- Повне ім'я: Артем Олександрович Андерсон
- Позивний: "Сокіл"
- Дата народження: 12 жовтня 1992 року
- Вік: 32 роки
- Місце народження: м. Харків, Україна
- Ранг: Полковник, командир оперативної групи швидкого реагування
- Місце служби: Центральна пожежно-рятувальна частина №5, м. Київ
Дитинство та юність
Артем народився в багатонаціональній родині, де батько, Олександр, був українцем і військовим льотчиком, а мати, Ірина, мала шведське коріння і працювала вчителем біології. Завдяки батькові Артем із ранніх років усвідомив значення дисципліни, відваги й відповідальності, а мати прищепила йому любов до навчання та емпатію.З раннього віку Артем вирізнявся своїм бажанням допомагати іншим. У 8 років він уже брав участь у шкільних акціях із прибирання парків, а в 12, під час літньої поїздки до Карпат, допоміг туристу, який упав із стежки й травмував ногу. Підлітковий досвід врятованих життів і участі у складних ситуаціях назавжди закарбував у його пам'яті: "Я хочу бути тим, хто не відвертається від небезпеки".
У школі Артем був активним учнем, мав лідерські якості. Він захоплювався математикою, фізикою і спортом. Його улюбленим заняттям була легка атлетика, зокрема біг на довгі дистанції. Артем неодноразово перемагав на міських змаганнях, а також займався плаванням, бо, як він казав, "вода – це стихія, яку потрібно поважати й розуміти".
Пошук покликання
Доленосним моментом у житті Артема стала пожежа в сусідньому будинку, коли йому було 14 років. У цей день він із друзями гуляв неподалік, коли почув крики про допомогу. У багатоповерхівці горіла квартира на третьому поверсі. Хлопець, ризикуючи власним життям, забіг усередину, допоміг літній жінці вийти зі задимленої кімнати й виніс її кота. Після цього випадку його рішення стати рятувальником було остаточним.Освіта та підготовка
У 2010 році Артем вступив до Національного університету цивільного захисту України в Харкові. Вибір цього університету був для нього принциповим, адже він прагнув здобути як теоретичні знання, так і практичні навички, необхідні для роботи в екстремальних умовах.У студентські роки Артем показав себе як відмінник навчання та справжній лідер. Його дипломна робота була присвячена темі "Інноваційні технології гасіння пожеж у висотних будівлях", де він запропонував впровадження автоматичних дронів для оперативного моніторингу місця події.
Окрім університетської програми, Артем додатково проходив тренінги з першої медичної допомоги, тактичної медицини та роботи в умовах хімічного зараження.
Кар’єра у ДСНС
Перші кроки (2015–2018)
Після закінчення університету Артем розпочав службу в пожежно-рятувальній частині №3 Харкова. Його перші виклики включали пожежі в житлових будинках, ДТП та техногенні аварії. Молодий рятувальник швидко зарекомендував себе як фахівець, який здатний приймати зважені рішення навіть у найкритичніших умовах.У 2016 році, під час вибуху на газопереробному заводі, Артем показав надзвичайну відвагу: він, разом із напарником, евакуював трьох працівників, які опинилися у пастці під завалами. Ця подія принесла йому перше визнання та нагороду від ДСНС "За мужність у службі".
Підвищення та керівна посада (2018–2022)
У 2018 році Артем отримав звання старшого лейтенанта та очолив зміну оперативного реагування. Його обов’язки включали не лише безпосереднє виконання завдань, а й координацію роботи підрозділу, аналіз ситуацій і прийняття стратегічних рішень.У цей період він брав участь у ліквідації наслідків кількох резонансних катастроф:
- Пожежа в торговому центрі "МегаПлаза" (2019): Артем особисто керував евакуацією понад 200 людей.
- Паводок у Закарпатті (2021): Під час масштабного затоплення в регіоні його команда врятувала близько 120 осіб, доставивши їх до безпечного місця.
Служба в міжнародних місіях (2023–2024)
Один із найважливіших етапів у кар’єрі Артема – участь у міжнародних рятувальних місіях. У 2023 році його направили до Туреччини для ліквідації наслідків землетрусу. Працюючи в складі української команди, Артем координував дії рятувальників і вів переговори з місцевими службами. За цей період його група врятувала 24 людини з-під завалів, за що Артем отримав державну нагороду Туреччини.Особисте життя
Попри важкий графік, Артем завжди знаходить час для своєї сім’ї. Його дружина Олена – лікар швидкої допомоги, вони одружені вже 8 років. Пара виховує доньку Катерину, якій 6 років. Артем часто жартує, що його донька обов’язково стане рятувальником, адже вже зараз обожнює лазити на дерева та "рятувати" своїх іграшкових звірів.У вільний час Артем захоплюється альпінізмом, стрільбою з лука та вивченням психології. Він вважає, що ці заняття не лише допомагають йому розслабитися, а й покращують його професійні навички.
Особистість та цінності
Артем – людина, яка не боїться відповідальності. Він твердо переконаний, що справжній рятувальник має бути стійким, розумним і готовим до будь-яких викликів. Його колеги описують його як впевненого, холоднокровного та надійного керівника, який завжди ставить безпеку своєї команди на перше місце.Його девіз: "Тільки той, хто не боїться боротися з небезпекою, може зробити світ безпечнішим".
Майбутнє та мрії
Артем прагне реформувати систему підготовки рятувальників в Україні. Його ідея – створити сучасний центр, де фахівці з різних країн могли б обмінюватися досвідом.Також він хоче написати книгу про роботу рятувальників, щоб показати суспільству, якою важливою є ця професія.
