Дитинство
Андріан народився 1998.року 6
квітня у місті Київ, Україна. Андріан народився у досить бідній родині. Батько - Андрій Васильович працював простим водопровідником, ще під час роботи в Поліції батько отримав кульове поранення в руку, що завадило йому стати спортсменом зі стрільби, батько був порядним сім'янином. Мати - Анна Павлівна працювала в Київі Зам. глав. лікаря, вона була дуже працьовита, що потім і позначилося на характері Андріана. Щороку сім'я їздила до різних міст, але ніколи не вибиралася за межі України. Андріан любив часто гуляти. У дитячому садку його всі били через роботу батька, бо в його місті було не поважно працювати в держ. органах. Через це Андріан почав ображатися на життя і потихеньку знаходив собі знайомства у бандах та угрупованнях.
Юність
Батько Андрій Васильович хотів, щоб син не повторив його помилок і допомагав йому всіляко і віддавав його в різні секції з ухилом на закони і купував різні книги, так само забороняв як-небудь торкатися зброї. Андріан любив стрілянину більше ніж вивчення законів, бо він хотів стати кілером. Щотижня по 3 рази Андріан ходив на обрані батьком гуртки, і в таємниці від нього ходив на стрілецьку підготовку, там він познайомився з не дуже хорошими людьми, які схилили його піти в банду. набирався досвіду.Згодом йому почали подобається закони і знаходити обходи їх для допомоги своїм хоумі, та й сам він ухилявся від арештів так жодного разу і не сівши, стрілянину Андріан не закинув, він ставав усе вмілим і навчився стріляти з абсолютно всієї зброї. Одного дня Андріан помітив дивну людину біля свого будинку. Тоді Андріан зрозумів, що він не має ключів від дому, а його батьки були в цей час на нічних змінах. Підозрюваний чоловік раптом побіг на нього, але отримав кулю в лоб і з рук випали два ножі і тоді Андріан зрозумів, що обхід батьківської заборони і те, що так звані знайомі з кримінальних структур постачали його зброєю, врятувало йому життя.
Доросле життя
До 18 років Андріан став професійним стрільцем і перемагав на багатьох змаганнях, але до 18 років йому потрібно було йти в армію, він не побоявся армії і пішов туди. За півтора роки служби в армії, його поважали всі, так само він досяг високого рангу (Старший Солдат), але були люди, які, недолюблювали його за прискіпливість до їх роботи, і так само була і частина поваги через те, що він дуже добросовісно ставився до служби. Після армії Андріан працював у багатьох місцях: таксі, механік, інкасатор, пожежним, так само після цих самих робіт він далі почав поневіряння по різних бандах і пристрастився до заборонених речовин, так як це допомагало краще стріляти і прибирало біль при попаданні по ньому під час розбирань.Потім Андріан вирішив спробувати щось нове і тому що не мав судимостей отримав роботу в СБУ і вже там його знали як виконавчого співробітника, досить швидко він піднявся зі курсанта до Спеціаліста. агента, далі перевівся у відділ АТЦ і запобігав багато порушень від складу. Потім у житті Андріан стався момент, коли він зрозумів, що структура бюро прогнила наскрізь і звільнився. Після чого він пішов у Поліцію, тому що було простіше робити незаконні речі. Буквально за місяць Андріан встад на заступника відділу Національной Поліцій, оскільки показав себе знаючим закони та досвідченим співробітником. Саме тоді батько зрозумів, що його син не пропустив життя як він сам, звичайно ж не знаючи про залежність сина та зв'язок зі злочинною діяльністю.Потім Андріан зміг відвезти сім'ю в тур по всій Європі, там вони вперше дізналися про східноєвропейські народи ( Молдови, Серби, Латвійці, Естонці, Поляки), але родина не здогадувалася звідки взялися всі ці гроші, адже Андріан отримував хороші гроші через допомогу угрупованням.
Зараз: Андріан повернувся до СБУ, продовжує використовувати та продавати вилучені речовини та зброю у затриманих, так само не втрачає зв'язку зі своїми давніми друзями.
Теперішний час
Андріан був вибрав свою карʼєр в рості подальшого життя та став поліцейським і виконував свої обовʼязки на посаді начальника департаменту корд
