Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):Мандарінов Андрій Володимировчи
Стать:Чоловіча
Зріст та вага: 181 вага 85 кг
Дата народження:27.08.1999
Вік:24
Місце народження:Кам'янець-Подільський [ Хмельницька Область]
Національність:Українець
Місце проживання: Кам'янець-Подільський [Хмельницька Область ]
Захоплення:Футбол, волейбол, настільний теніс
Колір очей:Карі
Зачіска:Коротка
Відмітні знаки: шрам біля правого ока
Андрій Мандарінов – звичайний хлопець з міста .
Андрій норидвся у сімї Українки і Італьянця тому так його прозвали Андрій Мандарінов.Мати ні в чому собі не відмовляла так як батько мав достатньо грошей щоб прогодувати всю сімю.
Характер твердий але не любив драки і сутички.Батько його торгував наркотиками тому Андрій пообіцяв собі коли виросте буде боротися з такими як його батько.
Юнацтво
В першому класі вчителі одразу побачили в дитині щось більше а ніж він міг показати.І вони допомогли йому показувати себе на всі 100%.Але твердий характер хлопчика доказав що він може показувати себе більше а ніж на 100%.Тому він вчився і ходив в кружок тек-вандо тому що в класі не дуже любили з ним балакати та контактувати.Тренер спочатку не вірив в хлопця тому що він прийшов до него не вмілий і грубий.Тому теренер не думав що у хлопчика щось получиться.Але через 3 роки талант юнака здивував тренера він був кращем в гуртку і тренер відав його на змагання.Де хлопчик взяв свій перший кубок області і він був дуже щасливий і ще більше впевниний в собі тому що його почали всі поважати і розмовляти з ним.Після школи віталій захотів піти до армії тому що його мрією було СБУ.
Шкільне життя
Через достатньо високі розумові здібності уже у 5 років Андрій пішов до школи. У початкових класах він вчився дуже добре, але починаючи з 5 класу шкільні предмети перестали його цікавити. З непосидючого бешкетника, він став досить стриманим та розсудливим юнаком. Він став багато читати, почав аткивно займатися спортом, а саме настільним тенісом, волейболом,футболом. У восьмому класі він почав цікавитись націоналістичним рухом, в спортивній секції він знайшов багато однодумців. Почав ходити на різні акції, також став футбольним хуліганом улюбленого клубу «ФК Харків». Постійні бійки і сутички, стали буденністю. Синяк на обличчі був майже невід’ємним атрибудом зовнішності майже до 11 класу, сам Андрій жартуючи називав це «бойовим камуфляжем». Лише чудом йому вдавалося уникати серйозних проблем з поліцією, хоча декіла раз батьку доводилось забирати його з відділку.
В 10 класі літом, Джон зрозумів що вже скоро закінчення школи, та доросле життя, розклад бути звичайним робітничим його не влаштовував. Він хотів чогось більшого. Тому одного вечора, будучи на безмежному полі, дивлячись на зорі він оцінив правильність своїх дій, зрозумівши що життя яким він живе ні до чого хорошого не приведе, він вирішив кардинально змінитись і піти по стопам, батька та старшого брата Назара. Він почав посилено вчитись, розірвав старі знайомства і досить непогано здав екзамени. І зрештою зміг поступили до Київського університету Права. В цей час батько Джонп почав зраджувати своїм принципам і грошове становище сім’ї покращилось в рази, все сімейство переїхало до Києва. Прекрасно закінчивши університет в 21 рік Андрій поїхав до брата в Харьків, там почав приватну успішну адвокатську діяльність.
Воєне життя
Вступив Андрій до лав СБУ.Перші дні йому були важкі але він знав куди він іде і що йому потрібно відати заради своєї мрії тому в шкільні часи він старався не шукати собі дівчину.Пройшли перші три місяці в СБУ і Андрій вже висить на таблиці похвали кращий прикордоний патруль.Полковник віділу побачив потенціал в Андрія тому він давав на нього нагрузки більше ніж на інших.Він виковував його харктер з перших днів його служби.Пройшло три три місяці і ось це вже 23 зловленний контрабандист який хотів пройти через кордон під час його зміни.Пройшло пів року Андрія вже знали всі контрабандисти Молдови.В один день Генерал СБУ приїхав з кращими своїми бійцями щоби показати НПУ їхню боєву підготовку і це був шанс Андрія показати себе перед Генералом.Генерал СБУ також взяв своїх кращих бійців де і був Андрій.Коли почались змагання,Генерала НПУ здивував Андрійом більше всіх своєю боєвою підготовкою тому він хотів забрати його до себе що в нього і получилось.Андрій пообіцяв Генералу коли підете ви у відставу я піду завами.Що і трапилось через 5 років Генерал пішов на пенсію.Але він сказав Андрію я не хочу щоб твоя карєрна драбина так закінчилась тому він сказав пропунуй себе на посаду Генерала
Наш час
Служба в ДСНС Андрію не подобається та йому не хватає цього адреналіну який йому даватимуть в НПУ .І ось настав день коли він їде з патруля здавати зміну він замітив чорний джип який стояв з відкритим багажником.Краєм ока Андрій замітив в ньому пакетики з білою сумішю та два автомати АК-47.Андрій зі своїм напарником швидко викликали допомгу і почали виходити з машини щоб затримати данну особу але неадекватна поведінка громадянина здивувала Андрія він зразу відкрив вогонь і підстрілилв його.Андрій стікав кровю ,з останіх сил викликав МОЗ і відключився.Через деякий час він проснувся в лікарні під капельнецею де його оточував його любимий колектив СБУ і Генерал з новими погонами .З цією подією грабіжники бояться доставати наркотики в Місті а громадяни чують себе в безпеці.Знайшовши собі дівчину він спокійно проводить свій час на робочому місці в СБУ в день а в ночі зі своєю коханою дівчиною.
Стать:Чоловіча
Зріст та вага: 181 вага 85 кг
Дата народження:27.08.1999
Вік:24
Місце народження:Кам'янець-Подільський [ Хмельницька Область]
Національність:Українець
Місце проживання: Кам'янець-Подільський [Хмельницька Область ]
Захоплення:Футбол, волейбол, настільний теніс
Колір очей:Карі
Зачіска:Коротка
Відмітні знаки: шрам біля правого ока
Андрій Мандарінов – звичайний хлопець з міста .
Андрій норидвся у сімї Українки і Італьянця тому так його прозвали Андрій Мандарінов.Мати ні в чому собі не відмовляла так як батько мав достатньо грошей щоб прогодувати всю сімю.
Характер твердий але не любив драки і сутички.Батько його торгував наркотиками тому Андрій пообіцяв собі коли виросте буде боротися з такими як його батько.
Юнацтво
В першому класі вчителі одразу побачили в дитині щось більше а ніж він міг показати.І вони допомогли йому показувати себе на всі 100%.Але твердий характер хлопчика доказав що він може показувати себе більше а ніж на 100%.Тому він вчився і ходив в кружок тек-вандо тому що в класі не дуже любили з ним балакати та контактувати.Тренер спочатку не вірив в хлопця тому що він прийшов до него не вмілий і грубий.Тому теренер не думав що у хлопчика щось получиться.Але через 3 роки талант юнака здивував тренера він був кращем в гуртку і тренер відав його на змагання.Де хлопчик взяв свій перший кубок області і він був дуже щасливий і ще більше впевниний в собі тому що його почали всі поважати і розмовляти з ним.Після школи віталій захотів піти до армії тому що його мрією було СБУ.
Шкільне життя
Через достатньо високі розумові здібності уже у 5 років Андрій пішов до школи. У початкових класах він вчився дуже добре, але починаючи з 5 класу шкільні предмети перестали його цікавити. З непосидючого бешкетника, він став досить стриманим та розсудливим юнаком. Він став багато читати, почав аткивно займатися спортом, а саме настільним тенісом, волейболом,футболом. У восьмому класі він почав цікавитись націоналістичним рухом, в спортивній секції він знайшов багато однодумців. Почав ходити на різні акції, також став футбольним хуліганом улюбленого клубу «ФК Харків». Постійні бійки і сутички, стали буденністю. Синяк на обличчі був майже невід’ємним атрибудом зовнішності майже до 11 класу, сам Андрій жартуючи називав це «бойовим камуфляжем». Лише чудом йому вдавалося уникати серйозних проблем з поліцією, хоча декіла раз батьку доводилось забирати його з відділку.
В 10 класі літом, Джон зрозумів що вже скоро закінчення школи, та доросле життя, розклад бути звичайним робітничим його не влаштовував. Він хотів чогось більшого. Тому одного вечора, будучи на безмежному полі, дивлячись на зорі він оцінив правильність своїх дій, зрозумівши що життя яким він живе ні до чого хорошого не приведе, він вирішив кардинально змінитись і піти по стопам, батька та старшого брата Назара. Він почав посилено вчитись, розірвав старі знайомства і досить непогано здав екзамени. І зрештою зміг поступили до Київського університету Права. В цей час батько Джонп почав зраджувати своїм принципам і грошове становище сім’ї покращилось в рази, все сімейство переїхало до Києва. Прекрасно закінчивши університет в 21 рік Андрій поїхав до брата в Харьків, там почав приватну успішну адвокатську діяльність.
Воєне життя
Вступив Андрій до лав СБУ.Перші дні йому були важкі але він знав куди він іде і що йому потрібно відати заради своєї мрії тому в шкільні часи він старався не шукати собі дівчину.Пройшли перші три місяці в СБУ і Андрій вже висить на таблиці похвали кращий прикордоний патруль.Полковник віділу побачив потенціал в Андрія тому він давав на нього нагрузки більше ніж на інших.Він виковував його харктер з перших днів його служби.Пройшло три три місяці і ось це вже 23 зловленний контрабандист який хотів пройти через кордон під час його зміни.Пройшло пів року Андрія вже знали всі контрабандисти Молдови.В один день Генерал СБУ приїхав з кращими своїми бійцями щоби показати НПУ їхню боєву підготовку і це був шанс Андрія показати себе перед Генералом.Генерал СБУ також взяв своїх кращих бійців де і був Андрій.Коли почались змагання,Генерала НПУ здивував Андрійом більше всіх своєю боєвою підготовкою тому він хотів забрати його до себе що в нього і получилось.Андрій пообіцяв Генералу коли підете ви у відставу я піду завами.Що і трапилось через 5 років Генерал пішов на пенсію.Але він сказав Андрію я не хочу щоб твоя карєрна драбина так закінчилась тому він сказав пропунуй себе на посаду Генерала
Наш час
Служба в ДСНС Андрію не подобається та йому не хватає цього адреналіну який йому даватимуть в НПУ .І ось настав день коли він їде з патруля здавати зміну він замітив чорний джип який стояв з відкритим багажником.Краєм ока Андрій замітив в ньому пакетики з білою сумішю та два автомати АК-47.Андрій зі своїм напарником швидко викликали допомгу і почали виходити з машини щоб затримати данну особу але неадекватна поведінка громадянина здивувала Андрія він зразу відкрив вогонь і підстрілилв його.Андрій стікав кровю ,з останіх сил викликав МОЗ і відключився.Через деякий час він проснувся в лікарні під капельнецею де його оточував його любимий колектив СБУ і Генерал з новими погонами .З цією подією грабіжники бояться доставати наркотики в Місті а громадяни чують себе в безпеці.Знайшовши собі дівчину він спокійно проводить свій час на робочому місці в СБУ в день а в ночі зі своєю коханою дівчиною.
