Глава 1: Дитинства
Народився Андрій 16 січня 1999 року в місті Харків. Народився він в дуже добрій сім'ї. Батько-Олександр військовий медик, мати-Тетяна вихователь. З самого дитинства батьки помічали у дитини риси справедливої та дуже сміливої людини, відтоді вони вже думали що Андрій захоче бути військовим. В дитинстві Андрій уже мав багато друзів та грався з ними в дворі на майданчику. Спілкувався з усіма ввічливо тож на нього ніхто не скаржився і батьки пишалися своєю дитиною.
Глава 2: Дитячий садочок
Перебуваючи в садочку Андрій активно спілкувався з другими дітьми, Андрій був дуже спокійний і йому дуже не подобалось коли хтось веде себе ніби скажений але він був стриманий і не приділяв цьому уваги. Якщо був якийсь конфлікт Андрій уникав його або вирішував його мирним шляхом але ніяк не намагався влаштовувати бійку.
Глава 3: Шкільні роки
Під час навчання Андрій відзначився як дитина з високими досягненнями так як він був дуже зацікавлений в навчанні і відповідальний до уроків та домашнього завдання. Завдяки його характеру суперечок в школі в нього не було. Після шкільного часу він ходив на футбол там він теж себе показував з доброї сторони, тренер говорив батькам що він буде хорошим нападаючим на майданчику, але батьки продовжували вірити в те що він стане військовим тому що він завжди говорив про це.
Глава 4: Після шкільне життя
Після дуже успішного закінчення школи золотой медаллю Андрій вступив до військового училища, там він продемонстрував себе як людина яка дуже добре, швидко та якісно виконує накази. Коли були тренування він також себе показував як справжній боєць особливо на фізичній підготовці. В військовому училищі він також не мав ніяких суперечок він старався їх уникати хоть і знав що себе в обіду не дасть. Після того як померли батьки він довго був замкнутий але друзі його підбадьорювали та не дали йому закінчити свою кар'єру.
Глава 5: Служба у ЗСУ
Після закінчення військового училища Андрій не довго думаючи вступив до Збройних Сил України. Вступивши Андрій одразу показав себе як людину яка відповідальна та з хорошим досвідом, так він отримав до себе відразу довіру та повагу. Він був навіть на посаді Зам Начальника НГУ, з часом він став інструктором ТЦК де також показував себе з хорошої сторони, жалоб на нього зовсім не було.
Глава 6: Теперішній час
На сьогодні Андрій має звання Лейтенант в Збройних Силах України і продовжує службу як Начальник Військової Служби Правопорядку. Завдяки його характеру в нього немає суперечок ні з Командуванням ні з цивільними. Жінки та дітей в нього так і немає тому що всі свої сили він вкладає в службу.
Народився Андрій 16 січня 1999 року в місті Харків. Народився він в дуже добрій сім'ї. Батько-Олександр військовий медик, мати-Тетяна вихователь. З самого дитинства батьки помічали у дитини риси справедливої та дуже сміливої людини, відтоді вони вже думали що Андрій захоче бути військовим. В дитинстві Андрій уже мав багато друзів та грався з ними в дворі на майданчику. Спілкувався з усіма ввічливо тож на нього ніхто не скаржився і батьки пишалися своєю дитиною.
Глава 2: Дитячий садочок
Перебуваючи в садочку Андрій активно спілкувався з другими дітьми, Андрій був дуже спокійний і йому дуже не подобалось коли хтось веде себе ніби скажений але він був стриманий і не приділяв цьому уваги. Якщо був якийсь конфлікт Андрій уникав його або вирішував його мирним шляхом але ніяк не намагався влаштовувати бійку.
Глава 3: Шкільні роки
Під час навчання Андрій відзначився як дитина з високими досягненнями так як він був дуже зацікавлений в навчанні і відповідальний до уроків та домашнього завдання. Завдяки його характеру суперечок в школі в нього не було. Після шкільного часу він ходив на футбол там він теж себе показував з доброї сторони, тренер говорив батькам що він буде хорошим нападаючим на майданчику, але батьки продовжували вірити в те що він стане військовим тому що він завжди говорив про це.
Глава 4: Після шкільне життя
Після дуже успішного закінчення школи золотой медаллю Андрій вступив до військового училища, там він продемонстрував себе як людина яка дуже добре, швидко та якісно виконує накази. Коли були тренування він також себе показував як справжній боєць особливо на фізичній підготовці. В військовому училищі він також не мав ніяких суперечок він старався їх уникати хоть і знав що себе в обіду не дасть. Після того як померли батьки він довго був замкнутий але друзі його підбадьорювали та не дали йому закінчити свою кар'єру.
Глава 5: Служба у ЗСУ
Після закінчення військового училища Андрій не довго думаючи вступив до Збройних Сил України. Вступивши Андрій одразу показав себе як людину яка відповідальна та з хорошим досвідом, так він отримав до себе відразу довіру та повагу. Він був навіть на посаді Зам Начальника НГУ, з часом він став інструктором ТЦК де також показував себе з хорошої сторони, жалоб на нього зовсім не було.
Глава 6: Теперішній час
На сьогодні Андрій має звання Лейтенант в Збройних Силах України і продовжує службу як Начальник Військової Служби Правопорядку. Завдяки його характеру в нього немає суперечок ні з Командуванням ні з цивільними. Жінки та дітей в нього так і немає тому що всі свої сили він вкладає в службу.
