Дитинсто:
Андрій народився у маленькому містечку Нова Одеса на Миколаївщині. До 8 років дуже любив проводити весь свій вільний час з батьком. Поки мати була на роботі батько сидів з малим вдома. Батько бавився з малим, допомогав робити уроки, але в один день мати знайшли більш високо оплачувану роботу в виликому місті Миколаїв на великому заводі. Тут виникає питання де жити нашій сім'ї? З початку мати дали невеличку квартирку, а потім через 5 місяців мати стала більше заробляти і вони знайшли квартиру у гарному районі міста Миколаєва. Там і знайшли Андрійкові гарну школу, в якій він провчився до 11 класу.
Юність:
У 7 класі Андрій опинився у поганій компанії та став прогулювати школу, не робити домашні завдання. Через рік у 8му класі мати зрозуміла, що треба рятувати сина. І от випала гарна нагода. Їй запропонували гарно оплачувану роботу у Луганську. Під кінець 8 класу вони переїхали в Луганськ у гарний район міста. У 9 класі нової школи він взявся за розум та став добре вчитися. Заради своєї мети стати web - дизайнером, він добре закінчив школу та з успіхом поступив у найкращий універсетет міста.
Доросле життя:
Андрій успішоно закінчує універсетет та працюе онлай за професією. Одного дня, прокинувшись у своєму любимому місті Луганськ він почув звук повітряной тревоги. Він відразу зрозумів, що йому потрібно йти захищати Вітчизну. Перед тим як піти до військкомату він вивіз свою мати та батька у Харкові до родичів. А вже на наступний ранок він пішов до військкомату. Там його взяли простим піхотинцем та направили на навчання військовій справі. Після закінчення навчання його направили до Донецького аєропорту. Відвоювавши там 4 місяця він зазнав бойового поранення у ногу. Тим самим врятувавши своїх 10 побратимів. Після поранення його вивезли у Харків, де йому провели тяжку операцію на нозі. Після реабілітації його призначили до ногороди [ ГЕРОЯ УКРАЇНИ ] за мужність та відвагу при порятунку свойх побротимів.
Нажаль лікар заборонив за стоном здоров'я повертатися до лав ЗСУ. Андрій хотів бути корисним для держави, тому він вирішив піти до НПУ. Він пійшов до школи поліції.
Наш час:
Після успішного закінчення школи поліції Андрій вступив у лави НПУ-Х. Там він швидко рухався кар'єрними сходами. Був у добрих стосунках зі своїми колегами. Його всі поважали та любили. В один день здійснилась його велика мрія - він отримав звання майора. Відпрацювавши декілька місяців на посаді майора він накопив на перший внесок на будинок мрії. Він не розрахував свої можливості і йому довелося брати хабарі: за гроші випускати людей з кпз, закривати справи, закривати очи на правопорушення. Розрахувшись за іпотеку він не зупинився та продовжив майстерно брати хабарі. Він жодного разу не попався при отриманні хабарів. Так він і став людиною яка більш відома як (bad cop)
Андрій народився у маленькому містечку Нова Одеса на Миколаївщині. До 8 років дуже любив проводити весь свій вільний час з батьком. Поки мати була на роботі батько сидів з малим вдома. Батько бавився з малим, допомогав робити уроки, але в один день мати знайшли більш високо оплачувану роботу в виликому місті Миколаїв на великому заводі. Тут виникає питання де жити нашій сім'ї? З початку мати дали невеличку квартирку, а потім через 5 місяців мати стала більше заробляти і вони знайшли квартиру у гарному районі міста Миколаєва. Там і знайшли Андрійкові гарну школу, в якій він провчився до 11 класу.
Юність:
У 7 класі Андрій опинився у поганій компанії та став прогулювати школу, не робити домашні завдання. Через рік у 8му класі мати зрозуміла, що треба рятувати сина. І от випала гарна нагода. Їй запропонували гарно оплачувану роботу у Луганську. Під кінець 8 класу вони переїхали в Луганськ у гарний район міста. У 9 класі нової школи він взявся за розум та став добре вчитися. Заради своєї мети стати web - дизайнером, він добре закінчив школу та з успіхом поступив у найкращий універсетет міста.
Доросле життя:
Андрій успішоно закінчує універсетет та працюе онлай за професією. Одного дня, прокинувшись у своєму любимому місті Луганськ він почув звук повітряной тревоги. Він відразу зрозумів, що йому потрібно йти захищати Вітчизну. Перед тим як піти до військкомату він вивіз свою мати та батька у Харкові до родичів. А вже на наступний ранок він пішов до військкомату. Там його взяли простим піхотинцем та направили на навчання військовій справі. Після закінчення навчання його направили до Донецького аєропорту. Відвоювавши там 4 місяця він зазнав бойового поранення у ногу. Тим самим врятувавши своїх 10 побратимів. Після поранення його вивезли у Харків, де йому провели тяжку операцію на нозі. Після реабілітації його призначили до ногороди [ ГЕРОЯ УКРАЇНИ ] за мужність та відвагу при порятунку свойх побротимів.
Нажаль лікар заборонив за стоном здоров'я повертатися до лав ЗСУ. Андрій хотів бути корисним для держави, тому він вирішив піти до НПУ. Він пійшов до школи поліції.
Наш час:
Після успішного закінчення школи поліції Андрій вступив у лави НПУ-Х. Там він швидко рухався кар'єрними сходами. Був у добрих стосунках зі своїми колегами. Його всі поважали та любили. В один день здійснилась його велика мрія - він отримав звання майора. Відпрацювавши декілька місяців на посаді майора він накопив на перший внесок на будинок мрії. Він не розрахував свої можливості і йому довелося брати хабарі: за гроші випускати людей з кпз, закривати справи, закривати очи на правопорушення. Розрахувшись за іпотеку він не зупинився та продовжив майстерно брати хабарі. Він жодного разу не попався при отриманні хабарів. Так він і став людиною яка більш відома як (bad cop)
