ДИТИНСТВО
Артем Фурія народився 14/08/2000 в Італії, а саме місто Салерно. Матуся у Артема називалась Ольга Фурія. Татусь у Артема називався Ілля Фурія, тому що його татусь народився в США. Проживали ми з родиною всі разом в квартирі. Мама ніде не працювала, так як сиділа з маленьким Артемом дома. Тато Артема працював на заводі, та заробляв мало грошей. Тим часом як Артему стало 4 роки, він пішов в садочок. В садочку він найшов хлопчика Віталіка, він був Українцем. Артему було цікаво дружити з Віталіком. Та одного разу мама Артема та мама Віталіка подружилися, мами також стали друзями як Артема та Віталіка. Одного разу Ольга Фурія подзвонила мамі Віталіка, та вони договорились взяти Віталіка з Артемом з собою погуляти. Договорились вони зустрітись на 16:30 біля парку під назвою “Torrione”. Вот вони зустрілись, та Артем зрадів що побачив Віталіка, Віталік також зрадів що побачив Артема. Мама Артема та мама Віталіка сіли собі на лавочку, та спілкувались. Тим часом як Артем та Віталік бавились. Після того Віталік побачив що продають смаколики, та попросив його маму дати гроші. Мама Віталіка дала гроші Артему та Віталіку, та вони пішли купляти собі смаколики. Після того як хлопці награлись, Артем сказав Віталіку про його день народження, що зовсім скоро буде його день народження. Та Артем запросив його на свій 5 день народження в суботу на 15:00. Віталік зрадів, та з радістю відповів що прийде. Настало 14 серпня. Артем спить, та тут підходить його мама з кульками та подарунком, мама Артема починає співати “Happy Birthday”. Артем дуже зрадів. Артема мама підійшла до нього, протянула руку, та показує йому його робота, про якого він так мріяв. Артем дуже зрадів та поцілував маму. Настало 15:00, та Артем вже все підготував для гостей. Тут дзвонить мама Віталіка, та говорить “Привіт, мій Віталік захворів, та він не зможе бути на день народженні Артема”. Мама Артема відповіла що дуже погано, що Віталіка не буде на день народженні. Мама Віталіка також відповіла що погано. Артему стало сумно із-за того, що Віталік не зможе побувати на його день народженні. Тим часом як тато Артема потратив всі його збережені кошти на робота. Та в батьків Артема тепер проблема, а саме “Бідність”.
ЮНІСТЬ
Тут Артему виповнилося 6 років. На жаль Артем по сімейним обставинам переїхав в Україну, в вересні 4 квітня. Перше відчуття було сумним для Артема коли він переїхав в Україну, так як він не хотів перестати дружити з Віталіком, та любив Італію. Артем з його родиною переїхали в Львівську область, місто Стрий. Мама Артема почала шукати доступні школи для Артема. На жаль школи були всі заповнені, та мама Артема рішила піти попробувати записати Артема в школу під назвою “СЗШ N#3 1-3 ступенів ім.І.Я.Франка м.Стрия”. І як виявилось, там були місця для Артема, та мама з великим натхненням почала записувати його в школу. Після того, як мама записала в школу Артема, вона прийшла до дому, та сказала Артему що він скоро піде у школу. Артем з усмішкою обняв маму, та поцілував її. Мама договорилась завтра купити все для школи, Артем з радістю був згоден. Мама з Артемом пішли в магазин, та купили все необходиме. Настало 1 вересня. Мама проснулася о 7:30, та почала пробуджувати Артема в школу. Артем встав, та вони помилися, поснідали, вділися, та вирішили ідти на перший дзвоник. Йти мамі з Артемом було не далеко, так як вони жили близько біля школи. Вони прийшли до школи, та їх зустрів початковий вчитель Артема, привітався, та повів на лінійку. Ось прийшли вони на лінійку, Артем став біля свого майбутнього 1 класу, та привітався. Після лінійки, вони пройшли в клас, та сіли за партами які вони вибрали. Вчительку звали Ірина Іванівна, вчителька привіталась з ними, назвала своє ім’я та по батькові, діти привітались також. Вчителька почала питати їх ім’я, всі діти представились. Вчителька почала питати ким вони хочуть стати коли виростуть, Артем незабаром протянув руку та сказав “чи можна я перший розкажу ким хочу бути коли виросту?”, вчителька сказала “Так, давай ти перший будеш”, Артем сказав що хоче бути в НПУ, щоб виконувати різні операції, займатись підприємством, і т.д. Вчителька сказала що дуже хороша ідея. В школі, Артем вчився непогано, оцінки в нього могли бути деколи погані, та деколи чудові. Також Артем завів собі багато інших друзів в школі, але ще мав думку про Віталіка.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
2018 рік, 9 серпня, Артему 17 років, 18 років буде через 5 днів. Артем рішив йти в НПУ, перед тим як піти в НПУ, він замовив поїзд до Київа.
Настало 14 серпня, Артема день народження, його привітали, та він попрощався з родиною. Він викликав таксі, доїхав до вокзала, та сів на потрібний йому поїзд. Артем вже в Києві. Він зразу орендував квартиру, та жив там. На наступний день він пішов до НПУ. Він був на співбеседі, та йому сказали що він успішно пройшов співбесіду до лав НПУ м.Київ. Артем Фурія був радісний, так як це була його мрія піти в НПУ.
ТЕПЕРЕШНІЙ ЧАС
11.01.2024, Арсенію було 24 років. Артем уже був Ст.Лейтенантом. Так як Артем знав правила, і т.д. Його співробітники попросили Генерала НПУ назначити Артема Фурія Майором, так як він вміє вирішувати конфлікти, знає правила, та вирішить ситуації. Генерал НПУ погодився з співробітниками, та Генерал назначив Артема Фурія на посаду Майора НПУ. Артем чуть не заплакав, так як його мрія була просто піти в НПУ, а тут він став Майором. Співробітники привітали його з посадою, та побажали йому успіху.
Артем Фурія народився 14/08/2000 в Італії, а саме місто Салерно. Матуся у Артема називалась Ольга Фурія. Татусь у Артема називався Ілля Фурія, тому що його татусь народився в США. Проживали ми з родиною всі разом в квартирі. Мама ніде не працювала, так як сиділа з маленьким Артемом дома. Тато Артема працював на заводі, та заробляв мало грошей. Тим часом як Артему стало 4 роки, він пішов в садочок. В садочку він найшов хлопчика Віталіка, він був Українцем. Артему було цікаво дружити з Віталіком. Та одного разу мама Артема та мама Віталіка подружилися, мами також стали друзями як Артема та Віталіка. Одного разу Ольга Фурія подзвонила мамі Віталіка, та вони договорились взяти Віталіка з Артемом з собою погуляти. Договорились вони зустрітись на 16:30 біля парку під назвою “Torrione”. Вот вони зустрілись, та Артем зрадів що побачив Віталіка, Віталік також зрадів що побачив Артема. Мама Артема та мама Віталіка сіли собі на лавочку, та спілкувались. Тим часом як Артем та Віталік бавились. Після того Віталік побачив що продають смаколики, та попросив його маму дати гроші. Мама Віталіка дала гроші Артему та Віталіку, та вони пішли купляти собі смаколики. Після того як хлопці награлись, Артем сказав Віталіку про його день народження, що зовсім скоро буде його день народження. Та Артем запросив його на свій 5 день народження в суботу на 15:00. Віталік зрадів, та з радістю відповів що прийде. Настало 14 серпня. Артем спить, та тут підходить його мама з кульками та подарунком, мама Артема починає співати “Happy Birthday”. Артем дуже зрадів. Артема мама підійшла до нього, протянула руку, та показує йому його робота, про якого він так мріяв. Артем дуже зрадів та поцілував маму. Настало 15:00, та Артем вже все підготував для гостей. Тут дзвонить мама Віталіка, та говорить “Привіт, мій Віталік захворів, та він не зможе бути на день народженні Артема”. Мама Артема відповіла що дуже погано, що Віталіка не буде на день народженні. Мама Віталіка також відповіла що погано. Артему стало сумно із-за того, що Віталік не зможе побувати на його день народженні. Тим часом як тато Артема потратив всі його збережені кошти на робота. Та в батьків Артема тепер проблема, а саме “Бідність”.
ЮНІСТЬ
Тут Артему виповнилося 6 років. На жаль Артем по сімейним обставинам переїхав в Україну, в вересні 4 квітня. Перше відчуття було сумним для Артема коли він переїхав в Україну, так як він не хотів перестати дружити з Віталіком, та любив Італію. Артем з його родиною переїхали в Львівську область, місто Стрий. Мама Артема почала шукати доступні школи для Артема. На жаль школи були всі заповнені, та мама Артема рішила піти попробувати записати Артема в школу під назвою “СЗШ N#3 1-3 ступенів ім.І.Я.Франка м.Стрия”. І як виявилось, там були місця для Артема, та мама з великим натхненням почала записувати його в школу. Після того, як мама записала в школу Артема, вона прийшла до дому, та сказала Артему що він скоро піде у школу. Артем з усмішкою обняв маму, та поцілував її. Мама договорилась завтра купити все для школи, Артем з радістю був згоден. Мама з Артемом пішли в магазин, та купили все необходиме. Настало 1 вересня. Мама проснулася о 7:30, та почала пробуджувати Артема в школу. Артем встав, та вони помилися, поснідали, вділися, та вирішили ідти на перший дзвоник. Йти мамі з Артемом було не далеко, так як вони жили близько біля школи. Вони прийшли до школи, та їх зустрів початковий вчитель Артема, привітався, та повів на лінійку. Ось прийшли вони на лінійку, Артем став біля свого майбутнього 1 класу, та привітався. Після лінійки, вони пройшли в клас, та сіли за партами які вони вибрали. Вчительку звали Ірина Іванівна, вчителька привіталась з ними, назвала своє ім’я та по батькові, діти привітались також. Вчителька почала питати їх ім’я, всі діти представились. Вчителька почала питати ким вони хочуть стати коли виростуть, Артем незабаром протянув руку та сказав “чи можна я перший розкажу ким хочу бути коли виросту?”, вчителька сказала “Так, давай ти перший будеш”, Артем сказав що хоче бути в НПУ, щоб виконувати різні операції, займатись підприємством, і т.д. Вчителька сказала що дуже хороша ідея. В школі, Артем вчився непогано, оцінки в нього могли бути деколи погані, та деколи чудові. Також Артем завів собі багато інших друзів в школі, але ще мав думку про Віталіка.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
2018 рік, 9 серпня, Артему 17 років, 18 років буде через 5 днів. Артем рішив йти в НПУ, перед тим як піти в НПУ, він замовив поїзд до Київа.
Настало 14 серпня, Артема день народження, його привітали, та він попрощався з родиною. Він викликав таксі, доїхав до вокзала, та сів на потрібний йому поїзд. Артем вже в Києві. Він зразу орендував квартиру, та жив там. На наступний день він пішов до НПУ. Він був на співбеседі, та йому сказали що він успішно пройшов співбесіду до лав НПУ м.Київ. Артем Фурія був радісний, так як це була його мрія піти в НПУ.
ТЕПЕРЕШНІЙ ЧАС
11.01.2024, Арсенію було 24 років. Артем уже був Ст.Лейтенантом. Так як Артем знав правила, і т.д. Його співробітники попросили Генерала НПУ назначити Артема Фурія Майором, так як він вміє вирішувати конфлікти, знає правила, та вирішить ситуації. Генерал НПУ погодився з співробітниками, та Генерал назначив Артема Фурія на посаду Майора НПУ. Артем чуть не заплакав, так як його мрія була просто піти в НПУ, а тут він став Майором. Співробітники привітали його з посадою, та побажали йому успіху.
