Дитинство:
На годиннику наступає 20:35 "Цик".."Цик..Тоді на світ появився я Артем Кузьмич в 07 10.1995 .Батькі Кузьмича була відома сім'я злочинців...Батько Пабло Кузьмич був відомим вбивцею,нарко бароном,грабіжником,Мама Кузьмича Марія співпрацювала з батьком.Звичайно ми нічого собі не відмовляли,жили ми в Дніпрі в найкращому котеджі.В батька завжди були люди в МС,МВС,Прості Люди.Зі мною мало хто хотів дружити,тому що за мною завжди ходила охорона і це мене дістало,я завжди хотів свободи...В гаражі у нас були автівки
orsche 911, Lamborghini Aventador, Mercedes AMG, BMW M5 F90... Але одного дня коли мені вже було 5 років, мене забрав батько з садіку і це мене дуже здивувало так як більшість раз мене забирав водій але я на цю подію велику увагу не звернув.Під час поїздки до дому батьку подзвонив незнайомий номер ііі єдине що я почув це"Час 13:50,Місце Псих-Лікарня,Вага як домовлялися..."після цих слів виклик завершився.На наступний день в 14:00 мене розбудила няня зі словами:"В тебе 5 хвилин щоб одягнутися,чекаю на 1 поверсі"..Я нічого не зрозумів але зробив все що мені сказали,я стою на першому поверсі в цей момент я ще нічого не підозрював.Ми виїхали з міста наша дорога вела в Харьків,всю дорогу я питав де Мама і Тато в відповідь мені сказали що вони приїдуть пізніше.На годиннику 15:06 я стою біля 5-по верхівці,мої перші враження"Стара,Смердюча діра".Потім я дізнався що моїх батьків заарештували,а мене забрала няня і її сім'я,в сім'ї вже було 2 дитини я був 3...Юність
Наступає 1 вересня "Мені 6 років я стою біля дітей яких перший раз бачив".Йшли роки, місяці,дні і ці люди стали мої хорошими друзями,я старався дружити з всіма і це мені вдавалося.Нажаль це все хороше про що я міг розказати,а так я в гардеробі крав гроші з курток однокласників і так як я дружив зі всіма я міг відводити від себе підозри.Внушаючись в довіру просив позичати гроші і відати найближчим часом вже тоді я розумів що мені треба іти в Міністерство Внутрішніх Справ.Незабором буде ЗНО а це вже на хвилинку-2012,я вже знав куда поступати і на скільки мені треба здати ЗНО.Наєаль я не міг собі дозволити як інші діти ходити до репетиторів,я ночами і днями вчив і вчив.В школі я вчився середньо,я вчуся тоді коли є стимул тоді я його не бачив....але в ЗНО я його відчув.
Настав цей день:руки в мене тряслися.АЛЕ я здав..здав...УРА...
Доросле життя
В 2017 я закінчив Харківський державний університет внутрішніх справ МВС України,після цього я пішов в ДКВС.Генерал ніяк не хотів мене брати через історію моїх батьків але я показав свою наполегливість і прагнення до праці в ДКВС.Звичайно що там на мене дивилися косо і давали завдання завжди тяжчі чим іншим рядовим.З місяцями я ставив на вище звання і тут я став на Старшину,я брав взятки маленькі за те щоб передати щось або зайти кудась і це були мізерні кошти.Тоді я вирішив стати на Полковника,і знов відчуття прагнення не зупиняло мене я вчив і вчив правила.Коли інші говорили що я ледве на Прапорщика стану.Я прагнув але цього було мало треба було вчити і вчити,настав цей день мене опитував Мінстер МВС,я переживав але всеж таки я вірив в себе.Я став на Полковника який виконує гідно свої службові обов'язки.Звичайно після такої престижної посади я захотів стати корупціонером.Це для того щоб забезпечити сім'ю яка вже мені як рідна..
Наші дні
Я служу народу України,тільки не в її користь.Я Полковник ДКВС,який пере хабар не в малих розмірах.Як говориться виживає "Той хто вміє вертеться".Я не хотів бути схожим на батьків але з часом я зрозумів чому вони так робили.Але тепер в мене є сім'я,діти,барити і хоть не рідні але все ж таки батькі.
