Дитинство:
Артем народився 29 квітня 2000 року в благополучній родині в Дніпрі. Батько Артема працював у поліції, а мати у лікарні медсестрою. Хлопець провів свої перші роки життя у 2-х кімнатній квартирі, коли йому виповнилося 4 роки він з батьками переїхав до приватного будинку. Хлопчик ріс активним, справжнім хуліганом. Артем змалку був жвавим і не міг довго сидіти на місці. Щоб якось приборкати його енергію, батьки віддавали сина у всілякі секції. Артему подобалося чим захоплювалися його батьки, але найбільше йому подобалася робота батька, тому з дитинства він мріяв про роботу в поліції. У 2003 році батьки вирішили віддати сина в дитячий садок №12.
Юність:
У 2006 році хлопчик закінчив дитячий садок і пішов до школи №1. Батьки Артема особливо не балували, тому вже в юності заповзятливий хлопчик знаходив варіанти підробітку. Був кур'єром та прибиральником, працював на будівництві. У 2015 році Артем закінчив 9 клас, він пішов зі школи, але все ще мріяв про професію поліцейського. У 2016 році Артем вступив до Дніпровського художнього училища. Там він познайомився з гарною дівчиною на ім'я Марія, він їй допомагав із проектами та уроками, незабаром вони почали зустрічатися. Після закінчення навчання він мав здобути професію художника-оформлювача. Але незабаром це заняття Артему перестало подобатися і він все більше часу проводить з коханою дівчиною.
Доросле життя:
У дорослому житті Артему довелося зіткнутися з багатьма перешкодами, йому прийшла повістка до ЗСУ. Він вирушив туди, його провела улюблена дівчина та його батьки. В ЗСУ Артем навчився стріляти, підвищив свої навички, став витривалішим. Хлопець відслужив там майже один рік, але на жаль його дівчина відправила йому лист, в якому вона зізналася, що вони більше не можуть бути разом. Артему було важко пережити таку зміну в його житті, але він зміг упоратися. Після армії у Артема не залишалося вибору і він пішов працювати на завод залізно-бетонних конструкцій. Він відпрацював там один рік. Невдовзі по радіо передали, що в Головне управління Національної поліції України по місту Дніпро проходить співбесіда, Артем згадав про свою давню мрію і вирішив спробувати сходити туди. На щастя він пройшов співбесіду та потрапив до лав Національної поліції України.
Теперішній час:
В даний момент Артему 23 роки, він дослужився до звання Полковника Національної поліції, він є Куратором КОРД. Артем отримав великий приватний будинок за заслуги на службі, але на жаль удалині від батьків. За час служби він зміг зібрати непоганий автопарк, на якому він викочує у вихідні та відпочиває від служби. Артем живе звичайним життям і має кілька цілей. Він націлений на місце Генерала головного управління Національної поліції України по місту Дніпро. Також Артем накопичує на свій автомобіль мрії. У вільний час він займається рибалкою та відвідує батьків.
Артем народився 29 квітня 2000 року в благополучній родині в Дніпрі. Батько Артема працював у поліції, а мати у лікарні медсестрою. Хлопець провів свої перші роки життя у 2-х кімнатній квартирі, коли йому виповнилося 4 роки він з батьками переїхав до приватного будинку. Хлопчик ріс активним, справжнім хуліганом. Артем змалку був жвавим і не міг довго сидіти на місці. Щоб якось приборкати його енергію, батьки віддавали сина у всілякі секції. Артему подобалося чим захоплювалися його батьки, але найбільше йому подобалася робота батька, тому з дитинства він мріяв про роботу в поліції. У 2003 році батьки вирішили віддати сина в дитячий садок №12.
Юність:
У 2006 році хлопчик закінчив дитячий садок і пішов до школи №1. Батьки Артема особливо не балували, тому вже в юності заповзятливий хлопчик знаходив варіанти підробітку. Був кур'єром та прибиральником, працював на будівництві. У 2015 році Артем закінчив 9 клас, він пішов зі школи, але все ще мріяв про професію поліцейського. У 2016 році Артем вступив до Дніпровського художнього училища. Там він познайомився з гарною дівчиною на ім'я Марія, він їй допомагав із проектами та уроками, незабаром вони почали зустрічатися. Після закінчення навчання він мав здобути професію художника-оформлювача. Але незабаром це заняття Артему перестало подобатися і він все більше часу проводить з коханою дівчиною.
Доросле життя:
У дорослому житті Артему довелося зіткнутися з багатьма перешкодами, йому прийшла повістка до ЗСУ. Він вирушив туди, його провела улюблена дівчина та його батьки. В ЗСУ Артем навчився стріляти, підвищив свої навички, став витривалішим. Хлопець відслужив там майже один рік, але на жаль його дівчина відправила йому лист, в якому вона зізналася, що вони більше не можуть бути разом. Артему було важко пережити таку зміну в його житті, але він зміг упоратися. Після армії у Артема не залишалося вибору і він пішов працювати на завод залізно-бетонних конструкцій. Він відпрацював там один рік. Невдовзі по радіо передали, що в Головне управління Національної поліції України по місту Дніпро проходить співбесіда, Артем згадав про свою давню мрію і вирішив спробувати сходити туди. На щастя він пройшов співбесіду та потрапив до лав Національної поліції України.
Теперішній час:
В даний момент Артему 23 роки, він дослужився до звання Полковника Національної поліції, він є Куратором КОРД. Артем отримав великий приватний будинок за заслуги на службі, але на жаль удалині від батьків. За час служби він зміг зібрати непоганий автопарк, на якому він викочує у вихідні та відпочиває від служби. Артем живе звичайним життям і має кілька цілей. Він націлений на місце Генерала головного управління Національної поліції України по місту Дніпро. Також Артем накопичує на свій автомобіль мрії. У вільний час він займається рибалкою та відвідує батьків.
