя Анатолія змінилося назавжди. Приїхавши до батька за черговими мільйонами на новий автомобіль — це вже був четвертий автомобіль за тиждень — він став свідком страшної сцени. Зайшовши до батькового кабінету, Анатолій побачив, як його батько стоїть на стільці з петлею на шиї, а поряд — четверо озброєних чоловіків у масках. Один з них вибив стілець з-під ніг Інокентія, інший підбіг до Анатолія та оглушив його.
Прокинувшись у лісі лише в штанях і без зв'язку, Анатолій ледь дістався найближчого села — Староволуйська. Там він звернувся до дільничного, розповівши про вбивство, але його не лише не почули, а й вигнали з відділку, назвавши божевільним. Відчуваючи безсилля, Анатолій викрав автомобіль дільничного та попрямував до університету, намагаючись донести правду. Проте всі вже прийняли офіційну версію — самогубство. І для того, щоб знову отримати вплив, він змушений був підкупити декого в університеті, щоб зберегти власну репутацію.
Глава 3: Життя без прикрас
Після втрати батька Анатолій опинився на межі краху. Усі його зусилля були спрямовані на пошук вбивць, але грошей майже не залишилось. Він був змушений покинути елітну квартиру і переїхати до скромної казарми, оскільки більше не мав доступу до сімейних статків. Закінчивши університет, він продав весь свій автопарк і відкрив нелегальний бізнес з перепродажу автомобілів, часто привозячи їх з-за кордону, минаючи закон.Поступово його справи пішли вгору. Через сім років Анатолій вже був доларовим мільйонером. Він збудував власну імперію, заснував кілька казино та отримав авторитет у кримінальних колах. Проте, попри всі свої багатства та владу, він залишався одержимий помстою за смерть батька. Кожної ночі йому снилися жахливі картини з того дня, і жодні хабарі, що він давав для "спрощення життя", не могли заглушити його біль.
Коли Антикорупційне бюро зацікавилося його бізнесом, Анатолій вирішив "піти в тінь". Порадившись зі своєю розвідкою, він обрав шлях служби у Національній поліції, щоб відвести від себе підозри.
Глава 4: Успішний поліцейський
Робота у поліції швидко виявилася для Анатолія ще одним знаряддям збагачення. За час служби він став справжнім майстром "обходити закон", використовуючи хабарі для маніпулювання підлеглими, начальством та навіть суперниками. Він розумів, що при погонах можна заробляти ще більше, ніж у кримінальному світі.Його амбіції росли разом з його статками. Тепер він мріяв про одне — стати генералом поліції. Анатолій був готовий йти на будь-які компроміси зі своєю совістю, якщо це наблизить його до мети. Його душа стала чорною, сповненою жадоби до влади і багатства, але помста за смерть батька залишалася його головним рушієм.
